Рішення

від 29.10.2024 по справі 369/3109/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3109/24

Провадження № 2/369/4309/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29.10.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Осіпова В.І.

за участі

представника позивача Нємцева Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, який діє в інтересах держави в особі Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушення

в с т а н о в и в :

У лютому 2024 року заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів лісорубного або лісового квитка, маючи на меті здійснити незаконну порубку дерев, 28.04.2023 року прибув на територію виділу № 3 Бучанського лісництва філії «Ржищівський військовий лісгосп» ДСГП «Ліси України», безпосередньо у квартал № 38, що розташований в адміністративних межах с. Мила Бучанського району Київської області, після чого, в період з 13 до 14 години, діючи умисно, з метою поліпшення свого майнового становища, використовуючи заздалегідь заготовлений інструмент - ланцюгову різнокольорову бензопилу без маркувань, спилив до повного відокремлення від кореня 5 (п`яти) дерев типу береза сироростуща, чим заподіяв істотну шкоду державі на загальну суму 43 797,23 грн.

Вироком Києво-Святошинського районного суду від 27.06.2023 у справі

№ 369/6982/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені вищевказаного кримінального правопорушення. Згідно розрахунку розміру шкоди, що підтверджений висновком судово-товарознавчої експертизи від 06.05.2023 № 2325/22 внаслідок самовільної порубки 5 дерев породи «береза», що були розташовані на виділі 3 кварталу

38 Бучанського лісництва Філії «Ржищівський військовий лісгосп» ДСГП «Ліси України», ОСОБА_1 спричинено шкоду в розмірі 43797,23 грн.

У добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодував державі майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної вирубки лісу у розмірі 43797,23 грн.

Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області 43797,23 грн. збитків, заподіяних незаконною порубкою лісу.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 лютого 2024 року провадження у справі було відкрито, вирішено слухати справу за правилами загального позовного провадження, призначено дату і час підготовчого провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 липня 2024 року закрито підготовче засідання у справі, призначено справу для розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

При розгляді справи прокурор Нємцев Є.Г. позовні вимоги підтримав. Просив позов задоволити.

Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області направила суду листа про розгляд справи за їх відсутності, позов підвтримали.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився. Ухвалу про відкриття, позовну заяву з додатками, судові виклики направлялись на адресу зареєстрованого місця проживання. Додатково відповідач викликався шляхом направлення смс-повідомлень та розміщення оголошення на сайті. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмовий відзив на позов не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, причини неявки суду не повідомив.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимогист. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5 ст.268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, заслухавши пояснення представників, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджені як доказами, зібраними у даній справі, дійшов до наступних висновків.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 р. у справі «Христов проти України» (Khristovv.Ukraine),заява N24465/04 Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), заява № 23805/94 Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , діючи всупереч ст. ст. 4, 69 Лісового кодексу України, п.п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 761 від 23.03.2007 року «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів лісорубного або лісового квитка, маючи на меті здійснити незаконну порубку дерев, 28.04.2023 року прибув на територію виділу № 3 Бучанського лісництва філії «Ржищівський військовий лісгосп» ДСГП «Ліси України», безпосередньо у квартал № 38, що розташований в адміністративних межах с. Мила Бучанського району Київської області, після чого, в період з 13 до 14 години, діючи умисно, з метою поліпшення свого майнового становища, використовуючи заздалегідь заготовлений інструмент - ланцюгову різнокольорову бензопилу без маркувань, спилив до повного відокремлення від кореня 5 (п`яти) дерев типу береза сироростуща, чим заподіяв істотну шкоду державі на загальну суму 43 797,23 грн.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Києво-Святошинського районного суду від 27 червня 2023 року у справі

№ 369/6982/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені вищевказаного кримінального правопорушення. Вирок суду набрав законної сили 28 липня 2023 року.

Таким чином, встановлено факт протиправної поведінки відповідача, його вину, шкоду, завдану внаслідок порушення ним природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями та завданою шкодою, та не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодувати завдані ним збитки.

Згідно вимог ст. 105 Лісового Кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев, чагарників.

Згідно ст. 107 Лісового кодексу України громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Як вбачається з положень ст. 40 Закону України «Про рослинний світ», порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою цивільно-правову відповідальність згідно з законами України.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 ст. 69 вказаного Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно розрахунку розміру шкоди, що підтверджений висновком судово-товарознавчої експертизи від 06.05.2023 № 2325/22 внаслідок самовільної порубки 5 дерев породи «береза», що були розташовані на виділі 3 кварталу 38 Бучанського лісництва Філії «Ржищівський військовий лісгосп» ДСГП «Ліси України», ОСОБА_1 спричинено шкоду в розмірі 43 797,23 грн.

Натомість, відповідач до суду не з`явився, будь-яких заперечень суду не надав, не спростував докази, надані прокурором.

Верховний Суд у постанові від 31.10.2024 р. у справі № 463/3730/18, провадження №61-4546св24 вчергове підтвердив свою позицію щодо необхідності при зверненні до суду застосовувати ефективні способи захисту, а також, що слід вважати ефективними способами при захисті речових прав: «серед способів захисту речових прав ЦК України виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392), відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173 ЦК України).

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків.

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

Задоволення судом позовної вимоги має з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права) дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб`єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, і той, який обрав позивач, можна використати для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких він звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним, зокрема неефективним, і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлену позовну вимогу не можна використати для захисту права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, таку вимогу не можна розглядати як спосіб захисту.

Коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту» (постанова Верховного Суду від 31.10.2024 р. у справі № 463/3730/18, провадження № 61-4546св24).

Розподіл судових витрат суд здійснює на підставі ст.141 ЦПК України та стягує з відповідача судовий збір на користь держави в розмірі 3028 грн.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, який діє в інтересах держави в особі Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушення задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користьДмитрівської сільськоїради Бучанськогорайону Київськоїобласті (отримувач: ГУК у Київ.обл/Дмитрівська сіл/21081100, код ЄДРПОУ: 37955989, р/р UA688999980314080542000010806, Банк: Казначейство України, МФО 899998) 43797,23 грн. (сорок три тисячі сімсот дев`яносто сім грн. 23 коп.) збитків, заподіяних незаконною порубкою лісу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім грн.).

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду виготовлено 20 листопада 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ