Рішення

від 05.04.2024 по справі 160/34248/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 рокуСправа №160/34248/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Департамента капітально будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Північно-Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-

УСТАНОВИВ:

27.12.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Північно-Східного офісу Держаудитслужби, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 18.12.2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-02-007077-а Будівництво малого групового будинку за адресою: Дніпропетровська обл. Софіївський район, с. Вакулове, вул. Каштанова, 30 (ДК021:2015:45210000-2 Будівництво будівель).

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що твердження відповідача, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушень у діях позивача (замовника) не відповідають дійсності. Позивач звертає увагу, що відповідачем не було чітко сформульовано які саме документи мають бути подані позивачем на запит відповідача. Зокрема, у запиті відповідача відсутні посилання про надання проектно-кошторисної документації та експертного звіту. До того ж, експертний звіт не містить інформації щодо розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та його очікуваної вартості. Також, представник позивача зауважив, що запитувані відповідачем документи, а саме: проектно-кошторисна документація, повинні надаватися Замовником під час проведення перевірки закупівель відповідно до положень Порядку №631, а не в рамках проведення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону №922.

Представник позивача також не погоджується з визначеним відповідачем заходу усунення виявлених порушень шляхом притягнення до відповідальності винних осіб. Так, відповідач не вказує до якої саме відповідальності слід притягти «винну особу».

Ухвалою від 01.01.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

23.01.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог. Так, позивач 14.12.2023 року на веб-порталі РROZORRO в закупівлі №UA-2023-11-02-007077-a розмістив Відповідь замовника на пояснення, проте до відповіді не надав документи, на підставі яких здійснено обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, а саме: проектно-кошторисну документацію та експертний звіт. Отже, позивач не надав інформацію по суті заданого питання, чим порушив вимоги частини 5 статті 8 Закону №922.

Відповідач не погоджується з твердженнями позивача, що нібито «не було чітко сформульовано які саме документи вони хочуть побачити, а під словом «тощо» на думку Держаудитслужби. Позивач мав самостійно здогадатися які документи потрібно надати». Таке твердження не відповідає дійсності, оскільки відповідно до інформації, яка міститься на вебпорталі Уповноваженого органу Офісом запитувалось надання Замовником документів, щодо яких буде зазначено в поясненнях, та які обґрунтовують позицію замовника з поставленого питання. Тобто, всі, без винятку документи, на які посилався Замовник в своїх поясненнях повинні були бути надані позивачем на запит відповідача через вебпортал Уповноваженого органу. Однак, цього позивачем не було здійснено. Також, вказаний Офісом у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі спосіб усунення порушення, а саме: не допускати порушень в подальшому, не створює реальних порушень прав позивача та не створює підстав для звернення до суду з відповідним позовом.

01.02.2024 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій викладені заперечення проти аргументів відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву. Позивачем, окрім іншого, зауважено, що вимоги про надання проектно-кошторисної документації не було.

06.02.2024 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено наступне. Висновок сам по собі не породжує юридичних наслідків, отже відсутні юридичні підстави для визнання дій по складанню такого висновку протиправними. Висновок Офісу за результатами моніторингу має рекомендаційний характер та не породжує для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків. Повторно наголошено на правомірності винесення спірного висновку, а також щодо відсутності у висновку зобов`язання про розірвання договору, про яке вказує позивач.

20.02.2024 року відповідачем подані додаткові пояснення по справі. Офіс зазначає, що вказане у висновку зобов`язання позивача щодо розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши аргументи представників сторін по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації було проведено процедуру закупівлі UA-2023-11-02-007077-а» Будівництво малого групового будинок за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Вакулове, вул. Каштанова, 30.

Наказом Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 06.12.2023 року №266 «Про початок моніторингу закупівель» визначено провести моніторинг процедури закупівлі UA-2023-11-02-007077-a 02.11.2023 року, так як органом державного фінансового контролю виявлені ознаки порушення(порушень) законодавства у сфері публічних закупівель оприлюдненій в електронній системі закупівель.

11.12.2023 року відповідачем було розміщено на веб-порталі PROZORRO Запит замовнику на пояснення, в якому зазначено, що у межах проведення моніторингу процедури закупівлі «Будівництво малого групового будинку за адресою: Дніпропетровська обл., Софіївський район, с. Вакулове, вул. Каштанова, 30» (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництвобудівель) (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2023-11-02-007077-a) та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43, постала потреба в отриманні пояснень (інформації та документів) з наступних питань:

1. Надати інформацію та відповідні документи (цінові пропозиції, прайс, тощо), листування з учасникам ринку (анкети, запити, запрошення до обговорення, тощо) на підставі яких вами здійснено обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість.

2. Надати обґрунтування щодо необхідності у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов`язаних з предметом закупівлі основного договору.

3. Надати посилання на сторінку власного вебсайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами), та яка буде доступна для перегляду.

4. Надати інформацію та її документальне підтвердження щодо наявності підстав для здійснення зазначеної закупівлі шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів.

14.12.2023 року позивачем надані пояснення, в яких зазначено наступне:

- Видатки бюджетних коштів здійснюються за відповідним кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ)згідно з розпорядженням обласної військової адміністрації. Технічні та якісні характеристики предмета закупівлі відповідають рішенням проектно-кошторисної документації, за результатами розгляду якої отримано позитивний експертний звіт. Очікувана вартість закупівлі робіт з будівництва визначена з урахуванням Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 року №281 відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації на підставі вартісних даних зведеного кошторисного розрахунку за весь комплекс будівельно-монтажних робіт з ПДВ.

- У ході виконання робіт за основним договором виявлені додаткові будівельно монтажні роботи, що не були передбачені початковою проектно-кошторисною документацією, та виконання яких є необхідним для завершення робіт з будівництва. Таким чином, необхідність у закупівлі додаткових робіт визначена проектною організацією під час здійснення коригування проектно-кошторисної документації.

- Відповідно по пункту 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами) розпорядники бюджетних коштів мають оприлюднити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Публікація вищенаведеної інформації при укладанні договору без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу зазначеною постановою не передбачена.

- 31.08.2021 року за результатами процедури відкритих торгів між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ТОВ «Комерційний центр «Лібертон» по вищезазначеному об`єкту було укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт №277/08-21 загальною вартістю 13 548 352,20 грн.

У ході виконання робіт за договором №277/08-21 виявлені додаткові будівельно монтажні роботи, що не були передбачені початковою проектно-кошторисною документацією, та виконання яких є необхідним для завершення робіт з будівництва.

Відповідно до пп. 8 п. 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 (зі змінами), придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн.гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов`язаних з предметом закупівлі основного договору, у того самого виконавця робіт/надавача послуг. Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі».

Вартість додаткових робіт по об`єкту Будівництво малого групового будинку за адресою: Дніпропетровська обл.,Софіївський район, с. Вакулове, вул. Каштанова, 30 (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель) не перевищує 50% ціни основного договору про закупівлю.

Враховуючи вищенаведене, замовник мав підстави для проведення закупівлі додаткових робіт по зазначеному об`єкту без застосування відкритих торгів.

Разом з тим, відповідно до п.13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 (зі змінами) уповноваженою особою опубліковано обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі без застосування відкритих торгів.

За результатами моніторингу процедури закупівлі відповідачем 18.12.2023 року складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за номером UA-2023-11-02-007077-a (далі - висновок).

Дослідивши зміст оскаржуваного Висновку, суд зазначає про таке.

Інформація про замовника: Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, 04011650, Україна, Дніпро, вул. Старокозацька, 34.

Інформація про предмет закупівлі: Будівництво малого групового будинку за адресою: Дніпропетровська обл., Софіївський район, с. Вакулове, вул. Каштанова, 30 (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель ), 5370129.6 UAH, 45210000-2, ДК021, 1, роботи.

Інформація про оприлюднення: 9065173d4ba74698a12c2f935b6caab4, 2023-11-02.

Застосована процедура закупівлі: Звіт про укладений договір.

Підстава здійснення моніторингу: Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Дата початку моніторингу: 06.12.2023 року.

З розділу ІІ «Констатуюча частина» Висновку встановлено наступне.

Дата закінчення моніторингу: 18.12.2023 року.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідність проведеної закупівлі, вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) та постанови КМУ від 12.10.2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості); повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі Замовник) на 2023 рік; звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель; протокол розкриття тендерної пропозиції; обґрунтування від 02.11.2023 року, договір від 02.11.2023 року №98/11-23, додаткова угода від 14.11.2023 року №2, пояснення Замовника від 14.11.2023 року, оприлюднені через електронну систему закупівель.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Керуючись частиною п`ятою статті 8 Закону під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Північно-східного офісу Держаудитслужби від 11.12.2023 року звернувся через електронну систему закупівель до Замовника за поясненням з метою отримання інформації, щодо надання інформації та відповідних документів (цінові пропозиції, прайс, тощо), листування з учасникам ринку (анкети, запити, запрошення до обговорення, тощо) на підставі яких Замовником здійснено обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість.

На зазначений запит Північно-східного офісу Держаудитслужби від 14.12.2023 року Замовник оприлюднив пояснення зокрема наступного змісту: «…Видатки бюджетних коштів здійснюються за відповідним кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) згідно з розпорядженням обласної військової адміністрації. Технічні та якісні характеристики предмета закупівлі відповідають рішенням проектно-кошторисної документації, за результатами розгляду якої отримано позитивний експертний звіт. Очікувана вартість закупівлі робіт з будівництва визначена з урахуванням Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 року №281 відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації на підставі вартісних даних зведеного кошторисного розрахунку за весь комплекс будівельно-монтажних робіт з ПДВ....».

Проте, Замовник до відповіді не надав документи на підставі яких здійснено обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, а саме: проектно-кошторисну документацію та експертний звіт.

Таким чином, на запит Північно-східного офісу Держаудитслужби від 14.12.2023 року Замовником не надано відповідних документів, чим порушено вимоги частини п`ятої статті 8 Закону.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним Висновком, звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1, 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон №2939) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є, серед іншого, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно п.п. 1, 4, 7 «Положення про Державну аудиторську службу України», затвердженого 03.02.2016 року постановою Кабінету Міністрів України № 43, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно ст. 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 8 Закону №2939 орган державного фінансового контролю, зокрема, здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

У свою чергу, порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентується ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII (далі Закон № 922).

Відповідно до пункту 3-7 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону №922, установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Отже, з урахуванням системного аналізу положень Закону №922 та Особливостей здійснення публічних закупівель, суд зазначає, що з 19.10.2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням норм Особливостей.

Щодо доводів відповідача стосовно відсутності порушення прав позивача спірним Висновком.

Не погоджуючись з такою позицією відповідача, суд виходить з того, що судовому захисту підлягають не тільки права, але і охоронюваний законом інтерес від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У розвиток цієї конституційної норми, частиною 1 та 3 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права та інтересу, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом ч. 4 ст. 125 КАС України визначено, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи та охоронюваний законом інтерес, які виникли внаслідок існування юридичного спору між особою, та, в даному випадку, суб`єктом владних повноважень.

У Рішенні від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто не випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушенням охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

Водночас, за відсутності об`єктивного порушення прав чи законних інтересів особи її вимоги не підлягають задоволенню.

Статтею 8 Закону №922 визначено порядок проведення моніторингу публічних закупівель.

Відповідно до означеної статті моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року №552 (надалі - Порядок № 552).

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку (ч. 8 ст. 8 Закону №922).

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку (ч. 9 ст. 8 Закону №922).

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (ч. 10 ст. 8 Закону №922).

Отже, з аналізу наведених норм судом встановлено, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки позивача. Можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена Законом №922.

Щодо виявленого відповідачем порушення вимоги частини п`ятої статті 8 Закону №922.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону №922, моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Частиною 5 ст. 8 Закону №922 передбачено, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Таким чином, Замовник повинен не лише своєчасно відповісти на відповідний запит, але й надати конкретні документи, що запитуються органом державного фінансового контролю. Навіть якщо певну відповідь Замовником надано, якщо у ній відсутні запитувані документи або інформація, це означає допущення Замовником порушення вимог частини п`ятої ст. 8 Закону про закупівлі, навіть якщо певну відповідь Замовником надано.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач 11.12.2023 року розмістив на веб-порталі PROZORRO Запит замовнику на пояснення, в якому зазначено, що постала потреба в отриманні пояснень (інформації та документів) з наступних питань:

1. Надати інформацію та відповідні документи (цінові пропозиції, прайс, тощо), листування з учасникам ринку (анкети, запити, запрошення до обговорення, тощо) на підставі яких вами здійснено обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість.

2. Надати обґрунтування щодо необхідності у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов`язаних з предметом закупівлі основного договору.

3. Надати посилання на сторінку власного вебсайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами), та яка буде доступна для перегляду.

4. Надати інформацію та її документальне підтвердження щодо наявності підстав для здійснення зазначеної закупівлі шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів.

14.12.2023 року позивачем надані пояснення.

При цьому, у спірному Висновку відповідач зазначив, що замовник до відповіді (пояснень) не надав документи, на підставі яких здійснено обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, а саме: проектно-кошторисну документацію та експертний звіт.

У позовній заяві та в інших заявах по суті справи позивач наголошував, що відповідачем не було чітко визначено документи, які слід подати позивачу.

Так, судом встановлено, що у запиті від 11.12.2023 року відповідач вказував про необхідність надання, зокрема інформації та відповідних документів (цінові пропозиції, прайс, тощо), листування з учасниками ринку (анкети, запити, запрошення до обговорення, тощо; інформації та її документального підтвердження щодо наявності підстав для здійснення зазначеної закупівлі шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, а у спірному Висновку вказав уже про ненадання документів, на підставі яких здійснено обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, а саме: проектно-кошторисної документації та експертного звіту.

Тож, зважаючи на надання позивачем як Замовником пояснень на запит відповідача, а також з урахуванням того, що у запиті від 11.12.2023 року відповідачем не визначено необхідності подання таких документів як проектно-кошторисної документації та експертного звіту, то позивачем не порушено вимоги ч. 5 ст. 8 Закону №922, з огляду на відсутність таких документів у запиті відповідача.

Разом з тим, відповідач не обгрунтував як відсутність проектно-кошторисної документації та експертного звіту вплинули на проведення процедури закупівлі.

Позиція відповідача зводиться, у тому числі, до ненадання позивачем документів, про які останній вказував у поясненнях (відповіді) на запит. Таке формулювання свідчить про некоректне та неконкретизоване формулювання відповідачем вичерпного переліку документів, які слід було подати позивачу, а вказівка уже у спірному Висновку про необхідність подання документів, про які не вказував у запиті, суперечить принципу «належного урядування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що посилання відповідача у спірному висновку на порушення позивачем приписів ч.5 ст. 8 Закону №922 є помилковими, а тому спірний висновок є незаконним та підлягає скасуванню.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог

Керуючись ст. 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-261, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Департамента капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 34, код ЄДРПОУ 04011650) до Північно-Східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 4, код ЄДРПОУ 40478560) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 18.12.2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-02-007077-а Будівництво малого групового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (ДК 021:2015:45210000-2 Будівництво будівель).

Стягнути на користь Департамента капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного офісу Держаудитслужби судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2684 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко