Рішення

від 17.12.2024 по справі 914/2519/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 Справа № 914/2519/24

за позовом: Фізичної особи-підприємця Романко Василя Івановича, м. Ужгород Закарпатська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПЦБ, м. Турка Львівської області,

про стягнення 23'200,00 грн заборгованості.

Суддя Б. Яворський.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Романко Василя Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю ПЦБ про стягнення 23'200,00 грн заборгованості за договором №2204/К-2024 по наданню послуг від 22.04.2024. У позовній заяві позивач також зазначив, що орієнтовний розмір витрат за надання правової допомоги складає 10'000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.10.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику представників сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановлено відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомлено сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернута відправнику у зв`язку з тим, що адресат відсутній за даною адресою. Суд повторно надсилав дану ухвалу відповідачу, однак така знову повернулася із приміткою, що адресат відсутній за даною адресою. Суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18.). Негативні наслідки неодержання звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19).

16.12.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява, у якій позивач зазначив, що заборгованість відповідач не оплатив і така не змінилася,

Аргументи позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині повної оплати наданих послуг.

Аргументи відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Суд відзначає, що в силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

22.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю ПЦБ (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Романко Василем Івановичом (виконавець) укладено договір №2204/К-2024 по наданню послуг, відповідно до умов якого виконавець надає, а замовник приймає та оплачує послуги спецтехніки, а саме: автокрану модель КС5743Б реєстраційний номер НОМЕР_1 . Автокрани надаються з оператором, для проведення замовником будівельних та вантажно-розвантажувальних робіт.

За умовами п.2.1 договору одиницею виміру кількості встановлюється одна година наданих послуг.

Ціна та умови розрахунків погоджена сторонами у розділі 4 договору. Так, у п.4.1 та п.4.2 передбачено, що ціна за автокран встановлюється у розмірі 1'600,00 грн за відпрацьовну годину.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін і діє до 31.12.2024.

Позивач зазначає, що у період з дати укладення договору і до 22.05.2024 ним як виконавцем надано замовнику послуги на загальну суму 46'400,00 грн. Факт надання послуг підтверджується рапортами та актом виконаних робіт. Послуги автокрана надавалися за адресою: вул. Братів Кедюличів м. Ужгород, територія гуртожитку №2 Ужгородського національного університету. В Акті №ОУ-0000069 від 22.05.2024 зазначено, шо замовнику надано послуги автокрана тривалістю 29 годин, вартість години становила1'600,00 грн. без ПДВ.

22.05.2024 позивач виставив рахунок №68 відповідачу для оплати за надані послуги. У рахунку зазначається, що ФОП Романко В.І. надав послуги спецтехніки за договором №2204/К-2024 від 22.04.2024 на суму 46'400,00 грн.

27.06.2024 відповідач здійснив часткову оплату на суму 23'200,00 грн. за надані послуги, що підтверджується платіжною інструкцією №306, де у призначенні платежу зазначено «оплата згідно рахунку №68 від 22.05.2024.

23.09.2024 позивач звертався до відповідача із претензією про необхідність сплати заборгованості у розмірі 23'200,00 грн., однак така претензія повернулася позивачу із приміткою, що адресат відсутній за місцем реєстрації.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору №2204/К-2024 про надання послуг від 22.04.2024. Доказів розірвання договору або визнання його недійсним матеріали справи не містять.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань щодо оплати наданих послуг. У матеріалах справи містяться докази оплати тільки частини вартості наданих послуг (23200,00 грн. з 46400,00 грн.). Незважаючи на те, що акт наданих послуг підписаний лише виконавцем, суд погоджується із позивачем, що відповідач зобовязаний здійснити доплату решту суми у розмірі 23200,00 грн., адже підписаний обидвома сторонами договір, проведення часткової оплати згідно виставленого виконавцем рахунку №68 від 22.05.2024, у якому вказано, що за договором №2204/К-2024 від 22.04.2024 надано послуги на суму 46400,00 грн., та відсутності заперечень щодо наданих послуг, свідчать про неналежне виконання товариством своїх зобовязань.

Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3943237891.1 від 14.10.2024 на суму 3'028,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги суд задовольняє, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 129, 221, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЦБ» (82500, Львівська область, м. Турка, вул. Міцкевича, 77 код ЄДРПОУ 44225075) на користь Фізичної особи-підприємця Романка Василя Івановича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 23'200,00 грн заборгованості та 3?028,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Б. Яворський.