Рішення

від 11.12.2024 по справі 356/722/24

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/345/24

Справа № 356/722/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 року Березанський міський суд Київської області в складі:

Головуючого судді Лялик Р.М.

З участю секретаря Стрижак В.О.

Позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області про переведення прав та обов"язків забудовника в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Березанської міської ради Київської області про переведення прав та обов"язків забудовника в порядку спадкування.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що між ним та ОСОБА_2 був укладений шлюб, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Бобровицького управління юстиції Чернігівської області 01.03.2003 року видане свідоцтво про одруження НОМЕР_1 .

Спочатку вони з дружиною проживали у м. Бобровиця Чернігівської області, а у 2007 році переїхали на постійне місце проживання до м. Березань Київської області, так як дружина отримала у власність за заповітом своєї матері ОСОБА_3 , 1/2 частину будинку по АДРЕСА_1 , іншу 1/2 частину будинку отримав по заповіту брат дружини ОСОБА_4 , який помер у 2014 році.

На підставі рішення Березанської міської ради від 19.10.2007 року № 235-16-V дружина отримала у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3210400000:03:011:0040 для ведення особистого селянського господарства.

Враховуючи, що розмір житлової площі будинку складав 20, 40 кв.м., що унеможливлювало спільне проживання двох сімей, вони вирішили побудувати новий жилий будинок по сусідству із старим на земельній ділянці площею 0, 1589 га. Дружина займалася оформленням документації, а він здійснював будівництво нового жилого будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 дружина померла, не встигнувши узаконити майнові права на нове домоволодіння. Також виявилося, що земельна ділянка була надана його дружині не для будівництва житла, а для ведення особистого селянського господарства.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2019 року, державний нотаріус Березанської міської державної нотаріальної контори посвідчила, що на підставі ст. 1261 ЦК України, після смерті дружини йому надано у власність 1/3 частину земельної ділянки площею 0, 1039 га, кадастровий номер: 3210400000:03:011:0088, за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, йому передано у власність земельну ділянку у розмірі 0, 03463 га.

При оформленні документації права власності на майно після смерті дружини виникли труднощі, так як введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та державної реєстрації права власності на нього почали вимагати дві дочки дружини від іншого шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які подали позовну заяву до Березанської міської ради про переведення прав та обов`язків забудовника на них, в порядку спадкування.

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 16.11.2021 року позивачкам було відмовлено у задоволенні позову, через відсутність будь-якої участі у будівництві нового житлового будинку.

Київський апеляційний суд своєю постановою від 21.02.2022 року у даній справі рішення місцевого суду залишив в силі.

З моменту закінчення будівництва будинку минуло понад три роки, але крім зазначених вище осіб більше ніхто не пред`явив вимоги про визнання у якості забудовника.

У липні 2022 року йому було надано технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами під літерою «А» по АДРЕСА_2 , загальною площею 109, 70 кв.м. При цьому відсутні будь-які порушення будівельних норм і правил та не встановлено порушень прав інших осіб. Не було жодної скарги з боку сусідів чи інших громадян міста Березань стосовно збудованого будинку.

Відтак, позивач ОСОБА_1 просить суд постановити рішення, яким перевести на нього всі права та обов`язки забудовника жилого будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці, кадастровий номер якої 3210400000:03:011:0088, виділеній під забудову його дружині ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Березанської міської ради Київської області в судове засідання не з`явився, розгляд справи просив проводити без його участі.

За клопотанням позивача в судовому засіданні було допитано свідків.

Так, свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що з позивачем по справі ОСОБА_1 він знайомий з 2007 року, коли останній переїхав в м. Березань Київської області. Після переїзду ОСОБА_1 почав будувати будинок по АДРЕСА_1 та він допомагав йому в будівництві. ОСОБА_1 ремонт в будинку робив сам. Дочок його покійної дружини ОСОБА_2 у вказаному будинку він ніколи не бачив.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що знає позивача з 2007 року, так як ОСОБА_1 саме того року переїхав у м. Березань. Позивач переїхав у старий будинок з дружиною та почав будувати новий. Потім продав автомобіль та отримані кошти вкладав у будівництво нового будинку.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що з позивачем по справі ОСОБА_1 познайомився, коли він переїхав у м. Березань. Після переїзду ОСОБА_1 почав будувати новий будинок та він допомагав йому у будівництві. Також вказав, що у покійної дружини позивача ОСОБА_2 є дві доньки, яких він в будинку по АДРЕСА_1 ніколи не бачив.

Суд, заслухавши пояснення позивача, показання свідків, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, прийшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.03.2003 року було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 01.03.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Бобровицького районного управління юстиції Чернігівської області, актовий запис № 12 (а.с. 8).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 972371, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0, 1589 га, у межах згідно з планом за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 08.09.2017 року Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 173 (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2019 року, посвідченого державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори Тищенко Н.В., зареєстрованому в реєстрі за № 245, спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1952 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її: - чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований в АДРЕСА_1 - на 1/3 частку спадщини; - дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрована в АДРЕСА_3 на 1/3 частку спадщини; та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрована в АДРЕСА_1 на 1/3 частку спадщини. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво складається з земельної ділянки, площею 0, 1039 га, в межах згідно з планом, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки 3210400000:03:011:0088. Земельна ділянка належала померлій: 1/2 частка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 150504, виданого Березанською міською радою 07.07.2011 року, на підставі рішення виконкому Березанської міської ради № 235-16-V від 19.10.200 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за № 321040001000124; 1/2 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Березанською міською державною нотаріальною конторою Київської області 01.04.2016 року за р. № 569. Державна реєстрація права власності 1/2 частки земельної ділянки за померлою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено 01.04.2016 року державним реєстратором Березанської міської державної нотаріальної контори Київської області Тищенко Н.В., номер витягу 56500859, номер запису про право власності 13983833, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891793632104. Цільове призначення земельної ділянки: 01.03 для ведення особистого селянського господарства. Експлікація земельних угідь: рілля 0, 1039 га. На дану земельну ділянку, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру № НВ-3210372552017 від 08.11.2017 року, № НВ 3205907262016 від 10.02.2016 року, виданих державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області, відомості про обмеження у використані земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженою Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, не зареєстровані. Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку земельної ділянки видано ОСОБА_1 . Право власності на 1/3 частку земельної ділянки підлягає державній реєстрації (а.с. 10).

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 16.11.2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Березанської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_1 , про переведення прав та обов`язків забудовника в порядку спадкування (а.с. 11).

До матеріалів справи долучено копію технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовлений 19.07.2022 року, із схемою розташування будівель та споруд по АДРЕСА_1 та планом будинку садибного типу, літера «А» - житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с. 12-13).

Так, за правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Статтею 15ЦКУкраїни визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, що встановлено ст. 1218 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі статтею 1258ЦКУкраїни спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Положеннями частини першої статті 1268ЦКУкраїни встановленоправоспадкоємцяприйняти спадщинуабонеприйняти її.

В пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 09.06.2020 у справі №347/2273/17.

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно суду необхідно з`ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.

Від встановлення судом часу завершення спорудження будинку залежить визначення законодавства, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

Матеріали справи не містять жодних документів на новозбудований будинок, який не зданий в експлуатацію та на який не оформлено свідоцтво про право власності.

Так, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 08.09.2017 року Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, за життя вона закінчити будівництво не змогла та будинок в експлуатацію не ввела. Час завершення будівництва позивачем не вказано.

Відповідно до частини другої статті 331ЦКУкраїни право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) (ч. 3 ст. 331 ЦК України).

Аналіз положень статті 331ЦКУкраїни у системному зв`язку з нормами статей 177-179, 182 цього кодексу, частини третьої статті 3ЗаконуУкраїни«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнотаїхобтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації, а державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

В силуприписів ч.1ст.5ЗУ«Про державнуреєстраціюречовихправ нанерухомемайнота їхобтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбаченихстаттею 31цього Закону (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно із ч 1. ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено.

Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб`єктивних цивільних прав стосовно об`єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

У постановах від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16 та від 16 грудня 2015 року № 6-2719цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки.

За змістом частини першої, другої статті 27ЗаконуУкраїни«Про регулюваннямістобудівноїдіяльності» (у редакції, чинній станом на 2017 рік) забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Таким чином, за встановлених судом обставин, суд позбавлений можливості на підставі належних, допустимих та достатніх доказів встановити, чи було побудовано новий житловий будинок, права забудовника на який просить перевести на нього позивач в порядку спадкування, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження здійснення спадкодавицею ОСОБА_2 будівництва такого будинку, отримання нею необхідних, передбачених законодавством дозволів.

В силу приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 15, 328, 331, 1216, 1217, 1218, 1220, 1258, 1261, 1268 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області про переведення прав та обов"язків забудовника в порядку спадкування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2024 року.

Суддя Р. М. Лялик