Ухвала

від 12.12.2024 по справі 918/941/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" грудня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/941/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РСД ГРУП" про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РСД ГРУП" (49000, м. Дніпро, вул. Драгоманова Михайла, б.33; код ЄДРПОУ 40221627; ел. пошта djambulad.saf@gmail.com)

до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (35112, Рівненська обл., Дубинський р-н, с. Ярославичі, вул. Шкільна, буд. 50; код ЄДРПОУ 30132761)

про стягнення 320 000 грн 00 коп.

учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників сторін

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2024 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РСД ГРУП» до Приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс» про стягнення 320 000 грн 00 коп. основного боргу за Договором підряду № 2 від 28.03.2023, який виник у зв`язку із порушенням відповідачем п.3.1 Договору та починаючи з 16.10.2023.

Рішенням від 26.11.2024 позов задоволено. Ухвалено стягнути з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РСД ГРУП" 320 000 грн 00 коп. основного боргу та 3 840 грн 00 коп. судового збору.

02 грудня 2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РСД ГРУП" надійшла заява про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі у розмірі 15 000 грн 00 коп.

Ухвалою від 03.12.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.12.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РСД ГРУП" про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі № 918/941/24. Запропоновано Приватному підприємству "Агро-Експрес-Сервіс" надати свої пояснення щодо поданої заяви про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у термін до початку судового засідання.

12 грудня 2024 року судом встановлено, що позивач та відповідач у справі не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання; належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про доставку 03.12.2024 о 19:00 год. ухвали від 03.12.2024 до електронних кабінетів Товариства з обмеженою відповідальністю "РСД ГРУП", його представника - адвоката Григоренка Віктора Олександровича, та Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс".

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до абз 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. (ч. 7 ст. 242 ГПК України).

Відтак позивач та відповідач вважаються такими, що 04.12.2024 отримали ухвалу від 03.12.2024.

Як вбачається із заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РСД ГРУП" про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі у розмірі 15 000 грн 00 коп., адвокат Григоренко Віктор Олександрович у пункті 3 прохальної частини просить суд здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).

Враховуючи те, що явка представників учасників справи у судове засідання 12.12.2024 не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РСД ГРУП" про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі у розмірі 15 000 грн 00 коп., без участі представників Товариства з обмеженою відповідальністю "РСД ГРУП" та Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс".

У відповідності до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За змістом частин 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, яка складається із витрат на оплату судового збору та на оплату професійної правової (правничої) допомоги у розмірі 15 000 грн 00 коп.

Господарський суд Рівненської області 26.11.2024 ухвалив судове рішення у даній справі, згідно з яким позовні вимоги задовольнив частково.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки 5-й день на подання заяви про стягнення витрат понесених на оплату професійної правничої допомоги у справі припадає на неділю 01.12.2024, що є вихідним днем, - останнім днем строку в даному випадку є перший після нього робочий день - понеділок 02.12.2024.

Заява позивача про стягнення витрат понесених на оплату професійної правничої допомоги у справі із доказами понесення таких витрат направлена через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 02.12.2024, тобто в межах процесуального строку, встановленого законом.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

При цьому відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, та надання цією стороною необхідних доказів або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Така заява про відшкодування (компенсацію, стягнення, розподіл) судових витрат, про намір подати докази на підтвердження витрат після ухвалення рішення в будь-якому випадку має бути подана (зроблена) до закінчення судових дебатів у справі.

При цьому перевірка поданих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом лише у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 927/26/18, від 09.07.2019 у справі №922/4366/16, ухвала Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/13193/19, ухвала Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 910/16513/21).

Судом встановлено, що позивач до ухвалення рішення у справі виявив намір про подання у майбутньому доказів понесених судових витрат, а саме протягом 5 днів після ухвалення рішення у даній справі у порядку передбаченому абз. 2 ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 ГПК України, та вчинив відповідну заяву у позовній заяві, вказавши, що: "Документи, що підтверджують витрати на правничу допомогу позивачем будуть надані додатково.".

Отже, стороною позивача дотримано порядок, встановлений абз. 2 ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 ГПК України.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РСД ГРУП" про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі у розмірі 15 000 грн 00 коп., суд вважає, що вказана заява є такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно з ст. 123 цього ж Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1-8 ст. 129 цього ж Кодексу передбачено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, зокрема, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 1 цього ж Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1-3 ст. 27 цього ж Закону визначено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:

1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2023 у справі № 914/2405/21.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 грн. надано суду:

- Договір № 15/2024 від 19.03.2024 про надання правових (юридичних) послуг, укладений адвокатом Григоренком Віктором Олександровичем із Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКТАН ГРУП";

- додаток до Договору № 15/2024 від 19.03.2024: Завдання № 1 на надання правових (юридичних) послуг від 19.03.2024 в межах справи № 918/2024/24;

- додаток до Договору № 15/2024 від 19.03.2024: Звіт № 1 про надання правових (юридичних) послуг відповідно до Завдання № 1 до Договору від 26.06.2024, що стосується замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКТАН ГРУП";

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1/15/2024 від 26.06.2024 підписаний між адвокатом Григоренком Віктором Олександровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКТАН ГРУП";

- рахунок на оплату № 1/15/2024 від 26.06.2024 виставлений адвокатом Григоренком Віктором Олександровичем для Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКТАН ГРУП";

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, серії ДП № 3985 видане Григоренку Віктору Олександровичу 23.11.2018;

- ордер серії АЕ № 1325026 від 11.10.2024 на надання правничої допомоги ТОВ "РСД ГРУП" у Господарському суді Рівненської області, виданий адвокатом Григоренком Віктором Олександровичем (що здійснює адвокатську діяльність індивідуально) на підставі договору про надання правничої допомоги № 6/2022 від 19.09.2022.

Дослідивши означені докази та матеріали справи, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правничої допомоги № 6/2022 від 19.09.2022, укладений між адвокатом Григоренком Віктором Олександровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "РСД ГРУП", а також відсутні будь-які акти приймання-передачі виконаних робіт, докази оплати правничої допомоги чи детальний опис виконаних робіт.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказала на те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, що ч.ч. 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У зв`язку із тим, що позивачем не надано суду договір про надання правової допомоги у справі № 918/941/24, у суду відсутня можливість встановити у якій формі клієнт та адвокат дійшли між собою згоди на формування адвокатського гонорару у заявленому до стягнення розмірі 15 000 грн 00 коп. - чи у фіксованій формі чи у формі погодинної оплати. Окрім того, позивачем всупереч вимогам ст. 126 ГПК України не надано суду акт приймання-передачі виконаних робіт, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 918/941/24. Позивачем не надано суду жодних доказів, з яких можливо було б встановити форму, порядок нарахування і розмір гонорару адвоката. Таким чином матеріалами справи не підтверджено ані обсяг, ані розмір наданої правничої правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "РСД ГРУП" у справі № 918/941/24.

Господарський суд враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Ла-вентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Суд приймає до уваги, ті обставини, що розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження. У справі було проведено 1 судове засідання 26.11.2024, в якому в режимі ВКЗ приймав участь адвокат Григоренко Віктор Олександрович. При цьому належних та допустимих доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у справі не надходило.

Договір № 15/2024 від 19.03.2024 про надання правових (юридичних) послуг, укладений адвокатом Григоренком Віктором Олександровичем із Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКТАН ГРУП"; додаток до Договору № 15/2024 від 19.03.2024: Завдання № 1 на надання правових (юридичних) послуг від 19.03.2024 в межах справи № 918/2024/24; додаток до Договору № 15/2024 від 19.03.2024: Звіт № 1 про надання правових (юридичних) послуг відповідно до Завдання № 1 до Договору від 26.06.2024, що стосується замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКТАН ГРУП"; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1/15/2024 від 26.06.2024 підписаний між адвокатом Григоренком Віктором Олександровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКТАН ГРУП"; рахунок на оплату № 1/15/2024 від 26.06.2024 виставлений адвокатом Григоренком Віктором Олександровичем для Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКТАН ГРУП" - не вважаються належними та допустимими доказами на підтвердження надання правової допомоги у справі № 918/941/24.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі № 918/941/24 та відповідно про залишення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РСД ГРУП" про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі без задоволення.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 196, 202, 221, 234, 235, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РСД ГРУП" про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 15 000 грн 00 коп. у справі № 918/941/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано "17" грудня 2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич