Рішення
від 12.03.2024 по справі 160/33060/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 рокуСправа №160/33060/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю до Дніпровської митниці про скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

19.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «КУТАН» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000173/1 від 06.10.2023 року, №UA110130/2023/000189/1 від 30.10.2023 року, №UA110130/2023/000194/1 від 03.11.2023 року, №UA110130/2023/000195/1 від 03.11.2023 року, №UA110130/2023/000205/1 від 08.11.2023 року, №UA110130/2023/000219/1 від 16.11.2023 року, №UA110130/2023/000222/1 від 20.11.2023 року, №UA110130/2023/000227/1 від 21.11.2023 року;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000727, №UA110130/2023/000799, №UA110130/2023/000814, №UA110130/2023/000815, №UA110130/2023/000849, №UA110130/2023/000878, №UA110130/2023/000885, №UA110130/2023/000892 винесені Дніпровською митницею.

В обґрунтування позовних вимог представником відповідача зазначено, що для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу всі наявні документи, передбаченіст. 53 Митного кодексу України. Однак, відповідачем було відмовлено у прийнятті митних декларацій та оформлено картки відмови у зв`язку із винесенням рішень про коригування митної вартості товарів, за яким відповідачем визначена (скоригована) митна вартість товару за другорядним методом резервним.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованого товару, оскільки позивачем було надано всі документи, які підтверджують складову декларованої митної вартості за ціною Контракту, надані документи відповідають встановленим законодавством вимогам та не містять жодних неточностей та розбіжностей. Оскаржувані рішення та картки відмови прийняті всупереч вимогам чинного законодавства України, а отже є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою від 25.12.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «КУТАН» залишено без руху.

Ухвалою від 12.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

24.04.2023 року до суду надійшов відзив від представника відповідача, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на те, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості

09.02.2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, якою позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 23.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КУТАН» (покупець) та Компанією SAM SEBZW MEYVE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI (продавець) укладено Контракт № 01/23-U (далі контракт) відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити товари, в асортименті, за цінами, вказаними в інвойсах, прийнятих до оплати, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 3.1 Контракту товар поставляється на умовах СРТ або FCA згідно з Інкотермс-2010. Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно з пунктом 3.2 Контракту постачання товару здійснюється партіями, сформованими на підставі замовлень покупця в усній формі та наявності товару на складі продавця.

Пунктом 4.1. Контракту передбачено, що умови оплати 100% попередня оплата, якщо інше не вказується в інвойсах, сума оплати також вказується в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п. 5.1 Контракту товари повинні бути упаковані відповідно до вимог кожного виду товару. Товар повинен бути упакований таким чином, щоб унеможливити його пошкодження при транспортуванні.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КУТАН» було подано до Дніпровської митниці митну декларацію № 23UA110130020430U3 від 06.10.2023 року в якій заявлено митну вартість товару томату, вагою в кількості 19500 кг., загальною вартістю 13650,00 доларів США, ціна за один кілограм 0,7 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною договору позивачем було подано до Дніпровської митниці такі документи:

- Сертифікат якості від 29.09.2023 року;

- Рахунок-фактура № SAM202300000195 від 28.09.2023 року;

- Автотранспортна накладна від 29.09.2023 року;

- Супровідний документ Т1 № 23LR3301003018384 від 29.09.2023 року;

- Фітосанітарний сертифікат № EC/TR A 5390826 від 29.09.2023 року;

- Сертифікат про походження товару № ММ 0733095 від 29.09.2023 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 3 від 28.09.2023 року

- Зовнішньоекономічний контракт № 01/23-U від 23.08.2023 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № 030822-431 від 03.08.2022 року;

- Копія митної декларації країни відправлення № 23330100ЕХ00182599 від 29.09.2023 року

06.10.2023 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000173/1, відповідно до якого загальну суму митної вартості товарів, визначену декларантом, скориговано із застосуванням резервного методу митної вартості.

В рішенні зазначено наступні підстави відмови: в наданому до митного контролю інвойсі від 29.09.2023 року № SAM202300000195, переклад документів не надано, згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має переклад: «проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу. Пунктом 4.1 Контракту підтверджує, що умовами платежу є 100% передплата за товар. До митного контролю надано платіжний документ від 28.09.2023 року № 3. Даний документ датується 28.09.2023 року, в той час як рахунок на оплату за товар датується 29.09.2023 року. Крім того в гр. 70 платіжного документа зазначено рахунок з тотожним номером SAM202300000195, відповідно до номеру рахунку, що був заявлений до митного контролю, проте дата заявленого рахунку 29.09.2023 року, а в платіжному документі зазначено дату рахунку 28.09.2023 року. Крім того, в зазначеному платіжному документі відсутні відомості щодо банка-кореспонденту;надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КУТАН» було подано до Дніпровської митниці митну декларацію № 23UA110130022167U6 від 30.10.2023 року в якій заявлено митну вартість товару томату, вагою в кількості 20000 кг., загальною вартістю 15000,00 доларів США, ціна за один кілограм 0,75 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною договору позивачем було подано до Дніпровської митниці такі документи:

- Сертифікат якості від 23.10.2023 року;

- Рахунок-фактура № SAM2023000000200 від 23.10.2023 року;

- Автотранспортна накладна № 1288120 від 23.10.2023 року;

- Супровідний документ Т1 № 23ТR07080000008998 від 23.10.2023 року;

- Фітосанітарний сертифікат № EC/TR A 5312453 від 22.10.2023 року;

- Сертифікат про походження товару № Z 0194940 від 23.10.2023 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 9 від 19.10.2023 року

- Зовнішньоекономічний контракт № 01/23-U від 23.08.2023 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № 030822-431 від 03.08.2022 року;

- Копія митної декларації країни відправлення № 23070800ЕХ00001537 від 23.10.2023 року

30.10.2023 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000189/1, відповідно до якого загальну суму митної вартості товарів, визначену декларантом, скориговано із застосуванням резервного методу митної вартості.

В рішенні зазначено наступні підстави відмови: згідно договору за товар передбачено, що умови оплати встановлюються інвойсом. В наданому до митного контролю інвойсі від 23.10.2023 року № SAM2023000000200, переклад документу не надано, згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має переклад: «оплата проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу. Пунктом 4.1 Контракту підтверджує, що умовами платежу є 100% передплата за товар. Митна декларація країни відправлення від 23.10.2023 року № 23070800ЕХ00001537 містить інший номер рахунку відмінний від заявленого від 23.10.2023 року № SAM2023000000200. До митного контролю надано платіжний документ від 19.10.2023 року № 9. Даний документ датується 19.10.2023 року, в той час як рахунок на оплату за товар датується 23.10.2023 року. Крім того, в гр. 70 платіжного документа зазначено рахунок з тотожним номером SAM2023000000200, відповідно до номеру рахунку, що був заявлений до митного контролю, проте дата заявленого рахунку 23.10.2023 року, а в платіжному документі зазначено дату рахунку 19.10.2023 року. Крім того, в зазначеному платіжному документі відсутні відомості щодо банка-кореспонденту. Крім того, числові значення сплаченої вартості товару за наданим платіжним документом складають 28800,00 дол. США, в той час як до митного контролю заявлено 15000,00 дол. США. Здійснення ідентифікації заявленої суми вартості товару та сплаченої суми неможливе. Надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням. На підставі зазначених розбіжностей та невідповідностей наданий платіжний документ не може бути визначений митницею як документ, що підтверджує факт оплати саме оцінюваної партії товару.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КУТАН» було подано до Дніпровської митниці митну декларацію № 23UA110130022616U0 від 03.11.2023 року в якій заявлено митну вартість товару томату, вагою в кількості 19000 кг., загальною вартістю 14625,00 доларів США, ціна за один кілограм 0,75 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною договору позивачем було подано до Дніпровської митниці такі документи:

- Сертифікат якості від 24.10.2023 року;

- Рахунок-фактура № SAM2023000000207 від 24.10.2023 року;

- Автотранспортна накладна від 26.10.2023 року;

- Супровідний документ Т1 № 23ТR07090000041635 від 26.10.2023 року;

- Фітосанітарний сертифікат № EC/TR A 5312482 від 22.10.2023 року;

- Сертифікат про походження товару № Z 0194146 від 25.10.2023 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 13 від 24.10.2023 року

- Зовнішньоекономічний контракт № 01/23-U від 23.08.2023 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № 030822-431 від 03.08.2022 року;

- Копія митної декларації країни відправлення № 23070800ЕХ00004702 від 25.10.2023 року

03.11.2023 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000194/1, відповідно до якого загальну суму митної вартості товарів, визначену декларантом, скориговано із застосуванням резервного методу митної вартості.

В рішенні зазначено наступні підстави відмови: згідно договору за товар передбачено, що умови оплати встановлюються інвойсом. В наданому до митного контролю інвойсі від 24.10.2023 року № SAM2023000000207, переклад документу не надано, згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має переклад: «оплата проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу. Пунктом 4.1 Контракту підтверджує, що умовами платежу є 100% передплата за товар. Митна декларація країни відправлення від 25.10.2023 року № 23070800ЕХ00004702 містить інший номер рахунку відмінний від заявленого від 24.10.2023 року № SAM2023000000207. До митного контролю надано платіжний документ від 24.10.2023 року № 13. В гр. 70 платіжного документа зазначено рахунок з тотожним номером SAM2023000000207, відповідно до номеру рахунку, що був заявлений до митного контролю, проте дата заявленого рахунку 24.10.2023 року, а в платіжному документі зазначено дату рахунку 23.10.2023 року. Крім того, в зазначеному платіжному документі відсутні відомості щодо банка-кореспонденту. Крім того, числові значення сплаченої вартості товару за наданим платіжним документом складають 16200,00 дол. США, в той час як до митного контролю заявлено 14625,00 дол. США. Здійснення ідентифікації заявленої суми вартості товару та сплаченої суми неможливе. Таким чином, зазначений документ містить розбіжності із заявленим до митного контролю даними, згідно митної декларації. Надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положення. На підставі зазначених розбіжностей та невідповідностей наданий платіжний документ не може бути визначений митницею як документ, що підтверджує факт оплати саме оцінюваної партії товару.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КУТАН» було подано до Дніпровської митниці митну декларацію № 23UA110130022617U0 від 03.11.2023 року в якій заявлено митну вартість товару томату, вагою в кількості 20000 кг., загальною вартістю 15000,00 доларів США, ціна за один кілограм 0,75 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною договору позивачем було подано до Дніпровської митниці такі документи:

- Сертифікат якості від 24.10.2023 року;

- Рахунок-фактура № SAM2023000000205 від 24.10.2023 року;

- Автотранспортна накладна від 26.10.2023 року;

- Супровідний документ Т1 № 23ТR07090000041600 від 26.10.2023 року;

- Фітосанітарний сертифікат № EC/TR A 5312463 від 24.10.2023 року;

- Сертифікат про походження товару № Z 0194138 від 25.10.2023 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 13 від 24.10.2023 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 12 від 24.10.2023 року;

- Зовнішньоекономічний контракт № 01/23-U від 23.08.2023 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № 030822-431 від 03.08.2022 року;

- Копія митної декларації країни відправлення № 23070800ЕХ00004691 від 25.10.2023 року

03.11.2023 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000195/1, відповідно до якого загальну суму митної вартості товарів, визначену декларантом, скориговано із застосуванням резервного методу митної вартості.

В рішенні зазначено наступні підстави відмови: згідно договору за товар передбачено, що умови оплати встановлюються інвойсом. В наданому до митного контролю інвойсі від 24.10.2023 року № SAM2023000000205, переклад документу не надано, згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має переклад: «оплата проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу. Пунктом 4.1 Контракту підтверджує, що умовами платежу є 100% передплата за товар. Митна декларація країни відправлення від 25.10.2023 року № 23070800ЕХ00004691 містить інший номер рахунку відмінний від заявленого від 24.10.2023 року № SAM2023000000205. До митного контролю надано платіжний документ від 24.10.2023 року № 12, від 24.10.2023 року № 13. В гр. 70 платіжного документа зазначено рахунок з тотожним номером SAM2023000000205, відповідно до номеру рахунку, що був заявлений до митного контролю, проте дата заявленого рахунку 24.10.2023 року, а в платіжному документі зазначено дату рахунку 23.10.2023 року. Крім того, в зазначеному платіжному документі відсутні відомості щодо банка-кореспонденту. Крім того, числові значення сплаченої вартості товару за наданим платіжним документом складають 28800,00 дол. США 16200,00 дол. США, в той час як до митного контролю заявлено 15000,00 дол. США. Здійснення ідентифікації заявленої суми вартості товару та сплаченої суми неможливе. Таким чином, зазначений документ містить розбіжності із заявленим до митного контролю даними, згідно митної декларації. Надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положення. На підставі зазначених розбіжностей та невідповідностей наданий платіжний документ не може бути визначений митницею як документ, що підтверджує факт оплати саме оцінюваної партії товару.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КУТАН» було подано до Дніпровської митниці митну декларацію № 23UA110130023001U0 від 03.11.2023 року в якій заявлено митну вартість товару томату, вагою в кількості 20000 кг., загальною вартістю 12000,00 доларів США, ціна за один кілограм 0,6 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною договору позивачем було подано до Дніпровської митниці такі документи:

- Сертифікат якості від 02.11.2023 року;

- Рахунок-фактура № SAM2023000000216 від 02.11.2023 року;

- Автотранспортна накладна № 0000597 від 02.11.2023 року;

- Супровідний документ Т1 № 23ТR07010000154093 від 02.11.2023 року;

- Фітосанітарний сертифікат № EC/TR A 5372780 від 02.11.2023 року;

- Сертифікат про походження товару № Z 0343580 від 02.11.2023 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 15 від 02.11.2023 року;

- Зовнішньоекономічний контракт № 01/23-U від 23.08.2023 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № 030822-431 від 03.08.2022 року;

- Копія митної декларації країни відправлення № 23070100ЕХ00024434 від 02.11.2023 року

08.11.2023 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000205/1, відповідно до якого загальну суму митної вартості товарів, визначену декларантом, скориговано із застосуванням резервного методу митної вартості.

В рішенні зазначено наступні підстави відмови: згідно договору за товар передбачено, що умови оплати встановлюються інвойсом. В наданому до митного контролю інвойсі від 02.11.2023 року № SAM2023000000216, переклад документу не надано, згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має переклад: «оплата проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу. Пунктом 4.1 Контракту підтверджує, що умовами платежу є 100% передплата за товар. Митна декларація країни відправлення від 02.11.2023 року № 23070100ЕХ00024434 містить інший номер рахунку відмінний від заявленого від 02.11.2023 року № SAM2023000000216. До митного контролю надано платіжний документ від 02.11.2023 року № 15. В зазначеному платіжному документі відсутні відомості щодо банка-кореспонденту. Крім того, числові значення сплаченої вартості товару за наданим платіжним документом складають 27000,00 дол. США, в той час як до митного контролю заявлено 12000,00 дол. США. Здійснення ідентифікації заявленої суми вартості товару та сплаченої суми неможливе. Таким, чином, зазначений документ містить розбіжності із заявленим до митного контролю даними, згідно митної декларації. Надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положення. На підставі зазначених розбіжностей та невідповідностей наданий платіжний документ не може бути визначений митницею як документ, що підтверджує факт оплати саме оцінюваної партії товару.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КУТАН» було подано до Дніпровської митниці митну декларацію № 23UA110130023722U0 від 03.11.2023 року в якій заявлено митну вартість товару томату, вагою в кількості 20000 кг., загальною вартістю 13000,00 доларів США, ціна за один кілограм 0,65 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною договору позивачем було подано до Дніпровської митниці такі документи:

- Сертифікат якості від 08.11.2023 року;

- Рахунок-фактура № SAM2023000000219 від 08.11.2023 року;

- Автотранспортна накладна від 10.11.2023 року;

- Супровідний документ Т1 № 23ТR07010000158942 від 10.11.2023 року;

- Фітосанітарний сертифікат № EC/TR A 5375165 від 10.11.2023 року;

- Сертифікат про походження товару № Z 0343581 від 08.11.2023 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 16 від 09.11.2023 року;

- Зовнішньоекономічний контракт № 01/23-U від 23.08.2023 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № 030822-431 від 03.08.2022 року;

- Копія митної декларації країни відправлення № 23070100ЕХ00024998 від 09.11.2023 року

16.11.2023 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000219/1, відповідно до якого загальну суму митної вартості товарів, визначену декларантом, скориговано із застосуванням резервного методу митної вартості.

В рішенні зазначено наступні підстави відмови: згідно договору за товар передбачено, що умови оплати встановлюються інвойсом. В наданому до митного контролю інвойсі від 08.11.2023 року № SAM2023000000219, переклад документу не надано, згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має переклад: «оплата проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу. Пунктом 4.1 Контракту підтверджує, що умовами платежу є 100% передплата за товар. Митна декларація країни відправлення від 09.11.2023 року № 23070100ЕХ00024998 містить інший номер рахунку відмінний від заявленого від 08.11.2023 року № SAM2023000000219. До митного контролю надано платіжний документ від 09.11.2023 року № 16. В зазначеному платіжному документі відсутні відомості щодо банка-кореспонденту. Крім того, числові значення сплаченої вартості товару за наданим платіжним документом складають 56250,00 дол. США, в той час як до митного контролю заявлено 13000,00 дол. США. Здійснення ідентифікації заявленої суми вартості товару та сплаченої суми неможливе. Таким, чином, зазначений документ містить розбіжності із заявленим до митного контролю даними, згідно митної декларації. Надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положення. На підставі зазначених розбіжностей та невідповідностей наданий платіжний документ не може бути визначений митницею як документ, що підтверджує факт оплати саме оцінюваної партії товару. враховуючи відмітки у гр. 17, 23 транспортного документа CMR від 10.11.2023 року № б/н згідно яких перевезення здійснюється українським перевізником ОСОБА_1 у митниці є сумніви, щодо зазначених умов поставки СРТ та/або в достовірності даних документу перевезення, оскільки це означає, що відправник уклав договір на перевезення з українським перевізником для доставки товару в адресу покупця.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КУТАН» було подано до Дніпровської митниці митну декларацію № 23UA110130023936U5 від 20.11.2023 року в якій заявлено митну вартість товару томату, вагою в кількості 20000 кг., загальною вартістю 13000,00 доларів США, ціна за один кілограм 0,65 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною договору позивачем було подано до Дніпровської митниці такі документи:

- Сертифікат якості від 11.11.2023 року;

- Рахунок-фактура № SAM2023000000225 від 11.11.2023 року;

- Автотранспортна накладна від 11.11.2023 року;

- Супровідний документ Т1 № 23ТR07010000159813 від 12.11.2023 року;

- Фітосанітарний сертифікат № EC/TR A 5373546 від 11.11.2023 року;

- Сертифікат про походження товару № А 1186247 від 11.11.2023 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 19 від 20.11.2023 року;

- Зовнішньоекономічний контракт № 01/23-U від 23.08.2023 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № 030822-431 від 03.08.2022 року;

- Копія митної декларації країни відправлення № 23070100ЕХ00025234 від 11.11.2023 року

20.11.2023 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000222/1, відповідно до якого загальну суму митної вартості товарів, визначену декларантом, скориговано із застосуванням резервного методу митної вартості.

В рішенні зазначено наступні підстави відмови: згідно договору за товар передбачено, що умови оплати встановлюються інвойсом. В наданому до митного контролю інвойсі від 11.11.2023 року № SAM2023000000225, переклад документу не надано, згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має переклад: «оплата проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу. Пунктом 4.1 Контракту підтверджує, що умовами платежу є 100% передплата за товар. Проте до митного контролю не надано платіжні документи, всупереч зазначеним умовам. Митна декларація країни відправлення від 11.11.2023 року № 23070100ЕХ00025234 містить інший номер рахунку відмінний від заявленого від 11.11.2023 року № SAM2023000000225. Враховуючи відмітки у гр. 17, 23 транспортного документа CMR від 11.11.2023 року згідно яких перевезення здійснюється українським перевізником ПП «Сатурн» у митниці є сумніви, щодо зазначених умов поставки СРТ та/або в достовірності даних документу перевезення, оскільки це означає, що відправник уклав договір на перевезення з українським перевізником для доставки товару в адресу покупця.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КУТАН» було подано до Дніпровської митниці митну декларацію № 23UA110130024100U2 від 21.11.2023 року в якій заявлено митну вартість товару томату, вагою в кількості 20000 кг., загальною вартістю 14000,00 доларів США, ціна за один кілограм 0,7 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною договору позивачем було подано до Дніпровської митниці такі документи:

- Сертифікат якості від 11.11.2023 року;

- Рахунок-фактура № SAM2023000000223 від 11.11.2023 року;

- Автотранспортна накладна від 11.11.2023 року;

- Супровідний документ Т1 № 23ТR0709000043120 від 11.11.2023 року;

- Фітосанітарний сертифікат № EC/TR A 5311204 від 11.11.2023 року;

- Сертифікат про походження товару № А 1083035 від 11.11.2023 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 16 від 09.11.2023 року;

- Зовнішньоекономічний контракт № 01/23-U від 23.08.2023 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № 030822-431 від 03.08.2022 року;

- Копія митної декларації країни відправлення № 23070900ЕХ00004868 від 11.11.2023 року

21.11.2023 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000227/1, відповідно до якого загальну суму митної вартості товарів, визначену декларантом, скориговано із застосуванням резервного методу митної вартості.

В рішенні зазначено наступні підстави відмови: згідно договору за товар передбачено, що умови оплати встановлюються інвойсом. В наданому до митного контролю інвойсі від 11.11.2023 року № SAM2023000000223, переклад документу не надано, згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має переклад: «оплата проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу. Пунктом 4.1 Контракту підтверджує, що умовами платежу є 100% передплата за товар. ДО митного контролю надано платіжний документ від 09.11.2023 року № 16. Враховуючи дату даного платіжного документа та дату інвойсу оплату за товар здійснено до виникнення рахунку-фактури. При цьому у гр. 70 даного платіжного документа наявне посилання на інвойси на підставі яких сплачується вартість товару, проте серед даного переліку відсутній номер рахунку, що надано до митного контролю від 11.11.2023 року № SAM2023000000223. Крім того сплачена сума розраховується на рівні 56250,00 дол. США, в той час як до митного контролю заявлено вартість товару 14000,00 дол. США. Таким чином, враховуючи вищезазначене у митниці відсутня можливість здійснення ідентифікації оплати партії товару з оцінюваним товаром. Відсутня можливість здійснення перевірки числового значення, зазначені документи не кореспондуються між собою та містять розбіжності. Надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням. Митна декларація країни відправлення від 11.11.2023 року № 23070900ЕХ00004868 містить інший номер рахунку відмінний від заявленого від 11.11.2023 року № SAM2023000000223. У гр. 17, 23 транспортного документа CMR д 11.11.2023 року згідно яких перевезення здійснюється українським перевізником ТОВ «Віп Автотранс» у митниці є сумніви, щодо зазначених умов поставки СРТ та/або в достовірності даних документу перевезення, оскільки це означає, що відправник уклав договір на перевезення з українським перевізником для доставки товару в адресу покупця.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 МК України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2 - 8 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно із частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.

Отже, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.

Як видно з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Суд досліджуючи прийняття оскаржуваних рішень на відповідність ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до наступного висновку.

Щодо відсутності підтвердження факту 100% передоплати за товар (як передбачено контрактом), а також невідповідності сум платежу за поставлений товар за платіжними інструкціями та ціни товару, що заявлена у митних деклараціях.

Так, митним органом у підставах коригування вартості товарів зазначено про відсутність можливості здійснити перевірку числових значень вартості товару, зокрема:

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Отже, декларант має обов`язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.

Оскільки, як вже зазначено раніше, оплата за Контрактом100% попередня оплата, якщо інше не вказується в інвойсах, сума оплати також вказується в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

З огляду на долучені платіжні документи оплата товару, що декларувався, відбулась. Суд наголошує, що з огляду на зміст контракту, умови оплати можуть бути відкориговані усними домовленостями між сторонами, що було зроблено у інвойсах.

Позивачем надано митному органу документи, що підтверджують оплату товару.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

Відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими митним органом витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі №815/3142/17.

Отже, вказані зауваження відповідача жодним чином не впливають на формування числових складових митної вартості товару.

Аналогічних висновків суд дійшов й щодо такої підстави як невідповідність посилань в графі «призначення платежу» в наданих платіжних інструкціях номерів та дат інвойсів (рахунків) за якими сплачено вартість товару.

Суд наголошує, що зазначені відмінності, з огляду на надані митному органу документи, свідчать лише про похибку при зазначенні дати рахунків, проте, не впливають на можливість встановлення дійсної митної вартості товарів за ціною контракту.

Аналогічні підстави зазначено митним органом при оформленні також наприклад рішення про коригування митної вартості товарів за МД №23UA110130025126U0 від 05.12.2023.

Щодо тверджень відповідача про те, що надані до митного контролю платіжні доручення сформовані в електронному вигляді та не містять поміток передбачених Положенням про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.1 п.22.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу здійснюється, зокрема, за допомогою платіжного доручення.

Згідно із п.1.30ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення є розрахунковим документом, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Як визначає п.1.4. Положення про виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління національного банку України 28.07.2008 року №216 платник має право надсилати платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах до уповноваженого банку як у паперовій формі, так і у формі електронного розрахункового документа за допомогою систем дистанційного обслуговування «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо (якщо це визначено в договорі банківського рахунку або в окремому договорі з платником).

Згідно із п.2.1. Положення про виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до уповноваженого банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою, яке обов`язково має містити такі реквізити:

- код платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах відповідно до Державного класифікатора управлінської документації ДК 010-98, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.98 № 1024;

- назву документа - «Платіжне доручення в іноземній валюті» або «Платіжне доручення з іноземній валюті або банківських металах»:

- номер платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах (може містити цифри та літери);

- дату складання платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами);

- найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, що обслуговує платника (назви країни і міста);

- повне або скорочене найменування платника, що збігається з найменуванням платника, яке заявлене ним у картці зі зразками підписів та відбитка печатки [для фізичної особи - прізвище, ім`я, по батькові (якщо воно є) і документ, що посвідчує особу (серія (за наявності), номер, дата, ким виданий, адреса за місцем проживання)], його місцезнаходження (назви країни і міста);

- номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, з якого здійснюється переказ коштів або банківських металів;

- цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (далі - Класифікатор);

- суму переказу або масу банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою);

- суму переказу або масу банківських металів у тройських унціях і назву іноземної валюти або виду банківського металу словами;

- найменування одержувача (далі - бенефіціар) [для бенефіціара - фізичної особи - прізвище, ім`я, по батькові (якщо воно є)], його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) та номер рахунку [або номер міжнародного банківського рахунку (IBAN)], на який перераховуються кошти або банківські метали (для бенефіціара - фізичної особи, який не має рахунку, цей реквізит може не заповнюватися); найменування та місцезнаходження банку бенефіціара;

- комісійні - зазначається порядок сплати комісійних винагород (витрат) уповноваженого банку й інших банків за переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів за рахунок платника (OUR) або бенефіціара (BEN), або платника та бенефіціара (SHA), надається право уповноваженому банку утримувати комісійну винагороду без платіжного доручення платника;

- призначення платежу (заповнюється відповідно до вимог пункту 2.2 цієї глави); код операції (чотири символи) за стандартною класифікацією платіжного балансу (заповнюється платником або уповноваженим банком, що його обслуговує);

- код країни бенефіціара (три символи) відповідно до його місцезнаходження або країни реєстрації (заповнюється платником або уповноваженим банком, що його обслуговує);

- ідентифікаційний код платника - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово «відмова»);

- підписи відповідальних осіб платника та відбиток печатки (за наявності), які заявлені ним у картці зі зразками підписів і відбитка печатки. У разі подання електронного розрахункового документа відповідальні особи платника. які вповноважені розпоряджатися рахунком і на законних підставах володіють особистим ключем, накладають електронний(і) цифровий(і) підпис(и);

- резидентність - зазначає платник - фізична особа свою та бенефіціара резидентність словами резидент» чи «нерезидент» під час переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь іншої фізичної особи в межах України.

Отже, як вбачається з приписів Положення про виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, для чинності платіжного доручення, наданого до банківської установи у електронному вигляді наявність відміток банківської установи не є обов`язковою умовою.

Наявність в платіжних інструкціях відомостей про суму коштів, яка перерахована за товар, найменування цього товару та чітке посилання на номер і дату контракту, а також посилання на сплату відповідних інвойсів (в графі призначення платежу), дає можливість в повній мірі ідентифікувати товар. Також платіжні інструкції містить відмітку банку про їх виконання, що повною мірою вичерпує зміст зауважень відповідача, які мають переважно формальний характер.

Тобто, для визнання платіжних інструкцій такими, що не підтверджує митну вартість товарів, поставлених на адресу ТОВ «КОМПАНІЯ «КУТАН», немає жодних правових підстав.

Щодо наявності сумнівів стосовно зазначених в інвойсі умов поставки (СРТ), оскільки у транспортних документах CMR перевезення товару здійснювалось українським перевізником, суд зазначає про наступне.

Митним органом зазначено, що позивачем не надано додаткових документів договору перевезення або будь-яких інших транспортних документів, що підтверджують наявність таких відносин між контрагентами.

Разом з тим, судом встановлено, що за умовами контракту поставка товару можлива на умовах СРТ або FCA згідно правил Інкотермс -2010.

Відповідно до міжнародних правил тлумачення комерційних термінів (Інкотермс) за терміном СРТ продавець зобов`язаний укласти договір перевезення та понести витрати по доставці товару до узгодженого місця призначення.

Отже, не зважаючи на те, що перевізником є українська компанія, згідно правил Інкотермс, продавець несе витрати по перевезенню товару, тому у нього знаходяться документи, що підтверджують вартість перевезення. З огляду на це, позивач повідомив відповідача у про відсутність у нього таких документів.

Тож, відсутність документів, що підтверджують перевезення, а також її вартість не свідчить про невідповідність позивачем вартості товару, або про те, що надані для митного оформлення документи мають розбіжності або неточності, що спричиняють сумніви у визначеній митній вартості товарів.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у ч.1 ст.53 МК України.

Отже, відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору.

Подані позивачем до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену ним митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Інші підстави, зазначені у спірному рішенні про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МК України.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку що при винесені рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КУТАН» (49049, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, офіс 4, код ЄДРПОУ 44792491) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000173/1 від 06.10.2023 року, №UA110130/2023/000189/1 від 30.10.2023 року, №UA110130/2023/000194/1 від 03.11.2023 року, №UA110130/2023/000195/1 від 03.11.2023 року, №UA110130/2023/000205/1 від 08.11.2023 року, №UA110130/2023/000219/1 від 16.11.2023 року, №UA110130/2023/000222/1 від 20.11.2023 року, №UA110130/2023/000227/1 від 21.11.2023 року.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000727, №UA110130/2023/000799, №UA110130/2023/000814, №UA110130/2023/000815, №UA110130/2023/000849, №UA110130/2023/000878, №UA110130/2023/000885, №UA110130/2023/000892 винесені Дніпровською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КУТАН» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 33340,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення12.03.2024
Оприлюднено19.12.2024
Номер документу123826003
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —160/33060/23

Ухвала від 30.01.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Рішення від 12.03.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна

Ухвала від 12.01.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна

Ухвала від 25.12.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні