Ухвала

від 17.12.2024 по справі 926/3267/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

17 грудня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/3267/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрансінвест» (01013, місто Київ, Наддніпрянське шосе, будинок 2а, квартира 195, код ЄДРПОУ 35217247)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ООЛІТ» (60200, Чернівецька область, Дністровський район, місто Сокиряни, вул. Миколи Хвильового, будинок 16, корпус А, код ЄДРПОУ 03448362) грошових коштів в розмірі 50000,00 грн, у зв`язку з не поставкою товару за договором поставки № 0907/24 від 09.07.2024

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Чернівецької області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрансінвест» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ООЛІТ» попередньої оплати в розмірі 50000,00 грн, яка виникла у зв`язку з не поставкою товару за договором поставки № 0907/24 від 09.07.2024.

Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Як видно із матеріалів заяви, вимогу щодо стягнення 50000,00 грн заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю «ООЛІТ» обґрунтовано тим, що на виконання умов договору поставки № 0907/24 від 09.07.2024 заявником було здійснено попередню оплату за товар у розмірі 50000,00 грн, однак, в обумовлений договором строк боржник свого обов`язку щодо поставки належного товару не здійснив, у зв`язку з чим заявник просить стягнути сплачену суму попередньої оплати у розмірі 50000,00 грн.

Згідно частин першої, другої, четвертої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.

Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина перша статті 148 ГПК України).

Як вбачається з доданих до заяви документів, 09.07.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Газтрансінвест» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ООЛІТ» (постачальник) було укладено договір поставки № 0907/24 (далі Договір), за умовами пункту 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати покупцю у власність товар (мармурову крихту 60 мкм), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього грошові кошти на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна кількість товару, що поставляється за цим Договором становить дві тисячі (2000) тон. Партія товару (+/- 10 %), що поставляється за цим Договором, встановлюється в Специфікаціях до Договору, які є його невід`ємною частиною.

За доводами заявника, сторони погодили, що ціна на товар за цим Договором за 1 т з доставкою складає 9700,00 грн з ПДВ. Ціна товару може змінюватись за погодженням сторін в Специфікації на певну кількість товару.

Відповідно до пункту 3.3 Договору, попередня оплата партії товару здійснюється покупцем за погодженими в Специфікації строками, кількістю та цінами шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строк 15 (п`ятнадцять) банківських днів до дати поставки товару, якщо інший строк оплати не зазначений в Специфікації, на наступних умовах: 80 % попередня оплата здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання поточної Специфікації; 20 % оплата здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту реєстрації податкових накладних в Єдиного реєстрі податкових накладних на підставі факту першої події відповідно до вимог Податкового кодексу України. Інші умови оплати можуть бути погоджені сторонами в Специфікації.

Заявник стверджує, що між сторонами так і не було не було підписано жодної Специфікації.

На виконання умов Договору заявник відповідно до платіжної інструкції від 13.07.2024 № 848 здійснив попередню оплату товару у розмірі 50000,00 грн.

Враховуючи відсутність поставки товару у строк, встановлений Договором, заявник звернувся до суду в порядку наказного провадження про стягнення з боржника здійсненої заявником передоплати у розмірі 50000,00 грн.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас, умови укладеного між сторонами договору поставки не встановлюють обов`язку продавця щодо повернення суми попередньої оплати, у разі нездійснення поставки товару, а також не містить строків повернення цієї передоплати.

Обов`язок щодо повернення суми попередньої оплати виникає у боржника в силу положень закону та з урахуванням положень статті 530 ЦК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ООЛІТ» суми попередньої оплати за не поставку товару не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання за Договором, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав повернення сплаченої передоплати за непоставлений товар.

За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не може розцінюватись як грошове зобов`язання за Договором, а є лише застосуванням наслідків невиконання боржником зобов`язання за Договором щодо поставки товару.

Отже, заявлена товариством з обмеженою відповідальністю «Газтрансінвест» вимога про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ООЛІТ» 50000,00 грн попередньої оплати за не поставку товару за Договором не відповідає вимогам статті 148 ГПК України, так як заявлена до стягнення сума не є заборгованістю за Договором (за Договором у боржника обов`язок поставити товар).

Згідно з пунктом 3 частини першої та частини другої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За таких обставин, суд вважає, що у видачі судового наказу про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 50000,00 грн слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Газтрансінвест» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ООЛІТ» 50000,00 грн заборгованості.

Згідно частини другої статті 235 ГПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 ГПК України.

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: https://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/