Постанова

від 03.12.2024 по справі 922/2154/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2154/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж"

на ухвалу Господарського суду Харківської області

від 29.04.2024

у складі судді: Усатий В.О.,

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 12.08.2024

у складі колегії суддів: Склярук І.І. - головуючий, Гетьман Р.А., Хачатрян В.С.,

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2023, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 та постановою Верховного Суду від 12.12.2023 - відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма Престиж";

визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Суффле Агро Україна" до ТОВ "Агрофірма Престиж" у розмірі 38 521 227,00 грн. - основного боргу, а також 24 810,00 грн. - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 60 300,00 грн. витрат зі сплати винагороди арбітражному керуючому;

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сиволобова М.М., призначено попереднє засідання суду.

2. 08.04.2024 до суду від ТОВ "Агрофірма Престиж" надійшла заява від 08.04.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Харківської області від 18.07.2023, в якій заявник просив суд:

1) поновити строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами;

2) прийняти заяву про перегляд судового рішення - ухвали Господарського суду Харківської області у справі № 922/2154/22 від 18.07.2023 за нововиявленими обставинами;

3) скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 у справі № 922/2154/22;

4) відмовити у відкритті провадження у справі № 922/2154/22.

3. В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Агрофірма Престиж" зазначило, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є таке:

- лише 01.04.2024 стало відомо про доповнення розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ пунктом 1-6 згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану" № 3249-IX від 13.07.2023, що набрав чинності з 29.07.2023;

- території, на яких розташований комплекс будівель ТОВ "Агрофірма Престиж", були тимчасово окуповані російською федерацією в період з 24.02.2022 по 12.09.2022, на них велися активні бойові дії і внаслідок незаконних дій окупантів підприємству було завдано збитки в розмірі 5 705 309,53 доларів США (218 087 206,50 грн. за курсом НБУ на дату подання заяви).

- завдані збройною агресією російської федерації збитки унеможливили виконання зобов`язань перед кредиторами.

4. Крім того, заявник посилався на правові висновки Верховного Суду, зроблені в постановах від 03.10.2023 у справі № 913/101/23 та від 06.12.2023 у справі № 923/140/22.

Короткий зміст ухвали місцевого суду

5. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі № 920/604/23 відмовлено ТОВ "Агрофірма Престиж" у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Харківської області від 18.07.2023;

залишено без розгляду заяву ТОВ "Агрофірма Престиж" (вх. № 9156 (н.в.о. 2154/22) від 08.04.2024) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Харківської області від 18.07.2023.

6. Місцевий господарський суд зазначив, що, враховуючи те, що ТОВ "Агрофірма Престиж" просить поновити процесуальний строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Харківської області від 18.07.2023, посилаючись виключно на незнання закону.

7. Господарський суд першої інстанції не визнав таку причину поважною, тому у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 відмовив.

8. Крім того, врахувавши, що ТОВ "Агрофірма Престиж" звернулося до суду з заявою після закінчення строку, передбаченого пунктом першим частини першої статті 321 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви ТОВ "Агрофірма Престиж" (вх. № 9156 (н.в.о. 2154/22) від 08.04.2024) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 без розгляду.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

9. Постановою від 12.08.2024 Східний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма Престиж" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі № 922/2154/22 залишив без задоволення;

ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі № 922/2154/22 залишив без змін.

10. Апеляційний господарський суд погодився із висновком місцевого господарського суду про те, що ТОВ "Агрофірма Престиж" звернулося до суду з заявою після закінчення строку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 321 ГПК України, тому суд першої інстанції з додержанням норм процесуального права залишив без розгляду заяву ТОВ "Агрофірма Престиж" (вх. № 9156 (н.в.о. 2154/22) від 08.04.2024) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Харківської області від 18.07.2023.

11. Суд апеляційної інстанції зазначив, що не аналізував інші доводи апеляційної скарги, оскільки відмова від поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 зумовлює неможливість розглядати зазначену заяву по суті.

12. Крім того, апеляційний господарський суд не розглядав посилання заявника апеляційної скарги на практику Верховного Суду, оскільки зазначена практика не стосується питання поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

13. ТОВ "Агрофірма Престиж" 23.08.2024 звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № 922/2154/22.

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2154/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.08.2024.

15. Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

16. Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агрофірма Престиж" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № 922/2154/22;

ухвалено здійснити перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № 922/2154/22 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

17. Від представника ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Агрофірма Престиж", в якому представниця Товариства просила касаційну скаргу ТОВ "Агрофірма Престиж" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області у справі № 922/2154/22 від 29.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/2154/22 від 12.08.2024 - без змін.

18. У відзиві зазначено, що у цьому випадку нововиявленою обставиною боржник вважає саме нову редакцію Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, однак боржником пропущений понад вісім місяців встановлений законодавством 30-денний строк з дня коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

19. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2154/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024.

20. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29.10.2024 № 4024-IX), з огляду на обставини, вказані у пунктах 15, 19 цієї постанови Верховний Суд розглядає справу № 922/2154/22 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "Агрофірма Престиж")

21. Скаржник зазначив, що, приймаючи рішення про залишення заяви без розгляду. суди допустили надмірний формалізм та фактично позбавили боржника гарантованого йому національним та Європейським законодавством права на доступ до правосуддя.

22. При цьому скаржник зазначив, що, оскільки провадження у справі № 922/2154/22 було відкрито 18.07.2023, тобто не тільки до набрання чинності пунктом 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, а і до офіційної публікації Закону про внесення змін, боржник був позбавлений можливості довести господарському суду, що вимоги кредитора не задоволені внаслідок збройної агресії проти України у встановлений зазначеною нормою строк - до проведення підготовчого засідання. Водночас суд, після набрання чинності змінами до законодавства, мав за власною ініціативою закрити провадження у справі про банкрутство.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

23. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

26. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятними касаційні скарги щодо доводів, зазначених в пунктах 21 - 22 описової частини цієї постанови.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

27. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання обґрунтованості відмови місцевого суду у перегляді ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство за нововиявленими обставинами.

28. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішення апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

29. За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

30. Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

31. Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

32. Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

33. У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. 23. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи "Рябих проти Росії", пункти 51, 52, "Брумареску проти Румунії", пункт 61).

34. Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

35. Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

36. Зокрема, ЄСПЛ у справах "Світлана Науменко проти України", "Трегубенко проти України", "Праведна проти Росії", "Желтяков проти України" зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

37. Загалом, згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").

38. У контексті цієї справи, встановлений частиною першою статті 321 ГПК України строк на звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є одним з інструментів забезпечення принципу правової визначеності, оскільки право заявника на доступ до суду не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку та строку звернення до суду, визначених положеннями Глави 3 "Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами" ГПК України.

39. Також Колегія суддів звертає увагу, що оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

40. Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду, та оцінювати їх в сукупності.

41. Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015 "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

42. Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

43. У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

44. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

45. Суди попередніх інстанцій встановили, що скаржник пропустив 30-денний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на понад 8 місяців. Водночас суди відмовили у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

46. За змістом доводів скаржника вбачається, що підставою для пропущення строку на подання відповідної заяви є те, що заявнику не було відомо про наявність відповідної норми у зв`язку із вторгненням російської федерації на територію України та наявністю бойових дій на території, на якій перебуває майно боржника.

47. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 321 ГПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

48. Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що наявність проведення бойових дій поруч із місцем розташування нерухомого майна боржника може ускладнювати його діяльність та призвести до повного зупинення господарської діяльності товариства. Разом з тим відмова місцевого суду, з яким у подальшому погодився апеляційний суд, не може вважатися надмірним формалізмом, зокрема, з огляду на таке.

49. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану" № 3249-IX від 13.07.2023 набрав чинності з 29.07.2023.

50. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що, з огляду на зміст пункту 1 частини першої статті 321 ГПК України, зазначеною нормою встановлено право подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

51. Колегія суддів вважає, що у випадку перебування товариства під обстрілами, моніторинг змін до законодавства не може ставитися у пріоритет над життям людини. Відтак не виключено, що органи управління боржника або його представники, якщо вони перебувають на зазначеній території, дійсно могли не знати про внесення змін до окремих нормативних актів та про набрання чинності нормативно-правових актів.

52. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що в контексті розгляду касаційної скарги ТОВ "Агрофірма Престиж" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у цій справі Верховний Суд у постанові від 12.12.2023 зазначав про те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану" № 3249-IX від 13.07.2023, що набрав чинності з 29.07.2023 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ було доповнено пунктом 1-6.

53. При цьому, ТОВ "Агрофірма Престиж", ні під час апеляційного провадження, ні під час касаційного перегляду вимог щодо поширення на боржника пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не заявляло.

54. В судовому засіданні 12.12.2023 під час касаційного перегляду був присутній представник ТОВ "Агро Престиж" - адвокат Чуб С.В. Крім того постанова Верховного Суду від 12.12.2023 не лише була направлена сторонам засобами поштового зв`язку, але й наявна з 25.12.2023 у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

55. Тому обізнаність Товариства про наявність такого рішення, а, відтак, і з його змістом, презюмується.

56. Разом з тим, скаржник не лише не подав відповідні клопотання чи заяву щодо поширення на боржника пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ в межах апеляційного чи касаційного перегляду ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.07.2023, але й понад 3 місяці (05.04.2024) після прийняття Верховним Судом постанови від 12.12.2023 у цій справі не звертався із відповідною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

57. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

58. Водночас, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою додержання дисципліни учасниками судочинства та своєчасного виконання ними передбачених відповідних процесуальних дій. Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

59. Порівняльний аналіз словоформ "дізналася" та "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

60. Скаржник повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтями 74, 76-77 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

61. Водночас доводи скаржника про те, що суд, після набрання чинності змінами до законодавства, повинен був за власною ініціативою закрити провадження у справі про банкрутство, колегія суддів вважає помилковими, оскільки зазначеною нормою такі право чи обов`язок суду не передбачено.

62. При цьому, скаржник помилково ототожнює такі поняття як "відмова у відкритті провадження" та "закриття провадження у справі", оскільки процесуальні наслідки застосування пункту 13 частини першої статті 90 та пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не є тотожними, а зазначені норми, з огляду на їх зміст, не є взаємодоповнюючими.

63. З огляду на зазначене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах при ухваленні оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

64. Водночас, доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин. Однак порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина перша статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами касаційного провадження

65. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

66. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

67. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, тому в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Щодо судових витрат

68. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та у зв`язку із залишенням без змін оскаржуваних судових рішень у справі № 922/2154/22, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" залишити без задоволення.

2 Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № 922/2154/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Суддя В.В. Білоус

Суддя О.В. Васьковський