Ухвала

від 05.12.2024 по справі 570/4088/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/4088/24

Номер провадження 4-с/570/11/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2024 р.

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

представників заявника - адвокатів Омельчук Т., Дудки І.

представника Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гуменюка А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: головний державний виконавець Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Поддубний Максим Ігнатович, стягувач - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про оскарження дій державного виконавця, -

в с т а н о в и в :

Скарга обґрунтована зокрема тим, що на виконанні у Рівненському відділі державної виконавчої служби у Рівненському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 43654529 з виконання виконавчого листа № 570/1296/12 від 20.06.2013 року, що видав Рівненський районний суд Рівненської області про стягнення заборгованості по кредитному договору на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" у сумі 66 808, 56 грн.

31.05.2013 року винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, приєднано до зведеного ВП №39903647. Державним виконавцем не розподілено кошти, які надійшли від боржника пропорційно між стягувачами АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та АТ "Банк Фінанси та кредит", натомість кошти перераховано тільки на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Тому заявник просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Поддубного М.І. щодо виконання виконавчого листа Рівненського районного суду Рівненської області, що був виданий 20.06.2013 року у справі № 570/1296/12; зобов`язати державного виконавця вчинити дії шляхом повернення коштів та скерування належному стягувачу. Судові витрати стягнути з Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

09.09.2024 р. представник Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що наявні порушення були виправлені.

Заявник в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від сторони не надходило заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність.

Представники заявника в судовому засіданні скаргу підтримали, просили її задоволити з підстав, зазначених у скарзі.

Державний виконавець в судовому засіданні просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору. Зазначив, що діями державного виконавця права боржника не були порушені, інший стягувач не пред`являв до виконавчої служби чи боржника ніяких претензій.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, з`ясувавши фактичні обставини справи суд вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Обставини справи.

Cудом встановлено,що на виконанні у Рівненському відділі державної виконавчої служби у Рівненському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 43654529 з виконанню виконавчого листа у справі № 570/1296/12, що видав Рівненський районний суд Рівненської області від 20.06.2013 року про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ КБ "ПриватБанк".

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

15.08.2024 р. начальником Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції була проведена перевірка законності виконавчого провадження щодо розподілу коштів у зведеному виконавчому провадженні № 39903647.

Згідно перевірки законності виконавчого провадження було встановлено наступне.

На виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 35397879 по виконанню виконавчого листа № 2-3813/10 від 05.10.2010 року виданого Рівненським районним судом Рівненської області щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ «Фінанси та Кредит» у розмірі 92 100,69 грн., яке входить до складу зведеного виконавчого провадження № 39903647.

Крім того до складу зведеного виконавчого провадження № 39903647 входить виконавче провадження № 43654529 по виконанню виконавчого листа № 570/1296/12 від 20.06.2013 року виданим Рівненським районним судом Рівненської області щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 8372,00 доларів США.

В межах виконавчого провадження № 35397879 було вчинено наступні виконавчі дії:

26.11.2012 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

26.11.2012 р. винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника.

03.01.2013 р. винесено постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження.

22.04.2013 р. винесено постанову про розшук майна боржника.

29.04.2013 р. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження».

15.07.2024 р. винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.

15.12.2023 р. винесено постанову про арешт коштів боржника на загальну суму 92130,69 грн.

29.02.2024 р. винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

29.02.2024 р. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

01.04.2020 р. до Відділу надійшов лист від АТ «Банк «Фінанси та Кредит», в якому вказано про те, що: «відповідно до Договору про відступлення прав вимоги №000116-а від 12.06.2018 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРБІМАРКЕТ», Банк відступив права вимоги за кредитним договором на користь нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРБІМАРКЕТ».

Починаючи з 12 червня 2018 року новим кредитором за кредитним договором за виконавчим листом у справі № 2-3813/10, виданого 05.05.2010 р. Рівненським районним судом Рівненської області щодо боржника ОСОБА_1 , являється ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРБІМАРКЕТ», код за ЄДРПОУ 38814674, адреса для листування: 01033, м. Київ, вул. Короленківська, буд. 4.

29.02.2024 р. було сформовано дві вимоги державного виконавця щодо з`ясування правонаступника стягувана у виконавчого провадженні № 35397879 та надіслано до ТОВ ФК "АРБІМАРКЕТ" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал".

Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;

5) у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги.

У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувану суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов`язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів.

В ході проведення перевірки встановлено, що державним виконавцем було порушено вимоги статті 46 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, було непропорційно зараховані кошти в межах ЗВП № 39903647, чим було порушено права стягувана АТ «Фінанси та Кредит» в межах виконавчого провадження № 35397879.

Станом на 23.08.2024 р. в порядку виконання ЗВП № 39903647 було стягнуто з доходу боржника 82 155,72 грн.

18.03.2023 р. на депозитний рахунок Відділі надійшло 15125,15 грн., з яких 13750,14 грн. було перераховано на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та 1375,01 грн. виконавчого збору на користь держави у ВП № 43654529.

21.03.2024 р. на депозитний рахунок Відділі надійшло 5911,38 грн., з яких 5373,98 грн. було перераховано на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та 537,40 грн. виконавчого збору на користь держави у ВП № 43654529.

27.03.2024 р. на депозитний рахунок Відділі надійшло 6377,36 грн., з яких 5797,60 грн. було перераховано на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та 579,76 грн. виконавчого збору на користь держави у ВП № 43654529.

22.04.2024 р. на депозитний рахунок Відділі надійшло 5530,09 грн., з яких 5027,35 грн. було перераховано на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та 502,74 грн. виконавчого збору на користь держави у ВП № 43654529.

20.05.2024 р. на депозитний рахунок Відділі надійшло 4785,05 грн., з яких 4350,05 грн. було перераховано на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та 435,00 грн. виконавчого збору на користь держави у ВП № 43654529.

24.06.2024 р. на депозитний рахунок Відділі надійшло 3974,93 грн., з яких 3613,57 грн. було перераховано на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та 361,36 грн. виконавчого збору на користь держави у ВП № 43654529.

22.07.2024 р. на депозитний рахунок Відділі надійшло 3941,38 грн., з яких 3583,07 грн. було перераховано на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та 358,31 грн. виконавчого збору на користь держави у ВП № 43654529.

Начальником відділу встановлено, що державним виконавцем було порушено порядок перерахування коштів, а саме було непропорційно розподілені кошти в межах ЗВП № 39903647, і у межах виконавчого провадження № 35397879 стягувач недоотримав 9056,91 грн., та 905,69 грн. виконавчого збору не було спрямовано на користь держави.

Відповідно до розділу 7 частини 15 Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі надходження суми, яка не задовольняє вимоги усіх стягувачів, а також за необхідності відрахування виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження виконавець невідкладно складає розрахунок, який повинен містити загальну суму стягнених коштів, суму, що залишилась після відрахування витрат виконавчого провадження, перелік стягувачів кожної черги, визначених ст. 46 Закону, та суму коштів, яка перераховується кожному стягувану, суму стягненого виконавчого збору або основної винагороди приватного виконавця, штрафів у разі винесення відповідних постанов.

Розрахунок державного виконавця затверджується начальником органу державної виконавчої служби (кошти розподіляються на підставі розрахунку державного виконавця та перераховуються на підставі розпорядження).

23.08.2024 р. державним виконавцем було проведено розрахунок щодо перерахування коштів у ЗВП № 39903647, що був затверджений начальником відділу.

30.08.2024 р. на депозитний рахунок Відділі надійшло 25692,23 грн., з яких 11285,29 грн. було перераховано на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та 1128,53 грн. виконавчого збору на користь держави у ВП № 43654529.

Також, 30.08.2024 р. у межах ЗВП № 39903647 було проведено розрахунок стягнутих коштів з яких 1207,13 грн. виконавчого збору на користь держави, з яких 905,69 грн. недоотриманий виконавчий збір на момент здійснення перевірки законності виконавчого провадження здійснений начальником Відділу від 15.08.2024 р., та 301,44 грн. виконавчого збору нарахованого при пропорційному розрахунку ЗВП № 39903647 від 30.08.2024 р., та 12071,28 грн. на користь стягувана у ВП 35397879, з яких 9056,91 грн. недоотримані кошти на користь стягувача на момент здійснення перевірки законності виконавчого провадження здійснений начальником Відділу від 15.08.2024 р., та 3014,37 грн. нарахованих при пропорційному розрахунку ЗВП № 39903647 від 30.08.2024 р.

У межах ЗВП № 39903647 було проведено пропорційний розподіл коштів з урахуванням того, що стягувачем у ВП № 35397879 були недоотриманні кошти у розмірі 9056,91 грн., та 905,69 грн. виконавчого збору не було спрямовано на користь держави, тобто права стягувача у межах ВП № 35397879 було поновлено.

Таким чином порушення, на які посилався скаржник у своїй скарзі, були виявлені начальником відділу та в послідуючому усунуті державним виконавцем.

Щодо заяви представника Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України (за відсутності предмета спору) суд вважає, що немає підстав для її задоволення.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно дост. 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК Українисуд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони маютьпередбачені законом процесуальні можливості припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільногосуду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження №61-3438сво21) зазначено, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Ураховуючи, що на час звернення з скаргою до суду та станом на час відкриття провадження у справі предмет спору існував, то відсутні підстави для закриття провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1ст.255 ЦПК України.

Аналогічна позиція висловлена і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду у справі № 755/12807/19 від 12.07.2023 року.

За наведеного немає підстав для закриття провадження у справі.

Норми права.

За змістом ст. 1Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України«Про органита осіб,які здійснюютьпримусове виконаннясудових рішеньі рішеньінших органів» (частина першастатті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 12 Цивільного процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частинами 1, 3 ст. 451 ЦПК України, передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Висновок суду.

Порушення, на які посилався скаржник у своїй скарзі, не призвели до негативних наслідків для боржника.

Зазначені скаржником порушення були виявлені начальником Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та у послідуючому усунуті державним виконавцем, тому суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги.

Покликання представників заявника про те, що подану скаргу слід задоволити, оскільки інший стягувач може зазначати про неналежне виконання рішення суду, може нарахувати відповідні суми, що визначені ЦПК України, не можуть бути підставою для задоволення скарги.

Щодо судових витрат.

Заявник був звільнений від сплати судових витрат при зверненні до суду.

Згідно ст. 452 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Суд зважає, що станом на час звернення до суду дії державного виконавця з виконання виконавчого листа не були сумлінними.

Після звернення заявника до суду порушення були усунуті саме з ініціативи Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Станом на час розгляду справи став відсутній предмет спору, і у разі, якби позиція ВС з зазначеного приводу мала б інше бачення, то суд міг би закрити провадження у справі, і судовий збір у такому разі взагалі б не стягувався.

Суд також приймає до уваги загальні положення щодо розподілу судових витрат, що визначені ЦПК України. Зокрема, згідно п.4 ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. З урахуванням таких суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення судового збору з заявника на користь держави.

Керуючись 259, ст.ст. 447-452 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: головний державний виконавець Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Поддубний Максим Ігнатович, стягувач - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 10 грудня 2024 року.