Ухвала

від 16.12.2024 по справі 917/2230/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

16.12.2024

Справа № 917/2230/24

Суддя Погрібна С.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову

за позовною заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", вул. Генерала Алмазова, 4А, м. Київ, м. Київ, 01011

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра Ойл", вул. Вячеслава Чорновола, 18, м. Полтава, 36039

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

3. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІБРА ОЙЛ» (адреса: 36039, м. Полтава, вул. Чорновола Вячеслава, б. 18; фактична адреса: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 132/2, оф. 22; код ЄДРПОУ 44727438), ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4А; код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за Договором про надання овердрафту № 015/3187/1569858 від 05.12.2023 у сумі 970 905,52 грн, з якої: 943 341,10 грн - заборгованість за кредитом; 27 564,42 грн - заборгованість за відсотками;

- стягнути пропорційно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІБРА ОЙЛ» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» судовий збір у сумі - 11 650,86 грн.

Так, 05.12.2023 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІБРА ОЙЛ» укладено Договір про надання овердрафту № 015/3187/1569858 за умовами якого Кредитор надає Позичальнику протягом Строку доступності Овердрафту можливість використання Овердрафту в межах Поточного ліміту, а Позичальник зобов`язався використати Овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.9 Договору, з дотриманням вимог Законодавства України, погасити Овердрафт/Кредитну заборгованість, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені Договором, у строки, передбачені Договором, але не пізніше Дати закінчення Строку Овердрафту (п. 1.1. та 1.2. Договору Овердрафту).

05.12.2023 з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Договором Овердрафту між Банком та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договори поруки: № 015/3187/1569858/П № 015/3187/1569858/П1 за якими Поручителі зобов`язуються відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору. Порукою за Договором забезпечується виконання зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ЛІБРА ОЙЛ» порушено умови кредитного Договору внаслідок чого в АТ «Райффайзен Банк» виникло право на дострокове стягнення заборгованості за вказаним Договором, в тому числі і право стягувати заборгованість в примусовому порядку із фінансових Поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову (вх. № 16858), в якій Банк просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_5 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

В обґрунтування заяви вказує, що для забезпечення виконання рішення Господарського суду Полтавської області по даній справі, необхідним є вжиття судом заходів забезпечення позову, що гарантуватиме виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Накладення арешту на нерухоме майно є реальним способом забезпечення виконання судового рішення і захисту прав та інтересів Позивача у даній справі. Зважаючи на те, що на спірному майну відсутні будь-які обмеження щодо його відчуження відповідачем, останній, без жодних перешкод, може його відчужити до ухвалення рішення у даній справі, що унеможливить поновлення прав та інтересів позивача у даній справі.

Виходячи з обставин, достатнім та адекватним забезпеченням позову є вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_5 та належить на праві власності ОСОБА_2 (абз. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України), до набрання законної сили рішення у даній справі.

При цьому, на думку заявника, такий спосіб заходу забезпечення позову відповідає обставинам справи та, водночас, вжиття такого заходу забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища сторін до завершення розгляду справи по суті.

Заявник вказує на неможливість подання прямих доказів щодо підготовки та наміру ОСОБА_2 відчужити вказану вище квартиру з метою унеможливити виконання ймовірного судового рішення у даній справі, так як про такі дії відповідачі не повідомляють сторін по справі. Отже, існує реальна потреба в застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , що забезпечить реальне виконання судового рішення по даній справі, оскільки у випадку відчуження майна Відповідачем призведе до порушення прав та інтересів Позивача та завдасть останньому значних матеріальних збитків за невиконання судового рішення по справі № 917/2230/24 про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 за рахунок вказаного нерухомого майна.

При вирішенні заяви про забезпечення позову судом враховується наступне.

В даному випадку оцінюючи заяву сторони та її обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків накладення арешту на кошти відповідача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Проаналізувавши доводи позивача, викладені при обґрунтуванні поданої заяви, суд зазначає, що всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України заявником не зазначено достатньо обґрунтованих та підтверджених відповідними доказами фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову.

Згідно статей 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Всупереч вимогам статей 74, 136 ГПК України заява позивача про забезпечення позову не обґрунтована доказами.

Господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Саме лише посилання в заяві на потенційну неможливість чи ускладнення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та подання відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви.

До поданої заяви позивачем не додано жодних доказів які б свідчили про намір чи реальні дії відчуження ОСОБА_2 будь-якого майна.

Доводи заявника ґрунтуються виключно на його сумнівах та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях заявника, а відтак не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136, 139, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (статті 235, 255-256 ГПК України). Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу підписано 16.12.2024.

Суддя Погрібна С.В.