ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/2912/24
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Гаврилко С.Є. розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фінансово - економічного управління Служби безпеки України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
22 квітня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фінансово - економічного управління Служби безпеки України (код ЄДРПОУ 20001562), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву та розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; 2. Визнати протиправною дії Фінансово - економічного управління Служби безпеки України щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року; 3. Зобов`язати Фінансово - економічне управління Служби безпеки України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року. 4. Стягнути з Фінансово - економічного управління Служби безпеки України на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. та 1211 грн 20 коп.".
29 травня 2024 року Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 до Фінансово - економічного управління Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Фінансово - економічного управління Служби безпеки України щодо відмови у підготовці та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для перерахунку із 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії. Зобов`язано Фінансово - економічне управління Служби безпеки України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для перерахунку із 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії.
10 грудня 2024 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача в порядку статті 382 КАС України, якою просив суд: " 1. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/2912/24; 2. Зобов`язати Фінансово - економічне управління Служби безпеки України подати до Закарпатського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/2912/24; 3. Заяву про встановлення судового контролю розглянути за відсутності заявника (його представника).".
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду відповідачем сформовано довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року. Проте, у виданих довідках відсутнє зазначення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме премії, що, відповідно, суперечить рішенню Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/2912/24. З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що відповідач неналежним чином виконав постанову Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/2912/24, без зазначення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме премії.
Оцінюючи наявність підстав щодо можливості для задоволення вказаної заяви суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні такої з огляду на таке.
Відповідно до статті 382 частин 1, 2 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі п.п. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такого рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів статті 14 частини 2 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, є правовим наслідком судового рішення.
Зазначено вище нормою КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Правові норми, закріплені у статті 382 частині 1 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, статті 245 частини 6 КАС України, згідно з якими сум може визначити відповідачу суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду. Разом з тим, у відповідності до статті 246 частини 6 пункту 1 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є правом, а не обов`язком суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Доводи заявника щодо встановлення судового контролю зводяться до того, що на виконання рішення суду від 29 травня 2024 у справі № 260/2912/24 відповідачем видано оновлені довідки про розмір грошового забезпечення, водночас у них не зазначено розміри додаткових видів грошового забезпечення, а саме премії. Тобто позивач зазначає, що на виконання рішення суду довідки були видані, однак такі не містять, з точки зору позивача, всі необхідні складові.
Поряд з цим суд зауважує, що резолютивна частина судового рішення не містить зобов`язань для відповідача щодо визначення розміру складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, зокрема у відсотковому чи грошовому вираженні, які б мали бути зазначені у довідках, що видаються на виконання рішення суду.
Крім того суд враховує, що під час звернення з адміністративним позовом в межах розгляду справи № 260/2912/24 позивач не заявляв вимоги щодо встановлення конкретних розмірів складових грошового забезпечення, які мають враховуватися для перерахунку його пенсії та повинні бути відображені у відповідних довідках у відсотковому значенні.
Таким чином, оскільки питання щодо визначення розміру тих складових грошового забезпечення, а саме премії, на які посилається позивач у своїй заяві і які, на його думку, визначені відповідачем неправомірно, не досліджувалося судом під час ухвалення рішення за наслідками розгляду цієї справи, то такі обставини не можуть досліджуватися судом при розгляді заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, з наданням їх правової оцінки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Аналіз статей 382, 245 та 246 КАС України дає суду можливість резюмувати, що подання суду звіту щодо виконання судового рішення можливе у випадку, зокрема, ухвалення судового рішення, яким суб`єкта владних повноважень зобов`язано вчинити певні дії, тобто на виконання ухваленого судового рішення відповідач зобов`язаний здійснити активну поведінку.
Водночас, суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Судом не встановлено та позивачем не подано доказів, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.
На підставі наведеного та керуючись статтями 248, 382 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фінансово - економічного управління Служби безпеки України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Є. Гаврилко
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 19.12.2024 |
Номер документу | 123826942 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Інші процесуальні питання |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Гаврилко С.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні