Ухвала

від 13.12.2024 по справі 761/45496/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45496/24

Провадження № 1-кс/761/30097/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників власника майна - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 720 230 001 100 000 47 від 19.06.2023,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням у кримінальному провадженні № 720 230 001 100 000 47 від 19.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст. 212 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон Samsung темно синього кольору sn НОМЕР_2 в чохлі чорного кольору з сім карткою Київстар НОМЕР_1 , що був вилучений 03.12.2024 за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000110000047 від 19.06.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що службові особи ТОВ «Містіндустрія» (код ЄДРПОУ 42935330) протягом 2021-2023 років, за попередньою змовою із невстановленими особами, шляхом відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сетра Плюс» (код ЄДРПОУ 41918780), ТОВ «Кайрінг» (код ЄДРПОУ 44075473), ТОВ «Селеніт Актив» (код ЄДРПОУ 41715482), ТОВ «Рендалл» (код ЄДРПОУ 43389763) та ТОВ «Пайпроуд» (код ЄДРПОУ 44542065), що мають ознаки ризиковості, ухилились від сплати податку на додану вартість на загальну суму 10 542 196 грн, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що фінансовим контролем, управлінням та фінансовим врегулюванням діяльності підприємств групи компаній в період вчинення кримінального правопорушення безпосередньо займався заступник директора з фінансів ТОВ «Об`єднана Мостобудівельна Компанія» (код ЄДРПОУ 44261752) гр. ОСОБА_6 , яким здійснювався безпосередній контроль за формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів підприємств, що дає підстави вважати про безпосередню участь останнього у незаконній діяльності, пов`язаній з ухиленням від сплати податків.

В ході слідчих (розшукових) дій встановлено, що гр. ОСОБА_6 фактично проживає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

03.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва детективами Бюро економічної безпеки України було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого було виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung темно синього кольору sn НОМЕР_2 в чохлі чорного кольору з сім карткою Київстар НОМЕР_1 , який постановою детектива визнаний речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Крім того, 04.12.2024 у вказаному кримінальному провадженні призначено комп?ютерно - технічну експертизу з метою встановлення наявності в мобільному телефоні Samsung темно синього кольору sn НОМЕР_2 документів в електронній формі, що стосуються порядку здійснення господарської діяльності ТОВ «Містіндустрія».

З метою забезпечення збереження речового доказу, прокурор просив накласти арешт на мобільний телефон, що був вилучений 03.12.2024 за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні прокурор доводи та вимоги свого клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.

Представники власника майна - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання прокурора, уважаючи відсутніми підстави визначенні ч.2 ст.170 КПК, для накладення арешту на майно, вказуючи, що власник майна ОСОБА_6 не має жодного відношення до кримінального провадження, також йому не повідомлялось про підозру. При цьому, наголошували, що доводи та висновки щодо можливих протиправних дій, які зазначенні у клопотанні прокурора, складенні виключно на підставі аналітичних висновків, які не є доказами передбаченими КПК та не можуть бути прийняті до уваги слідчим суддею. Крім того, вказували, що постанова детектива про визнання предмета речовим доказом є формальною та в ній не вказано яке саме доказове значення може мати вилучений мобільний телефон. Також, зазначали про численні недоліки та неузгодженості яке містить у собі клопотання прокурора. З огляду на вказане просили відмовити у задоволенні даного клопотання прокурора.

Заслухавши прокурора, представників власника майна, дослідивши клопотання й додані до нього матеріали, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання виходячи із наступного.

Як вбачається з наданих суду матеріалів детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000110000047 від 19.06.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, 03.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва детективами Бюро економічної безпеки України було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого було виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung темно синього кольору sn НОМЕР_2 в чохлі чорного кольору з сім карткою Київстар НОМЕР_1 , який постановою детектива визнаний речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, доводи клопотання прокурора та додані до нього матеріали не містять достатніх відомостей, які б у відповідності до ст. 170 КПК України давали підстави для накладення арешту на майно, що зазначене у клопотанні.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Проте, в доданих до клопотання прокурора матеріалах відсутні будь-які дані, які б вказували, що вилучений мобільний телефон може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та взагалі відсутні дані, що власник речей на які прокурор просить накласти арешт, може бути причетним до вчинення злочинів досудове розслідування щодо яких здійснюється, а належний йому телефон може мати доказове значення у даному кримінальному провадженні відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України

При цьому досудовим розслідуванням на даній стадії не надано жодних доказів причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення в рамках якого здійснюється досудове розслідування, останньому про підозру повідомлено не було.

Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, арешт може бути накладений лише на гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом тобто ті які містять ознаки встановлені ст. 98 КПК України, а тому без доведеності незаконності походження тимчасово вилученого майна, яке відповідає критеріям даної норми закону, слідчий суддя позбавлений можливості накласти на нього арешт із цією метою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення якого застосовуються на території України поряд з національним законодавством, для того, щоб втручання в право власності вважалось допустимим, воно повинну слугувати не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна дотримуватись розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. Зазначене твердження міститься у Рішенні «АГОСІ» проти Сполученого Королівства» від 24.10.1986 року.

Отже сукупність вказаних вище обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачає законних підстав для арешту намайно, що зазначене у клопотанні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон Samsung темно синього кольору sn НОМЕР_2 в чохлі чорного кольору з сім карткою Київстар НОМЕР_1 , що був вилучений 03.12.2024 за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 .

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя: