Постанова

від 11.12.2024 по справі 127/40363/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/40363/23

Провадження № 22-ц/801/2332/2024

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 рокуСправа № 127/40363/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Сопруна В. В., Стадника І. М.

Секретар: Пантелеймонова А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Вінницької міської ради і Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

Рішення ухвалив суддя Сичук М. М.

Рішення ухвалено о 14:16 год у м. Вінниці

Дата складення повного тексту судового рішення не вказана,

В с т а н о в и в:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Вінницької міської ради і Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, мотивувавши свої вимоги тим, що 09 жовтня 2013 року вона набула право власності на земельну ділянку площею 0,0990 га, кадастровий номер 0520680203:02:002:0297, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з яких 0,0333 га рілля, 0,0657 га прибудинкова територія, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Собканюком П. Л., та право власності на житловий будинок зі спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Собканюком П. Л.

Її право власності на ці об`єкти нерухомого майна зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №10567978 від 09 жовтня 2013 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №10564930 від 09 жовтня 2013 року. Вона зареєстрована і фактично проживає у придбаному будинку АДРЕСА_1 . У сусідньому домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 проживає відповідач ОСОБА_2 .

На території свого будинковолодіння, а саме на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:112:0157 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач влаштував тимчасові та капітальні споруди великі вольєри-сараї, які розміщені у кількох метрах від паркану, що розмежовує домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 і будинковолодіння відповідача, та господарську споруду, яка знаходиться у кількох метрах від паркану, що розмежовує її будинковолодіння і будинковолодіння відповідача. В даних вольєрах (сараях), господарській споруді та безпосередньо в житловому будинку по АДРЕСА_2 відповідач утримує і розводить птахів свійських, канарок та папуг (дрібних та середніх папугоподібних) у великих обсягах, кількістю до кількохсот голів птиці одночасно та свійську птицю (курей). Діяльність з розведення та утримання папуг відповідач здійснює для подальшої реалізації птиці, зокрема в мережі Інтернет на торговому майданчику «ОЛХ», з метою отримання прибутку, що підтверджується фотокопіями з екрану персонального пристрою, які містять зображення інтерфейсу торгового майданчика « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з інформацією про продаж декоративних папуг, а також відео та аудіо записом телефонної розмови з відповідачем на предмет купівлі у нього птахів.

Внаслідок здійснення відповідачем діяльності з утримання і розведення папуг, свійської птиці, канарок на подвір`ї будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 та у житловому будинку АДРЕСА_2 постійно лунає гомін і щебет птахів, що суттєво перевищує державні санітарні норми допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових будинків і на території житлової забудови.

Безпечне для здоров`я проживання в належному позивачу житловому будинку у зв`язку із діяльністю відповідача, яка зумовлює надмірне шумове навантаження, є неможливим, оскільки позивач втратила спокій та сон.

Внаслідок діяльності відповідача з утримання та розведення папуг та перевищення допустимого рівня шуму вона позбавлена можливості повноцінно жити у своєму житловому будинку, в тому числі позбавлена права на відпочинок. Своїми діями відповідач чинить їй перешкоди у використанні власного нерухомого майна за призначенням, порушує її право на безпечне довкілля та завдає шкоди її здоров`ю, порушує правила добросусідства, визначеніст. 103 Земельного кодексу України.

Вона неодноразово зверталась до відповідача з вимогами вжити заходів, спрямованих на усунення причин перевищення рівня шуму шляхом припинення утримання та розведення папуг на території його будинковолодіння, дотримуватись правил добросусідства, використовувати земельну ділянку, на якій розташоване його будинковолодіння, за цільовим призначенням, проте відповідач на її вимоги не реагує. Вона неодноразово зверталася до органів місцевого самоврядування та органів державної влади, зокрема, органів уповноважених здійснювати контроль за санітарно-епідемічним благополуччям населення про вжиття заходів щодо відповідача з метою припинення ним діяльності, яка порушує її права. Відповідач на звернення не відреагував, саме тому вона вимушена звернутися до суду з даною позовною заявою. Відповідач своєю протиправною діяльністю з утримання і розведення папуг та інших птахів на подвір`ї свого домоволодіння та у житловому будинку по АДРЕСА_2 , яка спричиняє надмірне шумове навантаження на території її домоволодіння та у належному їй житловому будинку по АДРЕСА_1 , порушує її права та завдає їй моральну шкоду.

Тому вона просила суд усунути їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0990 га, кадастровий номер 0520680203:02:002:0297, за адресою: АДРЕСА_1 та розташованим на ній житловим будинком, шляхом заборони ОСОБА_2 розводити та утримувати свійську птицю й декоративні птахи папуги (папугоподібні), канарки та інші види у господарських будівлях, вольєрах (сараях), а також в житловому будинку, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:112:0157 за адресою: АДРЕСА_1 , а також зобов`язати ОСОБА_2 вилучити свійську птицю з господарської будівлі, вилучити декоративних птахівпапуг (папугоподібних), канарок та інших видів з вольєрів (сараїв) та житлового будинку, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:112:0157; стягнути з ОСОБА_2 на її користь 50000,00 грн. грошової компенсації моральної шкоди та понесені нею судові витрати по справі.

29 травня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Калачик Н. М. подала заяву про зміну предмета позову, у якій просила усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0990 га, кадастровий номер 0520680203:02:002:0297, за адресою: АДРЕСА_1 та розташованим на ній житловим будинком шляхом заборони ОСОБА_2 розведення та утримання декоративних птахівпапуг (папугоподібних), канарок та інших видів у господарських будівлях, вольєрах (сараях), які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:112:0157 за адресою: АДРЕСА_1 , з обмеженням кількості декоративних птахівпапуг (папугоподібних), канарок та інших видів в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:112:0157, до 40 голів та їх утриманням в приміщенні будинку за зачиненими вікнами та дверима, а також зобов`язати ОСОБА_2 вилучити декоративних птахівпапуг (папугоподібних), канарок та інших видів з вольєрів (сараїв), які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:112:0157; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 50 000,00 грн. грошової компенсації моральної шкоди та понесені нею судові витрати.

14 травня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Калачик Н.М. через систему «Електронний суд» надіслала клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, яким є висновок фахівця за результатами проведення психологічного дослідження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якого вбачається, що ситуація, спричинена діяльністю відповідача ОСОБА_2 , є психотравмуючою для позивача, внаслідок чого їй завдані страждання на моральному рівні.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 травня 2024 року відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмета позову позивача ОСОБА_1 від 29 травня 2024 року та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 14 травня 2024 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Вінницької міської ради і Головного управління Держпродспоживсплужби у Вінницькій області, про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, відмовлено.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2024 року заяву представника відповідача ОСОБА_3 задоволено, ухвалено додаткове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн. та 259,98 грн. витрат на проведення експертизи, а разом 5259,98 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зазначила, що оскаржуване рішення ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та при розгляді справи дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, ухваливши рішення з порушенням норм процесуального права і з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції не застосував закон, який підлягає застосуванню та визнав встановленими обставинам, що мають значення для справи, проте є недоведеними. У рішенні суду зазначено, що судом встановлено, що папуги утримуються в будинку в кількості 40 голів, кури утримуються у вольєрі в кількості 15 голів. Птиця утримується в належних умовах, а санітарні норми утримання та годівлі відповідають нормативним стандартам. Ці обставини суд встановив зі змісту листа Вінницької обласної організації «Голуби Вінниччини». Проте судом не було враховано положення Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Правила утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах врегульований Порядком утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 429 від 30 вересня 2010 року. Цим Порядком встановлено нормативи утримання диких тварин, мінімальні норми площі для утримання однієї тварини, зокрема для папугоподібних в залежності від виду.

Враховуючи параметри житлового будинку відповідача і приміщення, в яких утримуються папугоподібні птахи, утримання птахів у значній кількості без порушення встановлених Порядком нормативів не вбачається за можливе.

Судом першої інстанції не було застосовано положення спеціального закону, який регулює відносини з утримання диких тварин у неволі та встановлено обставини щодо відсутності з боку відповідача порушень нормативних стандартів утримання птахів, які не є доведеними.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідачем порушено встановлені земельним законодавством правила добросусідства. Відповідач використовує свою земельну ділянку не за цільовим призначенням та фактично облаштував особисте селянське господарство із розведення декоративної та свійської птиці у безпосередній близькості до земельної ділянки позивача і інших земельних ділянок з цільовим призначенням для житлової і громадської забудови, чим створює перешкоди позивачу у користуванні своєю власністю у зв`язку з перевищенням встановлених норм шуму та наявністю характерних для птиці запахів.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності у позивача перешкод у користуванні належною їй на праві земельною ділянкою за призначенням, спричиненими діяльністю відповідача з утримання та розведення папуг, що має наслідком перевищення допустимого рівня шуму.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності належних і допустимих доказів, які підтверджують факт здійснення позивачу перешкод у користуванні належним їй майном внаслідок протиправних дій відповідача та порушення останнім правил добросусідства. Всі необхідні докази позивачем надані. Також не правильно надано оцінку експертному висновку № 001525 пп.ф.н.с./24 від 14 березня 2024 року, вважаючи його належним та допустимим доказом.

Також не досліджено наданий третьою особою Вінницькою міською радою відеозапис, виготовлений 01 квітня 2024 року, який свідчить про наявність птахів у будинку відповідача.

Зроблений помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, оскільки не надано належної оцінки наданому позивачем такому доказу як висновку фахівця за результатами проведення психологічного дослідження ОСОБА_1 , що мало місце 29 квітня 2024 року.

Суд не надав належної оцінки показам допитаних свідків, а показання цих свідків, що викладені у судовому рішенні частково не відповідають фактично повідомленим ними обставинам.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що суд першої інстанції всебічно, повно і об`єктивно дослідив наявні у справі докази, оцінив належність, допустимість і достовірність кожного доказу, достатність і взаємний зв`язок в сукупності та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає завданню цивільного судочинства, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Треті особи відзив на апеляційну скаргу не надали.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і її представник адвокат Калачик Н. М. підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Шикунова А. О. просить залишити рішення суду без змін та стягнути з позивача на користь відповідача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн.

Представник третьої особи Вінницької міської ради пояснив, що при ухваленні судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги покладається на думку суду.

Представник третьої особи Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області у судове засідання не з`явився.

Апеляційний суд перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу, посвідчених 09 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Собканюком П. Л., позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку зі спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0990 га кадастровий номер 0520680203:02:002:0297, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а. с. 9-14).

Відповідач по справі ОСОБА_2 , є власником земельної ділянки площею 0,0993 га кадастровий номер 0510100000:02:112:0157 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 200187, виданого 14 січня 2004 року Вінницьким районним відділом земельних ресурсів Вінницької області (том 1 а. с. 15).

На звернення позивача ОСОБА_1 від 18 жовтня 2022 року Вінницьке міське управління Головного управління Держпродслужби у Вінницькій області надало відповідь за вихідним № КО-392-02/02-42.2-01/53 від 15 листопада 2022 року про те, що виходом на місце фахівців управління у присутності заявника та власника будинковолодіння по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , встановлено, що факти, наведені у зверненні підтверджені. Дійсно на території будинковолодіння ОСОБА_2 внаслідок утримання папуг, відчувається значний гомін від щебетання птахів, який надходить у тому числі і на територію будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Щебет птахів цілодобовий. Через паркан визначено, що папуг (чисельність яких не було можливості встановити, але в значній кількості) утримують в клітках на прилеглій території до будинку, вздовж паркану, який прилягає до будинковолодіння, АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 зазначила, що для утримання птахів також використовуються господарчі будівлі та території будинковолодіння ОСОБА_2 . При спілкуванні з ним встановлено, що ОСОБА_2 заперечує факт реалізації птахів та відмовився представити акт на земельну ділянку для встановлення цільового призначення щодо її використання у правовому руслі. ОСОБА_2 роз`яснено вимоги статті 103 ЗК України щодо обов`язку дотримання добросусідських відносин. З метою недопущення погіршення умов проживання мешканців в житлових будинках, на адресу голови квартального комітету підготовлений лист про необхідність проведення роз`яснювальної роботи з власниками будинковолодіння АДРЕСА_2 щодо дотримання вимог статті 103 ЗК України щодо обов`язку дотримання добросусідських відносин. Також рекомендовано зменшити кількість утримуваних птахів (папуг) (том 1 а. с. 20).

На звернення позивача ОСОБА_1 до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області їй була надана відповідь за № Кол-482/231-22 від 25 листопада 2022 року про те, що із ОСОБА_2 було проведено бесіду профілактичного характеру, під час якої роз`яснено правила та умови проживання в секторі приватних будинковолодінь, а також наголошено про відповідальність, яка може наступити у разі вчинення протиправних дій (том 1 а. с. 21).

Асоціація органів самоорганізації населення м. Вінниці на звернення ОСОБА_1 надала відповідь за вихідним № 247/377-260 від 01 грудня 2022 року про те, що за дорученням міського голови С. Моргунова, працівниками КП «Муніципальна варта» та фахівцями Головного управління «Держспоживслужба» у Вінницькій області було встановлено, що на території будинковолодіння ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 внаслідок утримання папуг, відчувається значний гомін від щебетання птахів, який надходить в тому числі і на територію будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Зі слів ОСОБА_1 щебет птахів лунає цілодобово. Через паркан визначено, що папуги в значній кількості утримуються в клітках на прилеглій території до будинку, вздовж паркану, який прилягає до будинковолодіння АДРЕСА_3 . Заявниця зазначила про утримання птахів в господарських будівлях, що розташовані на території будинковолодіння ОСОБА_2 . При спілкуванні ОСОБА_2 заперечував факт реалізації птахів та відмовився представити акт на земельну ділянку для встановлення її цільового призначення. Йому роз`яснені вимоги статті 103 ЗК України щодо обов`язку дотримання добросусідських відносин. Також повідомлено, що санітарні правила по утриманню папуг відсутні. З метою недопущення погіршення умов проживання мешканців в житлових будинках, ОСОБА_2 направлений лист щодо дотримання вимог статтей 4, 5, 22, 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», вимог статті 103 ЗК України про обов`язок дотримання добросусідських відносин. ОСОБА_2 рекомендовано зменшити кількість птахів (папуг) або вирішити питання щодо утримання їх на інших територіях з урахуванням вимог чинного законодавства. В подальшому у разі погіршення умов проживання, пов`язаних з утворенням шумового навантаження від утримання папуг на території будинковолодіння, АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 і іншим мешканцям рекомендовано колективно звернутися до суду (том 1 а. с. 22-23).

Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради № 364 від 16 лютого 2023 року затверджено акт № 260 від 08 лютого 2023 року комісії з розгляду земельних спорів. Цим актом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0993 га по АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , який надав письмові пояснення в тому, що для власних потреб утримує на своїй присадибній ділянці папуг, для чого облаштував тимчасову споруду без фундамента (навіс-вольєр), у якій протягом весни, літа та осені утримує птахів з дотриманням усіх норм ДБН; вирощує від 50 до 100 папуг, які взимку утримує в будинку. За результатами обговорення комісія довела до відома сторін: ОСОБА_2 вжити заходів спрямованих на припинення діяльності, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря (усунути гучні звуки (шум), неприємні запахи від папуг та свійських птахів), які утримуються на території будинковолодіння по АДРЕСА_2 ; ОСОБА_1 та іншим мешканцям АДРЕСА_1 та Алли Горської, у разі не усунення вказаних вище несприятливих фізичних факторів, які негативно впливають на здоров`я людей та недотримання правил добросусідства, інших норм законодавства, звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів (том 1 а. с. 27-29).

Згідно протоколу* № 464-465 від 29 серпня 2023 року проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку, випробувальним центром лабораторією санітарно-гігієнічних та фізичних досліджень Державної установи «Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» проведено дослідження 28 серпня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , територія, яка прилягає до житлового будинку підвищеної комфортності. За результатами дослідження шуму біогенного походження протягом 30 хвилин встановлено: гранично допустимий рівень 45 дБА, на території 57,8 дБА; гранично допустимий рівень максимального рівня шуму 60 дБА, на території 70,5 дБА. Висновок: на території, яка прилягає до житлового будинку підвищеної комфортності за адресою: АДРЕСА_1 , рівні еквівалентного та максимального шуму перевищують норматив на 12,8 дБА та 10,5 дБА, що не відповідає вимогам Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров`я України 22 лютого 2019 року № 463 (том 1 а. с. 30).

На аркушах 32, 33 (том 1) наявні фототаблиці вольєрів із папугами.

Згідно консультативного висновку № 03-2-32/2148, наданого лікарем-консультантом КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР» Пастуховою Т. В., 18 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася із захворюванням, за яким виставлений діагноз: F51.0 безсоння неорганічної етіології (том 1 а. с. 34).

На аркуші 37 (том 1) містяться диски з аудіо- та відео- записами про щебетання птахів.

Згідно інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади про реєстрацію місця проживання особи № 6056 від 05 лютого 20024 року, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а. с. 43).

Згідно експертного висновку № 001525 пп.ф.н.с./24 від 14 березня 2024 року, проведеного на замовлення ОСОБА_2 випробувальним центром Вінницької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, результати випробувань, проведені 14 березня 2024 року на території, яка прилягає до житлових будинків підвищеної комфортності та котеджів, такі: мдр за нормативними документами 50 дБА,; результати випробувань 46,6 дБА; невизначеність вимірювання - +- 1,75; відмітка про відповідність відповідає (том 1 а. с. 65).

Згідно акта обстеження прибудинкової території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , складеного головою комітету мікрорайону «Пирогова» ОСОБА_4 , секретарем Шестаковською Н. Г. і ОСОБА_5 07 березня 2024 року, в домоволодінні утримують курей в кількості 15 шт. Попугаї та другі птахи, крім курей, в господарських спорудах відсутні. Запахи від утримання птиці відсутні, будь-яких шумових навантажень на даний час не виявлено (том 1 а. с. 74).

ОСОБА_2 у зверненні до Вінницького міського голови Моргунова С. А., поданого 14 березня 2024 року, зазначив, що на належній йому території домоволодіння утримуються 15 курей у господарській споруді та 40 папуг, що утримуються в будинку (том 1 а. с. 76 і 99).

Голова клубу «Голуби Вінниччини» ОСОБА_6 у відповіді ОСОБА_2 на його усне звернення від 03 березня 2024 року, підтвердив утримання в домогосподарстві курей в кількості 15 голів та папуг в кількості 40 голів, які утримуються в будинку (том 1 а. с. 77).

У клопотанні третьої особи Вінницької міської ради, про долучення доказів до матеріалів справи, представник просив долучити відеоматеріал від 01 квітня 2024 року, який свідчить про наявність птахів у будинку ОСОБА_2 та відповідне шумове супроводження (том 1 а. с. 93, 94).

Вінницька міська рада на звернення ОСОБА_2 від 14 березня 2024 року надала відповідь за вихідним № 3/01/19931/1-00-10 від 01 квітня 2024 року, у якій повідомила про те, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 16 лютого 2023 року № 364 затверджено акт комісії з розгляду земельних спорів від 08 лютого 2023 року № 260.

Примірник рішення 23 лютого 2023 року направлено ОСОБА_2 для відома та виконання.

24 жовтня 2023 року на адресу Вінницької міської ради від ОСОБА_1 надійшло звернення щодо підтвердження факту невиконання мешканцями будинковолодіння АДРЕСА_2 рішення виконавчого комітету міської ради № 364 від 16 лютого 2023 року.

26 жовтня 2023 року працівниками КП «Муніципальна варта» ВМР здійснено вихід на місце та під час спілкування із співвласницею зазначеного будинку отримано інформацію, що папуги, канарейки та кури утримуються на приватній території, дозвіл на огляд якої надати відмовилась.

Тому на адресу ОСОБА_2 02 листопада 2023 року направлено лист, який йому вручений 11 листопада 2023 року із пропозиціями надати в термін до 15 листопада 2023 року письмові пояснення про заходи, які були вжиті для припинення діяльності, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин тощо; повідомити про дату та час в листопаді 2023 року, у який можливо здійснити комісійний огляд за його участю території приватного будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Результати перевірки 25 березня 2024 року не гарантують неможливості подальшого розміщення папуг у вольєрах на території будинковолодіння із настанням сприятливих погодних умов (том 1 а.с.97-98).

На аркуші 101 тома 1 є акт обстеження прибудинкової території будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , складений квартальним комітетом мікрорайону «Пирогова», який свідчить про те, що у будинковолодінні утримуються кури в кількості 15 голів; папуги та другі птахи, крім курей, в господарських спорудах відсутні. Запахи від утримання птиці відсутні, будь-яких шумових навантажень на даний час не виявлено. Проте даний акт не містить точної дати: числа, місяця, року, у який було проведено обстеження території та складено даний акт.

Згідно висновку фахівця за результатами проведення психологічного дослідження ОСОБА_1 , здійсненого психологом Психологічного Центру «FIDES» ОСОБА_7 , для ОСОБА_1 характерні вольовий (гіпертимний) екстравертний тип реагування активний, оптимістичний, екзальтований. Властивими є висока емоційнійсть схильність глибоко відчувати та гостро реагувати на зовнішні подразники; життєві враження, удачі і невдачі, а також образи схильна переживати глибоко і сильно. За результатами психодіагностичного дослідження встановлено, що у ОСОБА_1 спостерігаються глибокі негативні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок різкого погіршення стану здоров`я, руйнування структури психологічного благополуччя, погіршення якості життя ОСОБА_1 , що в свою чергу спричинені впливом певних обставин (психотравмуюча ситуація внаслідок (зі слів ОСОБА_1 ) порушення ОСОБА_2 норм та правил утримання великої кількості птахів у житловому масиві, де вона проживає з родиною) призвели до реактивного психічного утворення глибокої психологічної травми ОСОБА_1 .

На підставі психодіагностичних даних можна стверджувати, що ситуація, що досліджується є психотравмуючою для ОСОБА_1 . Внаслідок психотравмувальної дії вказаної ситуації, ОСОБА_1 спричинені страждання (на моральному рівні).

Результати психодіагностичних вимірів ОСОБА_1 психологічного спостереження та бесіди свідчать про те, що ОСОБА_1 завдані страждання. Наведена ситуація (порушення ОСОБА_2 норм та правил утримання великої кількості птахів у житловому масиві, де вона проживає з родиною у сусідстві) призвели до погіршення стану її здоров`я, позбавлення можливостей реалізації нею своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (том 1 а. с.123-132, 133 зворот-138).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведений факт істотного порушення будівельних норм і правил спорудження відповідачем належних йому будівель, порушення прав позивача саме існуванням цих будівель. Саме по собі знаходження цих будівель на певній відстані від будинку позивача не порушує її прав та не створює для неї незручностей. Позивачем не наведено будь-яких інших обставин в обґрунтування своїх позовних вимог та в обґрунтування порушення її права власності на житловий будинок, наприклад руйнування її будинку внаслідок порушення державних будівельних норм або існування будь-яких перешкод, у користуванні власною земельною ділянкою.

Також позивач не надав жодного належного доказу, на підтвердження фактів порушень правил тримання свійської та декоративної птиці, які відповідними органами контролю зафіксовані не були, а посилання на порушення правил та умов утримання і розведення диких тварин є безпідставними та необґрунтованими.

Із показів свідків також суд не зробив висновку про наявність інтенсивного неприємного запаху та постійного шумового навантаження, яке б перевищувало встановлені норми допустимості з подвір`я відповідача, його тривалість та частоту його виникнення, оскільки із показів інших свідків встановлено, що вони не відчували неприємного запаху та шуму, який би перевищував допустиму норму, з подвір`я відповідача, навіть під час знаходження на цьому подвір`ї.

Також позивачем не доведено, що діями відповідача, а саме - наявністю господарських будівель: вольєрів (курників) та знаходженням в них свійської птиці та декоративних птахів, таких як папуг, порушується її право власності на житловий будинок та створюються перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Позивачем на підтвердження обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, не надано суду жодного доказу, який би, відповідаючи критеріям належності, допустимості і достовірності, підтверджував створені їй відповідачем перешкоди в користуванні земельною ділянкою і розташованим на ній житловим будинком, а також порушення відповідачем норми санітарно-епідеміологічного стану будинку та його земельної ділянки при утриманні свійської птиці і декоративних птахів, у відповідних господарських будівлях і будинку.

Такий висновок суду, на думку колегії суддів, не відповідає вимогам законності і справедливості.

Статтею 41 Конституції України визначено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Статтею 3 Конституції Українивизначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Із зазначених конституційних норм, зокрема, випливає, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.

Статтею 32 Конституції Українивизначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року№ 2-рп/2012надано офіційне тлумачення положення частини другоїстатті32 Конституції України, зокрема: неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними‚ і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль або цілі згідно з пунктом 2 та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ельсхольц проти Німеччини» (Elsholz v. Germany), заява № 25735/94, пункт 45, ECHR 2000-VIII).

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції гарантує, що кожна особа має право вільно володіти своїм майном.

Положеннями частин перших статей316,317, частин першої та другої статей319,321 ЦК Українивизначено поняття, зміст права власності, а також принципи здійснення такого права та його непорушність і суть його полягає у можливості власника за своєю волею та на власний розсуд, у буд-який спосіб, але не заборонений законом, вчиняти дії щодо свого майна (речі).

Права власника житлового будинку, квартири конкретизованістаттею 383 ЦК України. Зазначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

В статті 150 ЖК України закріплено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до статті 103 ЗК України власники таземлекористувачі земельнихділянок повинніобирати такіспособи використанняземельних діляноквідповідно доїх цільовогопризначення,при якихвласникам,землекористувачам сусідніхземельних ділянокзавдається найменшенезручностей (затінення,задимлення,неприємні запахи,шумове забрудненнятощо). Власникита землекористувачіземельних ділянокзобов`язаніне використовуватиземельні ділянкиспособами,які недозволяють власникам,землекористувачам сусідніхземельних діляноквикористовувати їхза цільовимпризначенням (неприпустимийвплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Власник майна, згідно зістаттею 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 293 ЦК України передбачене право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, відповідно до якої фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду. Фізична особа має право на безпечні для неї продукти споживання (харчові продукти та предмети побуту). Фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання тощо.

Статтею 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначені терміни, які у цьому законі вживаються в такому значенні: тварини біологічні об`єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові; дикі тварини тварини, природним середовищем існування яких є дика природа, у тому числі ті, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається. Утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Утримання диких тварин у неволі без дозволу допускається в разі тимчасового утримання врятованої постраждалої тварини. Допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами утримання відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана: забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття. Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування. Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених устатті 2цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено, що нормативно-правове регулювання захисту тварин від жорстокого поводження здійснюється цим Законом, законами України"Про тваринний світ","Про охорону навколишнього природного середовища","Про ветеринарну медицину","Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення","Про захист населення від інфекційних хвороб"з урахуванням особливостей, визначенихЗаконом України"Про адміністративну процедуру" та іншими нормативно-правовими актами, що прийняті відповідно до нього.

Аналізуючи викладені вище конституційні, конвенційні гарантії прав людини, а також законодавчі вимоги їх реалізації, забезпечення та захисту, можливо констатувати, що особа не може зазнавати безпідставного втручання у особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на її майно, житло, не може бути обмежена у праві мирно володіти своїм житлом та безпечно його використовувати. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.

Підставою позову в цій справі є порушення/обмеження права позивача як власника належних їй на праві власності будинку та земельної ділянки щодо належних умов проживання через діяльність відповідача, який використовує належне йому на праві власності нерухоме майно: житловий будинок і господарські будівлі та земельну ділянку, розташовані суміжно, для розведення та утримання декоративних птахів папуг (папугоподібних), канарок та інших видів. Способом захисту порушеного права позивач обрала у вигляді заборони відповідачу розводити та утримувати цих птахів, з метою усунення їй перешкод у користуванні своєю власністю.

Зі змісту позовної заяви, поданої ОСОБА_1 у грудні 2023 року і заяви про зміну предмета позову, поданої у травні 2024 року, матеріалів справи та встановлених апеляційним судом у справі обставин випливає, що порушення прав позивача на використання власності у вигляді будинку для проживання і земельної ділянки, полягає у високому рівні шуму, спричиненого безпосередньо діями відповідача.

За змістомстатті 1Закону України«Про системугромадського здоров`я»фактори середовищажиттєдіяльності це будь-якібіологічні (вірусні,пріонні,бактеріальні,паразитарні,генетично модифікованіорганізми,продукти біотехнологіїтощо),хімічні (органічніі неорганічні,природні (утому числікліматичні)та синтетичні),фізичні (шум,вібрація,ультразвук,інфразвук,теплове,іонізуюче,неіонізуюче таінші видивипромінювання),соціальні (харчування,водопостачання,умови побуту,праці,відпочинку,навчання,виховання тощо)та іншіфактори,що впливаютьабо можутьвпливати наздоров`я людиничи наздоров`я майбутніхпоколінь (пункт42); шкідливий вплив на здоров`я людини це вплив факторів середовища життєдіяльності, що створює загрозу здоров`ю, життю або працездатності людини чи здоров`ю майбутніх поколінь (пункт 43).

Отже, шум відноситься до фізичних факторів середовища життєдіяльності, що впливають або можуть впливати на здоров`я людини чи на здоров`я майбутніх поколінь.

Статтею 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я» передбачений захист населення від шкідливого впливу шуму.

Відповідно до частини 1 цієї статті органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання та громадяни під час здійснення будь-яких видів діяльності з метою запобігання утворенню шуму і зменшення його шкідливого впливу на здоров`я людини зобов`язані здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи із запобігання утворенню та зниження шуму до рівнів, визначених державними медико-санітарними нормативами та правилами; вживати заходів для недопущення перевищення рівнів шуму, а також шкідливого впливу інших фізичних факторів, зокрема під час руху автомобільного транспорту в населених пунктах; вживати заходів для недопущення упродовж доби перевищення рівнів шуму, встановлених державними медико-санітарними нормативами, у таких приміщеннях і на таких територіях (захищених об`єктах): у приміщеннях житлових будинків і на прибудинковій території.

Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я» шум на захищених об`єктах під час здійснення будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівні, встановлені державними медико-санітарними нормативами для відповідного часу доби.

Гранично дозволений рівень шуму закріплений у Державних санітарних нормах допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 463 від 22 лютого 2019 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 281/33252 від 20 березня 2019 року.

Вимоги цих Державних санітарних норм встановлюють допустимі рівні шуму, який проникає в приміщення житлових i громадських будинків від зовнішніх та внутрішніх джерел, i допустимі piвнi шуму на території житлової забудови.

Ці Санітарні норми мають на меті забезпечити обмеження інтенсивності або тривалості дії небезпечного фактора (шуму) шляхом встановлення критеріїв його допустимого впливу на здоров`я людини, а також запобігти погіршенню умов середовища життєдіяльності населення у разі впливу шуму шляхом планування та реалізації заходів зі зниження шуму до piвнів, установлених цими Санітарними нормами.

Допустимі рівні звуку в приміщеннях визначаються за рівнем звукового тиску постійного шуму (дБА) та критеріями шуму (NC).

Зокрема, у житлових приміщеннях допустимий рівень шуму вдень (08:00 22:00) 40 дБА, а вночі (22:00 08:00) 30 дБА. При цьому максимальний рівень вдень 55 дБА, вночі 45 дБА. (Для довідки: рівень звуку 30 дБА це шепіт і цокання настінного годинника; 45 дБА звук звичайної розмови; 65 дБА звук голосної розмови, який чітко чути стороннім).

Відповідно до частини 7 статті 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я» органи місцевого самоврядування затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (зокрема курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних, заповідних) встановлюють заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також визначають порядок проведення заходів з використанням вибухових речовин та/або піротехнічних виробів.

Статтею 182 КУпАП встановлена відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб`єктів господарської діяльності - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 8 статті 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я» органи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері здійснюють контроль за додержанням суб`єктами господарювання, а також громадянами правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, порядку та правил, передбачених законодавством, щодо виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних виробів, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму.

За наведених обставин громадяни можуть реалізувати своє право на тишу шляхом звернення до органів місцевого самоврядування, Національної поліції та органів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері, до обов`язків яких входить здійснення ряду заходів щодо усунення небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини.

Судом встановлено, що позивач неодноразово зверталася до уповноважених державних органів з вимогою забезпечити її право на належні санітарні умови використання свого власного будинку для проживання та власної земельної ділянки цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка межує із земельною ділянкою відповідача, на якій побудований його житловий будинок та господарські будівлі і споруди, які він використовує для розведення і утримання декоративних птахів папуг (папугоподібних), канарок та інших видів, шляхом обмеження діяльності відповідача у розведенні та утриманні птахів, що супроводжується підвищеним шумом цілодобово на захищеному об`єкті (житловий будинок і прибудинкова територія).

Зокрема, апеляційним судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 18 жовтня 2022 року зверталася до Вінницького міського управління Головного управління Держпродслужби у Вінницькій області, яке на її звернення надало відповідь за вихідним № КО-392-02/02-42.2-01/53 від 15 листопада 2022 року про те, що виходом на місце фахівців управління у присутності заявника та власника будинковолодіння по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , встановлено, що факти, наведені у зверненні підтверджені. Дійсно на території будинковолодіння ОСОБА_2 внаслідок утримання папуг, відчувається значний гомін від щебетання птахів, який надходить у тому числі в на територію будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Щебет птахів цілодобовий. Через паркан визначено, що папуг (чисельність яких не було можливості встановити, але в значній кількості) утримують в клітках на прилеглій території по будинку, вздовж паркану, який прилягає до будинковолодіння, АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 зазначила, що для утримання птахів також використовуються господарчі будівлі та території будинковолодіння ОСОБА_2 . При спілкуванні з ним встановлено, що ОСОБА_2 заперечує факт реалізації птахів та відмовився представити акт на земельну ділянку для встановлення цільового призначення щодо її використання у правовому руслі. ОСОБА_2 роз`яснено вимоги статті 103 ЗК України щодо обов`язку дотримання добросусідських відносин. З метою недопущення погіршення умов проживання мешканців в житлових будинках, на адресу голови квартального комітету підготовлений лист про необхідність проведення роз`яснювальної роботи з власниками будинковолодіння АДРЕСА_2 щодо дотримання вимог статті 103 ЗК України щодо обов`язку дотримання добросусідських відносин. Також рекомендовано зменшити кількість утримуваних птахів (папуг) (том 1 а. с. 20);

позивач ОСОБА_1 зверталася до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, де їй була надана відповідь за № Кол-482/231-22 від 25 листопада 2022 року про те, що із ОСОБА_2 було проведено бесіду профілактичного характеру, під час якої роз`яснено правила та умови проживання в секторі приватних домоволодінь, а також наголошено про відповідальність, яка може наступити у разі вчинення протиправних дій (том 1 а. с. 21);

позивач ОСОБА_1 зверталася до Асоціації органів самоорганізації населення м. Вінниці, яка на її звернення надала відповідь за вихідним № 247/377-260 від 01 грудня 2022 року про те, що за дорученням міського голови С. Моргунова, працівниками КП «Муніципальна варта» та фахівцями Головного управління «Держспоживслужба» у Вінницькій області було встановлено, що на території будинковолодіння ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 внаслідок утримання папуг, відчувається значний гомін від щебетання птахів, який надходить в тому числі і на територію будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Зі слів ОСОБА_1 щебет птахів лунає цілодобово. Через паркан визначено, що папуги в значній кількості утримуються в клітках на прилеглій території до будинку, вздовж паркану, який прилягає до будинковолодіння АДРЕСА_3 . Заявниця зазначила про утримання птахів в господарських будівлях, що розташовані на території будинковолодіння ОСОБА_2 . При спілкуванні, ОСОБА_2 заперечував факт реалізації птахів та відмовився представити акт на земельну ділянку для встановлення її цільового призначення. Йому роз`яснені вимоги статті 103 ЗК України щодо обов`язку дотримання добросусідських відносин. Також повідомлено, що санітарні правила по утриманню папуг відсутні. З метою недопущення погіршення умов проживання мешканців в житлових будинках, ОСОБА_2 направлений лист щодо дотримання вимог статтей 4, 5, 22, 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», вимог статті 103 ЗК України про обов`язок дотримання добросусідських відносин. ОСОБА_2 рекомендовано зменшити кількість птахів (папуг) або вирішити питання щодо утримання їх на інших територіях з урахуванням вимог винного законодавства. В подальшому у разі погіршення умов проживання, пов`язаних з утворенням шумового навантаження від утримання папуг на території будинковолодіння, АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 і іншим мешканцям рекомендовано колективно звернутися до суду (том 1 а. с. 22-23);

рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради № 364 від 16 лютого 2023 року затверджено акт № 260 від 08 лютого 2023 року комісії з розгляду земельних спорів. Цим актом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0993 га по АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , який надав письмові пояснення в тому, що для власних потреб утримує на своїй присадибній ділянці папуг, для чого облаштував тимчасову споруду без фундамента (навіс-вольєр), у якій протягом весни, літа та осені утримує птахів з дотриманням усіх норм ДБН; вирощує від 50 до 100 папуг, які взимку утримує в будинку. За результатами обговорення комісія довела до відома сторін: ОСОБА_2 вжити заходів спрямованих на припинення діяльності, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря (усунути гучні звуки (шум), неприємні запахи від папуг та свійських птахів), які утримуються на території будинковолодіння по АДРЕСА_2 ; ОСОБА_1 та іншим мешканцям АДРЕСА_1 та Алли Горської, у разі не усунення вказаних вище несприятливих фізичних факторів, які негативно впливають на здоров`я людей та недотримання правил добросусідства, інших норм законодавства, звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів (том 1 а. с. 27-29);

згідно протоколу* № 464-465 від 29 серпня 2023 року проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку, випробувальним центром лабораторією санітарно-гігієнічних та фізичних досліджень Державної установи «Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» проведено дослідження 28 серпня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , територія, яка прилягає до житлового будинку підвищеної комфортності. За результатами дослідження шуму біогенного походження протягом 30 хвилин встановлено: гранично допустимий рівень 45 дБА, на території 57,8 дБА; гранично допустимий рівень максимального рівня шуму 60 дБА, на території 70,5 дБА. Висновок: на території, яка прилягає до житлового будинку підвищеної комфортності за адресою: АДРЕСА_1 , рівні еквівалентного та максимального шуму перевищують норматив на 12,8 дБА та 10,5 дБА, що не відповідає вимогам Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров`я України 22 лютого 2019 року № 463 (том 1 а. с. 30);

24 жовтня 2023 року на адресу Вінницької міської ради від ОСОБА_1 надійшло звернення щодо підтвердження факту невиконання мешканцями будинковолодіння АДРЕСА_2 рішення виконавчого комітету міської ради № 364 від 16 лютого 2023 року;

26 жовтня 2023 року працівниками КП «Муніципальна варта» ВМР здійснено вихід на місце та під час спілкування із співвласницею зазначеного будинку отримано інформацію, що папуги, канарейки та кури утримуються на приватній території, дозвіл на огляд якої надати відмовилась.

Разом з тим вказані порушені права позивача залишилися не відновленими у позасудовий спосіб, а тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

Частиною першоюстатті 4 ЦПК Українизазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Враховуючи вказане, особа, звертаючись з позовом до суду, має право пред`явити таку вимогу на захист свого цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, і призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 16ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Зокрема, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина другастатті 386 ЦК України). Власник майна згідно зістаттею 391 ЦК Українимає право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Допустимість доказів полягає у тому, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані відповідачем в заперечення позовних вимог такі письмові докази як: акт обстеження прибудинкової території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , складений головою комітету мікрорайону «Пирогова» ОСОБА_4 , секретарем Шестаковською Н. Г. і ОСОБА_5 07 березня 2024 року, згідно якого в домоволодінні утримують курей в кількості 15 шт. Попугаї та другі птахи, крім курей, в господарських спорудах відсутні. Запахи від утримання птиці відсутні, будь-яких шумових навантажень на даний час не виявлено (том 1 а. с. 74) та відповідь голови клубу «Голуби Вінниччини» В. Грабовенка ОСОБА_2 на його усне звернення від 03 березня 2024 року, яким він підтвердив утримання в домогосподарстві курей в кількості 15 голів та папуг в кількості 40 голів, які утримуються в будинку (том 1 а. с. 77), оцінюються судом критично, оскільки наведені в них відомості суперечать один одному і іншим доказам у справі, не відповідають дійсності і спростовуються іншими доказами, у тому числі наданим відповідачем експертним висновком № 001525 пп.ф.н.с./24 від 14 березня 2024 року, проведеним на замовлення ОСОБА_2 випробувальним центром Вінницької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, згідно якого результати випробувань, проведені 14 березня 2024 року на території, яка прилягає до житлових будинків підвищеної комфортності та котеджів, такі: мдр за нормативними документами 50 дБА,; результати випробувань 46,6 дБА; невизначеність вимірювання - +- 1,75; відмітка про відповідність відповідає (том 1 а.с. 65).

Ці докази свідчать про те, що 07 березня 2024 року в господарстві відповідача папуги та інші птахи, крім курей відсутні, а 14 березня 2024 року у будинку наявні лише 40 голів папуг, в той час 14 березня 2024 року встановлено шумове навантаження у 46,6 дБА, що не узгоджується між собою та всіма іншими матеріалами справи.

З огляду на встановлені по справі обставини, з урахуванням наведених вимог норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив порушення вимог закону та прав позивача, тому дійшов висновку про необхідність захистити порушене право позивача шляхом заборони відповідачу розводити та утримувати декоративних птахів у господарських будівлях, вольєрах (сараях), що призведе до поновлення прав позивача на безпечне використання належного їй нерухомого майна житлового будинку і земельної ділянки, оскільки використання відповідачем житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки, на якій вони розміщені, для розведення та утримання декоративних птахів, буде фактично продовжувати порушувати законні права позивача на використання власного житла і спокій, що кваліфікується як порушення не тільки права власності позивача на вільне розпорядження належною їй земельною ділянкою та розміщеним на ній житловим будинком і використання їх за призначенням, а й права на повагу до її особистості та сімейного життя.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає обґрунтованими вимоги позову в частині заборони відповідачу у розведенні та утримання декоративних птахів папуг (папугоподібних), канарок та інших видів у господарських будівлях, вольєрах (сараях), оскільки така його діяльність призводить, як встановлено судом апеляційної інстанції, до порушень прав позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Стаття 23 ЦК Українипередбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз`ясненьпостанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(із послідуючими змінами) № 4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В обґрунтування нанесення позивачу моральної шкоди, вона вказала на те, що надмірне шумове навантаження, спричинене діяльністю відповідача по утриманню та розведенню папуг, зумовило у неї порушення сну, що підтверджується консультативним висновком № 03-2-32/2148, наданим лікарем-консультантом КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР» Пастуховою Т. В., 18 серпня 2023 року, із якого вбачається, що ОСОБА_1 звернулася із захворюванням, за яким виставлений діагноз: F51.0 безсоння неорганічної етіології (том 1 а. с. 34).

Згідно висновку фахівця за результатами проведення психологічного дослідження ОСОБА_1 , здійсненого психологом Психологічного Центру «FIDES» ОСОБА_7 , для ОСОБА_1 характерні вольовий (гіпертимний) екстравертний тип реагування активний, оптимістичний, екзальтований. Властивими є висока емоційнійсть схильність глибоко відчувати та гостро реагувати на зовнішні подразники; життєві враження, удачі і невдачі, а також образи схильний переживати глибоко і сильно. За результатами психодіагностичного дослідження встановлено, що у ОСОБА_1 спостерігаються глибокі негативні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок різкого погіршення стану здоров`я, руйнування структури психологічного благополуччя, погіршення якості життя ОСОБА_1 , що в свою чергу спричинені впливом певних обставин (психотравмуюча ситуація внаслідок (зі слів ОСОБА_1 ) порушення ОСОБА_2 норм та правил утримання великої кількості птахів у житловому масиві, де вона проживає з родиною) призвели до реактивного психічного утворення глибокої психологічної травми ОСОБА_1 .

На підставі психодіагностичних даних можна стверджувати, що ситуація, що досліджується є психотравмуючою для ОСОБА_1 . Внаслідок психотравмувальної дії вказаної ситуації, ОСОБА_1 спричинені страждання (на моральному рівні).

Результати психодіагностичних вимірів ОСОБА_1 психологічного спостереження та бесіди свідчать про те, що ОСОБА_1 завдані страждання. Наведена ситуація (порушення ОСОБА_2 норм та правил утримання великої кількості птахів у житловому масиві, де вона проживає з родиною у сусідстві) призвели до погіршення стану її здоров`я, позбавлення можливостей реалізації нею своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (том 1 а. с.123-132, 133 зворот-138).

Беручи до уваги характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивач у зв`язку із діяльністю відповідача по розведенню та утриманню декоративних птахів, позивач зазнала значних моральних страждань, вона перебуває у стані постійного стресу, порушено звичні комфортні умови її проживання, що спричиняє їй моральні страждання.

Її нормальний уклад життя був порушений, позивач постійно нервує та переживає, так як постійний шум на подвір`ї та у будинку не дає можливості відпочити, відновитись після робочого дня. Вона втратила нормальний сон, перебуває у стресовому стані, внаслідок відсутності нормальної можливості відпочивати вдома і працювати по господарству: у будинку та на земельній ділянці.

Отже, позивачу протиправними діями відповідача спричинено моральну шкоду. При визначенні її розміру колегія суддів враховує встановлені по справі обставини, висновок про часткове задоволення позовних вимог та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, вважає за можливе задовольнити частково позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції слід зазначити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1).

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивач сплатила 3757,80 грн. (том 1 а. с. 8). При подачі апеляційної скарги позивач сплатила 5637,00 грн. (том 2 а. с. 9). Разом сплачено 9394,80 грн.

Позов задоволено частково, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, тому судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам немайнового характеру та вимогам апеляційної скарги, у зв`язку з чим на користь позивача із відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4697,30 грн.

Згідно роз`яснень у пункті 20 постанови № 14 від 18 грудня 2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Отже, ухвалене 26 вересня 2024 року Вінницьким міським судом Вінницької області додаткове рішення про стягнення витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, втрачає свою силу.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 133, 141, 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2024 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Вінницької міської ради і Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 розведення та утримання декоративних птахів папуг (папугоподібних), канарок та інших видів у господарських будівлях, воль`єрах (сараях), які розташовані на земельній ділянці кадастровим номером 0510100000:02:112:0157 за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_2 вилучити декоративні птахи папуги (папугоподібні), канарки та інші види з вольєрів (сараїв), господарських будівель, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:112:0157 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000,00 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4697,30 грн.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: М. В. Матківська

Судді: В. В. Сопрун

І. М. Стадник

Повне судове рішення складено 17 грудня 2024 року