Рішення

від 11.09.2024 по справі 758/6830/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/6830/23

Категорія 7

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., присяжних Золотарського Р.А., Марченка О.В., за участю секретаря судового засідання Лукавої Ю.Р., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунарський районний відділ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - заявник) звернулась до Подільського районного суду міста Києва із заявою, в якій просить суд визнати безвісно відсутнім громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом - ОСОБА_2 ), уродженця м. Запоріжжя, який є її чоловіком.

Заява мотивована тим, що 30.12.2006 року між заявником та ОСОБА_2 було укладено шлюб зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Пожідьського районного управління юстиції у м. Києві, про що в книзі реєстрації шлюбів 30.12.2006 року зроблено актовий запис № 1146 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Зазначає, що від шлюбу мають чотирьох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Діти проживають з заявником.

Сімейне життя у них не склалось, та близько п`яти років вони не проживають разом, не ведуть спільне господарство. ОСОБА_2 не цікавився дітьми, не допомагає матеріально, не виходить на зв`язок. Він не телефонує, не пише листів, не повідомив іншим чином про своє місце перебування. Пошуки останнього через знайомих виявились безрезультатними. Зазначає що визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім надасть можливість отримати соціальну допомогу чи призначення пенсії.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні 11 вересня 2024 року заявник підтримала вимоги заяви в повному обсязі, просила її задовольнити.

Комунарський районний відділ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України явку свого представника в судове засідання не забезпечило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялось належним чином, подав заяву про розгляд справи за відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 є чоловіком заявника, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 30.12.2006 року (а.с. 12).

Від шлюбу мають чотирьох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження, які містяться в матеріалах справи (а.с. 16-19).

Як вбачається з відповіді № 19-42239/18/21-Вих від 18.06.2024 року, наданої Державною прикордонною службою України ОСОБА_2 виїхав 22.02.2020 о 20:09 через пункт пропуску Грем`яч на тимчасово окуповану територію України.

Згідно із частиною першою статті 43 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України), фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Частиною другою статті 43 ЦК України визначено, що у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи, початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Відповідно до ч. 3 ст.43 ЦК України, порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (надалі за текстом - ЦПК України).

Згідно з ч. 1.ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом третім частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до статті 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Як зазначено у Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 523/2320/19 (провадження № 61-1971 св21: «Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак, встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

За змістом Постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 363/360/18 (провадження № 61-19779св19) виникнення справ про визнання громадян безвісно відсутніми зумовлені необхідністю захисту майнових прав громадян, справи про правовий статус яких розглядається судом, захистом інтересів осіб, які мають певні правовідносини з особою, тривала відсутність якої позбавляє їх можливості користуватись своїми правами.

Разом з тим, у Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 467/1274/18 (провадження № 61-10753св20) вказано, що при розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто, чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.

Подібний висновок висловлено у Постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц (провадження № 61-35636св18).

Суд враховує, що згідно з ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Більше того, визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою як жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла).

Відповідно до п.7 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», одним із повноважень поліції є розшук безвісно зниклих осіб. Початок розшуку безвісно зниклих осіб є підставою для відкриття кримінального провадження.

Згідно положень ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», інформація про безвісно зниклу особу є підставою для здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Судом встановлено, що заявник звернулась до суду із заявою про визнання безвісно відсутнім свого чоловіка ОСОБА_2 з метою реалізації своїх прав, а саме, отримання соціальної допомоги чи призначення пенсії.

За приписами статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Враховуючи відсутність відомостей про перебування ОСОБА_2 у місці його постійного проживання та реєстрації, відсутність відомостей про дійсне перебування останнього та неможливість отримати такі відомості, сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування особи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім, оскільки факт відсутності останнього підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, та які зібрані із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не спростовуються.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦК України, заявник має право звернутися на підставі цього рішення суду до нотаріуса за останнім місцем проживання ОСОБА_2 для опису належного йому майна та встановлення над ним опіки.

Також, слід роз`яснити, що згідно ч. 1 ст. 45 ЦК України, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Відповідно до положень ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунарський районний відділ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - задовольнити;

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, адреса останнього зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , безвісно відсутнім;

Роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою, в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 309 ЦПК України;

Повне найменування сторін:

Заявник - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Заінтересована особа - Комунарський районний відділ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69027, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 40, код ЄДРПОУ 37834773);

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Гребенюк

Присяжні А.Р. Золотарський

О.В. Марченко