Ухвала

від 16.12.2024 по справі 160/30869/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 грудня 2024 рокуСправа №160/30869/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку письмового провадження клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі №160/30869/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний завод» до Тернопільської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний завод» до Тернопільської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/30869/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим ст.ст. 160, 161 КАС України, тому ухвалою суду від 25.11.2024 була залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

28.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана квитанція про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

13.12.2024 через систему «Електронний суд» представником Тернопільської митниці подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування клопотання зазначено, що враховуючи характер спірних правовідносин, зважаючи на необхідність повного та всебічного встановлення усіх обставин справи, відповідач вважає, що судове засідання має відбуватися з повідомленням (викликом) сторін. У зв`язку з цим, просить суд розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши клопотання, суд зазначає про таке.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч .4 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись приписами ст.257 КАС України, судом було вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, зазначеною нормою передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що предмет спору, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Крім того, суд звертає увагу, що в ухвалі суду від 03.12.2024 зазначено про право відповідача подати відзив на позовну заяву. При цьому, позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення.

З урахування цього, суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи реалізується в тому, що учасники справи, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подавати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі відсутність клопотань про виклик свідків тощо, кількість учасників справи, суд уважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагає розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому клопотання відповідача є таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 12, 44, 243, 248, 250, 256, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі №160/30869/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.В. Кучугурна