Рішення

від 16.12.2024 по справі 917/1190/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024

Справа № 917/1190/24

Суддя Погрібна С.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажно-Налагоджувальне підприємство "Промелектро", вул. Петлюри Симона, 43, кв. 4, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200

до Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод", вул. Зіньківська, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36014

про стягнення коштів,

без виклику сторін,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Монтажно-Налагоджувальне підприємство "Промелектро" звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" про стягнення заборгованості за Договором поставки у спрощений спосіб: 87 000,00 грн - основного боргу, 6 403,17 грн - 3 % річних та 32 126,32 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов, оформленого згідно з вимогами частини 3 статті 165 ГПК України, з додатками, передбаченими частинами 6, 7 статті 165 ГПК України - 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановлено відповідачу строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченої приписами частини 4 статті 250 ГПК України - 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановлено відповідачу строк для подання суду (за бажанням) клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - 15 днів з дня вручення даної ухвали; роз`яснено сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк для подання відзиву, позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (частина 7 статті 252 ГПК України).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу в його Електронний кабінет ЄСІТС, що підтверджується відповідною довідкою.

Проте, у встановлений судом строк відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов. Клопотання про продовження строку на подання відзиву в матеріалах справи відсутнє.

Станом на дату прийняття рішення відзив від відповідача не надійшов.

Згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановлено обставини.

Рішення виноситься суддею з урахуванням строку перебування на лікарняному та у тривалій відпустці.

Відповідно до частини 2 статті 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Монтажно-Налагоджувальне підприємство "Промелектро" (Постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Полтавський турбомеханічний завод" (Покупець, відповідач) було укладено Договір поставки у спрощений спосіб (Договір) шляхом прийняття замовлення Покупця та фактичної поставки товару.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято Товар, на загальну суму 117 000,00 грн.

Поставка вказаного товару підтверджується: рахунком №ПЕ00-000640 від 19.01.2022; платіжною інструкцією №287 від 22.02.2022; складеною постачальником та прийнятою покупцем Податковою накладною №607 від 21.01.2022; Експрес - накладною вантажного перевізника «Нова Пошта» №20450506682375; Гарантійним листом за вих. № 12/40-00026-8 від 21.01.2022 (а.с. 18-23).

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 87 000,00 грн.

Оскільки відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання з оплати Товару, позивач був змушений звернутись до суду з цим позовом.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6 403,17 грн - 3 % річних та 32 126,32 грн - інфляційних втрат (розрахунок наведено в позовній заяві).

З`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, при цьому врахувавши наступне.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У даному випадку сторонами було укладено Договір про постачання Товару, в простій письмовій формі.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до приписів статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Прийняття покупцем товару згідно накладної перевізника («Нова Пошта»), а також прийняття покупцем складеної продавцем податкової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Так, строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 ЦК України.

Поставка позивачем Товару відповідачу підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростовано.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач факт допущення прострочення виконання обов`язку з оплати вартості поставленого товару не спростував, доказів протилежного суду не надав.

На підставі статі 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано до стягнення з відповідача штрафні: 6 403,17 грн - 3 % річних та 32 126,32 грн - інфляційних втрат (розрахунок наведено в позовній заяві).

Суд перевіривши методику розрахунку 3 % річних та інфляційних, здійснену позивачем, дійшов висновку про його правомірність.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Закону повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати на професійну правничу допомогу позивачем заявлено на підставі Договору про надання правничої допомоги № 20/03/23 від 20.03.2023 та Додаткової угоди 21 від 12.07.2024 (а.с. 29-30).

Відповідно до Договору адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором та Додатковими угодами, а Клієнт зобов`язаний оплатити послуги Адвоката у порядку та терміни обумовлені Сторонами (п. 1.1).

Згідно п. 2 Додаткової угоди Сторони узгодили, що за правову допомогу Адвоката, передбачену Договором та п. 1 Додаткової угоди, Клієнт сплачує адвокату гонорар в фіксованому розмірі 15 000,00 грн.

До матеріалів справи долучено Ордер № 1081830 від 14.06.2024 та свідоцтво Серія ТР № 000202 про право Галюлько В.І. на заняття адвокатською діяльністю.

Вказана сума гонорару була сплачена позивачем адвокату Галюлько В.І. на підставі рахунку № 28 від 12.07.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 10361 від 15.07.2024 (а.с. 31-32).

Відповідачем не надано заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про зменшення їх розміру.

З урахуванням поданих документів, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн є такими, що пов`язані з розглядом справи, відповідають критеріям, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також належать до витрат, компенсація яких передбачена чинними нормами законодавства України.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 231, 232-233, 237-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" (вул. Зіньківська, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 00110792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажно-Налагоджувальне підприємство "Промелектро" (вул. Петлюри Симона, 43, кв. 4, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200, ЄДРПОУ 25644276) 87 000,00 грн - основного боргу, 6 403,17 грн - 3 % річних, 32 126,32 грн - інфляційних втрат, 3028,00 грн - витрат по сплаті судового збору та 15 000,00 грн - витрат на правничу допомогу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення підписано 16.12.2024.

СуддяПогрібна С.В.