Постанова

від 05.12.2024 по справі 545/4839/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/4839/23 Номер провадження 22-ц/814/3265/24Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.,

суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

за участю секретаря Галушко А.О.

розглянула увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві цивільнусправу за апеляційною скаргою адвоката Бибика Володимира Анатолійовича, який представляє позивача ОСОБА_1 , на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 липня 2024 року, ухвалене суддею Стрюк Л.І., по цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, Полтавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановлення факту смерті спадкодавця.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавської міської ради, Полтавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановлення факту смерті спадкодавця, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Російської Федерації померла його баба ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок по АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки.

У зв`язку з тим, що з 2018 по 2021 роки працював в районах Крайньої Півночі в ООО «Артель старателей «Прииск Дражний», що підтверджується записами в трудовій книжці, та проживав в Красноярському краю, смт Северо-Єнисейский, тому не міг вчасно звернутися до нотаріуса.

20.10.2023 він звернувся до нотаріуса, проте постановою йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки пропущений строк для прийняття спадщини та відсутні оригінали свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .

Просить надати йому додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини та встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на території Російської Федерації, оскільки позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про смерть бабусі у відділі ДРАЦС.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 03 липня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, Полтавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановлення факту смерті спадкодавця відмовлено.

З цим рішенням суду не погодився адвокат Бибик В.А., який представляє позивача ОСОБА_1 та подав на рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду зібраним у справі доказам та встановленим обставинам.

Вказує, що поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини позивач визначає не перебування на території іншої країни, як вказує в оскаржуваному рішенні місцевий суд, а робота в умовах Крайньої Півночі в ООО «Артіль старателей «Прииск Дражний».

Неможливість вчасного подання заяви позивач обґрунтовує значною відстанню до найближчого консульства України до м. Новосибірськ на території РФ, яка складає 1438 км по надскладних умовах, що підтверджено наданими доказами.

Зазначає, що суд в рішенні послався на те, що позивач не спростував твердження відповідача про особисте отримання позивачем 11.04.2019 року у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину.

Разом з тим докази того, що він отримав таке свідоцтво ІНФОРМАЦІЯ_3 , у справі відсутні, а оформлення нотаріальних дій не передбачає особистої участі позивача.

Представник позивача не погоджується з висновками суду про відмову у позові про встановлення факту смерті спадкодавця на території РФ, та зазначає, що у позивача відсутня можливість отримати свідоцтво про смерть бабусі позивача ОСОБА_2 у відділі ДРАЦС на території України та отримати відповідне свідоцтво про смерть, оскільки факт її смерті відбувся на території РФ, де і видано відповідне свідоцтво, яке визнавалося в Україні до зупинення 27.12.2022 відносин з РФ.

У відзиві на апеляційну скаргу Полтавська міська рада просить залишити без задоволення апеляційну скаргу та без змін рішення суду першої інстанції, яке вважає законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст.374ч.1п.1ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У ст. 375 ЦПК України вказано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у смтСеверо-Єнисейский,Северо-Єнисейськогорайону,Красноярського краю,Російської Федераціїпомерла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24.07.2019 (а.с.10).

Згідно витягу із спадкового реєстру за №74420200 від 20.10.2023, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалась, заповіт від її імені не посвідчувався (а.с.13).

Постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В.І. від 20.10.2023 за №319/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки пропущений строк для прийняття спадщини та відсутні оригінали свідоцтва про смерть ОСОБА_2 (а.с. 12).

Згідно наданої позивачем копії трудової книжки, з 30.04.2015 по 13.09.2021 він працював у районах Крайньої Півночі в ООО «Артель старателей «Прииск Дражний» (а.с.18-19).

Відмовляючи у задоволенні позову про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав доказів на підтвердження існування обставин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього як спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Також суд відмовив у позові про встановлення факту смерті спадкодавця на території РФ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1272ЦК України визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272ЦКУкраїни про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічні висновкинаведені упостановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15.

Факт перебуванняпозивача натериторії іншоїдержави сампо собіне свідчитьпро наявністьоб`єктивних,непереборних перешкоддля зверненняіз заявоюпро прийняттяспадщини.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 169/9998/17.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2 ст.77 ЦПК України ).

Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При розгляді справи судом першої інстанції представник відповідача стверджував, що позивач 11.04.2019 особисто отримав свідоцтво про право на спадщину за законом за №3411, видане приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Цвітохою Ю.М. Згідно якого ОСОБА_1 набув право власності на 1/10 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 . На підтвердження чого відповідачем надана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 від 31.01.2024.

Сторона позивача вказувала, що зазначене свідоцтво отримано представником ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції надав правильну правову оцінку вказаній обставині, пославшись на те, що належних і допустимих доказів на підтвердження зазначеної обставини стороною позивача не надано.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що факт безвиїзного проживання позивача у районах Крайньої Півночі у період з 30.04.2015 по 13.09.2021 не можна вважати доведеним, відтак ця обставина не є такою, яка пов`язана з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того суд першої інстанції правильно взяв до уваги, що від дня смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та до звернення ОСОБА_1 20.10.2023 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, пройшов значний проміжок часу.

Також судом враховано, що позивач не надав суду доказів на підтвердження неможливості звернення до нотаріуса після 13.09.2021.

Отже тривале перебування позивача за кордоном на території РФ, а саме робота в умовах Крайньої Півночі у період з 30.04.2015 по 13.09.2021; проживання в посьолку Сєвєро-Єнисєйський Красноярського краю; віддаленість до найближчого консульства України, що розташоване в м. Новосибірськ, у зв`язку з чим позивач був обмежений у праві подати заяву про прийняття спадщини на території України, не є тими обставинами, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на подання заяви про прийняття спадщини у встановлені чинним законодавством строки.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Також колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про відмову у задоволенні позовних вимог про встановлення факту смерті спадкодавця ОСОБА_2 на території РФ, з огляду на наступне.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Порядок проведення реєстрації актів цивільного стану визначено Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 1 липня 2010 року № 2398-VIзізмінами.

Захист прав громадян України за кордоном, в тому у числі реєстрація актів цивільного стану, здійснюється консульськими установами України відповідно до "Консульського статуту України" від 2 квітня 1994 року N 127/94 зі змінами.

Згідно ч.1ст.317ЦПКУкраїни заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси), до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Статтею 17ЗаконуУкраїни«Про реєстраціюактівцивільногостану» №2398-VIвід01.07.2010року зі змінами передбачено як підставу реєстрації смерті фізичної особи рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Як встановив місцевий суд, територія, де настала смерть ОСОБА_2 , не є територією України, яка тимчасово окупована; до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з Наказом №309 від 22.12.2022 не внесена, тому положення Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", відповідно, положення ст.317ЦПКУкраїни до цих правовідносин не застосовуються.

Постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В.І. від 20.10.2023 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з двох підстав: 1) оскільки пропущений строк для прийняття спадщини; 2) відсутні оригінали свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .

Отже підставою відмови нотаріуса є невиконання позивачем вимог закону щодо надання оригіналу документу, що підтверджує факт смерті спадкодавця. Жодної іншої підстави, яка б перешкоджала позивачу у оформленні його спадкових прав після смерті спадкодавця нотаріусом у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.10.2023за №319/02-31 не зазначено. За таких обставин місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову у позові в частині встановлення факту смерті спадкодавця.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне ОСОБА_1 для оформлення спадщини. Разом з тим підстави для подання заяви для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні, тому встановлення факту смерті спадкодавця не породжує для позивача жодних юридичних наслідків.

Доводи апеляційної скарги сторони позивача фактично дублюють обґрунтування позову, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням, правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, тому на увагу колегії суддів не заслуговують.

Рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено.

Отже апеляційнаскарга залишаєтьсябез задоволення,а рішеннямісцевого судубез змін.

Керуючись статтями 368, 374, 375, 382-384,389 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Бибика Володимира Анатолійовича, який представляє позивача ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районногосуду Полтавськоїобласті від03липня 2024року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17.12.2024.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді Ю.В.Дряниця

Л.І.Пилипчук