Рішення

від 26.11.2024 по справі 120/2676/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 листопада 2024 р. Справа № 120/2676/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Дмитришеної Р.М.,

за участю секретаря судового засідання: Коваль О.В.

представника позивача: Шкелебея О.В.

представника відповідача: Вишнівського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

про: визнання дій, рішення протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулася з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання дій, рішення протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій.

Позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій відповідача щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті В.В. Петрушенко (реєстраційний № 10-24-АД від 14.02.2024) та рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про прийняття до розгляду скарги ОСОБА_2 щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації доктора медичних наук ОСОБА_1 № 14(79) від 23.02.2024.

Тому, з метою скасування вказаного рішення та зобов`язання відповідача утриматися від подальшого розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті В.В. Петрушенко (реєстраційний № 10-24-АД від 14.02.2024) та прийняття на її підставі рішення про встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 "Інтенсивна терапія та хірургічна корекція асептичного та інфікованого панкреонекрозу" на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук, захист якої відбувся 24.06.2008 та науковій статті ОСОБА_1 "Активність панкреатичних ферментів в умовах раннього експериментального панкреатиту", опублікованої у журналі "Вісник наукових досліджень" (2008, № 2, с. 50-52), позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Одночасно із позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони Національному агентству забезпечення якості вищої освіти до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі:

- вчиняти будь-які дії щодо розгляду справи за скаргою/повідомленням ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 (реєстраційний № 10-24-АД від 14.02.2024);

- приймати до розгляду інші скарги/повідомлення про наявність фактів академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 "Інтенсивна терапія та хірургічна корекція асептичного та інфікованого панкреонекрозу" на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук, захист якої відбувся 24.06.2008 та у науковій статті ОСОБА_1 "Активність панкреатичних ферментів в умовах раннього експериментального панкреатиту", опублікованої у журналі "Вісник наукових досліджень" (2008, № 2, с. 50-52).

Ухвалою від 05.03.2024 заяву про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії повернуто заявнику без розгляду (а.с. 131 т. 1).

05.03.2024 позивач подала заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 06.03.2024 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Суд постановив заборонити Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти вчиняти будь-які дії щодо розгляду справи за скаргою/повідомленням ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 (реєстраційний № 10-24-АД від 14.02.2024), до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено (а.с. 40-43 т.2).

Ухвалою від 11.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Установлено строк для подання заяв по суті. Призначено судове засідання (а.с. 46-47).

14.03.2024 представник позивача подав клопотання про долучення доказів (а.с. 54-94 т.2).

02.04.2024 представник відповідача подав відзив, у якому заявив про закриття провадження у справі з підстав того, що відповідач не є суб`єктом владних повноважень, а відтак спір не є публічно-правовим (а.с. 95-115 т.2).

Скориставшись своїм процесуальним правом представник позивача подав відповідь на відзив, у якій спростовував доводи відповідача та навів мотиви їх відхилення (а.с. 125-213 т.2).

15.04.2024 відповідач подав заперечення (а.с. 221-224 т.2).

16.04.2024 представник позивача подав додаткові пояснення (а.с. 229-233 т.2).

Ухвалою від 18.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі (а.с. 237-240 т.2).

25.06.2024 представник позивача подав клопотання про долучення доказів з підстав того, що таких на дату звернення у розпорядженні не було (а.с. 11-35 т.3).

08.07.2024 представник позивача надав письмові пояснення (а.с. 37-41 т.3).

Також представник долучив копію постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024, якою залишено без змін апеляційну скаргу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №120/11425/23. Натомість апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено в частині відмовлених позовних вимог. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким вимоги позивача задоволені. Визнано протиправними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 (реєстраційний №16-АД від 19.06.2023).

Зобов`язано Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти утриматися від подальшого розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 (реєстраційний №16-АД від 19.06.2023) та прийняття на її підставі рішення про встановлення наявності (виявлення) чи відсутності академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 Інтенсивна терапія та хірургічна корекція асептичного та інфікованого панкреонекрозу на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук, захист якої відбувся 24.06.2008 та науковій статті ОСОБА_1 Активність панкреатичних ферментів в умовах раннього експериментального панкреатиту, опублікованій у журналі Вісник наукових досліджень (2008, №2, с. 50-52).

В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року залишено без змін.

06.08.2024 представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі з підстав того, що рішення Комітету з питань етики про прийняття скарги до розгляду є процедурним, не породжує правових наслідків для позивача. Це рішення є процедурним, яке передує прийняттю МОН рішення про позбавлення наукового ступеня, тому такі не можуть бути самостійним предметом судового оскарження, оскільки не порушують права учасників цих відносин і, відповідно, не породжують для них права на судовий захист (а.с. 60-67 т.3).

21.08.2024 представник позивача подав заперечення щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі (а.с. 68-78 т.3).

Ухвалою від 25.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 81-84 т.3).

16.10.2024 представник відповідача долучив копію протоколу засідання №7 (55) від 23 лютого - 05 березня 2024 (а.с. 100-105 т. 3).

23.10.2024 представник позивача долучив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили постанови Верховного Суду у справі №120/11425/23 за наслідками касаційного розгляду касаційної скарги Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з підстав необхідності формування правового висновку у подібних правовідносинах (а.с. 107-134 т.3).

Ухвалою від 24.10.2024 у задоволені клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено (а.с. 135-137 т. 3).

В ході судового розгляду представники сторін підтримали позовні вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті.

Так, в своїх доводах позивач покликається на те, що Національне агентство не має повноважень перевіряти її Дисертацію з огляду на те, що за приписами Закону України "Про вищу освіту" в редакції Закону від 17.01.2002 не передбачав жодних положень щодо процедур перевірки наукових робіт на предмет виявлення академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації. Вказує, що не існувало нормативного визначення цих правових категорій. Такі норми з`явились лише з прийняттям нової редакції Закону України "Про вище освіту" від 01.07.2014, який набрав чинності 06.09.2014. Тому, до цього моменту законодавство не визначало Національне агентство як уповноважений орган у сфері контролю за якістю освіти, яке зареєстроване як юридична особа лише у 2016 році.

Ба більше, чіткіше і структурованіше поняття "академічного плагіату" визначено в Законі України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145, який у ч. 4 ст. 42 відніс академічний плагіат до видів порушення академічної доброчесності.

З огляду на принципи правової визначеності та положення Конституції України, в силу якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, представник позивача вказує на протиправність спірного рішення.

Також представник зауважує на протиправність дій Національного агентства, яке здійснює повторний розгляд скарги, яка за змістом є аналогічною скарзі -1 ОСОБА_2 щодо однієї і тієї ж Дисертації позивачки. Зокрема, представник зазначає, що ОСОБА_2 уже звертався до Національного агентства зі скаргою/повідомленням про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій роботі ОСОБА_1 від 18.06.2023. Ця скарга зареєстрована у Національному агентстві 19.06.2023 №16-АД. Рішенням Комітету з питань етики №26 (39) скаргу-1 прийнято до розгляду. Позивач у липні 2023 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Національного агентства, у якому просила, окрім іншого, скасувати прийняте рішення, зокрема і з процедурних підстав. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.08.2023 у справі №120/11425/23 в рамках забезпечення адміністративного позову заборонено Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти вчиняти будь-які дії щодо розгляду справи Комітетом з питань етики за скаргою/повідомленням ОСОБА_2 від 18.06.2023 (реєстраційний № 16-АД від 19.06.2023р.) щодо наявності фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Рішенням суду у справі №120/11425/23 позов задоволений частково. Позивач та відповідач подали апеляційні скарги. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.02.2024 справу витребувано із суду першої інстанції.

Відтак, оскільки рішення у справі не набрало законної сили, та продовжує діяти заборона щодо розгляду скарги-1, не завершивши її розгляд, відповідач повторно приймає до свого провадження ідентичну за змістом скаргу-3.

Тобто, наголошує представник позивача, що Національне агентство, не завершивши розгляд аналогічної скарги-1 на ту ж саму дисертацію та наукову роботу, не дивлячись, що на розгляді перебуває судова справа щодо тих же обставин з підстав наявності чи відсутності повноважень у Відповідача здійснювати такий розгляд, останній повторно приймає рішення про прийняття до розгляду скарги-3.

Відтак, на переконання представника позивача, беручи до уваги існування судового спору за участі позивача та відповідача, предметом якого є законність процедури розгляду Національним агентством аналогічної скарги, нова скарга-3 не підлягає розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про адміністративні процедури.

У своїх доводах представник позивача покликається на судову практику Верховного Суду.

Окремо представник в своїх поясненнях зазначив, що у відповіді № 458 від 12.03.2024 на адвокатський запит Національне агентство, серед іншого, повідомило, що Звіт про перевірку скарги № 10-24-АД від 14.02.2024 уповноважений підрозділ секретаріату надіслав Голові комітету з питань етики електронною поштою, а станом на 12.03.2024 оригінал протоколу засідання Комітету з питань етики у секретаріаті Національного агентства відсутній.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит Національне агентство повідомило, що Голова Комітету з питань етики Національного агентства Артюхов А.Є. передав секретаріату Національного агентства підписане ним рішення Комітету від 23.02.2024 № 14 (79) та протокол засідання Комітету, на якому прийнято вказане рішення, у паперовій формі 17.04.2024 через ТОВ Нова Пошта (відправник ОСОБА_3 ) (а.с. 7, 11-13, 22 т.3).

В цих діях представник позивача вважає протиправність, оскільки направлення на електронну адресу фахівцю уповноваженого підрозділу секретаріату Національного агентства рішення, яке повинен підписувати голова Комітету за наслідками засідання, суперечить Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та Положенню про комітети Національного агентства. Вважає, що такої форми отримання рішення (незасвідченої фотокопії) не достатньо для його публікації на веб-сайті на виконання вимог Порядку. Оригінал рішення секретаріат Національного агентства отримало поштою значно пізніше, з яким пов`язуються певні правові наслідки як для секретаріату так і для осіб, яких це рішення стосується.

З приводу того, що спірне рішення є процедурним та не впливає на права позивачки, на чому наполягав представник відповідача, то представник позивача зауважив, що сам лише факт прийняття Національним агентством до свого розгляду першої скарги ОСОБА_2 призвів до зупинення, а в подальшому до скасування конкурсу та призначення нового конкурсу на посаду ректора університету у 2024 році, у якому брала участь позивач.

Відтак, у правовідносинах із позивачем Національне агентство реалізовує надані йому владні функції, а розглядаючи справи про академічний плагіат та приймаючи рішення, які безумовно стають підставою для їх розгляду МОНом та публічно висвітлюються, впливає на стан прав та обов`язків позивача у сфері освіти та науки, а також створює правові наслідки для ОСОБА_1 .

Представник відповідача, спростовуючи доводи позивача вказує, що відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" містило визначення плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Таке діяння віднесено Законом до порушення авторських прав. При цьому, згідно з абз. 2, 3 п. 16 постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 №№423 "Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника", яка була чинною до 2013, у разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту. Виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело є підставою для порушення клопотання про позбавлення його наукового ступеня.

Подібні за змістом були положення в постанові Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №567 Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів.

З огляду на вищевикладене, представник відповідача вважає, що зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовими актами. Якщо ж новий нормативно-правовий акт не змінює закріплені у попередніх нормах правила поведінки, тобто попередній та новий нормативно-правові акти однаково визначають зміст прав та обов`язків суб`єктів відносин, зворотна дія нормативно-правового акту не має місця.

Щодо здійснення повторного розгляду скарги ОСОБА_2 щодо однієї ж дисертації, то відповідач вказує, що скарга за лютий 2024 містить інший номер та дату, а ніж та, щодо якої Національному агентству заборонено вчиняти будь-які дії та її розгляд.

Стосовно положень Закону України "Про адміністративну процедуру", то відповідач вважає, що на відповідача положення цього закону не поширюється. Національне агентство має особливий статус, спрямований на збереження його незалежності і ефективності та займається в основному оцінкою та забезпеченням якості вищої освіти на рівні закладів вищої освіти (наукових постанов). Його функції та компетенція не пов`язані безпосередньо з адміністративними процедурами, які регулює названий Закон.

Також відповідач вказав, що відповідно до Положення про комітети Національного агентства, за наявності технічної можливості засідання комітету можуть проводитися в режимі відеоконференції.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, встановив наступне.

ОСОБА_1 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова МОЗ України захистила дисертацію Інтенсивна терапія та хірургічна корекція асептичного та інфікованого панкреонекрозу на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук.

19.06.2023 Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) зареєструвало за №16-АД скаргу/повідомлення про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 від 18.06.2023, яка подана ОСОБА_2 в електронній формі (далі - скарга 1).

Рішенням Комітету з питань етики НАЗЯВО від 30.06.2023 №26 (39) прийнято до розгляду скаргу 1 від 18.06.2023.

Позивач оскаржила рішення в судовому порядку.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 25.08.2023 задоволено частково заяву про забезпечення позову. В порядку забезпечення адміністративного позову заборонено Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти вчиняти будь-які дії щодо розгляду справи Комітетом з питань етики за скаргою/повідомленням ОСОБА_2 від 18.06.2023 (реєстраційний № 16-АД від 19.06.2023р.) щодо наявності фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

07.02.2024 Комітет з питань етики НАЗЯВО рішенням №7(72) залишено без розгляду скаргу ОСОБА_2 , реєстраційний номер 4-24-АД від 22.01.2024 щодо Дисертації ОСОБА_1 (скарга 2).

14.02.2024 Національним агентством зареєстровано за №10-24АД скаргу/повідомлення про наявність академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 від 13.02.2024, яка подана ОСОБА_2 в електронній формі (далі - скарга 3).

23.02.2024 Комітет з питань етики Національного агентства прийняв рішення №14(79) у якому, встановив відповідність скарги вимогам пунктів 4-7 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти від 24.10.2023 (із змінами); прийняв скаргу до розгляду Комітетом з питань етики від 23.02.2024 №17 (79) (а.с. 32 т.1).

З даним рішенням відповідача позивач не погоджується, вважає його протиправним та прийнятим із порушенням вимог законодавства, а тому звернулася до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює Закон України "Про вищу освіту" (в редакції, на час виникнення спірних відносин, далі - Закон №1556-VII).

Статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти визначено Законом № 1556-VII.

Статтею 17 цього Закону передбачено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим цим Законом на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 8 частини першої статті 12 Закону № 1556-VII визначено, що управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Повноваження Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти встановлює стаття 18 Закону України Про вищу освіту. Частина перша цієї статті закріплює, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти:

1) формує вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, розробляє положення про акредитацію освітніх програм і подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;

2) аналізує якість освітньої діяльності закладів вищої освіти;

3) проводить інституційну акредитацію;

5) формує єдину базу даних запроваджених закладами вищої освіти спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на кожному рівні вищої освіти;

6) проводить акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;

7) формує критерії оцінки якості освітньої діяльності, у тому числі наукових здобутків, закладів вищої освіти України, за якими можуть визначатися рейтинги закладів вищої освіти України;

8) розробляє вимоги до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені, розробляє порядок їх присудження спеціалізованими вченими радами закладів вищої освіти (наукових установ) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;

9) розробляє положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присудження ступеня доктора мистецтва) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, акредитує спеціалізовані вчені ради (спеціалізовані ради з присудження ступеня доктора мистецтва) та контролює їх діяльність;

10) акредитує незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, веде їх реєстр;

11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 244 "Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти" із внесеними змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 р. № 71 (далі - Статут).

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування, тобто з 30.01.2024, крім пункту 22 Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, який набирає чинності з 28 травня 2024 року.

Відповідно до п. 2 Статуту, Національне агентство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства та цим Статутом.

До повноважень Національного агентства віднесено, зокрема, затвердження положення про комітети Національного агентства; скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня доктора філософії у разі встановлення відповідно до законодавства у кваліфікаційній роботі здобувача ступеня доктора філософії фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та/або порушення встановленої законодавством процедури захисту дисертації у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. № 44 Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії (Офіційний вісник України, 2022 р., № 11, ст. 586); встановлення відповідно до законодавства фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до МОН про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук

Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти затверджено Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти Протоколом № 1 (51) від 16 січня 2024 року (далі - Положення).

Згідно з п.1 Положення, комітети утворюються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та формуються з числа його членів для попереднього розгляду питань, що належать до компетенції Національного агентства.

Мета, завдання, повноваження та порядок діяльності комітетів Національного агентства визначаються Конституцією України, Законами України Про освіту, Про вищу освіту, Про наукову та науково-технічну діяльність, Статутом Національного агентства, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють діяльність у сфері забезпечення якості вищої освіти.

Комітети мають право, зокрема, здійснюють розгляд звернень, що надійшли до Національного агентства з питань, що належать до їх компетенції; виносити питання та проєкти рішень на розгляд Національного агентства; на підставі рішення комітету вносити подання, надавати рекомендації, висновки та вчиняти інші дії з метою виконання покладених на комітети повноважень (п.п. 6 п. IV, п.п. 5, 6 пункту VI Положення).

Додатком до Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти затверджений Перелік комітетів Національного агентства, зокрема, Комітет з питань етики. До повноважень Комітету з питань етики розглядає питання порушення академічної доброчесності в межах чинного законодавства; розглядає скарги (повідомлення) щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Так, за обставин справи позивач оскаржує дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті Петрушенко Вікторії Вікторівни (реєстраційний № 10-24-АД від 14.02.2024).

Також позивач оскаржує рішення Комітету з питань етики від 23.02.2024 №17 (79), яким прийнято до розгляду скаргу/повідомлення про наявність академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті Петрушенко В.В. від 13.02.2024, яка подана ОСОБА_2 в електронній формі (скарга 3) (а.с. 32 т.1).

Суд зазначає, що Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації затверджений Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти Протокол № 16 (45) від 24 жовтня 2023 року (із змінами протокол від 26.12.2023 №21 (50).

Відповідно до п. 2 Порядку розгляду скарг, Національне агентство розглядає скарги/повідомлення щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації відповідно до Законів України Про освіту, Про вищу освіту, Про наукову і науково-технічну діяльність, Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1197 (далі Порядок 1197), Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. №44 (далі Порядок 44), цього Порядку.

Отже, положення Закону України Про вищу освіту, Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність, Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації визначають, що відповідач вправі встановлювати наявність, зокрема, такого порушення академічної доброчесності як академічний плагіат.

У цьому контексті потрібно зауважити, що поняття академічний плагіат з`явилося на законодавчому рівні лише у 2014 році.

Так, 06 вересня 2014 року набрав чинності Закон України Про вищу освіту, який у частині 6 статті 69 закріпив, що академічним плагіатом є оприлюднення (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворення опублікованих текстів інших авторів без відповідного посилання.

Одночасно набрали чинності і положення частини 6 статті 6 Закону України Про вищу освіту, які передбачали (у редакції, яка діяла на той час), що виявлення академічного плагіату у захищеній дисертації (науковій доповіді) є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплома. Скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржене відповідно до законодавства.

Таким чином, лише з 6 вересня 2014 року, на законодавчому рівні з`явилося поняття академічний плагіат, а також було передбачено відповідальність за нього у вигляді скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплому.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово висловлював юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).

Таким чином, враховуючи, що поняття академічного плагіату з`явилося на рівні закону 6 вересня 2014 року, то відповідно і встановлення такого порушення та застосування до особи будь-яких негативних наслідків, пов`язаних з таким порушенням можливо лише за результатами перевірки відповідних наукових праць, які були опубліковані після 6 вересня 2014 року, оскільки в іншому випадку Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти надається можливість перевірки (контролю) щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності законом, яким запроваджено вимогу щодо недопустимості академічного плагіату, а також відповідальність за таке порушення.

Конституційний Суд України у підпункті 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 29 червня 2010 року № 17-рп/2020 зауважив, що обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Відтак, особа може зазнавати будь-яких обмежень її прав через встановлення академічного плагіату лише з моменту, коли таке поняття з`явилося та коли було встановлено його зміст, оскільки лише з цього моменту це стало нормативним правилом, порушення якого може мати негативні наслідки для такої особи. Особа не може визнаватися винною у порушенні, поняття якого навіть не існувало на момент вчинення певної дії.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже, наведеною конституційною нормою регламентовано принцип незворотності дії закону у часі, який є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події або факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №826/7866/17.

Таким чином, оскільки станом на час захисту позивачем її дисертації та здобуття останньою наукового ступеня (2008 рік) законодавством не було передбачено відповідальності за плагіат у науковій роботі і не існувало законодавчих норм, якими керувався Відповідач при вчиненні спірних дій, то застосування таких норм до позивача та взагалі поширення на нього повноважень Національного агентства не відповідає принципу дії закону в часі, регламентованому статтею 58 Конституції України.

Такий висновок зробив Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 26.06.2024 у справі 120/11425/23 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Згідно статті 55 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З наведеного відповідно слідує, що повноваження відповідача щодо проведення перевірок на наявність академічного плагіату обмежені у часовому контексті - починаючи з 6 вересня 2014 року, коли на рівні закону запроваджено поняття академічний плагіат та відповідальність за нього. У іншому випадку мало б місце поширення повноважень відповідача на правовідносини, які виникли до набрання чинності законом, яким передбачено поняття академічний плагіат, що не відповідає принципу дії закону в часі, регламентованому статтею 58 Конституції України.

Із викладених вище обставин, позицій Конституційного Суду України та практики національних судів можна зробити висновок, що дії відповідача із проведення перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 є протиправними, оскільки відповідач вчиняє дії щодо встановлення академічного плагіату в роботі, яка була захищена у період, коли такого поняття не існувало, а відтак фактично виходить за межі своїх повноважень, які визначені законом, а також порушує право позивача на належну правову процедуру.

Таким чином суд вважає, що вчинення відповідачем дій, які виходять за межі його компетенції, є порушенням права позивача на належну правову процедуру, а також підставою для визнання таких дій протиправними.

Таким чином, оскільки повноваження відповідача щодо встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату, а відтак і пов`язані із встановленням цього факту наслідки, не можуть поширюватися на дисертацію, яка була захищена у 2008 році, то відповідно будь-які дії відповідача у контексті академічного плагіату щодо ОСОБА_1 , як і рішення також є протиправними.

Покликання представника відповідача на положення п. "в" ч. 1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" у якому визначено, що плагіат - це оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору, суд відхиляє, оскільки відповідно до п. 2 Порядку розгляду скарг, Національне агентство розглядає скарги/повідомлення щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації відповідно до Законів України Про освіту, Про вищу освіту, Про наукову і науково-технічну діяльність, Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1197, Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. №44, цього Порядку.

Також суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 №№423 "Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника" та постанову Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №567 Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів, оскільки в період спірних правовідносин вони втратили чинність, а відтак не підлягають застосуванню.

Крім того, за доводами представника позивача, Національне агентство, не завершивши розгляд аналогічної скарги-1 на ту ж саму дисертацію та наукову роботу, не дивлячись, що на розгляді перебуває судова справа щодо тих же обставин з підстав наявності чи відсутності у Відповідача повноважень здійснювати такий розгляд, останній повторно приймає рішення про прийняття до розгляду скарги-3.

На противагу цим аргументам представник відповідача вказує, що скарга-3 Смірнова О.Ю. (реєстраційний № 10-24-АД від 14.02.2024) відповідає вимогам пунктів 4-7 Порядку розгляду скарг, тому вона прийнята до розгляду. При цьому, щодо здійснення повторного розгляду скарги ОСОБА_2 щодо однієї ж дисертації, то відповідач вказує, що скарга за лютий 2024 містить інший номер та дату, а ніж та, щодо якої Національному агентству заборонено вчиняти будь-які дії та її розгляд.

Оцінюючи такі доводи суд зазначає таке.

Так, відповідно до п. 4 Порядку розгляду скарг, скарга/повідомлення щодо наявності у дисертації на здобуття ступеня доктора філософії та/або наукових публікаціях, у яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації може бути подана до Національного агентства будь-якою особою, яка є суб`єктом наукової і науково-технічної діяльності.

Скарга/повідомлення щодо наявності у дисертації на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук та/або наукових публікаціях, у яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації може бути подана до Національного агентства будь якою фізичною (юридичною) особою, радою, в якій проводився захист докторської (кандидатської) дисертації.

Відповідно до п. 6 Порядку, Скарга/повідомлення за вибором скаржника надсилається: - в електронній формі з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, на офіційну адресу електронної пошти Національного агентства;

- у паперовій формі за підписом особи (керівника юридичної особи), яка подає скаргу, на адресу Національного агентства.

Датою надходження скарги/повідомлення є дата її реєстрації у секретаріаті Національного агентства. У випадку додання до скарги/повідомлення, поданої в електронній формі, примірника публікації, про що було зазначено у скарзі/повідомленні, датою надходження до Національного агентства скарги/повідомлення є дата надходження останнього документа.

В силу приписів п. 9 Порядку, Комітет у строк до семи робочих днів з дня отримання результатів перевірки уповноваженим підрозділом секретаріату Національного агентства приймає рішення: - у разі невідповідності скарги/повідомлення вимогам пунктів 4 7 Порядку - про залишення скарги/повідомлення без розгляду; - у разі відповідності скарги/повідомлення вимогам пунктів 4 7 Порядку - про прийняття скарги/повідомлення до розгляду.

У разі залишення Комітетом скарги/повідомлення без розгляду уповноважений підрозділ Національного агентства інформує скаржника про прийняте рішення та його підстави.

Так, відповідно до матеріалів справи 22.01.2024 до Національного агентства надійшла скарга в електронній формі від кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника ОСОБА_2 (реєстр № 4-24-АД від 22.01.2024) щодо наявності у захищеній ОСОБА_1 24.06.2008 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова МОЗ України дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю хірургія Інтенсивна терапія та хірургічна корекція асептичного та інфікованого панкреонекрозу фактів академічного плагіату.

Рішенням Комітету від 07.02.2024 №7 (72) скаргу залишено без розгляду (а.с. 45).

Відповідно до рішення Комітету з питань етики від 23.02.2024 №17 (79), вивчивши матеріали справи, а також звіт про результати перевірки скарги на відповідність вимогам пунктів 4-7 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого Національним агентством 24.10.2023 (далі - Порядок), наданий уповноваженим підрозділом секретаріату Національного агентства, встановив відповідність скарги вимогам пунктів 4-7 Порядку. На підставі наведеного та керуючись пунктом 9 Порядку, Комітет вирішив скаргу ОСОБА_2 прийняти до розгляду.

В той же час, рішенням суду від 12 січня 2024 у справі №120/11425/23 позов ОСОБА_1 задоволений частково, визнано протиправним та скасовано рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за скаргою ОСОБА_2 на порушення академічної доброчесності у дисертаційній роботі ОСОБА_1 №26 (39) від 30.06.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач та відповідач подали апеляційні скарги. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.02.2024 справу витребувано із суду першої інстанції.

Відтак, станом на 23.02.2024 рішення суду не набрало законної сили, тому суд погоджується з доводами представника позивача, що спір в межах якого досліджувалось питання щодо правомірності процедури розгляду Національним агентством аналогічної скарги, продовжував існувати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про адміністративні процедури", не підлягає розгляду заява, в якій порушено питання, яке станом на день подання заяви до адміністративного органу розглядається судом або щодо якого ухвалено судове рішення про відмову в задоволенні вимог заявника, крім випадків зміни істотних для вирішення справи обставин (умов).

Стосовно тверджень відповідача, що положення Закону України "Про адміністративну процедуру", не поширюється на Національне агентство, останній має особливий статус, спрямований на збереження його незалежності і ефективності та займається в основному оцінкою та забезпеченням якості вищої освіти на рівні закладів вищої освіти (наукових постанов). Його функції та компетенція не пов`язані безпосередньо з адміністративними процедурами, які регулює названий Закон.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до п. 2 Статуту, Національне агентство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства та цим Статутом.

Закон України "Про адміністративну процедуру" регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов`язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина

Відповідно до ст. 1 Закону, предметом регулювання визначено відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Те, що відповідач у справі є суб`єктом владних повноважень, то суд зазначає, що 15.04.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 244 "Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти", на підставі якої утворено Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти як постійно діючий колегіальний орган з питань реалізації державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти та якою затверджено його Статут.

Пунктом 1 Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 244 передбачено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим Законом України "Про вищу освіту" на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти.

Це питання також суд досліджував і в ході судового розгляду, та ухвалою від 18.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі (а.с. 237-240 т.2).

Подібний висновок зробив Сьомий апеляційний адміністративний суд в межах справи №120/11425/23 між тими самим сторонами та про подібний предмет у постанові від 26.06.2024 у якій вказав, що оскільки відповідачем розпочата офіційна процедура реалізації його повноважень щодо встановлення академічного плагіату, то відповідно ним здійснюються публічно-владні управлінські функції, а тому, спір який виник у зв`язку з виконанням зазначених функцій є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Повертаючись до питання, чи підлягає застосуванню положення Закону України "Про адміністративну процедуру" у спірних правовідносинах, то суд зазначає, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти діє згідно, зокрема, Статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та до його повноважень належить затвердження положення про комітети Національного агентства, Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.

Відповідно до затвердженого Порядку розгляду скарг питання щодо розгляду заяви, в якій порушено питання, яке станом на день подання заяви до адміністративного органу розглядається судом, не окреслено, а відтак, в силу того, що Національне агентство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, що передбачено п. 2 Статуту, то суд вважає, що у в цих правовідносинах підлягає застосуванню п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про адміністративні процедури".

Ще одним аргументом позивача є те, що оригінал рішення, яке датоване 23.02.2024 головою комітету підписане значно пізніше, оскільки останній знаходився за кордоном. Дана обставина відповідачем не заперечувалась.

При цьому, рішення Комітету від 23.02.2024 № 14 (79) та протокол засідання Комітету у паперовій формі відправлене 17.04.2024 через ТОВ Нова Пошта (відправник ОСОБА_3 ) (а.с. 7, 11-13, 22 т.3). В цих діях представник позивача вважає протиправність, оскільки направлення на електронну адресу фахівцю уповноваженого підрозділу секретаріату Національного агентства рішення, яке повинен підписувати голова Комітету за наслідками засідання, суперечить Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та Положенню про комітети Національного агентства. Вважає, що такої форми отримання рішення (незасвідченої фотокопії) не достатньо для його публікації на веб-сайті на виконання вимог Порядку.

Спростовуючи доводи представника позивача відповідач вказав, що відповідно до Положення про комітети Національного агентства, за наявності технічної можливості засідання комітету можуть проводитися в режимі відеоконференції.

Надаючи оцінку таким доводам суд вказує, що відповідно до п. 10 Розділу VIII Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого Протоколом № 1 (51) від 16.01.2024, за наявності технічної можливості засідання комітету можуть проводитися в режимі відеоконференції.

Розділом IХ Положення про комітети визначений порядок ухвалення рішень комітету. Члени комітету під час ухвалення рішення голосують за або проти. Рішення комітету ухвалюється шляхом відкритого голосування. Рішення комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість членів від повного складу комітету.

На засіданні комітету затверджується протокол, в якому зазначаються: 1) номер протоколу, дата, час і місце проведення засідання; 2) прізвища та ініціали головуючого на засіданні, членів комітету та інших присутніх осіб; 3) порядок денний засідання; 4) розглянуті питання порядку денного; 5) назви документів, розглянутих на засіданні комітету; 6) результати голосування з питань порядку денного; 7) ухвалені рішення.

До протоколу додаються прийняті комітетом документи, матеріали, що розглядалися під час заслуховування питань; за наявності викладена у письмовій формі окрема думка членів комітету. Протокол засідання комітету підписує голова комітету, а у разі його відсутності головуючий на засіданні. Протоколи засідань комітетів зберігаються в секретаріаті Національного агентства у встановленому порядку. Протокольні рішення комітету (разом з окремими думками членів комітету) підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Національного агентства упродовж 7 робочих днів з дня проведення засідання, за винятком інформації з питань, розглянутих у закритій частині засідання.

Відповідно до протоколу засідання №7 (55) від 23 лютого - 05 березня 2024, присутніх членів Комітету 7, із яких сім членів дистанційно. Відповідно до порядку денного за порядковим номером 2 розглядалося питання про визначення форми засідання. З даного питання вирішили засідання Комітету 23.02.2024 провести в режимі відеоконференції (а.с. 100-105 т. 3).

По питанню 5 з приводу прийняття до розгляду скарги ОСОБА_2 щодо порушення академічної доброчесності у дисертаційній роботі Петрушенко В.В., то Комітет вирішив затвердити проект рішення про прийняття до розгляду скарги (а.с. 102 т. 3).

Рішення від 23.02.2024 №14 (79) опубліковане на офіційному веб-сайті Національного агентства. Дане рішення підписано головою Комітету А. Артюховим (а.с. 32 т.1).

Відповідно до матеріалів справи, 26.02.2024 з електронної адреси Національного агентства на електронну адресу Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова надійшов лист Національного агентства №245 від 26.02.2024, підписаний електронним підписом заступника голови (а.с. 22-23 т.1). У листі повідомлено позивачку про надходження скарги ОСОБА_2 та про прийняте рішення.

Разом з тим, відповідно до листа Національного агентства від 12.03.2024 на адвокатський запит Національне агентство, серед іншого, повідомило, що Звіт про перевірку скарги № 10-24-АД від 14.02.2024 уповноважений підрозділ секретаріату надіслав Голові комітету з питань етики електронною поштою, а станом на 12.03.2024 оригінал протоколу засідання Комітету з питань етики у секретаріаті Національного агентства відсутній.

Відповідно до листа Національного агентства від 30.05.2024 у відповідь на адвокатський запит від 24.05.2024 Національне агентство повідомило, що Голова Комітету з питань етики Національного агентства Артюхов А.Є. передав секретаріату Національного агентства підписане ним рішення Комітету від 23.02.2024 № 14 (79) та протокол засідання Комітету, на якому прийнято рішення від 23.02.2024 № 14 (79), у паперовій формі 17.04.2024 через ТОВ Нова Пошта (відправник ОСОБА_3 ) (а.с. 7, 11-13, 22 т. 3).

Крім того повідомлено, що Секретаріат Національного агентства отримав копію рішення Комітету електронною поштою. Зазначене рішення було надіслано Головою Комітету зі своєї електронної пошти. На веб-сайті Національного агентства публікацію рішення Комітету від 23.02.2024 №14 (79) здійснив провідний спеціаліст уповноваженого підрозділу (а.с. 13 т. 3).

Про надходження копії спірного рішення Комітету від 23.02.2024 № 14 (79) електронною поштою підтвердив і представник відповідача в своїх поясненнях.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до п. 9 Порядку розгляду скарг, Комітет у строк до семи робочих днів з дня отримання результатів перевірки уповноваженим підрозділом секретаріату Національного агентства приймає рішення: або про залишення без розгляду; або про прийняття скарги до розгляду.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою набрання чинності рішення є факт підписання цього рішення посадовою особою. Указана обставина є визначальною для подальших дій щодо виконання цих рішень, оскільки у разі прийняття Комітетом скарги/повідомлення щодо дисертації (наукових публікацій) на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук до розгляду уповноважений підрозділ Національного агентства оприлюднює на веб-сайті Національного агентства рішення Комітету з додатком у вигляді копії скарги/повідомлення; надсилає електронні копії рішення Комітету з додатком у вигляді копії скарги/повідомлення.

Проте, відповідно до протоколу засідання Комітет вирішив лише затвердити проект рішення про прийняття до розгляду скарги ОСОБА_2 (а.с. 102 т. 3).

При цьому, рішення від 23.02.2024 № 14 (79), яке отримане електронною поштою не можна вважати його копією, оскільки оригінал головою Комітету не підписаний. З оглянутого рішення, воно не містить електронного підпису посадової особи, а відтак, оригінал отриманий у паперовій формі лише 17.04.2024 через ТОВ Нова Пошта (відправник ОСОБА_3 ), що підтверджується матеріалами справи (а.с. 32 т.1).

В контексті цього суд зазначає, що вчинення суб`єктом владних повноважень у межах компетенції, але не передбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Верховний Суд зауважує, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи; спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права (постанова від 20.04.2022 у справі №640/21345/18, постанова від 18.05.2023 у справі №640/18331/19).

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог щодо визнання протиправними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 та щодо протиправності рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про прийняття до розгляду скарги ОСОБА_2 щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації доктора медичних наук ОСОБА_1 № 14(79) від 23.02.2024, яке підлягає скасуванню.

Питання того, що спірне рішення є процедурним, а відтак таким, що не порушує права позивача, на чому наполягав відповідач, суд відхилив та ухвалою від 25.09.2024 відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 81-84 т.3).

Щодо вимоги позивача, про зобов`язання Національного агентства утриматися від подальшого розгляду скарги ОСОБА_2 з приводу наявності плагіату в дисертації та науковій роботі ОСОБА_1 та прийняття на її підставі рішення, то суд вважає, що така вимога не може бути задоволеною з огляду на таке.

В силу приписів ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

У постанові від 15 липня 2019 року у справа № 420/5625/18 Верховний Суд дійшов до висновку, що під судовим захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд вважає, що вимоги у заявлений спосіб не можуть бути задоволеними, оскільки за правовим регулюванням скарга/повідомлення ОСОБА_2 від 13.02.2024 з питань академічної доброчесності в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 надійшла до Національного агентства, вона є зареєстрованою № 10-24-АД від 14.02.2024, і це є безспірним.

Зазначене в світлі обов`язкового характеру може призвести до ситуації, коли скарга залишиться зареєстрованою, навіть за умови визнання протиправними дій та рішення суб`єкта владних повноважень через невідповідність їх вимогам чинного законодавства.

Наведене дає підстав вважати, що такий підхід може за своїми наслідками порушити правові інтереси позивача.

Водночас суд зауважує, що висновок суду ґрунтується на тому, що оскільки повноваження відповідача щодо встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату, не можуть поширюватися на дисертацію, яка була захищена у 2008 році, то відповідно будь-які дії відповідача у контексті академічного плагіату щодо наукових робіт ОСОБА_1 , як і рішення також є протиправними.

Окрім того, у розвиток зазначеного підходу до оцінки виявленого порушення, суд вважає, що суб`єкт владних повноважень для відновлення прав позивача, має вчинити дії з правовими наслідками з урахуванням судового висновку щодо зареєстрованої скарги відповідно до своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд задовольнив вимоги позивача частково, то на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та судовий збір за заяву про забезпечення позову у розмірі 908,40грн (дев`ятсот вісім гривень 40 копійок).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 (реєстраційний № 10-24-АД від 14.02.2024).

Визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про прийняття до розгляду скарги ОСОБА_2 щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації доктора медичних наук ОСОБА_1 № 14(79) від 23.02.2024.

В іншій частині вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та судовий збір за заяву про забезпечення позову у розмірі 908,40грн (дев`ятсот вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); Відповідач: Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (код ЄДРПОУ - 40927307, вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001)

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна