Рішення

від 17.12.2024 по справі 766/8165/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/8165/24 н/п 2/766/10182/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.,

за участю секретаря судового засідання Савицького В.В.

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

Позивач, звернулась до суду з позовом в до Херсонської міської ради про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 Позивач є єдиним спадкоємцем. Відповідно до заповіту від 03.12.2019 посвідченим секретарем Виконавчого комітету Миролюбівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, зареєстрованим за №52, батько все належне йому майно заповідав їй. Станом на 09.05.2024, заповіт не змінено та не скасовано. Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 за заповітом. Однак з 24.02.2022 року почалося вторгнення військ рф на територію України та введено воєнний стан. Позивачка була вимушена виїхати до Республіки Польща, що унеможливлювало подачу заяви про прийняття спадщини. Вже після деокупації позивачці стало відомо про наявність заповіту, в зв`язку з чим, вона з метою оформлення спадщини звернулась, через представника, до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Постановою приватного нотаріуса Херсонського нотаріального округу Херсонської області від 09.05.2024 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, оскільки вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини. У зв`язку із чим просить визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.09.2024 замінено первісного відповідача Херсонську міську раду Херсонської області на належного відповідача Білозерську селищну раду.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.11.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяву, в якій просили розглянути справу без їх участі, вимоги позивача підтримали в повному обсязі та просили їх задовільнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомлено.

Відповідно дост. 280 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.

За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини справи.

Відповідно до заповіту від 03.12.2019 посвідченим секретарем Виконавчого комітету Миролюбівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, зареєстрованим за №52, ОСОБА_2 все належне йому майно заповідав позивачці.

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Херсонського нотаріального округу Херсонської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.05.2024 № 24/02-31, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалась (інформаційна довідка зі Спадкового реєстру № 76899098 від 09.05.2024 року).

У встановлений законом строк позивач не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тому на даний час не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно дост.263ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1ст.13ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост.81ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Змістстатті 89ЦПК Українивизначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першоїст. 1269 ЦК України, ч.1ст.1270ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1217,1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1222,1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За життя ОСОБА_2 , склав заповіт від 03.12.2019 посвідчений секретарем Виконавчого комітету Миролюбівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, зареєстрованим за №52, за яким все належне йому майно заповідав своїй дочці ОСОБА_1 .

Відповідно до статей1233,1234,1235,1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Вчинення заповіту через представника не допускається.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу.

Зі змісту заповіту вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 зробив розпорядження щодо належного йому майна, яке заповів позивачу. Заповіт підписаний власноруч заповідачем.

Проте, в зв`язку з тим, що позивач на день смерті спадкодавця проживав окремо, також довгий час не міг звернутися до нотаріуса через систематичні обстріли м. Херсона, що створювало реальну загрозу життю та здоров`ю позивача, а тому у встановлений законом строк не звернувся з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни N7від 30травня 2008р."Просудову практикуу справахпро спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. У разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини спадкоємці звертаються до суду.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини із поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Згідно п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, та відповідно до вимог ст.1272ЦК України позивачу необхідно надати додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями ст. ст.1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст.4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, -

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ,(РНОКПП НОМЕР_1 ),додатковий строк протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядкуст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. І. Кузьміна