Рішення

від 17.12.2024 по справі 949/1034/24

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/1034/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Богельського І.В. ,

представника третьої особи: Тинко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Богельський І.В., звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції та просить: визнати, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; змінити прізвище дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 »; внести зміни до актового запису № 16, складеного 31 січня 2019 року Дубровицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про народження ОСОБА_5 та внести зміни до актового запису № 13, складеного 19 травня 2020 року Виконавчим комітетом Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області про народження ОСОБА_4 , змінивши прізвище дітей: з « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », а в розділі відомостей про батька дітей вказати « ОСОБА_1 » «громадянин України» та видати свідоцтво про народження дітей з урахуванням вказаних змін.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що починаючи з 2013 року він знаходився у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , з якою проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

За час спільного проживання з у них народилось двоє дітей: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Через те, що вони не перебували у зареєстровану шлюбі, запис про народження дітей було здійснено за вказівкою матері, відповідно до ч.1 ст.135 СК України, у зв`язку з чим у свідоцтві про народження дітей в розділі "батько", було зазначено " ОСОБА_8 ".

Більше двох років тому ОСОБА_3 припинила з позивачем спільне проживання за зазначеною вище адресою, після чого не відвідує дітей, а зв`язок з нею втрачено. Позивач з народження дітей вважає себе їх батьком, дбає про них, а після того, як їх мати припинила з ними спільне проживання, він самотужки здійснює їх догляд та виховання.

Вказує, що оскільки мати дітей відсутня в населеному пункті, де вона зареєстрована, позивач не може звернутися із спільною заявою до Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції для внесення змін до актового запису про народження дітей у відомостях про батька. З цих підстав просить позовні вимоги задоволити.

В судовому засіданні позивач просив задоволити позовні вимоги, із наведених у позовній заяві підстав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та вказав, що матеріали позову достатньою мірою свідчать про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить розміщене оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про її виклик (а.с.71) в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи: Органу опіки і піклування виконавчого комітету Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області Тинко О.П. проти задоволення позову не заперечувала. Додатково пояснила, що позивач доглядає за дітьми з моменту їх народження. У свою чергу відповідачка неналежним чином не займалася вихованням дітей, у зв`язку з чим до органу опіки та піклування, неодноразово надходили скарги та звернення.

Від представника третьої особи: Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що позивач - є його сусідом. ОСОБА_9 - це батько для дітей з великої літери і він постійно про це всім говорить, жителі села про це знають. Та обставина, що позивач є біологічним батьком дітей ніколи ніким не ставилась під сумнів. Він їх добре виховує, доглядає, готує їжу, кормить їх, пере їхній одяг, дбає про них. Виконує всю належну для дітей роботу. Матір дітей вже довгий час не проживає з ними. Також йому відомо, що через те, що позивач юридично не визнаний батьком дітей, діти не відвідують садок.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона є сусідкою позивача та характеризує його, як батька з позитивної сторони. Матір дітей вже декілька років з ними не проживає. Діти проживають з ним із самого народження. Він доглядає дітей, займається ними, забезпечує усім необхідним. Він не відмовляється від будь-якої роботи, щоб мати можливість заробити кошти та купити щось дітям. Позивач вважає себе батьком дітей, а діти називають його татом.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Вимогами статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Нормативними правилами частини 2 та 3 ст.5 Сімейного кодексу України закріплено, що Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до змісту ч.1 ст.121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Як встановлено судом із копії свідоцтв про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 31 січня 2019 року (актовий запис про народження №16, складений Дубровицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області) та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 19 травня 2020 року (актовий запис про народження №13, складений виконавчим комітетом Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області) їх батьком значиться - ОСОБА_8 , а матір`ю - ОСОБА_3 (а.с.6).

У позовній заяві зазначено, що позивач проживав у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою без реєстрації шлюбу, запис про батька дітей у Книзі реєстрації народжень був здійснений на підставі ч.1 ст.135 СК України - за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини - за вказівкою матері.

Відповідно до ч.2 ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька, або за рішенням суду.

Частиною 1 ст.126 Сімейного кодексу України визначено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Статтею 135 Сімейного кодексу України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Одночасно суд враховує те, що жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, останній оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Згідно з висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Подібні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року в справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року в справі № 225/6301/15-ц (провадження № 61-30047св18), від 12 грудня 2019 року в справі № 562/1155/18 (провадження № 61-11709св19).

Згідно довідки №466 від 02 травня 2024 року, виданої відділом «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, до складу сім`ї ОСОБА_3 , які зареєстровані у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 входять, в тому числі: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та співмешканець - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

За приписами статей 12, 81, 89 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Преамбула та ст. 7, 9, 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, дитина, наскільки це можливо, повинна знати своїх батьків, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню. З метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у Конвенції, держави-учасниці надають батькам належну допомогу у виконанні обов`язків по вихованню дітей.

Статтями 3, 4 Декларації про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, прийнятою резолюцією Генеральної Асамблеї від 3 грудня 1986 року передбачено, що турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК).

Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Таким чином, суд приходить до висновку, що встановлені судом обставини справи, які перевірені доказами, свідчать про наявність визначених законом підстав для визнання позивача ОСОБА_1 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органами державної реєстрації актів цивільного стану є: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; 2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); 3) виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану, в тому числі про народження дитини, проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.16.4 Розділу II «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

За таких обставин, у зв`язку з визнанням батьківства позивача, наявні підстави для внесення зміни до актових записів про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 126, 128, 134, 135 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 76, 77, 78, 59, 189, 200, 206, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання батьківства - задоволити.

Визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виключити записи про ОСОБА_8 , як про батька із актового запису № 16, складеного 31 січня 2019 року Дубровицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та із актового запису № 13, складеного 19 травня 2020 року Висоцькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області про народження ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Внести зміни до актового запису № 16, складеного 31 січня 2019 року Дубровицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та змінити прізвище дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », а в розділі відомостей про батька, вказати - ОСОБА_1 , громадянин України та видати свідоцтво про народження з урахуванням вказаних змін.

Внести зміни до актового запису № 13, складеного 19 травня 2020 року, Висоцькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області про народження ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та змінити прізвище дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », а в розділі відомостей про батька, вказати - ОСОБА_1 , громадянин України та видати свідоцтво про народження з урахуванням вказаних змін.

Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 15 травня 2003 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер, а також серія та номер паспорта невідомі.

Третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, вул. Богдана Хмельницького, буд. 20, Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 43917417.

Третя особа: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції вул. Воробинська, буд. 4, м.Дубровиця Сарненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 35080399.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.