Ухвала

від 17.12.2024 по справі 160/33207/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 грудня 2024 року Справа №160/33207/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ремез К.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву про самовідвід у адміністративній справі № 160/33207/24, -

УСТАНОВИВ:

16.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із позовними вимогами про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, якій присвоєно номер справи № 160/33207/24.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 зазначена справа розподілена судді Ремез К.І.

17.12.2024 суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І. подано заяву про самовідвід, оскільки ОСОБА_2 надавалася правнича допомога ОСОБА_1 , а тому з метою виключення сумнівів щодо неупередженості суду під час розгляду зазначеної справи, та на виконання положень пунктів 1, 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства, необхідно заявити самовідвід.

Суддя при вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу судді виходить з наступного.

Відповідно до статтей 1, 17 Кодексу суддівської етики, затвердженого V з`їздом суддів України 24.10.2002, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Підстави для відводу (самовідводу) судді є за своєю суттю певними юридичними фактами, які надають підстави для сумнівів щодо об`єктивності, неупередженості та безсторонності судді під час розгляду конкретної справи.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено право на справедливий суд.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як вбачається з поданої заяви судді про самовідвід, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивачем ОСОБА_1 подано позовну заяву до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із позовними вимогами про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Після вивчення матеріалів адміністративної справи № 160/33207/24 суддею встановлено, що ОСОБА_2 надавалася правнича допомога ОСОБА_1 , що є підставою для самовідводу.

Беручи до уваги викладене та обставини, наведені у заяві про самовідвід, з метою виключення будь-яких сумнівів щодо дотримання судом принципів законності, неупередженості та об`єктивності за результатами розгляду цієї справи, суддя вважає, що подана заява судді про самовідвід є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І. у справі № 160/33207/24 за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Відвести суддю Ремез К.І. від розгляду справи № 160/33207/24 за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Адміністративну справу № 160/33207/24 передати для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя К.І. Ремез