Ухвала

від 27.11.2024 по справі 757/47387/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47387/24-к

пр. 1-кс-40788/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Магнат» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022000000001792, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Магнат» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2023 у справі №757/28613/23-к на майно, вилучене 05.07.2023 під час обшуку обмінного пункту валют за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 13-15, а саме на: грошові кошти в сумі 194 086 грн, 483 доларів США, 2600 євро.

Обґрунтовуючи клопотання, адвокат зазначає, що арешт накладено необґрунтовано. Слідчий визнав на власний розсуд без судового контролю слідчого судді грошові кошти, що належать ТОВ «ФК «МАГНАТ» (яке не має жодного відношення до кримінального провадження) речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, чим втрутився у законне володіння майном, а слідчий суддя, вирішуючи питання про накладення арешту, в обґрунтування свого рішення про відповідність даних грошових коштів ознакам речового доказу, передбаченим ст. 98 КПК України, формально послався на постанову слідчого, але самостійно не перевірив відповідності майна, щодо якого ставилося питання про арешт, вказаним критеріям, чим фактично на слідчого незаконно перекладено функцію слідчого судді щодо перевірки відповідності майна критеріям речового доказу згідно ст. 98 КПК України при вирішенні клопотання про арешт майна в судовому засіданні. Крім того, фактично вчинені дії на теперішній час повним чином перешкоджають власникам майна користуватись та розпоряджатись своїми грошовими коштами. Наведене беззаперечно свідчить про необгрунтованість накладення арешту на грошові кошти для збереження як речового доказу. Частина вилучених коштів (483 доларів США, 2600 євро та 194 086 грн) є абсолютно повністю законні, оскільки збігаються з офіційним касовим ордером, який підзвітний податковій службі України та Національному банку України, який є регулятором здійснення діяльності в сфері обміну валют, тобто фактично вказані грошові кошти не відносяться до об?єкту розслідування у кримінальному провадженні та не містять на собі слідів вчинення кримінального правопорушення. Дані документи надавалися слідчому, однак останній проігнорував даний факт. Жодному співробітнику ТОВ «ФК «МАГНАТ» підозра не пред?являлась. Враховуючи те, що кримінальне судочинство здійснюється на засадах змагальності, прокурор не довів, а слідчий суддя в ухвалі від 12.07.2023 не зазначив, які докази та/або обґрунтовані підстави вважати існують про те, що співробітники ТОВ «ФК «МАГНАТ» можуть приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити, перетворити, відчужити грошові кошти, на які накладено арешт. З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2023 вбачається, що встановлення «відповідності» арештованих грошових коштів критеріям речового доказу встановлено слідчим суддею зі слів прокурора (на припущеннях), Крім того, по суті усієї ухвали слідчого судді зазначається предметом злочину грошові кошти, однак ніде не пригадується незаконність походження цих грошових коштів, ведення незаконної діяльності, тобто фактично ініціювання клопотання про накладання арешту на грошові кошти фізичних осіб є тиском на них. Одночасно, слідчий суддя не оцінює можливість використання майна, яке заявлено прокурором для арешту, як доказу у кримінальному провадженні, оскільки арешт накладено згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про час, місце та дату судового засідання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України. Поряд з тим, 27.11.2024 подав до суду заяву, в якій просить клопотання про скасування арешту задовольнити в повному обсязі.

Прокурор в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час проведення судового засідання, причини неприбуття не повідомив, жодних заяв не направив.

З урахуванням викладеного, принципів диспозитивності кримінального провадження та розумності строків, слідчий суддя вважає, що сторонам було надано достатньо часу та можливостей для реалізації свого права для участі в розгляді клопотання або ж повідомлення своєї процесуальної позиції по суті клопотання шляхом подання до суду письмової позиції, а тому обґрунтовані підстави для відкладення розгляду відсутні, неявка учасників провадження, що повідомлені належним чином, розгляду клопотання по суті не перешкоджає.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов`язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.

В рамках кримінального провадження№42022000000001792ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2023 у справі №757/28613/23-к накладено арешт на майно, тимчасово вилучене в ході обшуку приміщення обмінного пункту валют за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 13-15, а саме: гроші у сумі 503 781 гривень, 102 173 доларів США, 41 600 євро, які належать ТОВ «ФК Магнат» (ЄДРПОУ 39307260), з метою збереження майна щодо якого існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, з позбавленням права на відчуження розпорядження та/або користування вказаним майном.

Як вбачається з вказаної ухвали, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000001792, зареєстрованому 22.12.2022 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 222, ч. 3 ст. 209 КК України (наявна в ЄДРСР).

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами суб`єктів господарювання приватного права вносяться до документів бухгалтерського та податкового обліку недостовірні відомості, щодо реальності проведення господарської діяльності, які у подальшому, подаються до контролюючих державних органів, а також що учасниками злочинної групи з використанням реквізитів суб`єктів господарювання здійснюються фінансові операції з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, та вчинялись дії, спрямовані на приховування, маскування походження такого майна. З цією метою указані особи використовують фінансові установи, які здійснюють обіг електронних грошей, в тому числі обмін яких заборонений в Україні.

У вказаній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно для ефективного розслідування, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Водночас у клопотанні про скасування арешту майна жодним чином не спростовано тих висновків, до яких дійшов слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва при постановленні ухвали про накладення арешту від 12.07.2023.

У своєму клопотанні заявник також посилається на те, що ТОВ «ФК Магнат» є добросовісним набувачем, законним власником вилучених грошових коштів, оскільки останні обліковуються звітними документами, а не отримані внаслідок протиправної діяльності товариства.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (арешт з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Абзацом 2 ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Посилання заявника на те, що походження вилучених та арештованих грошових коштів підтверджується документально таких висновків слідчого судді не спростовує, оскільки предметом досудового розслідування у даному провадженні є, зокрема, внесення службовими особами суб`єктів господарювання приватного права до документів бухгалтерського та податкового обліку недостовірних відомостей щодо реальності проведення господарської діяльності, які у подальшому подаються до контролюючих державних органів.

Відповідно, достовірність таких документів має бути перевірена слідчим шляхом в ході проведення досудового розслідування.

Слідчий суддя зауважує, що при вирішенні питань про накладення арешту слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Щодо доводів представника власника майна з приводу того, що жодному співробітнику ТОВ «ФК Магнат» не було повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні, то слід зазначити, що арешт майна, накладений у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті є формою забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною, обвинуваченою, засудженою чи юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у вказаному провадженні триває, і з метою недопущення можливості приховування, зникнення, втрати, використання чи відчуження означеного майна існує необхідність у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, з урахуванням мети накладення арешту - забезпечення збереження речових доказів, вважаю, що заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя на знаходить підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1