Рішення

від 04.12.2024 по справі 922/3542/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024м. ХарківСправа № 922/3542/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеясофт Солюшнс" (61045, Харківська обл., м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18; код ЄДРПОУ: 43544836) про стягнення збитків за участю представників:

позивача - Темнюкової М.І., ордер АХ №1144245 від 15.08.2024;

відповідача - Колісниченка А.С., ордер АР №1205349 від 01.11.2024.

ВСТАНОВИВ:

07.10.2024 Фізична особа-підприємець Брезецький Сергій Олександрович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеясофт Солюшнс", в якій просить суд стягнути с Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеясофт Солюшнс" суму збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 2 105 596,80 грн., а також стягнути з відповідача суді витрати.

Позов обґрунтований заподіянням відповідачем позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди на спірну суму вартості послуг, розраховану позивачем за період з 13.04.2023 по 22.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.10.2024 позовну заяву (вх.№3542/24 від 07.10.2024) Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича залишено без руху.

15.10.2024 на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 09.10.2024 представник позивача надав заяву (вх.№25925 від 15.10.2024) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.10.2024 прийнято позовну заяву (вх.№3542/24 від 07.10.2024) Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеясофт Солюшнс" про стягнення збитків до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3542/24. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, розпочати підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 13 листопада 2024 року.

01.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№27527 від 01.11.2024), в якому зазначено, що за допомогою погодженого між сторонами нікмейку позивач ідентифікувався у JIRA, проте 12.04.2023 цей доступ позивачу було скасовано відповідачем та починаючи з 13.04.2023 позивач був позбавлений можливості отримання завдання, здійснювати відображення результатів виконання робіт у системі JIRA, та відповідним чином фіксувати результати роботи над проектом та витрачений час. 03.05.2023 на адресу позивача від відповідача надійшло повідомлення про розірвання договору про надання послуг від 22.02.2023 та припинення його дії з 03.06.2023. 06.06.2023 позивач направив на адресу відповідача акти приймання-передачі виконаних робіт, які відповідачем отримані не були. 29.06.2023 позивач направив на адресу відповідача лист з актами виконаних робіт за лютий, березень, квітень 2023 року щодо врегулювання наявної заборгованості за цими актами. Відповідач листом від 24.07.2023 повідомив позивача про незгоду з розрахунками стосовно сум заборгованості та про відмову від підписання актів виконаних робіт. За розрахунком позивача в період дії договору з 22.02.2023 по 03.06.2023 ним виконано відповідно до вимог відповідача обсяг робіт, згідно із актами прийняття-передачі виконаних робіт на загальну суму 330 746,40 грн., з яких відповідачем частково сплачено 40 000,00 грн. Залишок не сплаченої відповідачем суми, за розрахунком позивача становить 284 671,40 грн., які відповідачем до теперішнього часу не сплачені. На суму основного боргу позивачем здійснено нарахування 3% річних та збитків від інфляції. У зв`язку із викладеним позивач звертався до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 284 671,40грн, 3% річних в розмірі 3 186,78 грн. та збитки від інфляції в розмірі 2 412,71грн. Судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00грн позивач просив покласти на відповідача. Рішенням господарського суду Харківської області від 25.01.2024 у справі №922/3889/23 у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 по справі №922/3889/23, апеляційну скаргу ФОП Брезецького С.О. на рішення господарського суду Харківської області від 25.01.2024 у справі №922/3889/23 задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 25.01.2024 у справі №922/3889/23 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеясофт Солюшнс" на користь Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича основний борг в розмірі 284 671,40 грн., 3% річних в розмірі 3 186,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 412,71 грн., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 4 354,06 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 6 531,09 грн. Постанова Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 по справі №922/3889/23 набрала законної сили 26.03.2024, виконана ТОВ "Ідеясофт Солюшнс". Вказані обставини встановлені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 року по господарській справі №922/3889/23 та не потребують доведенню.

За таких обставин, на думку представника відповідача, відповідач у повній відповідності до умов договору правомірно розірвав такий договір, усі повідомлення про розірвання договору належним чином були надіслані та отримані позивачем, і останній у зв`язку із цим пред`явив рахунок за свої послуги за час дії договору та звернувся із позовом до суду по справі №922/3889/23, судове рішення по якій вже було виконано відповідачем.

Як зазначає представник відповідача, жодного порушення прав позивача з боку відповідача не існувало, а договір у встановленому ним та законодавством порядку було розірвано правомірно, що виключає наявність складу цивільного правопорушення в діях відповідача, адже відповідач діяв правомірно. Відсутність цивільного правопорушення виключає можливість покладення цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків, різновидом яких є упущена вигода. За таких обставин, на думку відповідача, підстави для задоволення позові відсутні, а тому просить суд відмовити у його задоволенні.

05.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№27776 від 05.11.2024), з якої вбачається, що оскільки ТОВ "Ідеясофт Солюшнс" здійснило, згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 по справі №922/3889/23, сплату боргу за основним зобов`язанням, інфляційних витрат та 3% річних за період дії умов Договору з 22.02.2023 по 03.06.2023 - лише 8 квітня 2024 року, позивач справедливо стягує на виконання замовником умов п.п.5.4 Договору, збитки у вигляді упущеної вигоди. ТОВ "Ідеясофт Солюшнс" не виконало своїх зобов`язань за договором перед ФОП Брезецький С.О., у зв`язку із чим останній не зміг реалізовувати договір та упустив реальну вигоду у розмірі 1164,60 грн. за год/день.

13.11.2024 підготовче засідання було знято з розгляду у зв`язку з оголошенням у м. Харкові повітряної тривоги. Наступне підготовче засідання призначено на 20.11.2024.

У підготовчому засіданні 20.11.2024 представники сторін заявили, що ними подані всі докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також повідомили про всі обставини справи, які їм відомі.

Судом 20.11.2024 за результатами підготовчого засідання постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.12.2024.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2024 підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.12.2024 проти задоволення позову заперечував та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд зазначає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 04.12.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.

22.02.2023 між Фізичною особою-підприємцем Брезецьким Сергієм Олександровичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідеясофт Солюшнс" (замовник) було укладено договір про надання послуг №б/н (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання замовнику послуг та виконання для нього робіт з комп`ютерного програмування, консультування з питань інформатизації та інших робіт і послуг у сфері ІТ в порядку, обсязі та на умовах, викладених в даному Договорі та додатках до нього, які є його невід`ємною частиною (надалі - роботи).

Згідно з п.2.1. Договору замовник зобов`язаний своєчасно оплачувати роботи та послуги виконавця на підставі Акту виконаних робіт відповідно до вимог даного Договору; компенсувати всі документально підтверджені витрати виконавця пов`язані з наданням послуг та виконанням робіт, передбачених даним Договором та погоджені із замовником.

Пунктом 2.3 Договору виконавець зобов`язаний виконувати всі роботи самостійно, забезпечувати високу якість виконаних робіт та їх повну відповідність вимогам замовника та умовам даного Договору.

З метою дотримання вимог конфіденційності, роботи за даним Договором мають виконуватись виключно на обладнанні та у приміщеннях, що забезпечують належну конфіденційність результатів робіт та унеможливлюють несанкціонований доступ сторонніх осіб до інформації замовника та результатів робіт. У зв`язку з цим сторони домовились, що роботи мають виконуватись у приміщеннях, орендованих замовником, оскільки вони забезпечують належні умови конфіденційності. Адреси орендованих приміщень визначаються договорами оренди приміщень, укладеними між замовником і відповідним орендодавцем і повідомляються виконавцеві після укладення Договору. Надання послуг в інших приміщеннях або віддалено має бути погоджено сторонами письмово (достатньо електронного листа) (п.3.1.Договору).

Відповідно до п.3.4 Договору з метою підтвердження факту виконання робіт виконавцем в цілому, або виконання конкретного етапу робіт на певну дату сторони складають відповідний акт виконаних робіт, що є необхідною підставою для здійснення розрахунків із виконавцем.

Якість робіт повинна відповідати вимогам замовника, стандартам, технічним умовам іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, що застосовуються до певного виду програмних продуктів та робіт (п.3.5 Договору).

У пункті 4.1 Договору сторони погодили, що вартість робіт та порядок їх оплати визначаються у додатках до даного договору, які є його невід`ємною частиною.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, даним Договором та додатками до нього (п.5.1 Договору).

В разі, якщо замовник розриває даний Договір із порушенням строків, вказаних в п.6.2 замовник має сплатити виконавцю упущену вигоду в розмірі вартості робіт, що мали б бути виконані протягом строку для повідомлення про припинення Договору (п.5.4 Договору).

У пункті 6.1 Договору визначено, що даний Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє протягом одного року. При відсутності заяви однієї із сторін про намір припинити дію Договору, яка має бути направлена іншій стороні не пізніше ніж за 30 днів до його закінчення, він вважається автоматично пролонгованим на наступний рік.

Даний Договір може бути розірваним достроково за ініціативою будь-якої зі сторін шляхом направлення письмового повідомлення іншій стороні не пізніше ніж за 30 календарних днів до бажаної дати припинення Договору. При цьому, Договір буде вважатись припиненим через 30 днів з моменту отримання повідомлення іншою стороною, якщо пізніший строк не буде узгоджено сторонами. Направлення повідомлення про розірвання Договору не звільняє сторони від продовження виконання Договору до дня, з якого він вважатиметься припиненим (п.п.6.2 Договору).

У пункті 9.2 Договору зазначено, що закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, які виникли під час його дії.

Обсяг робіт, строки їх виконання, вартість та порядок оплати сторони погодили у додатку від 22.02.2023 до Договору.

Розділом 1 додатку до Договору на умовах, викладених в Договорі, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати наступні роботи та надати такі послуги:

1) розробляти комп`ютерні програмні модулі та додатки у відповідності із вимогами замовника;

2) допрацьовувати комп`ютерні програмні модулі та додатки, виправляти недоліки та усувати дефекти;

3) розробляти документацію до програмних продуктів;

4) розробляти плани та оцінки розробки програмних продуктів, проводити аналізі проектування комп`ютерних програм;

5) тестувати програмні продукти та їх компоненти, в тому числі шляхом створення відповідних комп`ютерних програм, документувати отримані результати.

Згідно п.3 додатку до Договору в результаті виконання робіт виконавець надає замовнику:

- вихідні та об`єктні коди розробленого програмного продукту, що мають бути завантажені до відповідної системи контролю версій, обраної замовником;

- документацію, передбачену вимогам замовника.

У пункті 4.3 додатку до Договору сторони погодили, що виконавець зобов`язується повідомити замовника про неможливість виконати певне завдання протягом одного дня з моменту отримання. В разі якщо виконавець не повідомить про не можливість виконати завдання вважається, що виконавець погодився виконати завдання в порядку, запропонованому замовником та має повідомити замовнику орієнтовний час, необхідний виконавцю для виконання завдання та узгодити його із замовником.

Під час виконання робіт виконавець зобов`язався щоденно вести облік часу, який було витрачено ним на виконання робіт, а також надавати замовнику інформацію щодо ходу виконання робіт (п.4.4 додатку до Договору).

Вартість робіт виконавця, за умовами п.5.1 додатку до Договору, визначається виходячи із кількості годин, витрачених виконавцем на їх виконання та включає вартість виключних майнових прав на об`єкти інтелектуальної власності, створені позивачем при виконанні робіт. Вартість однієї години, витраченої виконавцем на виконання робіт, становить 1 164,60 грн., без ПДВ.

Оплата робіт здійснюється в гривні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 15 банківських днів з дня підписання сторонами відповідного акту виконаних робіт за звітній період, якщо інший порядок не буде узгоджено сторонами. Фактична вартість робіт, що підлягає оплаті, визначається сторонами в акті виконаних робіт (п.5.2 додатку до Договору).

Також сторонами було укладено договір про нерозголошення та захисту інформації від 22.02.2023.

Як стверджують сторони, засобами електронного зв`язку, а саме Telegram, виконавець від представника замовника отримав лист, який містив інформацію стосовно надання виконавцю доступу до корпоративної електронної пошти у системі замовника (логін / пароль Corporate Email (GMAIL): serhii.brezetskyi@ideasoft.io Password: PeFAd6XB4N9jJ*), які також, в свою чергу, використовувались виконавцем для отримання доступу до системи JIRA та проекту DelFin (DF), в яких здійснювалось контроль над розподілом завдань між виконавцями проекту, інформація щодо виконаних робіт та обліку витраченого виконавцями часу.

Позивач ідентифікувався у JIRA за допомогою погодженого сторонами нікнейму. Технічне завдання у JIRA викладається у формі завдання (issue), котре описує ті дії, котрі мають бути виконані відповідачем для надання послуги належним чином. Також виконавець був проінформований про склад команди що працює над згаданим проектом та їх нікнейми, розподіл функціональних обов`язків між членами команди.

За допомогою погодженого між сторонами нікмейку позивач ідентифікувався у JIRA, проте 12.04.2023 цей доступ позивачу було скасовано відповідачем та починаючи з 13.04.2023 позивач був позбавлений можливості отримання завдання, здійснювати відображення результатів виконання робіт у системі JIRA, та відповідним чином фіксувати результати роботи над проектом та витрачений час.

03.05.2023 відповідач на адресу позивача надіслав повідомлення про розірвання договору про надання послуг від 22.02.2023 та припинення його дії з 03.06.2023.

06.06.2023 позивач направив на адресу відповідача акти приймання-передачі виконаних робіт, які як стверджує відповідач, останнім отримані не були.

29.06.2023 позивач направив на адресу відповідача лист з актами виконаних робіт за лютий, березень, квітень 2023 року щодо врегулювання наявної заборгованості за цими актами.

Відповідач листом від 24.07.2023 повідомив позивача про незгоду з розрахунками стосовно сум заборгованості та про відмову від підписання актів виконаних робіт.

У вересні 2023 року Фізична особа-підприємець Брезецький Сергій Олександрович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеясофт Солюшнс", в якій просив стягнути з відповідача, зокрема, суму основного боргу в розмірі 284 671,40 грн., 3% річних в розмірі 3 186,78 грн. та збитки від інфляції в розмірі 2 412,71грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору про надані послуги від 22.02.2023 щодо здійснення оплати за виконані позивачем роботи.

За розрахунком позивача в період дії договору з 22.02.2023 по 03.06.2023 ним виконано відповідно до вимог відповідача обсяг робіт, згідно із актами прийняття-передачі виконаних робіт на загальну суму 330 746,40 грн, з яких відповідачем частково сплачено 40 000,00 грн. Залишок не сплаченої відповідачем суми, за розрахунком позивача становить 284 671,40 грн, які відповідачем до теперішнього часу не сплачені. На суму основного боргу позивачем здійснено нарахування 3% річних та збитків від інфляції.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.01.2024 у справі №922/3889/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі №922/3889/23, рішення Господарського суду Харківської області від 25.01.2024 у справі №922/3889/23 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеясофт Солюшнс" на користь Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича основний борг в розмірі 284 671,40 грн., 3% річних в розмірі 3 186,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 412,71 грн., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 4354,06 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 6531,09 грн.

Вказана постанова Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі №922/3889/23 набрала законної сили 26.03.2024 та, як зазначили сторони, виконана ТОВ "Ідеясофт Солюшнс" в повному обсязі.

На переконання позивача, оскільки ТОВ "Ідеясофт Солюшнс" здійснило згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 по справі №922/3889/23 розрахунок за період дії умов Договору з 22.02.2023 по 03.06.2023 року лише 8 квітня 2024 року, а п.6.1 Договору передбачено строк дії договору з дати його підписання сторонами та діє протягом одного року, тобто передбачений договором строк дії Договору з 22.02.2023 по 22.02.2024, даний Договір був розірваний достроково за ініціативою замовника відповідно до п.6.2 Договору, що підтверджується повідомленням ТОВ "Ідеясофт Солюшнс" від 03.05.2023 про розірвання договору про надання послуг від 22.02.2023, виконавець справедливо сподівається на виконання замовником умов п.п.5.4 Договору, та розраховує на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди згідно розрахунків за відповідні періоди часу, враховуючи рекомендації Кабінету міністрів України щодо перенесення робочих днів, а саме: за період з 13.04.2023 по 22.02.2024 у сумі 2 105 596,80 грн.

07.05.2024 позивачем направлено вимогу за вих.№1 директору ТОВ "Ідеясофт Солюшнс" Стогнієву Герману Олександровичу з проханням здійснити розрахунок, відповідно до умов укладеного Договору.

Відповіддю від 21.05.2024 ТОВ "Ідеясофт Солюшнс" повідомлено, що останнє розірвало Договір у повній відповідності з п.6.2. цього Договору, що виключає можливість застосування приписів п.5.4 Договору, а отже вимоги про сплату упущеної вигоди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

13.08.2024 ФОП Брезецький С.О. в особі адвоката Темнюкової М.І. звернувся до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" із зверненням щодо проведення судової економічної експертизи для подання до суду.

Згідно Висновку експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №6507 від 23.09.2024 за результатами проведення комісійного експертного економічного дослідження, в обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судових експертів "Розрахунок упущеної вимоги за Договором б/н про надання послуг від 22.02.2023, укладеним між ФОП Брезецьким С.О. та ТОВ "Ідеясофт Солюшнс", враховуючи, що фактично договір було розірвано з 13.04.2023, підтверджується в сумі 2 105 596,80 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

При цьому неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Доведення факту заподіяння збитків, розмір зазначених збитків, протиправність діяння відповідача та причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням та заподіяними збитками покладено на зацікавлену особу.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Суд зазначає, що пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними (не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та на прогнозах), а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків (повинні маги чітке документальне обґрунтування). Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/1742/20. від 17.02.2021 у справі № 916/450/20, від 03.11.2020 у справі № 916/3563/19. від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19. від 26.02.2020 у справі № 914/263/19.

Як стверджує позивач, оскільки ТОВ "Ідеясофт Солюшнс" здійснило згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 по справі №922/3889/23 розрахунок за період дії умов Договору з 22.02.2023 по 03.06.2023 року лише 8 квітня 2024 року, а п.6.1 Договору передбачено строк дії договору з дати його підписання сторонами та діє протягом одного року, тобто передбачений договором строк дії Договору з 22.02.2023 по 22.02.2024, даний Договір був розірваний достроково за ініціативою замовника відповідно до п.6.2 Договору, що підтверджується повідомленням ТОВ "Ідеясофт Солюшнс" від 03.05.2023 про розірвання договору про надання послуг від 22.02.2023, виконавець справедливо сподівається на виконання замовником умов п.п.5.4 Договору, та розраховує на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди згідно розрахунків за відповідні періоди часу, враховуючи рекомендації Кабінету міністрів України щодо перенесення робочих днів, а саме: за період з 13.04.2023 по 22.02.2024 у сумі 2 105 596,80 грн.

Однак, позивачем не доведено, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли - наслідком такої протиправної поведінки.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частинах 1,2 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з п.6.2 Договору, даний Договір може бути розірваним достроково за ініціативою будь-якої зі сторін шляхом направлення письмового повідомлення іншій стороні не пізніше ніж за 30 календарних днів до бажаної дати припинення Договору. При цьому, Договір буде вважатись припиненим через 30 днів з моменту отримання повідомлення іншою стороною, якщо пізніший строк не буде узгоджено сторонами. Направлення повідомлення про розірвання Договору не звільняє сторони від продовження виконання Договору до дня, з якого він вважатиметься припиненим (п.6.2 Договору).

В разі, якщо замовник розриває даний Договір із порушенням строків, вказаних в п.6.2 замовник має сплатити виконавцю упущену вигоду в розмірі вартості робіт, що мали б бути виконані протягом строку для повідомлення про припинення Договору (п.5.4 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 03.05.2023 відповідач на адресу позивача надіслав повідомлення про розірвання договору про надання послуг від 22.02.2023 та припинення його дії з 03.06.2023.

Доказів порушення відповідачем строків, вказаних в п.6.2 Договору матеріали справи не містять.

Більше того, обставини надходження 03.05.2023 на адресу позивача повідомлення відповідача про припинення дії договору про надання послуг від 22.02.2023 та припинення дії такого Договору з 03.06.2023 в порядку п.6.2. встановлені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі №922/3889/23 та в силу ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України повторному доказуванню не підлягають.

З огляду на зазначене, дію Договору було припинено на підставі п.6.2. з 03.06.2023.

Водночас, враховуючи припинення дії Договору з 03.06.2023, виконання відповідачам постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 по справі №922/3889/23 про стягнення заборгованості за період дії умов Договору з 22.02.2023 по 03.06.2023 лише 08.04.2024 не породжує продовження дій такого Договору та не є підставою у відповідності до п.5.4. Договору для відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

В свою чергу системний аналіз положень частини першої статті 42 ГК України, частини першої статті 44 ГК України дає підстави для висновку, що будь-яка підприємницька діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відтак, суб`єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків та усвідомлювати наслідки вчинюваних ними дій.

Суд зазначає, що позивач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором, погодився із передбаченою ним умовою п.6.2 Договору про дострокове розірвання такого Договору за ініціативою будь-якої зі сторін, а також усвідомлював визначені вказаним пунктом Договору строки припинення дії вказаного Договору та, як наслідок, припинення правовідносин за таким Договором з моменту припинення його дії.

З`ясовуючи критерії, яким слід керуватися при визначенні (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суди зважають на сутність правової природи категорії «упущена вигода», принципи, на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди пов`язує можливість отримання доходу (майнових вигод) особою, право якої порушено, саме із звичайними обставинами, тобто звичайними умовами цивільного/ господарського обороту.

Відтак при визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/ господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків.

Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.

Аналіз таких принципів цивільного права як справедливість, добросовісність та розумність дає підстави для висновку, що розумними витратами є витрати кредитора на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права.

Визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися з розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Відтак при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення), як:

1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту);

2) розумні витрати;

3) компенсаційність відшкодування збитків.

Суд звертає увагу, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, як форма цивільно-правової відповідальності, застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним).

Звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача обов`язок довести реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії/бездіяльність відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).

Як вбачається з матеріалів даної справи, як єдиний доказ на підтвердження розміру збитків (упущеної вигоди) позивач надає Висновок експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №6507 від 23.09.2024 за результатами проведення комісійного експертного економічного дослідження, згідно якого в обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судових експертів "Розрахунок упущеної вимоги за Договором б/н про надання послуг від 22.02.2023, укладеним між ФОП Брезецьким С.О. та ТОВ "Ідеясофт Солюшнс", враховуючи, що фактично договір було розірвано з 13.04.2023, підтверджується в сумі 2 105 596,80 грн.

При проведенні експертного дослідження експерту були надані копії розрахунку упущеної вигоди, SERVIS Offer, договору про надання послуг від 22.02.2023, вимоги від 07.05.2024, відповіді на вимогу від 21.05.2024, договору про нерозголошення та захисту інформації від 22.02.2023, повідомлення про розірвання Договору від 03.05.2023, додатку 1 до Договору від 22.02.2023, розрахунку.

Однак суд зазначає, що наданий позивачем висновок експертів не підтверджує факту понесення ним збитків у формі упущеної вигоди за період з 13.04.2023 по 22.02.2024 у загальному розмірі 2 105 596,80 грн., оскільки за період з 22.02.2023 по 03.06.2023, як стверджує сам позивач, відповідач сплатив заборгованість за виконані роботи, в тому числі на підставі постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі №922/3889/23, а починаючи з 03.06.2023 Договір було розірвано достроково за ініціативою відповідача на підставі погодженого сторонами п.6.2 Договору.

Більш того, сплата замовником виконавцю упущеної вигоди в розмірі вартості робіт у відповідності до п.5.4 Договору можлива виключно у разі, якщо замовник розірвав Договір із порушенням строків, вказаних в п.6.2. Договору. При цьому, упущена вигода в такому випадку розраховується виходячи з розмірі вартості робіт, що мали б бути виконані протягом строку для повідомлення про припинення Договору, тобто за 30 календарних днів до дати припинення Договору.

Однак, як уже було встановлено судом, доказів порушення відповідачем строків, вказаних в п.6.2 Договору матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, наявність Висновку експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №6507 від 23.09.2024 не доводить наявність підстав для стягнення з відповідача у вигляді упущеної вигоди у розмірі 2 105 596,80 грн.

Зазначене у сукупності свідчить про відсутність у діях відповідача протиправної поведінки, відсутність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу та відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заподіянням збитків позивачу у вигляді упущеної вигоди у розмірі 2 105 596,80 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеясофт Солюшнс" про стягнення збитків є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд у задоволенні позову відмовив, у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору покладаються на позивача у повному розмірі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, Суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналізуючи судову практику, на яку посилаються сторони, суд зазначає, що кожен правовий висновок Верховного Суду було оцінено на релевантність в аспекті подібності до правовідносин, що склалися між учасниками цього спору і застосовано судом при прийнятті рішення у цій справі, якщо було встановлено подібність правовідносин. Проте, виходячи з завдань господарського судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні спорів, а не доведенні чи роз`ясненні учасникам провадження змісту постанов суду касаційної інстанції, оцінці правильності розуміння ними висновків суду за результатами розгляду касаційної скарги, враховуючи, що судом була надана відповідь на основні аргументи позову та заперечень щодо нього, суд вважає за недоцільне наводити у судовому рішенні аналіз всієї практики касаційних судів, на яку посилалися сторони.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеясофт Солюшнс" про стягнення збитків - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "16" грудня 2024 р.

Суддя Т.О. Пономаренко