Ухвала

від 02.12.2024 по справі 914/199/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

02.12.2024 Справа № 914/199/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави

до відповідача-1 Львівської міської ради, місто Львів

до відповідача-2 Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар», місто Львів-Винники

про визнання недійним рішень та скасування державної реєстрації права власності.

За участі представників сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. прокурор ;

від відповідача-1: Барда Ю.М. - представник (повноваження відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в порядку самопредставництва);

від відповідача-2: Юнко М.В.- адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1182734 від 26.01.2023; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №21/883 від 23.02.2013).

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом заступника керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави до відповідача-1 Львівської міської ради та до відповідача-2 обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» про визнання недійним рішень та скасування державної реєстрації права власності.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено у протоколах судових засідань.

30.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача-2 надійшли пояснення та міркування до клопотання про закриття провадження у справі б/н (вх.№23643/24).

Прокурор в підготовче засідання 02.12.2024 з`явилася, заперечила проти задоволення клопотань відповідача-2 про закриття провадження у справі та залишення позову без розгляду.

Представник відповідача-1 в підготовче засідання 02.12.2024 з`явилася, заперечила проти задоволення клопотань поданих відповідачем 2.

Представник відповідача-2 в підготовче засідання 02.12.2024 з`явилася, підтримала подані клопотання про закриття провадження у справі та про залишення позову без розгляду з підстав викладених у відзиві, поданих клопотаннях та пояснень. Клопотання про витребування доказів просила залишити без розгляду, оскільки відпали підстави для його задоволення.

Згідно пункту 10 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі (вх.№13709 від 31.05.23) подане представником відповідача-2, заслухавши думку відповідача-1, відповідача -2 та прокурора, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Положеннями частини 5 статті 60 закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність зокрема у разі передачі їм земель державної власності.

Таким чином, Львівська міська рада як орган місцевого самоврядування, що представляє Львівську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України.

Відтак, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Львівська міська рада.

У даній справі позивач та відповідач збігаються в одній особі, а стороною у справі один і той же орган місцевого самоврядування може бути або позивачем, або відповідачем. Враховуючи предмет спору, Львівська міська рада в даному випадку може бути тільки відповідачем у справі. При цьому, будь-який інший орган, який має повноваження щодо захисту інтересів держави або територіальної громади з вказаного питання, відсутній.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (частина 2 статті 188 Земельного кодексу України).

Згідно статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель (Закон № 963-ІV), охорона земель - це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

У даній справі позов подано прокурором не в межах відносин, зазначених у статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель, а в межах спору про право користування земельною ділянкою комунальної власності несільськогосподарського призначення, у якому територіальна громада є учасником цивільних відносин та стороною спору. Територіальна громада здійснює свої цивільні права та обов`язки через орган місцевого самоврядування в межах його компетенції, встановленої законом - Львівську міську раду, замість якої й діє прокурор.

Водночас в силу вимог частини 1 статті 122 та пункту а частини 1 статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад для всіх потреб.

Беручи до уваги те, що позов подано для усунення помилки, допущеної, на думку прокурора, самим органом місцевого самоврядування при наданні земельної ділянки в приватну власність, тобто при здійсненні її власних функцій у земельних відносинах, прокурор правильно вказав, що Львівська міська рада у даній справі має бути відповідачем.

Водночас, інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції з розпорядження землями територіальної громади, відсутній.

За таких умов, прокурор вправі подавати позов в інтересах держави та виступати самостійним позивачем у справі. Аналогічної позиції притримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2018 по справі №916/749/17 вказав, що безпосередність звернення до суду прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, правомірно обґрунтовується перевищенням органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить. Захист інтересів держави в особі територіальної громади має здійснювати відповідна рада, проте, у разі якщо саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення прокурора та визначення ради відповідачем, поза як іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади не існує.

Зважаючи на вищенаведене, суб`єкт, наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави та територіальної громади у випадку прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення, відсутній, що становить виключний випадок, коли прокурор має не тільки право, але і обов`язок, звернутися до суду для захисту інтересів держави.

Враховуючи вищенаведене, органи прокуратури України, на даний час, є єдиним суб`єктом, який наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із протиправним розпорядженням земельними ділянками, належними територіальній громаді.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У даному випадку, звернення прокурора до суду спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення у власність держави земельної ділянки, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 зазначила, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача. Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

Отже, звернення прокурора в інтересах держави з позовом до органу місцевого самоврядування, який ухвалив оскаржуване рішення, є правомірним та не має наслідком закриття провадження у справі відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі (вх.№13707 від 31.05.23) подане представником відповідача-2, заслухавши думку відповідача-1, відповідача -2 та прокурора, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо припинено юридичну особу, яка була однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача 2 вказує на те, що відповідно до ухвали Львівської міської ради від 16.11.2017 № 2588 Про затвердження меморандуму про порозуміння між Львівською міською радою та Рясне-Руською сільською радою, затверджено меморандум про порозуміння між Львівською міською радою та Рясне - Руською сільською радою, який підписаний у м. Львові 03.11.2017. Також відповідач 2 зазначає про те, що до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Рясне-Руська сільська рада з позовом до Кабінету Міністрів України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Львівської обласної державної адміністрації, в якому просила: визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 624-р Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ; визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у м. Львів. Оскільки постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, тому рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2021 року у справі № 640/15962/20 набрало законної сили 27.05.2022 року і є обов`язковим до виконання.

Крім цього, відповідач- 2 вказує на те, що прокурор в позові посилається на ухвалу Львівської міської ради від 29.12.2020 № 6 Про функціонування Львівської міської територіальної громади як підставу того, що Львівську міську раду визначено правонаступником прав та обов`язків місцевих рад, які приєднуються до Львівської територіальної громади. На думку, відповідача 2 суд повинен винести ухвалу про закриття провадження у справі, оскільки стороною у спірних правовідносинах є юридична особа, яка припинена, а правонаступник відсутній, у зв`язку із набранням законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2021 у справі №640/15962/20.

Як встановлено судом, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2022, залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2021, яким визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 624 -р Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у м. Львів.

Крім того, суд зазначає, що результати виборів недійсними не визнавались.

Відповідно статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому Законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції (частина 1 статті 143 Конституції України).

Концепція народовладдя, яка закріплена в Конституції України, передбачає взаємозв`язок безпосередньої (здійснення народного волевиявлення через вибори, референдуми тощо) та представницької (здійснення влади народом через органи державної влади та органи місцевого самоврядування) демократії, а також відсутність переваги жодної з цих форм здійснення влади народом.

Положеннями розділу III Вибори. Референдум Конституції України унормовується порядок прийняття владних рішень самим народом, здійснення основного з політичних прав громадян - виборчого і, нарешті, формування ключових ланок державного механізму.

Відповідно до вимог закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій від 17.11.2020 року № 1009-ІХ, внесено зміни до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, а саме розділ Y «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктами 6-1 і 6-2 такого змісту: 6-1. До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України, закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: 1) у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади); 2) після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами (далі - ради, що припиняються), їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною сформованою територіальною громадою (далі - новообрана рада), персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку, сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу; 4) сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади, з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.

Відповідно до статті 46 закону України Про місцеве самоврядування в Україні, перша сесія новообраної міської, селищної, сільської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією. Її відкриває й веде голова виборчої комісії. На першій сесії сільської, селищної, міської ради голова виборчої комісії інформує раду про підсумки виборів депутатів та голови і визнання їх повноважень, після чого засідання веде вже новообраний голова.

Висновками Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 11.10.2019 у справі №812/1408/16, публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під яким розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права до іншого.

При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладаються на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функцій від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №812/1408/16 виділяє два види правонаступництва: фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією), та процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва, суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників, суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач, суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Як встановлено судом, розпорядженням Кабінету Міністрів України №718-р від 12.06.2020, на виконання п. 7-1 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні було визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Львівської області згідно з додатком. Додатком до вказаного Розпорядження передбачено утворення Львівської територіальної громади, до складу якої увійшли території Львівської, Брюховицької, Винниківської, Грибовицької, Грядівської, Дублянської, Зашківської, Лисиничівської, Малехівської, Рудненської, Рясне-Руської територіальних громад. Адміністративним центром новоствореної територіальної громади визначено місто Львів.

29.11.2020 відбулася перша сесія новообраних депутатів Львівської міської ради. Відтак, з цього моменту закінчилися повноваження усіх місцевих рад, які були обрані на попередніх місцевих виборах, у тому числі Рясне-Руської сільської ради і правонаступником прав та обов`язків останньої стала Львівська міська рада.

Ухвалою Львівської міської ради №6 від 29.12.2020 Про функціонування Львівської міської територіальної громади Львівську міську раду визначено правонаступником прав та обов`язків місцевих рад, які приєднуються до Львівської територіальної громади.

Ухвалою Львівської міської ради №7 від 29.12.2020 Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради Рясне-Руську сільську раду припинено шляхом приєднання до Львівської міської ради.

Однак, незважаючи на наявні судові рішення, як юридична особа територіальна громада села Рясне Руське чи Рясно-Руська сільська рада на даний час не зареєстровані, а відтак не можуть представляти свої інтереси в суді.

Отже, відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду (вх.№13710 від 31.05.23) подане представником відповідача-2, заслухавши думку відповідача-1, відповідача-2 та прокурора, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Положеннями статті 23 закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частина 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком 29 застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

З урахуванням того, що поняття "інтереси держави", відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Така правова позиція висвітлена Верховним Судом у постановах 13.03.2018 у справі № 911/620/17, від 13.11.2018 у справі № 910/2989/18.

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15).

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №915/20/18 зазначає, що "інтереси держави" полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і "державні органи".

Згідно із частиною 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Положеннями частини 5 статті 60 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Так, згідно з частинами 1 та 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність зокрема у разі передачі їм земель державної власності.

Враховуючи наведене суд зазначає, що Львівська міська рада - орган місцевого самоврядування, що представляє Львівську міську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України.

Відтак, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Львівська міська рада.

У цій справі позивач та відповідач збігаються в одній особі, а стороною у справі один і той же орган місцевого самоврядування може бути або позивачем, або відповідачем. Враховуючи предмет спору Львівська міська рада в даному випадку може бути виключно відповідачем у справі.

Прокурором зазначено, що будь-який інший орган, який має повноваження щодо захисту інтересів держави або територіальної громади з вказаного питання, відсутній.

Щодо посилання відповідача-2 на Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», то згідно з преамбулою вказаного закону останній визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля. Натомість спірні правовідносини стосуються правомочності власника земельної ділянки розпоряджатися нею. Зважаючи на зазначене, закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» не підлягає застосуванню при визначенні особи, уповноваженої державою для здійснення відповідних функцій. Тому Департамент містобудування Львівської міської ради не є органом, уповноваженим державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах.

У постанові від 07.11.2018 у справі №916/749/17 Верховний Суд вказав, що безпосередність звернення до суду прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, правомірно обґрунтовується перевищенням органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить.

Захист інтересів держави в особі територіальної громади має здійснювати відповідна рада, проте, у разі якщо саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення прокурора та визначення ради відповідачем, поза як іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади не існує.

Зважаючи на вищенаведене, суб`єкт, наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави та територіальної громади у випадку прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення, яке є однією зі стадій процедури відведення земельної ділянки у користування, відсутній, що становить виключний випадок, коли прокурор має не тільки право, але і обов`язок, звернутися до суду для захисту інтересів держави.

Таким чином, органи прокуратури України, на даний час є єдиним суб`єктом, який наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із протиправним розпорядженням земельними ділянками, належними територіальній громаді.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на вищенаведене суд зазначає, що заступник керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту інтересів держави звертається до суду з позовною заявою про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації, а відтак, реалізує покладені від імені держави повноваження по захисту інтересів держави.

При цьому суд звертає увагу на те, що законами України не віднесено до компетенції жодного органу повноваження щодо звернення до суду з позовом про: визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування у земельній сфері, скасування державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку та припинення речового права.

Відповідно, орган, уповноважений державою здійснювати захист її інтересів в даній сфері - відсутній. Таким чином, за цим позовом прокурор набуває статусу позивача. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.06.2020 у справі №241/1153/17-ц, від 25.11.2019 у справі №354/425/19-ц, від 15.05.2018 у справі №372/2180/15-ц та від 01.06.2022 у справі №260/1815/21.

З врахуванням суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Щодо клопотання відповідача -2 про витребування доказів (вх.№8501/23 від 05.01.2023), суд дійшов висновку про залишення його без розгляду з огляду на наступне.

Представником відповідача - 2 було подано клопотання про витребування доказів. (вх.№8501/23 від 05.04.2з).У вищезазначеному клопотанні представник відповідача-2 просив суд витребувати графічні матеріали, які є невід`ємною частиною меморандуму про порозуміння між Львівською міською радою та Рясне-Руською сільською радою, затвердженні ухвалою Львівської міської ради від 16.11.2017 №2588; ухвалу Львівської міської ради від 30.09.2010 №3924 «Про затвердження містобудівної документації «Корегування генерального плану міста Львова» ІІ- стадія Генеральний план та містобудівну документацію, затверджену цією ухвалою та документи, які регулюють діяльність, закріплюють повноваження і функції Виконавчого комітету Львівської міської ради (ухвали, рішення, тощо).

Однак, представник відповідача-2 в судовому засіданні 02.12.2024 зазначив, що станом на даний час заявлене клопотання не є актуальним, оскільки документи, які зазначені в клопотанні перебувають в загальному доступі.

З огляду на вищезазначене, суд залишає клопотання про витребування доказів без розгляду.

Керуючись статтями 181-183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. У задоволенні клопотань відповідача-2 про закриття провадження у справі відмовити.

2. У задоволенні клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

3. Клопотання про витребування доказів залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.

Суд звертає увагу учасників справи на обов`язок реєстрації у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 18.10.2023, відповідно до положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами № 3200-IX від 29.06.2023.

Ухвалу складено 09.12.2024

Суддя Сухович Ю.О.