Рішення

від 17.12.2024 по справі 917/1670/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 Справа № 917/1670/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Державної екологічної інспекції Центрального округу, м. Полтава

до Сільської громадської організації Мисливсько-рибальське товариства Фазан, с.Каленики

про стягнення 40 000,00 грн

без виклику представників сторін

встановив:

Державна екологічна інспекція Центрального округу звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Сільської громадської організації Мисливсько-рибальське товариства Фазан про стягнення 40000,00 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідач у відзиві від 27.10.2024 (вхід. № 14314 від 28.10.2024) та у запереченні від 10.11.2024 (вхід. № 15074 від 11.11.2024) проти позову заперечує, посилаючись на таке:

- у позовній заяві викладено велику кількість даних, які не стосуються предмета спору і жодним чином не обґрунтовують позовних вимог та не мають ніякого значення для вирішення справи;

- до позовної заяви долучено неналежні докази, зокрема, ліценція №069787 на добування кабана та звіт про ліцензійний відстріл парнокопитних тварин у мисливських угіддях Миргородського ГМРП Полтавської обласної організації УТМР у мисливському сезоні 2018-19 року, які не стосуються предмета доказування.

- збитки було завдано безпосередньо відповідачу та мають стягуватися на користь відповідача;

- відповідач (користувач мисливських угідь) лише створює умови для добування мисливських тварин; полюванням є дії людини, а не відповідача; незаконно добута продукція полювання є результатом дій людини і саме особи, винні у незаконному полюванні несуть відповідальність згідно із законом, що безпосередньо зазначено у частині 2 статті 20 та абзацах 3,15 частини другої статті 42 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 14843 від 05.11.2024) та у додаткових поясненнях (вхід. № 15802 від 22.11.2024) не погодився із запереченнями відповідача та підтримав позовні вимоги.

У цій справі суд вчинив такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2024 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. за номером справи 917/1670/24.

Ухвалою від 08.10.2024 суд відкрив провадження у справі № 917/1670/24, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали від 08.10.2024) до електронного кабінету позивача та представника позивача, поштовим повідомленням від 15.10.2024 про вручення ухвали відповідачу (а.с.52, 53, 54).

Відповідно до ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2), день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3).

Отже, ухвала від 08.10.2024 доставлена сторонам в установленому порядку.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

В зв`язку з необхідністю подання сторонами доказів та пояснень щодо спірних правовідносин, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення суд відклав на розумний строк.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Сільською громадською організацією «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» (далі відповідач; СГО «МРТ «Фазан») укладений договір про умови ведення мисливського господарства № 645/13 від 17.10.2013 (далі Договір; а.с.69-71) за умовами якого надано в користування відповідачу терміном до 09.10.2028 року мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 8554,42 га (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору Сільська громадська організація «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» має право:

- п.2.1.1 - користуватися державним мисливським фондом у межах мисливських угідь;

- 2.1.2 - використовувати мисливських тварин та користуватися мисливськими угіддями в установленому порядку;

- п.2.1.3 - розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими в інший спосіб у законному порядку, і доходами від їх реалізації;

- п.2.1.4 - організовувати полювання для мисливців;

- п.2.1.6 - на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добуті незаконним шляхом тварин;

- 2.2.3 - Сільська громадська організація «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» зобов`язана додержуватися встановлених правил, норм лімітів і строків добування мисливських тварин.

Згідно з п.2.3 Договору Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства має право

- п.2.3.2 - у разі систематичного невиконання або порушення Сільською громадською організацією «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» вимог договору направити до Держлісагнства України подання про необхідність попередження Організації про усунення порушення у місчний строк чи заборону використання деражвного мисливського фонду в угіддях строком до двох років;

- п.2.3.3 - у разі подальшого невиконана умов договору подавати до Полтавської обласної ради матеріали про припинення права користування мисливськими угіддями.

На підставі наказу №06-27/262 від 04.03.2020 (а.с.7-8) та направлення №06-27/260 від 04.03.2020 (а.с.8-9) Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі позивач, Інспекція) провела плановий захід (перевірку) дотримання вимог природоохоронного законодавства Сільською громадською організацією «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан».

За результатом вказаної перевірки Інспекція склала акт перевірки від 16.03.2020 №06-27/260 (а.с.9-37), де зафіксовані порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

23.03.2020 року Інспекція прийняла припис №9/02.6-23 від 23.03.2020 року, який був направлений відповідачу (а.с.39-40, 38 на звороті).

В обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 40000,00 грн за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, Інспекція посилається у позові на такі обставини виявлених у відповідача порушень:

- не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються по встановленій формі 1- ВТ;

- не подається державна статистична звітність № 1 - відходи (річна);

- не складений спеціальний паспорт на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів;

- не надає місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи;

- на території відповідача відсутній майданчик для оброблення відстрілюваної на полюванні дичини;

- представники органів уповноважених на охорону навколишнього природного середовища в актах первинного обліку мисливських тварин на території мисливських угідь відсутні;

- 12.01.2020 проводилось облавне полювання та була добута самка кабана (ліцензія № 050466). Згідно зі ст. 19 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» полювання може здійснюватися у такі строки: на самок лані, оленів європейського і плямистого, козулі, лося, муфлона, кабана та їх молодняк, здатний до самостійного існування, - у вересні - грудні. Отже, відповідач допускає провадження господарської діяльності в мисливських угіддях на території Решетилівського р-ну, Полтавської обл., під час якої недотримуються умови визначені пунктом 2.2.3 договору про умови ведення мисливського господарства №645/13 від 17.10.2013 тa порушуються вимоги Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

- не дотримано пункту 2.2.9 договору, де вказано, що здійснювати охорону державного мисливського фонду, створити єгерську службу розрахунку не менш як один єгер п`ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових болотних угідь. Вирішити питання введення в штати фахівця мисливського господарства (мисливця з вищою освітою).

- відповідач надав наказ про відкриття полювання на території мисливських угідь мисливського господарства Сільської громадської організації «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» в мисливський сезон 2017 року № 20 від 18.07.2017 в пункті 1.1 якого вказано, що на качку широконіску встановлений наступний строк полювання: з 10 вересня до 31 грудня 2017 року включно, та наказ про відкриття полювання на території мисливських угідь мисливського господарства Сільської громадської організації «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» в мисливський сезон 2018 року № 22 від 18.07.2018 в пункті 1.1 якого вказано, що на качку широконіску встановлений наступний строк полювання: з 10 вересня до 30 грудня 2018 року включно. Відповідно Рішення вісімнадцятої сесії четвертого скликання Полтавської обласної ради від 23 березня 2006 року качка широконіска відноситься до мисливських видів, у яких дозволені для добування лише особини пролітних популяцій після 15 вересня.

Проаналізувавши позовну заяву суду встановив, що заявлену до стягнення суму збитків 40000,00 грн позивач обрахував на підставі Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства в галузі, мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України) затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України 19 червня 2017 року № 301/222, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 липня 2017р. за № 842/30710.

Тобто фактично заявлена до стягнення сума була нарахована лише за встановлені у п.7 Акту перевірки порушення вимог ст. 19 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо строків здійснення полювання на самок кабана.

В іншій частині викладені у позові порушення не стосуються предмета спору і жодним чином не обґрунтовують позовних вимог та не мають значення для вирішення справи, вказані порушення не враховувалися позивачем при визначенні розміру збитків.

Суд також погоджується із твердження відповідача про те, що позивач в обґрунтування позовних вимог надав неналежні докази - ліценцію №069787 на добування кабана та звіт про ліцензійний відстріл парнокопитних тварин у мисливських угіддях Миргородського ГМРП Полтавської обласної організації УТМР у мисливському сезоні 2018-19 року (а.с.41 на звороті, 42). Вказаний доказ не стосуються предмета доказування, оскільки правовідносини з полювання на території Миргородського ГМРП Полтавської обласної організації УТМР не є предметом цього спору.

В акті перевірки від 16.03.2020 №06-27/260 Інспекція, зокрема, вказала, що СГО «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» порушуються вимоги Закону України «Про мисливське господарство та полювання», а саме згідно до інформації, наведеної у журналі обліку ліцензій і дозволів на добування (відстріл і відлов) диких тварин в мисливських угіддях СГО «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» відповідно до якого 12.01.2020 проводилось облавне полювання та була добута самка кабана (ліцензія № 050466).

У ліцензії № 050466 на добування кабана (а.с.42 на звороті) вказано, що дозволяється ОСОБА_1 добування одного кабана на території мисливських угідь СГО «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» 12.01.2020; відмітка про добутого звіра: вікова група молодняк; стать самка, вага тварини 60 кг.

У Звіті про ліцензійний відстріл диких парнокопитних тварин в мисливських угіддях СГО «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» в мисливському сезоні 2019 2020 р. (а.с.43) зазначено, що 12.01.2020 було добуто самку кабана: вік молодняк, вага тварини 60 кг, відповідальний - ОСОБА_1 .

Позивач у позові вказує, що вказана самка кабана була добута не в строк, який встановлений в законодавстві - статті 19 Закону України «Про мисливське господарство та полювання.

Керуючись Таксою для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства в галузі, мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України) затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України 19 червня 2017 року № 301/222, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 липня 2017р. за № 842/30710, позивач розрахував збитки, заподіяні тваринному світу, внаслідок порушення строків добування мисливських тварин на території СГО «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан», на суму 40 000,00 грн.

На підставі викладеного, Інспекція направила відповідачу претензію про сплату вказаних коштів (а.с.44-45), яку відповідач не задовольнив. Зазначене стало підставою для звернення з цим позовом.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 зазначеного Положення № 275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Згідно із пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 30 (далі Положення № 30), Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі Держекоінспекція) та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Полтавської та Черкаської областей.

Пунктом 9 Положення №30 визначено, що Інспекція, пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Відповідно до пункту 10 Положення № 30 Інспекція наділена повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Отже, Інспекція в цьому випадку є органом, уповноваженим державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, на території Полтавської області та наділена повноваженнями щодо звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, завдання майнової шкоди.

У статті 1166 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України є протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. А відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про тваринний світ» мисливством вважається вид спеціального використання тваринного світу, яке здійснюється шляхом добування диких звірів та птахів, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь і які можуть бути об`єктами полювання.

Для організації та ведення мисливського господарства надаються у користування спеціально визначені для цього мисливські угіддя.

Користувачами мисливських угідь можуть бути спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.

Між Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Сільською громадською організацією «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» (далі відповідач; СГО «МРТ «Фазан») укладений договір про умови ведення мисливського господарства № 645/13 від 17.10.2013 за умовами якого надано в користування відповідачу терміном до 09.10.2028 року мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 8554,42 га (п. 1.1. Договору).

Тобто, відповідач є користувачем вказаних мисливських угідь.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про тваринний світ» організація і ведення мисливського господарства, полювання та надання у користування мисливських угідь здійснюються у порядку, встановленому Законом України "Про мисливське господарство та полювання", іншими нормативно-правовими актами.

Отже, Закон України "Про мисливське господарство та полювання" є спеціальним Законом, який визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.

У статті 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» вказано, що:

користувачі мисливських угідь - спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь;

мисливство - вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь;

мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

сезон полювання - період року (конкретна дата початку та закінчення), протягом якого дозволяється полювання на певний вид мисливських тварин.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

У ст. 22 Закону України «Про тваринний світ» вказано, що право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку і одержали відповідні документи, що засвідчують право на полювання.

Згідно із статтею 23 Закону України «Про тваринний світ» документами на право полювання є:

посвідчення мисливця;

щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита;

дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо);

відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю (у разі полювання з такою зброєю);

паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.

Зазначені документи мисливець зобов`язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред`являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.

Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, а на території Автономної Республіки Крим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового та мисливського господарства відповідно до порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Згідно положень ст.12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Згідно ст.14 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» документами на право полювання (для громадян України) є: посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.

За ст. 17 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду здійснюється за дозволом - ліцензією або відстрільною карткою. За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову.

Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. (частина шоста статті 17 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»).

Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної спроможності мисливських угідь. (частина восьма статті 17 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»).

Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин, затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №549 від 17.10.2011 року.

Це Положення є обов`язковим до виконання всіма користувачами мисливських угідь України та учасниками полювання.

Тобто, зазначених суб`єктів було розмежовано та окремо виділено учасників полювання.

Перед початком полювання розпорядник полювання проводить інструктаж з правил безпеки при проведенні полювань. У журналі реєстрації інструктажу з правил безпеки при проведенні полювання зазначаються номер ліцензії на добування кабана, лані, оленів європейського та плямистого, козулі, лося, муфлона, бабака, бобра, борсука, ондатри, куниці лісової, білки (далі - мисливські тварини), за якою буде проводитися полювання, вид тварини, місце, спосіб та строк проведення полювання, прізвище та ініціали учасника полювання, номер посвідчення мисливця та номер щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання (далі - контрольна картка). Після проведення інструктажу з правил безпеки при проведенні полювання розпорядник засвідчує проведення інструктажу своїм підписом, а учасники полювання розписуються про ознайомлення з інструктажем у журналі реєстрації інструктажу з правил безпеки при проведенні полювання, який повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою Республіканського комітету Автономної Республіки Крим, обласного управлінням лісового та мисливського господарства, Севастопольського державного досвідного лісомисливського господарства (далі - державні органи лісового та мисливського господарства). Мисливець, який відмовився розписатися в зазначеному журналі, до полювання не допускається. (пункт 1.4. Положення).

Одразу після добування тварини на місці відстрілу (відлову) до початку вивезення добутої тварини, а також у разі закінчення зазначеного в ліцензії строку полювання, ліцензія закривається шляхом проставлення відміток про результат полювання. Після закриття ліцензії до початку транспортування добутої тварини з місця добування розпорядник полювання зобов`язаний зробити відмітку у контрольних картках та засвідчити її проставленням свого підпису. (пункт 1.6. Положення).

Після проведення полювання мисливець, якому було видано ліцензію, зобов`язаний повернути її користувачеві. У 10-денний строк після закінчення сезону полювання користувачі подають державному органу лісового та мисливського господарства, від якого отримали ліцензії, звіт про результати проведення полювань за ліцензіями. У звіті користувач зазначає кількість добутих тварин за видами, їх вік, стать та додає до звіту всі отримані ним ліцензії. Державний орган лісового та мисливського господарства узагальнює звіти користувачів та зберігає їх протягом трьох років разом з повернутими ліцензіями. Після закінчення строку зберігання зазначені звіти та ліцензії списуються відповідно до встановленого законодавством порядку. (пункт 1.9. Положення).

Ліцензія - це документ суворої звітності, який дає право на добування однієї особини тварини певного виду, що зазначена в ньому. (пункт 4.1. Положення).

За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову, білку (пункт 4.2. Положення).

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання видає за клопотаннями державним органам лісового та мисливського господарства необхідну кількість бланків ліцензій на мисливський сезон (пункт 4.3. Положення).

Державні органи лісового та мисливського господарства реєструють отримані бланки ліцензій в журналі обліку ліцензій, який повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою. На виданих бланках проставляється відмітка про реєстрацію в державному органі лісового та мисливського господарства, який їх видав (проставляються штамп або печатка цього органу, дата, підпис керівника) (пункт 4.4. Положення).

Ліцензія заповнюється працівником користувача, який уповноважений на охорону мисливських угідь, в день проведення полювання, до початку полювання. При заповненні ліцензії в ній обов`язково зазначаються: прізвище мисливця та номер посвідчення мисливця, номер контрольної картки та строк проведення полювання (строк зазначається прописом). Після заповнення ліцензії і отримання документа, що підтверджує сплату вартості ліцензії, ліцензія видається мисливцеві. (пункт 4.8. Положення).

Ліцензія видається користувачем на такий строк, зокрема, на один світловий день - при полюванні на мисливських тварин при колективному, облавному та індивідуальному полюванні на парнокопитних тварин та при індивідуальному полюванні на хутрових звірів (пункт 4.10. Положення).

У відповідності до вимого вказаного положення відповідач оформив ліцензію № 050466 на добування кабана (а.с.42 на звороті), де вказано, що дозволяється ОСОБА_1 добування одного кабана на території мисливських угідь СГО «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» 12.01.2020; відмітка про добутого звіра: вікова група молодняк; стать самка, вага тварини 60 кг.

Ця ліцензія була зареєстрована у органі Державного агентства лісових ресурсів України.

У Звіті про ліцензійний відстріл диких парнокопитних тварин в мисливських угіддях СГО «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» в мисливському сезоні 2019 2020 р. (а.с.43) зазначено, що 12.01.2020 було добуто самку кабана: вік молодняк, вага тварини 60 кг, відповідальний - ОСОБА_1 .

Отже, відповідач виконав вимоги вказаного Положення щодо оформлення ліцензії та Звіту.

Згідно витягу з журналу реєстрації інструктажів з техніки безпеки при проведенні полювань СГО МРТ «Фазан» (а.с.67) вбачається, що 12 січня 2020 року відповідач провів інструктаж, що підтверджується підписами осіб, яких інструктують із зазначеннях їм прізвища, імені, по батькові, серії і № посвідчення мисливця, № контрольної марки.

Тобто, на виконання вимог Положення відповідач провів відповідний інструктаж мисливців.

Відповідно до абз. 7 ч.1 ст. 19 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» полювання може здійснюватися у визначені строки, зокрема,

на самців лані, оленів європейського і плямистого, лося, муфлона, кабана та його молодняк, здатний до самостійного існування, - у серпні - січні;

на самок лані, оленів європейського і плямистого, козулі, лося, муфлона, кабана та їх молодняк, здатний до самостійного існування, - у вересні грудні.

У ліцензії № 050466 на добування кабана (а.с.42 на звороті), відповідач дозволив мисливцю ОСОБА_1 добування одного кабана на території мисливських угідь СГО «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» 12.01.2020.

Тобто, визначений у ліцензії строк полювання на кабана був встановлений відповідачем у відповідності до вимог абз. 7 ч.1 ст. 19 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

За вказаною ліцензією полювання здійснював не відповідач і не його посадова особа, а мисливець ОСОБА_1 .

У п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» встановлено, що з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється: 3) полювання у заборонений час, а саме у не дозволені для полювання строки на відповідні види тварин.

У частині другій статті 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» вказано, що дії, зазначені в пунктах 1-8 цієї статті, відповідно до законодавства кваліфікуються як незаконне полювання. Особи, винні у незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно із законами.

У ст. 19 Конституції України вказано, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 20 лютого 2023 р. № 30 (а.с.80-89) Інспекція здійснює державний нагляд за додержанням вимог законодавства:

6) про раціональне використання, відтворення і охорону обєктів тваринного світу, зокрема щодо:

регулювання чисельності диких тварин;

використання і відтворення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, занесених до Червоної книги України;

утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах;

наявності документів, що підтверджують законність набуття диких тварин, утому числі тих, що занесені до Червоної книги України;

наявності дозвільних документів на утримання та розведення диких тварин;

охорони середовища перебування, шляхів міграції, перселення, акліматизації і схрещування диких тварин;

ввезення в Україну і вивезення за її межі об`єктів тваринного світу та знарядь їх добування;

захисту диких тварин від жорстокого поводження;

законності набуття у приватну власність об`єктів тваринного світу.

У п. 9 цього Положення вказано, що пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

У розділі VІ Закону України «Про тваринний світ» визначене компетенція органів контролю у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

У ст. 57 Закону України «Про тваринний світ» вказано, що порядок здійснення державного контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу визначається Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Законом, Законом України "Про мисливське господарство та полювання", іншими законодавчими актами.

У ст. 60 Закону України «Про тваринний світ» вказано, що посадові особи уповноважених центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, що здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, відповідно до закону мають право:

визначати розмір збитків, завданих об`єктам тваринного світу, за затвердженими таксами та методиками;

припиняти дію виданих ними дозволів чи інших передбачених законодавством документів на право добування та утримання об`єктів тваринного світу в інших цілях, а також на право переселення, акліматизацію та утримання в неволі чи напіввільних умовах цих об`єктів тваринного світу;

складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення в галузі охорони, використання і відтворення об`єктів тваринного світу.

У статті 39 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» вказано, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, відповідно до законодавства мають право, зокрема:

1) давати обов`язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень вимог цього Закону;

2) перевіряти документи на право полювання та добування мисливських тварин в інших цілях, зупиняти транспортні (плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання, добутої продукції та інших предметів;

4) вилучати в осіб, які порушують правила полювання, знаряддя добування тварин, транспортні (плавучі) засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добутих тварин та іншу продукцію полювання, а також відповідні документи;

6) складати протоколи про порушення правил полювання, інших встановлених цим Законом вимог;

7) вільно відвідувати підприємства, установи та організації, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку мисливських тварин, території та об`єкти природно-заповідного фонду з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону тваринного світу, ведення мисливського господарства та здійснення полювання;

8) зупиняти чи припиняти полювання та іншу діяльність, що провадиться з порушеннями вимог, установлених цим Законом;

9) визначати розмір збитків, завданих мисливському господарству, за затвердженими таксами та методиками;

11) припиняти дію виданих ними дозволів на полювання та добування мисливських тварин в інших цілях;

12) викликати посадових осіб, громадян України та іноземців для усних або письмових пояснень у зв`язку з порушенням ними вимог цього Закону;

13) перевіряти й безоплатно одержувати від юридичних і фізичних осіб документи з ведення мисливського господарства, мисливського собаківництва, добування, зберігання, утримання, перероблення і реалізації мисливських тварин та продукції полювання;

14) розглядати в установленому законодавством порядку справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з добуванням мисливських тварин, порушенням вимог щодо ведення мисливського господарства, у тому числі користування мисливськими угіддями, і накладати адміністративні стягнення.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства наразі є Державне агентство лісових ресурсів України, відповідно до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. № 521

Згідно з п.4 вказаного Положення Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, до повноважень якого зокрема віднесено, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузі мисливського господарства і полювання.

Тобто повноваження з визначення розміру збитків, завданих об`єктам тваринного світу, за затвердженими таксами та методиками, наділені посадові особи Державне агентство лісових ресурсів України.

Позивач не надав суду доказів визначення збитків у цій справі уповноваженим органом - Державним агентством лісових ресурсів України або його посадовою особою.

Позивач не надав суду доказів застосування до відповідача відповідальності, передбаченої у підп. 2.3.2 та 2.3.3 п.2.3 Договору за порушення умов ведення мисливського господарства .

Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у, зокрема, порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин, правил регулювання їх чисельності; порушенні прав користувачів мисливських угідь (абзаци 3,15 частини другої статті 42 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»).

Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь (частина перша статті 43 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»).

Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (частина друга статті 43 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»).

Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства в галузі, мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України) затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України 19 червня 2017 року № 301/222, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 липня 2017р. за № 842/30710.

Відповідно до підп.2.1.6 п. 2.1 Договору про умови ведення мисливського господарства № 645/13 від 17.10.2013 Сільська громадська організація «Мисливсько-рибальське товариство «Фазан» має право на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добуті незаконним шляхом тварин.

У абзаці сьомому частини першої статті 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» вказано, що користувачі мисливських угідь мають право на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добуті незаконним шляхом тварини.

У ч. 4 ст. 42 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (який є спеціальним законом у спірних правовідносинах) вказано, що кошти за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки.

Позивач у позові прохає врахувати правові висновки, викладені у п. 22 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.04.2024 у cправі № 911/1549/22.

Проте cправа № 911/1549/22 розглядалася за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України та Димерської селищної ради, до Димерського комбінату комунальних підприємств про стягнення на користь Димерської селищної ради коштів за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища за засмічення земельних ділянок та забруднення земель державної власності.

Натомість предметом цього спору є стягнення збитків внаслідок порушення законодавства в галузі полювання, ці правовідносини врегульовано спеціальним Законом - Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Отже, правовіносини та спір у справі № 911/1549/22 та у спрааві № 917/1670/24 не є схожими. З огляду на викладене, викладені у постанові від 23.04.2024 у cправі № 911/1549/22, не підлягають застосуванню у справі 917/1670/24.

Суд зазначає, що підстава для відшкодування збитків з`являється, якщо наявні всі чотири елементи господарського порушення: 1) протиправна поведінка (або бездіяльність) особи (порушення зобов`язання); 2) шкода; 3) причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; 4) вина в порушника. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідач, як користувач мисливських угідь, лише створює умови для добування мисливських тварин, а саме видає ліцензію мисливцям (які мають документи на право полювання), яку отримує у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. Перед початком полювання відповідачем проведено інструктаж з правил безпеки при проведенні полювань про що зазначено в журналі реєстрації інструктажу з правил безпеки. Після проведення полювання мисливець, якому було видано ліцензію, повернув її відповідачу, яку в подальшому разом зі звітом про результати проведення полювань за ліцензіями було подано до Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Полюванням є дії людини, а не відповідача (користувача мисливських угідь), а відповідно незаконно добута продукція полювання є результатом дій людини і саме особи, винні у незаконному полюванні несуть відповідальність згідно із законом, що безпосередньо зазначено у частині 2 статті 20 та абзацах 3,15 частини другої статті 42 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

У той же час саме посадові особи уповноважених центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів мають право складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення в галузі охорони, використання і відтворення об`єктів тваринного світу (ч.1 ст. 60 Закону України «Про тваринний світ»; пункти 6,9,14 частини першої статті 39 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»; стаття 255 КуПАП).

Матерілами справи не доведено факту порушення відповідачем чи його посадовими особами законодавства у сфері мисливства чи полювання, не доведено прямого причинного зв"язку між діми відповідача та заявленими у позові збитками, не доведено вини відповідача.

Кошти за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства та полювання, повинні бути зараховані на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки, тобто на рахунок відповідача - сільської громадської організації «Мисливськогорибальського товариства «Фазан», що чітко встановлено частиною четвертою статті 43 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» та пунктом 2.1.6 договору про умови ведення мисливського господарства №645/13 від 17.10.2013 року, який укладено між Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та відповідачем.

Отже, Сільська громадська організація «Мисливськогорибальського товариства «Фазан`відповідач є неналежним відповідачем у цьому спорі, оскільки не є зобов`язаним за вимогою позивача.

З огляду на все викладене вище, суд відмовляє у позові повністю.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі.

Суд встановив, що за подачу цього позову позивач сплатив 3028,00 грн судового збору за платіжною інструкцією № 00000379 від 22.07.2024 (а.с.7). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 25.07.2024 (а.с.48).

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача, оскільки суд відмовив у позові повністю.

Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 17.12.2024.

Суддя Т. М. Безрук