Рішення

від 19.11.2024 по справі 295/12572/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/12572/24

Категорія 47

2/295/3020/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Кузнєцова Д.В.

з участю секретаря судового засідання Білінської Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із указаним позовом, у якому зазначив, що 07.02.2023 року ОСОБА_1 був прийнятий водієм автотранспортних засобів автобусу міського пасажирського автобусного парку та у той же день із відповідачем було укладено договір про матеріальну відповідальність, відповідно до якого він прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за збереження переданих йому матеріальних цінностей. Згідно наряду на роботу водіїв громадського транспорту від 25.08.2023 року ОСОБА_1 працював на транспортному засобі МАЗ 206089, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить позивачу на праві власності. Як слідує зі змісту позову, 25.08.2023 року близько 20 год. 44 хв. водій автотранспортного засобу автобуса міського пасажирського ОСОБА_1 , рухаючись по маршруту №33 по вул. Грушевського після повороту на вул. К. Острозьких, здійснив зіткнення з автомобілем Рено Кенго, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, а автобус МАЗ 206089, д.н.з. НОМЕР_1 , отримав пошкодження лобового скла. В пункті 14 повідомлення про настання ДТП (Європротокол) від 25.08.2023 року ОСОБА_1 свою вину у настанні ДТП визнав. Як далі вбачається зі змісту позову, 12.09.2023 року відповідач був звільнений наказом №367/к/тр. Внаслідок ДТП, що сталася 25.08.2023 року з вини ОСОБА_1 , було нанесено матеріальну шкоду в розмірі 35 960,00 грн., проте відповідачем у добровільному порядку відшкодовано лише 2 961 грн.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 33 000 грн. заподіяної матеріальної шкоди.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 13.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача - Комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у їхній відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно із наказом начальника КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради від 06.02.2023 року за №42/к/тр ОСОБА_2 прийнято на роботу водієм автотранспортних засобів автобуса міського пасажирського 3 класу автобусного парку з 07.02.2023 року за основним місцем роботи з повною матеріальною відповідальністю, із випробовувальним терміном 1 місяць, оплатою праці згідно штатного розпису.

07.02.2023 року між КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради та ОСОБА_1 укладено договір про матеріальну відповідальність, за умовами якого працівник, який виконує роботу водія автотранспортних засобів автобуса міського пасажирського, автобусного парку, пов`язану із зберіганням, обробкою та перевезенням переданих йому матеріальних цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження довірених йому цінностей.

Як слідує зі змісту повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 25.08.2023 року за участю автобуса МАЗ 206089, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є позивач, та автомобіля Рено Кенго, д.н.з. НОМЕР_2 , водій автобуса ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні ДТП (п. 14 повідомлення).

Згідно рахунку на оплату №93 від 08.09.2023 року вартість автоскла переднього лобового МАЗ 206086 становить 35 960 грн.

Згідно з довідкою КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» ЖМР від 16.08.2024 року №08/58 станом на 16.08.2024 року від ОСОБА_1 отримано на відшкодування завданого матеріального збитку кошти в сумі 2 960 грн.

Наказом начальника КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради від 12.09.2023 року за №367/к/тр ОСОБА_2 звільнено з посади водія автотранспортних засобів автобуса міського пасажирського автобусного парку згідно п. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін.

Згідно статті 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

За загальним правилом статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а за шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

У справі позов про відшкодування шкоди пред`явлено до ОСОБА_1 , який працював у КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради на посаді водія за трудовим договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Як роз`яснено в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», за правилами статті 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту. Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати.

Статтею 134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли, зокрема, між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Зважаючи на викладене, оцінивши досліджені судом докази кожен окремо та в їх сукупності, враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає встановленими та доведеними позивачем обставини, що відповідач ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків допустив порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу свого роботодавця КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління», внаслідок чого останньому завдано матеріальної шкоди в розмірі 33 000 гривень, а тому позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд керується ч. 2 ст. 141 ЦПК України та ч. 1 ст. 142 ЦПК України та покладає на відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, та у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 206, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 накористь Комунальногопідприємства «Житомирськетрамвайно-тролейбуснеуправління» Житомирськоїміської радиматеріальну (майнову)шкоду всумі 33000грн.

Повернути Комунальному підприємству «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради з державного бюджету судовий збір у сумі 1 514 грн., сплачений відповідно до платіжної інструкції №2068 від 16.08.2024 року. Оригінал квитанції зберігається у Богунському районному суді міста Житомира в матеріалах справи №295/12572/24.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради судовий збір в сумі 1 514 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради, адреса: м. Житомир, вул. Вітрука, 11, код ЄДРПОУ 03328310.

Відповідач: ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Д.В. Кузнєцов