Ухвала

від 13.12.2024 по справі 707/1621/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/1621/24

2/707/815/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2024 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участі секретаря Мельнікової К.С.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовомузасіданні взалі судум.Черкасив порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Смоляра О.А. від 13.06.2024 року вищевказану справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

21.10.2024 року вказана справа за результатами автоматизованого розподілу була передана на розгляд судді Волковій Н.С., оскільки суддю Смоляра О.А. відраховано зі штату Черкаського районного суду Черкаської області у зв`язку зі звільненням з посади суді у відставку з 15.10.2024.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Волкової Н.С. від 28.10.2024 року вищевказану справу було прийнято та вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25 листопада 2024 року.

25.11.2024 сторони у підготовче судове засідання не з`явились, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладено до 13 грудня 2024 року.

В підготовчому судовому засіданні позивач та його представник, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи не з`явилися повторно, про причини неявки суд не повідомили, із будь-якими заявами, клопотаннями, зокрема, про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин, до суду не зверталися.

Відповідно до вимогст. 128 ч. 8 п. 3 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 13ст. 128 ЦПК Україниза наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Судом встановлено, що позивач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином судовою повісткою за адресою, повідомленою суду у позові, проте на адресу суду повернулися конверти з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

В матеріалах справи міститься заява представника позивача ОСОБА_2 про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою смс-повідомлення, де вона вказала свій номер телефону. Судова повістка про місце і час слухання справи, надіслана представнику позивача в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлення, що підтверджено довідкою про доставлення смс-повідомлення на номер телефону зазначений представником позивача у заявці на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді, що міститься в матеріалах справи.

Отже позивач та його представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого судового засіданні, але не з`явились до суду.

Представник відповідача подав клопотання в якому просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку вказаним обставинам справи, вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до частин 1, 2, пункту 10 частини 3 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.

Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року в справі "Смірнова проти України").

Відповідно до вимог ч. 1 ст.198ЦПК України підготовче судове засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого судового засідання, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.200ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно п. 3 ч.1ст. 257 ЦПК України(в редакціїЗакону№ 3200-IX від 29.06.2023)суд постановляєухвалу прозалишення позовубез розгляду,якщо належнимчином повідомлений позивач повторно не з`явивсяу підготовче судове засіданнячи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020р. № 658/1141/18.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, вказані положення закону пов`язані із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Встановивши, що позивач та його представник будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилися в підготовче судове засідання повторно, від них не надходило заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд приходить до висновку про залишення позову ОСОБА_1 до Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини слід залишити без розгляду.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 128, 200, 257 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Учасники справи можуть ознайомитись текстом ухвали, в електронній формі, на офіційному вебпорталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Н. С. Волкова