Рішення

від 17.12.2024 по справі 260/6460/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/6460/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі судді Калинич Я.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Мукачівської районної адміністрації (вул. Миру, буд. 18, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 03192891), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Повідайчик Віктор Іванович в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Мукачівської районної адміністрації (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі відповідач 2), яким просить суд:

1. Визнати Рішення за даними верифікації від 01.06.2024 року №473993611301 Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації Мукачівської районної військової адміністрації протиправним та скасувати.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми пенсій, утриманих на підставі Рішення за даними верифікації від 01.06.2024 року №473993611301 Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації Мукачівської районної військової адміністрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.06.2024 року Управлінням соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації прийнято рішення за даними верифікації за кодом невідповідності 409. Також прийнято рішення про повернення позивачкою коштів у сумі 26244,00 грн. Листом від 23.09.2024 року відповідач 1 на адвокатський запит надав відповідь №01.3-05/981 з якої вбачається, що поверненню підлягає сума в розмірі 28605,00 грн., повідомив, що надміру виплачені кошти стягуються Головним управлінням пенсійного фонду в Закарпатській області. Позивач вважає, що рішення відповідача про стягнення з позивача сум пенсії, виплачених надміру, є протиправним з огляду на те, що згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» надміру виплачені суми пенсії підлягають стягненню лише внаслідок зловживань з боку пенсіонера чи подання неправомірних відомостей, чого у даному випадку не було.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

До суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач 2 проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити. Зазначає, що відповідно до листа УСЗН Мукачівської РДА №01.3-05/655 від 03.06.2024 року при обробці верифікації, що надійшла з Міністерства фінансів України за травень 2024 виявлено одночасне отримання особою пенсії в органах Пенсійного фонду України та в Управлінні соціального захисту населення державної допомоги за період з 05.05.2023 по 31.05.2024, внаслідок чого і виникла переплата в сумі 26244,00 грн.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 10.10.2024 року, а також копію адміністративного позову в електронному вигляді було надіслано Управлінню соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації на офіційну адресу електронної пошти, та доставлено в електронний кабінет 10.10.2024 року відповідно, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач 1 відзив на позов у строк встановлений судом (п`ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 , є інвалідом 3 групи відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 від 09.05.2022 року.

Позивач з 03.04.2014 року перебувала на обліку Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області як особа з інвалідністю 3 групи та отримувала допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року Закарпатським окружним адміністративним у справі №260/7446/23, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з дня її звернення - з 05 травня 2023 року.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності та нараховано її з дня звернення - з 05 травня 2023 року.

Відповідно до листа УСЗН Мукачівської РДА (РВА) №01.3-05/655 від 03.06.2024 року при обробці верифікації, що надійшла з Міністерства фінансів України за травень 2024 виявлено одночасне отримання особою пенсії в органах Пенсійного фонду України та в Управлінні соціального захисту населення державної допомоги за період з 05.05.2023 по 31.05.2024 внаслідок чого виникла переплата в сумі 26244,00 грн.

На підставі наведеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення №953 від 21 червня 2024 року про утримання надміру виплачених сум пенсій, про яке повідомлено позивачку листом від 25.07.2024 року №0700-0503-8/47091.

Вважаючи вказані рішення відповідачів протиправними позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частин першої та другої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

Згідно із частинами першою та другою статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі неповідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4 (далі по тексту - Порядок №6-4).

Пунктом 3 Порядку №6-4 передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані управлінням Пенсійного фонду за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери:

- у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати;

- також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постанові Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, жодних зловживань, які б призвели до виплати ОСОБА_1 пенсії у більшому розмірі за період з 05.05.2023 року по 31.05.2024 року, з боку позивача допущено не було, такі зловживання відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, а отже підстави для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера у суб`єкта владних повноважень відсутні.

Разом з тим, суд зазначає, що саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 21.06.2024 року №953 встановлено утримати суму переплати 26244,00 грн. з позивача, а не рішення за даними верифікації від 01.06.2024 року за №473993611301 Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації Мукачівської районної військової адміністрації, яке не є рішенням органу державного управління про утримання надміру виплаченої пенсії.

За таких підстав суд дійшов висновку, що у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації Мукачівської районної військової адміністрації від 01.06.2024 року за №473993611301 - необхідно відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.107 Закону №1058-IV суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

З огляду на викладене, утримання коштів з пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01 серпня 2024 року за кожен місяць утримання є безпідставним, тому підлягають поверненню позивачу.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

За таких обставин, суд вважає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 21.06.2024 року за №953 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утримані з 01.08.2024 року суми пенсії.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги суд вважає частково обґрунтованими, в зв`язку із чим адміністративний позов належить задовольнити частково.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений згідно з квитанцією.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у розмірі 6750,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Повідайчик В.І. укладено договір-доручення про надання правової допомоги від 20 серпня 2023 року.

Відповідно до п.4.2. договору за взаємною домовленістю Сторін Гонорар Адвоката за цим договором обчислюється виходячи з вартості послуг адвоката і становить 6750 грн. (шість тисяч сімсот п`ятдесят гривень). Гонорар Адвоката погоджений взаємною згодою сторін в межах надання послуг згідно пункту 1.2. Договору в справі про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головко управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області по відмові у переведенні з пенсії за віком, на пенсію по інвалідності та зобов`язання останніх вчинити певні дії, зазначеної в пункті 1.2. Договору за представництво в суді першої інстанції (Закарпатської окружному адміністративному суді) є фіксованим та становить 6750,00 грн. (шість тисяч сімсот п`ятдесят гривень). Розмір гонорару може бути збільшено за взаємною - згодою сторін шляхом укладення відповіде додаткової угоди до Договору.

Суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Також необхідно зазначити, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі «East/West Allianse Limited» суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що адміністративна справа №260/6460/24 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Оцінюючи характер наданої адвокатом правової допомоги відповідно до представлених документів суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, підготовка та написання позовної заяви професійним/кваліфікованим адвокатом у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним із складністю цієї справи.

При цьому, суд враховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України.

Відтак, з огляду на нескладність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача повинен становити 3000,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Мукачівської районної адміністрації (вул. Миру, буд. 18, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 03192891), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 21.06.2024 року за №953.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утримані починаючи з 01.08.2024 року суми пенсії.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) та витрати за надання правничої допомоги в сумі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич