ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/4679/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Ю АР ДІ Українські дороги" та Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Принцевської Н.М., Колоколова С.І., Ярош А.І.
від 16.09.2024
у справі за позовом Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України
до: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області;
Акціонерного товариства "Ю АР ДІ Українські дороги",
про визнання недійсною додаткової угоди,
за участю:
прокурора: Зінкевич Ю.В.,
представників:
від позивача-1: не з`явилися,
від позивача-2: не з`явилися,
від відповідача-1: Федоришина Н.О.,
від відповідача-2: Внічук О.М.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області та до Акціонерного товариства «Ю АР ДІ Українські дороги» про визнання недійсною додаткової угоди.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що додаткова угода № 1 до договору № 1-ЮАД/22 укладена внаслідок зловживання Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області правом та ігнорування обов`язків щодо заборони обмеження конкуренції та принципів максимальної економії та ефективного використання бюджетних коштів, у зв`язку з чим має бути визнана судом недійсною.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
27.12.2022 між Службою автомобільних доріг у Херсонській області (замовник) та Акціонерним товариством «Ю АР ДІ Українські дороги» (підрядник) укладено договір № 1-ЮАД/22 про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в Херсонській області (далі договір).
Договір укладено на підставі підпункту 2 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 (надалі - Особливості).
Відповідно до пункту 1.1. договору підрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги: 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Херсонської області) за рахунок бюджетних коштів та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов`язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок.
Згідно з пунктом 3.1. договору, ціна договору становить 242 809 157,00 грн (двісті сорок два мільйони вісімсот дев`ять тисяч сто п`ятдесят сім гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ - 40 468 192,83 грн, у тому числі на 2022 рік: 5000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп.), у тому числі ПДВ - 833,33 грн (ціна договору визначена з урахуванням Податкового кодексу України).
Пунктом 3.5. договору передбачено, що ціна договору є твердою, тобто така, що є незмінною на весь обсяг робіт під час дії договору.
Відповідно до пункту 4.1. договору бюджетні фінансові зобов`язання за договором виникають у разі наявності та в межах виділених бюджетних асигнувань та фактично отриманих бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. Факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника є моментом настання строку виконання зобов`язання за даним договором в розумінні пункту 2 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, при умові наявності підписаних сторонами ф. КБ-2в (УПВ) і ф.КБ-3.
У випадку зміни обсягу фінансування у поточному році, вартість договору може бути скоригована шляхом укладання додаткової угоди (пункт 3.3 договору).
Фінансування послуг здійснюється за рахунок бюджетних коштів (при надходженні коштів від головних розпорядників), які передбачені на поточний рік згідно з планом використання бюджетних коштів, погодженого головним розпорядником (пункт 4.3. договору).
Згідно з п.4.4 договору замовник має право скоригувати план використання бюджетних коштів протягом поточного року у разі внесення змін в річний план фінансування головним розпорядником в частині уточнення видатків на фінансування послуг. Одночасно з уточненням річного плану фінансування сторони вносять зміни шляхом укладання додаткових угод (пункт 4.4. договору).
Строк надання послуг: з дати підписання договору і протягом правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше 31.12.2023 (пункт 5.1. договору).
Відповідно до пункту 11.1. договору, договір набирає чинності з дати його підписання і діє протягом правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше 31.12.2023 року та в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, згідно підпункту 4 пункту 12.3. Договору.
Додатком № 2 до договору № 1-ЮАД/22 від 27.12.2022 року визначено графік фінансування послуг, відповідно до якого, загальна договірна ціна за договором становить 242 809 157,00 грн, фінансування на 2022 рік становить 5000,00 грн, на 2023 рік 242 804 157,00 грн.
Як встановлено судом, 24.01.2023 року відповідачами було укладено додаткову угоду №1 до договору № 1-ЮАД/22 від 27.12.2022 року на підставі Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та підпункту 4 пункту 12.3. договору № 1-ЮАД/22 від 27.12.2022 року, зокрема: - у пункті 3.1. договору, визначено, що у 2023 році фінансування за послуги становить 59 500 000,00 грн; - в пункті 5.1. договору уточнено строк надання послуг, зокрема з дати підписання договору і протягом правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше 31.12.2024; - у пункті 11.1. визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє протягом правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше 31.12.2024 року та в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Крім того, додаток № 2 до договору № 1-ЮАД/22 від 27.12.2022 року викладено у новій редакції, зокрема загальна договірна ціна за договором становить 242 809 157,00 грн, фінансування послуг визначено наступним чином: на 2022 рік - 0,00 грн; на 2023 рік - 59 500 000,00 грн; на 2024 рік - 183 309 157,00 грн.
З метою встановлення підстав для проведення Службою закупівлі послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в Херсонській області за договором №1-ЮАД/22 без проведення торгів Херсонською обласною прокуратурою направлено запит від 15.08.2023 №15/2-182вих-23 в Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, яке є засновником Служби.
У відповіді від 25.08.2023 №3439/2/13-02/10-1303/10-23 Державне агентство відновлення повідомило зокрема наступне: «Для забезпечення належного функціонування дорожнього господарства, транспортної інфраструктури та інфраструктури деокупованих територій Херсонської області, що забезпечує життєдіяльність населення та функціонування держави в умовах воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Службою, з урахуванням обґрунтованої необхідності, проведено ряд закупівель, що перелічені у листі Херсонської обласної прокуратури від 15.08.2023 №15/2-182вих-23. Закупівлі робіт з реконструкції проводились відповідно до Переліку об`єктів та заходів, які фінансуються за рахунок коштів, виділених для забезпечення належного функціонування дорожнього господарства, транспортної інфраструктури та інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність населення та функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27 квітня 2022 року №250 (зі змінами, внесених наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 20.12.2022 р. №953)».
Також у відповіді повідомлено, що Службою закупівля послуг здійснювалася на підставі п.п. 2 п. 13 Особливостей, а саме у зв`язку з перебуванням замовника в районі проведення воєнних (бойових) дій.
За посиланнями прокурора, дії Служби по укладенню вказаної додаткової угоди повністю нівелюють сутність конкурентних торгів, принципів максимальної економії та ефективності використання бюджетних коштів, оскільки призводять до того, що вони стають декларативними, а це є неприпустимим у правовій державі.
Крім того, як зазначає прокурор, пунктами 3.2, 3.3 договору відповідачі узгодили, що ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. У випадку зміни обсягу фінансування у поточному році, вартість договору може бути скоригована шляхом укладення додаткової угоди. Пунктом 6.2.3 договору визначено право замовника зменшити обсяг надання послуг та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.
Отже, як вважає прокурор, Служба, знаючи про відсутність бюджетного фінансування послуг на 2023 рік в сумі 183,3 млн грн, не вирішує питання про зменшення обсягу робіт та договірної ціни за укладеним договором № 1-ЮАД/22, а навпаки зловживаючи правами вирішує відтермінувати виконання договірних зобов`язань на рік, що прямо свідчить про зловживання Службою правом під час укладення додаткової угоди № 1 до договору, передбаченим п.п. 2 п. 13 Особливостей, при цьому ігноруються обов`язки щодо заборони обмеження конкуренції та принципів максимальної економії бюджетних коштів та ефективного їх використання, що шкодить державним інтересам та не сприяє зменшенню навантаження на державний бюджет, у зв`язку з чим додаткова угода має бути визнана судом недійсною.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2024 у справі №916/4679/23 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що замовник - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області діяла у відповідності до вимог пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 №1178, так як на момент проведення закупівлі перебувала в районі проведення воєнних (бойових) дій.
Суд першої інстанції зазначив, що посилання прокурора на факт зловживання Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області правом на укладання договору про закупівлю без застосування відкритих торгів під час розгляду справи свого підтвердження не знайшли. В свою чергу, продовження строку дії договору від 27.12.2022 № 1-ЮАД/22 до 31.12.2024 року викликано об`єктивними причинами, а саме постійними обстрілами територій, на яких здійснюються експлуатаційне утримання автомобільних доріг та періодичними бойовими діями на даній території, що у сукупності є прямою перешкодою для надання послуг за вищевказаним договором.
На переконання суду, прокурор у своїй позовній заяві не навів підстави для визнання недійсною додаткової угоди від 24.01.2023 №1 до договору від 27.12.2022 № 1-ЮАД/22, оскільки Закон України «Про публічні закупівлі» визначає, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсною додаткової угоди від 24.01.2023 № 1 до договору від 27.12.2022 № 1-ЮАД/22 є недоведеною та такою що задоволенню не підлягає.
Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 16.09.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2024 у справі №916/4679/23 скасував.
Задовольнив позовні вимоги Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області та Акціонерного товариства «Ю АР ДІ Українські дороги» про визнання недійсною додаткової угоди.
Визнав недійсною додаткову угоду №1 від 24.01.2023 до договору №1-ЮАД/22 від 27.12.2022, укладену між Службою автомобільних доріг у Херсонській області та Акціонерним товариством «Ю АР ДІ Українські дороги».
Позовні вимоги Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України залишив без розгляду.
Апеляційний господарський суд зазначив, що відповідачами не надано будь-якого документального підтвердження виникнення (саме після укладення договору № 1-ЮАД/22) об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Основний договір №1-ЮАД/22 було укладено без застосування процедури відкритих торгів саме з підстав перебування замовника на території активних бойових дій, а відтак відповідачі у справі повинні були врахувати такі умови та об`єктивно оцінити можливості виконання взятого зобов`язання, ризики та можливі негативні наслідки для себе.
Розуміючи та оцінюючи вигоди/втрати від укладення договору в умовах військового стану та його виконання на території, яка знаходиться під постійними обстрілами, відповідач-2 мав можливість відмовитися від укладення договору з урахуванням настання негативних наслідків. Натомість, останній прийняв рішення укласти договір на певних умовах та відповідно виконувати зобов`язання за існуючих умовах. При цьому, укладення додаткової угоди менше ніж через місяць, якою суттєво збільшено строк виконання зобов`язань, спотворює мету укладення основного договору та нівелює сутність процедури укладення договору без застосування відкритих торгів.
Висновки місцевого господарського суду в частині наявності обставин непереборної сили (війна, обстріли території) є помилковими, оскільки вказані обставини існували і на момент укладення основного договору.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідачів про неефективність обраного прокурором способу захисту, оскільки визнання недійсною додаткової угоди не матиме наслідком повернення сторін у первісний стан шляхом застосування реституції, так як між сторонами існує основний договір.
Суд апеляційної інстанції визнав, що саме Держаудитслужба в даному випадку є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, у зв`язку з чим прокурором правомірно визначено Південний офіс Держаудитслужби, як позивача у даній справі.
У той же час зазначив про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та аргументи учасників справи
Cлужба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 916/4679/23, у якій просила її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник обґрунтовує відсутністю висновків Верховного Суду щодо:
- визначення критерію «зловживання правом на укладання договору про закупівлю без застосування відкритих торгів» у контексті проведення здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року N 1178;
- реалізації такого критерію, як «документально підтверджених об`єктивних обставин», який передбачений у пункті 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року N 1178, оскільки відсутній висновок щодо того, які саме документи або обставини слід вважати такими, що підтверджують виникнення обставин для продовження строку дії договору у контексті пункту 4 пункту 19 Особливостей.
Стосовно пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначив, що постанова суду апеляційної інстанцій прийнята без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17 та від 26.02.2019 у справі №905/803/18 щодо наявності обґрунтованих підстав для представництва прокурором інтересів держави в собі компетентного органу у цій справі.
Відповідач-2 - Акціонерне товариство "Ю АР ДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ" також звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі №916/4679/23, у якій просив її скасувати, позовну заяву прокурора залишити без розгляду.
Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначив про неврахування висновків Верховного Суду:
- щодо можливості прокурора ставити перед Держаудитслужбою вимогу проведення моніторингу закупівлі за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, викладених у постановах від 07.04.2021 у справі № 913/124/20, від 09.06.2021 у справі № 916/1674/18, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 та постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17; Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18;
- щодо неналежного способу захисту, викладених у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 905/1562/20.
Пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник обґрунтовує відсутністю висновків Верховного Суду щодо застосування підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, у світлі вимог статей 79, 86 ГПК України. Зокрема, зазначає про те, що відсутній висновок щодо поняття "документально підтверджених об`єктивних обставин" та переліку документів, що їх підтверджують, за ситуації, коли існує очевидне протиставлення доказів позивача, доказам особи, що їх оспорює.
Прокурор у відзивах на касаційні скарги відповідачів просив залишити їх без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 916/4679/23 залишити без змін.
Зазначив, що Верховний Суд неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю товарів за державні кошти та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.
Пунктом 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, визначено, що Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі".
Херсонською обласною прокуратурою повідомлено компетентний орган про можливі порушення при укладенні додаткової угоди до договору № 1-ЮАД/22 саме під час його дії, що свідчить про наявність підстав у органу контролю на проведення моніторингу та на вжиття заходів щодо відновлення порушених інтересів держави.
Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області надано відповідь № 152131-17/667-2023 від 18.08.2023 із якої вбачається, що заходи на поновлення порушених державних інтересів не вживались.
Такі заходи не вжито органом контролю і станом на час звернення прокуратурою із позовом до Господарського суду Одеської області (25.10.2023) тобто упродовж розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, тому є підтвердженими підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Південного офісу Держаудитслужби.
Щодо способу захисту, то визнання недійсною додаткової угоди не матиме наслідком повернення сторін у первісний стан, шляхом застосування реституції, оскільки між сторонами існує основний договір.
Щодо документальних підстав продовження строку дії договору та виконання робіт, то відповідачами не надано будь-якого документального підтвердження виникнення після укладення договору об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Посилання скаржника на лист Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 25.09.2023 № 3958/3/12-1425/10-23 не спростовує вимоги п.п. 4 пункту 19 Особливостей та п. 12.3 договору, оскільки в ньому не повідомляється про обставини, які виникли саме після укладення між відповідачами договору, а також їх наявність не підтверджено документально.
Для застосування умов договору щодо наявності факту затримки фінансування витрат замовника обов`язковою умовою є вже підписані сторонами акти виконаних робіт ф. КБ-2в (УПВ) і ф. КБ-3.
В іншому випадку у замовника взагалі не виникає обов`язку виконати зобов`язання за договором щодо оплати наданих підрядником послуг.
Водночас, відповідачі під час судового розгляду не надали будь-яких доказів виконання підрядником робіт за період з 27.12.2022 (момент укладення договору) по 24.01.2023 (додаткова угода № 1) на суму 183,3 млн грн, що б свідчило про наявність факту затримки фінансування витрат замовника за надані підрядником послуги.
Служба, знаючи про відсутність бюджетного фінансування послуг на 2023 рік в сумі 183,3 млн грн, не вирішує питання про зменшення обсягу робіт та договірної ціни за укладеним договором № 1-ЮАД/22, а навпаки, зловживаючи правом, вирішує відтермінувати виконання договірних зобов`язань на рік.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Спір виник з приводу укладення між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області та Акціонерним товариством «Ю АР ДІ Українські дороги» додаткової угоди від 24.01.2023 № 1 до Договору від 27.12.2022 № 1-ЮАД/22.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій 27.12.2022 між Службою автомобільних доріг у Херсонській області (замовник) та Акціонерним товариством «Ю АР ДІ Українські дороги» (підрядник) укладено договір № 1-ЮАД/22 про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в Херсонській області (далі Договір).
Договір укладено на підставі підпункту 2 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178, без застосування електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 1.1. договору підрядник зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги: 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Херсонської області) за рахунок бюджетних коштів та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов`язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок.
Згідно з пунктом 3.1. договору, ціна договору становить 242 809 157,00 грн, у тому числі ПДВ - 40 468 192,83 грн, у тому числі на 2022 рік: 5000,00 грн, у тому числі ПДВ - 833,33 грн (ціна договору визначена з урахуванням Податкового кодексу України).
Строк надання послуг: з дати підписання договору і протягом правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше 31.12.2023 (пункт 5.1. договору).
Додатком № 2 до договору № 1-ЮАД/22 від 27.12.2022 року визначено графік фінансування послуг, відповідно до якого, загальна договірна ціна за договором становить 242 809 157,00 грн, фінансування на 2022 рік становить 5000,00 грн, на 2023 рік 242 804 157,00 грн.
24.01.2023 відповідачами була укладена додаткова угода №1 до договору № 1 ЮАД/22 від 27.12.2022, якою, зокрема, внесені зміни у пункт 11.1. договору та визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє протягом правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше 31.12.2024 року та в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Додаток № 2 до договору № 1-ЮАД/22 від 27.12.2022 року викладено у новій редакції, зокрема загальна договірна ціна за договором становить 242 809 157,00 грн, фінансування послуг визначено наступним чином: на 2022 рік 0,00 грн; на 2023 рік 59 500 000,00 грн; на 2024 рік 183 309 157,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.
Також відповідно до пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178, в редакції чинній на час укладення спірної додаткової угоди, істотні умови договору про закупівлю (крім договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури за основними технічними показниками, погодженими Міненерго) не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (пункт 1); продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4).
Отже, виходячи з аналізу наведених норм, зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема в частині продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань є правомірною виключно за таких умов відбувається у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження; документально підтверджених обставин непереборної сили; документально підтверджених обставин затримки фінансування витрат замовника, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції.
У той же час, як встановив суд апеляційної інстанції відповідачами не надано будь-якого документального підтвердження виникнення саме після укладення договору № 1-ЮАД/22 об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку його дії та виконання взятих на себе сторонами зобов`язань.
Доводи касаційних скарг відповідачів цих висновків суду апеляційної інстанції не спростовують. Натомість відповідачі зазначають про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, зокрема, щодо поняття "документально підтверджених об`єктивних обставин" та переліку документів, що їх підтверджують.
При цьому відповідачі не зазначають, які докази були надані ними на підтвердження існування об`єктивних обставин, що виникли після укладення договору та зумовили продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань менше ніж через місяць після його укладення.
Оскільки, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, у цій справі основний договір №1-ЮАД/22 було укладено без застосування процедури відкритих торгів саме з підстав перебування замовника на території активних бойових дій, а відтак відповідачі у справі повинні були врахувати такі умови та об`єктивно оцінити можливості виконання взятого зобов`язання у погоджені у договорі строки, ризики та можливі негативні наслідки для себе. Відповідно суд апеляційної інстанції правильно визнав помилковими висновки місцевого господарського суду в частині наявності обставин непереборної сили (війна, обстріли території), оскільки вказані обставини існували і на момент укладення основного договору і наявність таких умов є обов`язковою для укладення договору без застосування процедури відкритих торгів на підставі підпункту 2 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178.
Іншою умовою продовження строку договору, передбаченою підпунктом 4 пункту 19 Особливостей, зокрема, є наявність документально підтверджених обставин затримки фінансування витрат замовника.
Відповідач-2 у касаційній скарзі вказує, що таким доказом є лист головного розпорядника коштів - Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України при наданні інформації Херсонському обласному прокурору (лист Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України від 25.09.2023 №3958/3/12-1425/10-23), який безпідставно не був врахований судом апеляційної інстанції на підтвердження існування обставин для продовження строку дії договору.
Зазначає, що відповідно до Плану фінансування дорожнього господарства у 2023 році за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» за рахунок спеціального фонду державного бюджету (без врахування залишку запозичень), затвердженого 03.01.2023, за напрямом видатків Поточні видатки (КЕКВ 2281) - поточний ремонт, поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення по Херсонській області визначено обсяг видатків у розмірі 302 100,0 тис. грн. Враховуючи норми фінансових витрат на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Херсонської області та потребу у фінансуванні на 2023 рік відповідно до укладених договорів, визначений планом обсяг видатків є недостатнім для виконання договору у поточному році. Інші джерела фінансування надання послуг в поточному році не визначено.
Враховуючи недостатній обсяг фінансування на поточний бюджетний період з метою виконання договору в повному обсязі, необхідно було подовжити строк дії договору на наступний бюджетний період.
Однак, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції додаткову угоду №1 до договору № 1-ЮАД/22 від 27.12.2022 сторонами було укладено 24.01.2023. Доказів отримання відповідачем-1 станом на 24.01.2023 (укладення спірної додаткової угоди) від головного розпорядника коштів інформації щодо затримки фінансування запланованих витрат замовника у 2023 році, відповідачами не надано та судом не встановлено.
Наведені відповідачем-2 відомості з Плану фінансування дорожнього господарства у 2023 році, відповідно до яких за напрямом видатків Поточні видатки (КЕКВ 2281) - поточний ремонт, поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення по Херсонській області визначено обсяг видатків у розмірі 302 100,0 тис. грн, не свідчать про недостатність запланованих коштів для розрахунку за договором № 1-ЮАД/22 від 27.12.2022, загальна договірна ціна якого становить 242 809 157,00 грн.
За змістом статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання, зокрема, середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг.
Це підтверджує і лист від 25.09.2023 №3958/3/12-1425/10-23, на який посилаються відповідачі, у якому Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України вказало, що одним з видів діяльності відповідача-1 - Служби відновлення є виконання з дотриманням законодавства функцій одержувача бюджетних коштів.
Метою діяльності відповідача-1 у тому числі є забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення у Херсонській області шляхом їх нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонтів та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.
З метою забезпечення належного функціонування та приведення до нормативного експлуатаційного стану автомобільних доріг на деокупованій правобережній частині Херсонської області у грудні 2022 року було здійснено закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автодоріг та робіт з реконструкції зруйнованих мостів за середньостроковими договорами зі строком дії до 31.12.2023, зокрема, з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Херсонської області на суму 242,8 млн.грн.
Середньострокове зобов`язання за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг - зобов`язання відповідно до укладених договорів (контрактів) за напрямами використання коштів, визначеними пунктами 1 і 2 частини третьої статті 242 Бюджетного кодексу, згідно з яким необхідно здійснити платежі протягом поточного бюджетного періоду та/або середньострокового періоду в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, та обсягу коштів державного дорожнього фонду (за такими напрямами), визначеного Бюджетною декларацією та / або програмними документами економічного і соціального розвитку.
Вищезазначений договір (№ 1-ЮАД/22 від 27.12.2022) укладений з урахуванням загальної вартості та обсягу робіт (послуг) по об`єкту та зареєстрований в органах Державної казначейської служби України відповідно до Бюджетного кодексу в межах виділених призначень на поточний бюджетний період.
Лист від 25.09.2023 №3958/3/12-1425/10-23 Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України не містить інформації щодо зміни розміру чи затримки, виділеного відповідачеві-1 бюджетного фінансування за договором № 1-ЮАД/22 від 27.12.2022 на поточний бюджетний період 2023 року взагалі, і, зокрема, станом на 24.01.2023.
Крім того, цей лист не існував станом на 24.01.2023, а тому не міг бути підставою для укладення між відповідачами спірної додаткової угоди.
Також наведені вище вимоги Бюджетного кодексу України знайшли своє відображення і в умовах укладеного між відповідачами договору № 1-ЮАД/22 від 27.12.2022, відповідно до пункту 4.1. якого, бюджетні фінансові зобов`язання за договором виникають у разі наявності та в межах виділених бюджетних асигнувань та фактично отриманих бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів.
Більш того відповідач-2, у поданому ним відзиві на позов, визнав, що у 2023 році ним виконано роботи за договором № 1-ЮАД/22 від 27.12.2022 на суму 144 034 674,40 грн, які повністю оплачені відповідачем-1, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, довідками про вартість будівельних робіт, актами виконаних робіт. Тобто виконання сторонами взятих на себе зобов`язань відбувалося відповідно до умов договору № 1-ЮАД/22 від 27.12.2022, а не додаткової угоди №1 до договору № 1-ЮАД/22 від 27.12.2022, якою фінансування послуг на 2023 рік визначено у розмірі 59 500 000,00 грн, тобто меншому ніж було фактично сплачено відповідачеві-2. Отже доводи відповідачів про існування об`єктивних умов для зміни істотних умов договору про закупівлю в частині продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань через зменшення фінансування витрат замовника є суперечливими.
Крім того, відповідно до пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178, зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема в частині продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань є правомірною за умови наявності документально підтверджених обставин затримки фінансування витрат замовника, а не відсутності такого фінансування взагалі чи зміни його розміру.
Отже, існування законодавчо встановлених обставин з наявністю яких пов`язується можливість змінити істотні умови договору про закупівлю в частині продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань, а саме затримки фінансування витрат замовника у поточному році, станом на час укладення спірної додаткової угоди судом апеляційної інстанції не встановлено, і відповідачами не доведено.
У той же час за умовами договору сторони передбачили, що зміна обсягу фінансування у поточному році є підставою для коригування вартості договору, шляхом укладення додаткової угоди, а не продовження строку його дії.
Посилання відповідачів у касаційних скаргах на те, що наразі відсутній висновок щодо поняття "документально підтверджених об`єктивних обставин" та переліку документів, що їх підтверджують є безпідставними.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (стаття 76 ГПК України).
Учасники справи самостійно приймають рішення про подання до суду того чи іншого доказу на підтвердження обставин, наявністю яких обґрунтовуються доводи сторін.
За загальним правилом будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір підприємець бере на себе обов`язок та гарантує виконати зобов`язання у певний строк.
Водночас, будь-який замовник, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у продовженні строку виконання зобов`язань виконавцем, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 у справі № 926/1646/22.
Доказів, які б переконливо підтверджували існування обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження строку договору станом саме на час укладення спірної додаткової угоди, відповідачами надано не було.
Щодо доводів відповідача-2 про неефективність обраного прокурором способу захисту, які обґрунтовуються неврахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, від 07.07.2021 у справі № 905/1562/20, то вони є безпідставними.
Висновки, викладені у наведених скаржником постановах, стосуються вимог про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, на відміну від вимог прокурора, заявлених у цій справі № 916/4679/23 про визнання недійсною додаткової угоди до договору, про продовження строку договору та строку виконання зобов`язань. Доказів виконання основного договору у цій справі на час звернення прокурора з позовом до суду відповідачами не надано.
Щодо доводів відповідачів про відсутність обґрунтованих підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі компетентного органу у цій справі, то вони свого підтвердження не знаходять.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункт 43) прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У пункті 48 цієї постанови зазначено, що невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
Суд апеляційної інстанції врахував правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та надав оцінку доводам відповідачів щодо відсутності у прокурора права на звернення з цим позовом. Апеляційний господарський суд встановив що прокурором був дотриманий порядок, передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», а також встановив, що Держаудитслужба в даному випадку є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, у зв`язку з чим прокурором правомірно визначено Південний офіс Держаудитслужби, як позивача у даній справі.
Наведені відповідачем-1 постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та від 26.02.2019 у справі № 905/803/18 не є повністю релевантними для справи № 916/4679/23, оскільки відмінність висновків обумовлена різними фактичними обставинами, як от не зазначення прокурором органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу тощо, подібні обставини у справі № 916/4679/23 відсутні.
Крім того, у наведеній постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 зазначено, що оцінюючи правові наслідки необгрунтованого допуску прокурора до представництва, суд виходить з того, що підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.
У разі вирішення справи по суті, безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового рішення, що набрало законної сили, лише у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України.
Як вбачається з матеріалів справи місцевий господарський суд розглянув справу № 916/4679/23 по суті заявлених прокурором вимог. Порушень прокурором щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді місцевим господарським судом не встановлено. Відповідачами рішення місцевого господарського суду з підстав відсутності у прокурора права на звернення з цим позовом не оскаржувалося.
У наведених відповідачем-2 постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 913/124/20, від 09.06.2021 у справі № 916/1674/18, Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 не вирішувалося питання щодо можливості прокурора ставити перед Держаудитслужбою вимогу проведення моніторингу закупівлі, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель.
Висновки суду апеляційної інстанції наведеним у цих постановах загальним висновкам щодо звернення прокурора з позов в інтересах держави в особі компетентного органу не суперечать. Верховний Суд притримується сталої позиції, що Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі 911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19).
Висновки Верховного Суду
За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційних скаргах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування з підстав, викладених у касаційних скаргах немає.
Судові витрати
З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг відповідачів та залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Ю АР ДІ Українські дороги" та Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 916/4679/23 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кролевець
В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 18.12.2024 |
Номер документу | 123819071 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні