Рішення

від 17.12.2024 по справі 367/6989/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6989/24

Провадження №2/367/4671/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2024 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області, в складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю секретаря Шпильового Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в залі суду в м.Ірпінь цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та заповіту, визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

10.07.2024 року позивач через свого представника - адвоката Чайку І.В. звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на житло № 868/673 від 15.10.1997 року, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради на підставі розпорядження №119 від 16.09.1997 року, зареєстрованому в Ірпінському БТІ 17.10.1997 року. Враховуючи той факт, що квартира була приватизована сім`єю у складі трьох осіб, то відповідно частка матері складала 1/3 її частину.

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 розпорядилася належним їй майном, склавши заповіт, яким все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось заповіла позивачу ОСОБА_1 та його сестрі - ОСОБА_2 , в рівних долях.

Вказує, що позивач та інший спадкоємець за заповітом - ОСОБА_2 у визначений законом шестимісячний строк звернулись до Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області і з заявами про прийняття спадщини, де було заведено спадкову справу до майна померлої за №145/2000, набувши право на спадкування 1/3 частини квартири, яка належала їх матері - ОСОБА_3 в рівних долях, тобто по 1/6 частині кожний.

Додає, що оригінал правовстановлюючого документу на квартиру знаходиться у відповідача ОСОБА_4 , яка не йде на контакт, документів позивачу не надає з метою перешкодити в оформлені спадщини.

У червні 2024 року позивач звернувся до Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 27 червня 2024 року державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Журавель А.М. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дане спадкове майно з тих підстав, що у нього відсутній оригінал Свідоцтва про право власності на квартиру, а також через розбіжності у написанні прізвища померлої матері у документах.

Зокрема, прізвище матері у свідоцтві про її смерть зазначено як « ОСОБА_5 », тоді як у заповіті та Свідоцтві про право власності на житло від 15.10.1997 року її прізвище вказане як « ОСОБА_6 ».

В той же час позивача і його матері прізвище у свідоцтві про народження Серії НОМЕР_2 від 12.05.1962 року зазначене однаково російською мовою « ОСОБА_5 ».

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу - Свідоцтва про право власності на житло № 868/673 від 15.10.1997 року, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради на підставі розпорядження №119 від 16.09.1997 року на ім`я « ОСОБА_7 », зареєстрованого у Ірпінському БТІ 17.10.1997 року, реєстрова книга № 86.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - Заповіту, складеного від імені « ОСОБА_7 », посвідченого 01.04.1998 року Виконавчим комітетом Бучанської селищної ради народних депутатів, зареєстрованим в книзі записів нотаріальних дій за № 237.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/6 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду Київської області від 12.08.2024 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви та встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача, відкрито провадження по справі, призначено підготовче засідання та витребувано з Ірпінської державної нотаріальної контори копію спадкової справи №145/2000, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалами суду від 10.10.2024, від 30.10.2024 та від 15.11.2024 року витребувано з Київського обласного державного нотаріального архіву копію заповіту ОСОБА_3 , посвідченого секретарем виконкому Бучанської селищної ради 01.04.1998 року №237, та документів, які містяться в нотаріальній справі, щодо посвідчення даного заповіту. Витребувано з Бучанської міської ради Київської області копію заповіту, складеного ОСОБА_7 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ), який посвідчений Бучанською селищною радою народних депутатів 01.04.1998 року та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №237, з доданими до нього копіями документів та копію витягу з реєстру нотаріальних дій щодо запису №237 від 01.04.1998 року щодо посвідчення вказаного заповіту. Витребувано з ДМС України копії заяв про видачу паспорту громадянина України (форма 1) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та інформацію щодо видачі паспортів громадянина України останній до 20.03.2000 року, та їх копії (за наявності). Витребувано з Бучанського відділу ДРАЦС у Бучанському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) копію актового запису про смерть ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного 24.03.2000 року за №80 Бучанською селищною радою Ірпінського міськвиконкому Київської області. Витребувано з архівного відділу Ірпінської міської ради копії документів, на підставі яких Виконкомом Ірпінської міської ради Розпорядженням №119 від 16.09.1997 року було видано свідоцтво про право власності на житло № 868/673 від 15.10.1997 року ОСОБА_9 .

Ухвалою суду від 02.12.2024 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились. 12.12.2024 адвокат Чайка І.О. подала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про час та дати підготовчих та судових засідань, в судові засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву чи будь-яких заяв від відповідача не надійшло.

Представник Ірпінської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, подала до суду заяву, в якій та просила проводити слухання справи за відсутності представника держнотконтори.

У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178 ЦПК України.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, заслухавши пояснення свідків, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , про що 24.03.2000 року складено відповідний актовий запис №80, після смерті якої Ірпінською міською державною нотаріальною конторою Київської області було заведено спадкову справи №145/2000 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , до складу якої увійшла 1/3 частини житлового будинку що знаходиться в АДРЕСА_4 , яка належала останній на підставі Свідоцтва про право власності на житло № 868/673 від 15.10.1997 року, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради на підставі розпорядження №119 від 16.09.1997 року, зареєстрованому в Ірпінському БТІ 17.10.1997 року, на ім`я ОСОБА_7 .

Вказане Свідоцтво про право власності на житло видано на підставі заяви ОСОБА_7 , яка проживала у квартирі за АДРЕСА_1 , про передачу у приватну власність вказаної квартири, яку вона займає разом з членами сім`ї на умовах найму. До заяви додано довідку про склад сім`ї, із якої вбачається , що за вказаною адресою проживали ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 .

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 розпорядилася належним їй майном, склавши заповіт, посвідчений 01.04.1998 року Виконавчим комітетом Бучанської селищної ради народних депутатів, який зареєстрований в книзі записів нотаріальних дій за №237, відповідно до якого ОСОБА_7 , що проживає в АДРЕСА_2 , заповіла все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в рівних долях.

З матеріалів спадкової справи встановлено, що у встановлений законом строк із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , звертались діти останньої - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Постановою державного нотаріуса Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Журавель А.М. від 27 червня 2024 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дане спадкове майно через відсутність оригіналу Свідоцтва про право власності на квартиру, а також через розбіжності у написанні прізвища померлої у документах, зокрема, прізвище спадкодавця у свідоцтві про її смерть зазначено « ОСОБА_5 », тоді як у заповіті та Свідоцтві про право власності на житло від 15.10.1997 року її прізвище вказане « ОСОБА_6 ».

Також судом встановлено, що за наявною у відомчій інформаційній системі ДМС інформацією, на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 16.06.1998 року оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , у зв`язку з обміном паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, в якому було вказано прізвище російською мовою « ОСОБА_5 ». У заяві про видачу паспорту зазначено адресу ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 .

Як вбачається з експертного висновку, складеного Українським бюро лінгвістичних експертиз на замовлення представника позивача - адвоката Чайки І.В., прізвище « ОСОБА_5 » (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_3 , заповіт, запис ОСОБА_1 ) та ОСОБА_6 (заповіт, інформаційна довідка з КП «Бучанський Сервіс-центр документ», запис ОСОБА_7 ), а також рос. ОСОБА_5 (свідоцтво про народження, запис російською мовою ОСОБА_11 , мати ОСОБА_3 ) у документах, наданих для експертизи, а також у інших документах вказаних осіб є ідентичними. Вказані розбіжності у написанні прізвища виникли внаслідок відхилення від орфографічних норм або правил і принципів міжмовного перетворення прізвищ.

Відповідно до пункту 4 перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 № 435-ІУ цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України. Положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином, до відносин, що виникли необхідно застосовувати положення цивільного законодавства, що діяло на момент смерті як ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , так і ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно із положеннями ст. ст. 524, 525, 526 ЦК УРСР (1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Згідно із положеннями ст. 529 ЦК УРСР (1963 р.) спадкоємцями першої черги є в рівних частинах діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Стаття 548 ЦК УРСР (1963 р.) передбачає, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР закріплено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право

Відповідно до ст. 315 ЦПК України передбачає перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення, яких розглядаються судом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих, чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права, якщо це оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним його документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відтак, у зв`язку з наявними розбіжностями у написанні прізвища у свідоцтві про смерть спадкодавця ОСОБА_3 та Свідоцтві про право власності на спадкове майно, у позивача виникає необхідність у встановленні факту належності правовстановлюючого документа та свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , що підлягає задоволенню, оскільки судом на підставі досліджених доказів встановлено, що заповіт, посвідчений 01.04.1998 року Виконавчим комітетом Бучанської селищної ради народних депутатів, який зареєстрований в книзі записів нотаріальних дій за №237, відповідно до якого ОСОБА_7 , що проживає в АДРЕСА_2 , заповіла все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в рівних долях та Свідоцтво про право власності на житло № 868/673 від 15.10.1997 року, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради на підставі розпорядження №119 від 16.09.1997 року, зареєстрованому в Ірпінському БТІ 17.10.1997 року, на ім`я ОСОБА_7 дійсно належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

У постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі №205/4311/14-ц (провадження №61-10174св19), зроблено висновок, що визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, зокрема, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.ст.79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що обставини, які викладені у позовній заяві, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні на підставі зібраних доказів, отож наявність порушеного права позивача доведена, відтак воно підлягає захисту судом шляхом визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.ст.12, 76-81, 206, 247, 258-259, 263-265, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та заповіту, визнання права власності в порядку спадкування,- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 4 780 (чотири тисячі сімсот вісімдесят) гривень 90 копійок.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Ірпінська державна нотаріальна контора Київської області, код 02884428, Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Центральна, будинок 55.

Суддя: О.В. Чернова