Рішення

від 17.12.2024 по справі 274/8875/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/8875/24

провадження № 2-о/0274/228/24

Рішення

Іменем України

17.12.2024 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Бердичівської міської ради в особі Відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду з заявою про встановлення факту належності йому договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що є власником однокімнатної квартири в АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 17.06.2000 року, посвідченого державним нотаріусом Димитривської державної нотаріальної контори Донецької області, реєстр №1358. Право власності на вказану квартиру було зареєстровано Димиртривським бюро технічної інвентаризації 30.06.2000 року. В даному договорі та реєстраційному посвідченні Димитривського МБТІ його прізвище зазначено як « ОСОБА_2 », що не відповідає даним його паспорта громадянина України, виданого 02.04.2002 року на прізвище ОСОБА_3 . Через зазначені розбіжності у написанні його прізвища він не може зареєструвати право власності на квартиру у Державному реєстрі нерухомого майна та вільно розпоряджатися своєю власністю.

Відділом з питань державної реєстрації виконкому Бердичівської міської ради на його звернення йому усно відмовлено у реєстрації права власності.

22.10.2024 року він звернувся до Донецького державного нотаріального архіву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про внесення виправлення у договір купівлі - продажу квартири. Листом №421/01-12 від 23.10.2024 року йому було відмовлено, оскільки державний нотаріальний архів не уповноважений вносити будь- які зміни або виправлення в документи, які знаходяться на зберіганні, крім того всі документи Мирноградської (колишньої Димитривської) державної нотаріальної контори з 1990 по 2000 рік включно прийняті на зберігання в Донецький обласний державний нотаріальний архів, залишилися в архісховищах нотаріального архіву в м. Донецьку, доступ до яких відсутній, тому йому рекомендовано звернутися до суду в порядку окремого провадження для встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Вказує, що встановити факт належності йому договору купівлі-продажу у позасудовому порядку він не має можливості, однак такий факт може бути встановлений судом в порядку окремого провадження.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.11.2024 заяву залишено без руху (а.с.20).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.11.2024 заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження у справі (а.с.26).

В судове засідання учасники справи не з`явилися. Від заявника надійшла заява про розгляд справи в його відсутності.

Представник заінтересованої особи Окунь О.М. 12.12.2024 подала заяву про розгляд справи в її відсутності, щодо задоволення заяви не заперечує.

Заяви сторін долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно реєстраційного посвідчення Димитривського МБТІ від 30.06.2000 за ОСОБА_1 зареєстрована на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Прізвище заявника, як власника квартири, зазначено як " ОСОБА_2 " (а.с. 11).

Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 17.06.2000 року, посвідченого державним нотаріусом Димитривської державної нотаріальної контори Донецької області, реєстровий №1358 та технічного паспорта на квартиру, ОСОБА_2 є власником однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12-14).

В паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 12.04.2002 року прізвище заявника зазначено як " ОСОБА_3 (а.с.6 - 7).

Згідно довідки від 14.08.2024 №1824-5003399599 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Фактичне місце його проживання: АДРЕСА_3 (а.с. 10).

22.10.2024 року заявник звернувся до Донецького державного нотаріального архіву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про внесення виправлення у договір купівлі - продажу квартири.

Листом №421/01-12 від 23.10.2024 року заявнику було відмовлено у внесенні виправлень у договір купівлі-продажу квартири, оскільки державний нотаріальний архів не уповноважений вносити будь- які зміни або виправлення в документи, які знаходяться на зберіганні, крім того зазначено, що всі документи Мирноградської (колишньої Димитривської) державної нотаріальної контори з 1990 по 2000 рік включно прийняті на зберігання в Донецький обласний державний нотаріальний архів, залишилися в архісховищах нотаріального архіву в м.Донецьку, доступ до яких відсутній, тому заявнику рекомендовано звернутися до суду в порядку окремого провадження для встановлення факту належності правовстановлюючого документу (а.с.15).

Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті (п.6 ч.1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України).

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати: особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав; утриманці померлого для одержання пенсії; прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК; інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

У даному випадку, виключним способом захисту прав заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності заявнику договору купівлі-продажу квартири від 17.06.2000, посвідченого державним нотаріусом Димитривської державної нотаріальної контори Донецької області, яким посвідчено право власності заявника на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту належності вказаного документу дає змогу заявнику реалізувати свої права щодо володіння та розпорядження належною йому квартирою з дотриманням вимог чинного законодавства.

Аналізуючи наявні в справі докази, суд вважає доведеним той факт, що заявнику на підставі договору купівлі-продажу квартири від 17.06.2000, посвідченого державним нотаріусом Димитривської державної нотаріальної контори Донецької області належить на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, прізвище заявника, яке зазначено у договорі купівлі-продажу не співпадає з його прізвищем, зазначеним в паспорті громадянина України.

Встановлені в ході судового розгляду обставини не викликають у суду сумніву в належності ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири від 17.06.2000, посвідченого державним нотаріусом Димитривської державної нотаріальної контори Донецької області, за адресою: АДРЕСА_2 , а тому суд вважає факт належності правовстановлюючого документа доведеним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до положень ч.7 ст.294 ЦПК України передбачено, що при ухвалені судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 10, 13,76-81,89,211,247,258,263-265, 294, 315, 319, 354ЦПК кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Бердичівської міської ради в особі Відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.М.Вдовиченко