Рішення

від 17.12.2024 по справі 922/3792/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3792/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬКОН-Т" простягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ОЛЬКОН-Т", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за електричну енергію у сумі 97.614,82 грн, 3% річних у сумі 5.615,01 грн, інфляційні втрати у сумі 11.514,40 грн та витрати зі сплати судового збору.

Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 29.09.2021 №735/194,02 в частині оплати вартості електричної енергії за лютий 2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2023 з урахуванням малозначності справи №922/3792/24 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача, проте повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Відсутність адресата за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "Відсутність адресата за вказаною адресою" , суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

На підставі заяви-приєднання від 29.09.2021 ТОВ "ОЛЬКОН-Т" приєдналося до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах Комерційної пропозиції №1 для малих непобутових споживачів. Додатком до заяви ТОВ "ОЛЬКОН-Т" надана інформація щодо об`єктів споживача.

Згідно з умовами укладеного між ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (постачальник) та ТОВ "ОЛЬКОН-Т" Договору про постачання електричної постачальником універсальних послуг від 29.09.2021 №735/194,02 (надалі - Договір) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 5.8. Договору).

Додатковою угодою від 29.10.2021 до Договору сторони домовилися здійснювати електронний документообіг між постачальником і споживачем через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів.

Відповідачем у лютому 2024 була спожита електрична енергія в кількості 11.949,0 кВт*год, про що свідчить наданий АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" витяг з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам.

На підставі наданих АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" фактичних обсягів електричної енергії позивачем був сформований рахунок за електричну енергію нараховану в лютому 2024 на суму 97.614,82 грн, котрий був надісланий через систему електронного документообігу. На зазначену в рахунку суму позивачем був складений Акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2024.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за лютий 2024 на підставі Договору становить 97.614,82 грн. Окрім цього позивач зазначає, що за спожиту електричну енергію за період березень 2023 - січень 2024 відповідач розрахувався з порушенням встановлених Договором строків.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Особливості постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов`язань відповідача. Так, умовами Комерційної пропозиції №1 (Розділ 5) передбачено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.

Факт споживання електричної енергії відповідачем у лютому 2024 на суму 97.614,82 грн підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком на оплату та актом приймання-передачі електричної енергії, які були складені на підставі наданих АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" фактичних обсягів електричної енергії ТОВ "ОЛЬКОН-Т".

Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача зі спожитої електричної енергії за Договором становить 97.614,82 грн та залишається несплаченою, доказів протилежного матеріали справи не містять.

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 97.614,82 грн до суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію за лютий 2024 у розмірі 97.614,82 грн.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 5.615,01 грн та інфляційні втрати в розмірі 11.514,40 грн, які нараховані на заборгованість за період березень2023 - лютий 2024.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, свідчать про правомірність нарахування позивачем відповідачеві 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіркою доданих до позовної заяви розрахунків 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено наступне, а саме:

- у розрахунках 3% річних на заборгованість з електричної енергії спожитої відповідачем у період березень - грудень 2023 позивачем допущені помилки, зокрема, дні фактичного виконання зобов`язання (13.05.2024, 14.05.2024, 31.05.2024, 25.07.2024) не повинні включатися в період нарахування відсотків річних. Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 13.06.2018 у справі №922/1008/16, в іншій частині вказані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства;

- розрахунки 3% річних на заборгованість січня-лютого 2024 та інфляційних втрат на заборгованість березня 2023 - лютого 2024 відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані в цих розрахунках суми нараховані арифметично вірно.

З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п`ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд зазначає, що їх арифметично вірний розмір становить 5.583,47 грн. В інший частині нарахування 3% річних у загальній сумі 31,54 грн є безпідставним та помилковим.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача, а саме: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію в сумі 97.614,82 грн, 3% річних у сумі 5.583,47 грн, інфляційні втрати в сумі 11.514,40 грн. В частині стягнення 3% річних у загальній сумі 31,54 грн слід відмовити з огляду на вищезазначене.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.421,73 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в іншій частині (0,67 грн) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬКОН-Т" (Україна, 61047, Харківська обл., м. Харків, вул. Плиткова, буд. 1, код ЄДРПОУ 43663960) на користь на користь Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за електричну енергію в сумі 97.614,82 грн, 3% річних у сумі 5.583,47 грн, інфляційні втрати в сумі 11.514,40 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.421,73 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "17" грудня 2024 р.

СуддяН.С. Добреля