Рішення

від 11.10.2024 по справі 761/16629/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16629/24

Провадження № 2-а/761/436/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головного спеціаліста-інспектора з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюка Віталія Івановича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВАКУАТОРКАР», Головне управління Національної поліції у місті Києві, про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі та стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, згідно з яким просила суд:

1. Визнати протиправними дії інспектора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Павлюка Віталія Івановича щодо тимчасового затримання 22 квітня 2024 року належного ОСОБА_1 транспортного засобу RANGE ROVER EVOQUE д.н.з. НОМЕР_1 .

2. Скасувати постанову серії 2КІ №0000495191 від 22.04.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений адміністративний штраф у розмірі 340, 00 грн., матеріальну шкоду 1414,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 2 500,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 22.04.2024 інспектором з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюком В.І. винесено постанову серії 2КІ №0000495191 від 22.04.2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн. за фактом порушення вимог п.п. «е» п.15.9 Правил дорожнього руху. Того ж дня, автомобіль марки LAND ROVER модель RANGE ROVER EVOQUE д.н.з НОМЕР_3 евакуйовано та доставлено на платний паркувальний майданчик. Про такі обставини позивачці стало відомо із застосунку Київ Цифровий. 22.04.2024 позивачкою сплачено три платежі: штраф у розмірі 340, 00 грн.; за евакуацію ТЗ на рахунок ТОВ «ЕВАКУАТОРКАР» - 1270 грн.; та за збереження ТЗ на спец, майданчику за 1 добу на рахунок ГУНП у м. Києві - 144,00 грн.

У позовній заяві вказано, що дії відповідачів та відповідно постанова від 22.04.24 винесена інспектором безпідставно, докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення відсутні, а відтак наявні підстави для скасування зазначеної постанови та закриття провадження у справі, в зв`язку з чим позивачка вимушена звернутись до суду із даним позовом. Оскаржувана постанова серії 2КІ №0000495191 від 22.04.2024; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу; дані про замір відстані на місці вчинення правопорушення, у позивачки відсутні, оскільки інспектором з паркування Павлюком В.І., їй, як власниці ТЗ, не надавалися.

Позивачкою вказано, що з фотофіксації, яку долучено в застосунок Київ Цифровий, вбачається, що факт заміру (30 метрів) розташування автомобіля по відношенню до об`єктів, вказаних в п.15.9.е згідно ПДР України, на підставі якого можна було б зробити про наявність порушення - відсутній. Всупереч вимогам КУпАП, інспектором з паркування Павлюком В.І, не встановлено особу/водія, яка здійснила 22.04.2024 зупинку ТЗ д.р.н. НОМЕР_1 . Також, позивачкою вказано, що акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу позивачки відсутній як в застосунку Київ Цифровий, так і не надано власнику ОСОБА_1 під час забирання автомобіля із штрафмайданчику. При цьому, на лобовому склі ТЗ не було залишено і оскаржуваної постанови.

Разом з тим, у позовній заяві вказано, що для цілей КпАП України розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб, зокрема, розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме, ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів. Однак як вбачається з фотозйомки долученої до застосунку, автомобіль RANGE ROVER EVOQUE д.н.з НОМЕР_1 взагалі не перешкоджав дорожньому руху, так само як і не створював загрозу безпеці руху. Таке твердження чітко видно на зображеннях, які зроблено відповідачем 2. Разом з цим, фотофіксація ймовірного правопорушення спростовується самим же фото, з яких видно абсолютно вільний під`їзд евакуатора «Мерседеса» та його безперешкодна зупинка, маневри напроти зупинки громадського транспорту, тощо. У разі якби, евакуйований автомобіль RANGE ROVER EVOQUE суттєво перешкоджав дорожньому руху або створював загрозу безпеці руху - то очевидно, що евакуатор «Мерседес» теж не міг би вільно зупинитися на проти зупинки, однак, ніяких перепон на фото не зафіксовано. З наданого фото також вбачається, що автомобіль здійснивши стоянку, не перешкоджав і руху пішоходам, оскільки з фото видно, що на тротуарі для руху людей залишилось більше 2 метрів, що свідчить про відсутність і таких перепон.

З поміж іншого, позивачкою зазначено, що вона понесла майнову відповідальність тричі, а саме сплатила три платежі: штраф у розмірі 340,00 грн., за евакуацію ТЗ - 1270,00 грн. та за збереження ТЗ на спец майданчику за 1 добу - 144,00 грн.. У позовній заяві вказано, що внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень спірної постанови позивачка понесла реальні збитки в сумі 1 414,00 грн., що складається із витрат пов`язаних з евакуацією транспортного засобу у розмірі 1 270,00 грн., палата вартості зберігання транспортного засобу на спец. майданчику в промірі 144,00 грн., що підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань

Також, у позовній заяві зазначено, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди в розмірі 2 500 грн., оскільки емоційний стан та душевні хвилювання, які власниця ТЗ пережила, коли почула від певної особи, що автомобіль зник, його немає на місці де він його залишив, складно передати словами. При цьому повідомляє, що ні позивачка, як власниця авто, ні водій ТЗ д.н. НОМЕР_1 , не є постійними мешканцями Києва і не мали в своїх телефонах мобільний застосунок Київ Цифровий і, відповідно, інформація про евакуацію ТЗ саме інспектором з паркування, а не викрадення авто, їм стала відома не одразу.

У зв`язку із викладеним позивачка просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2024 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.06.2024 до суду надішли письмові пояснення третьої особи ГУНП у місті Києві, у якій останній просив відмовити у задоволенні у повному обсязі, в пояснення зазначено, що ГУНП в м. Києві відповідно до п. 3 Порядку №990 забезпечено зберігання тимчасово затриманого автомобіля 04.07.2023, внаслідок чого позивачем були сплачені кошти за збереження автомобіля на спеціальному майданчику протягом 1 доби. У поясненнях зазначено, що Головне управління Національної поліції в м. Києві відповідно до правових норм, жодних прав та обов`язків, щодо винесення рішення про тимчасове затримання транспортних засобів чи винесення оскаржуваної постанови не має.

30.07.2024 до суду надійшли заперечення на подані письмові пояснення ГУНП у місті Києві, в яких викладено частково обставини аналогічні тим, що вказані у позовній заяві.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.07.2024 замінено у вказаній справі неналежних відповідачів у справі Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Інспектор Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації Павлюка Віталія Івановича, - на належних відповідачів: - Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головного спеціаліста-інспектора з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюка Віталія Івановича.

18.09.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача - Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому останній просить відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на його необґрунтованість. Відповідачем вказано, що позивачем не доведено відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 ст. 122 КУпАП та відповідно не спростовано правомірність дій відповідача при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.05.2023 року серії 2КІ № 0000495191. При цьому відповідачем зазначено, що вказаною постановою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за зупинку транспортного засобу ближче 30 м. від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушено пп. е) п. 15.9 та вчиненно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

У відзиві вказано, що з матеріалів фотофіксації оскаржуваної постанови, вбачається, що транспортний засіб позивача розміщено на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів між знаками 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса» та 5.45.2 «Кінець пункту зупинки автобуса». Враховуючи, що транспортний засіб позивача розміщено безпосередньо на посадковому майданчику, заміри відстані Інспектором не проводились.

Також у відзиві вказано, що розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, зокрема якщо транспортний засіб розташовано ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків (пп. ) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП),

Також, відповідачем зазначено, що фотофіксація адміністративного правопорушення здійснена належним технічним засобом, оскільки у даному випадку фотофіксація здійснювалася не в автоматичному режимі, а за допомогою технічного засобу АРМ Інспектора безпосередньо інспектором з паркування, то в даному випадку вимоги Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не застосовуються. Водночас, на вказаний засіб наявний Атестат відповідності Системи технічного захисту інформації, зареєстрованого в адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 23 грудня 2021 року за № 23710.

Окрім того, відповідачем вказано, що, враховуючи той факт, що постанову винесено законну та правомірну, а тимчасове затримання транспортного засобу відбулося в межах чинного законодавства, то і вимога щодо стягнення з відповідача матеріальної і моральної шкоди є необґрунтованою. Окрім того, у відзиві зазначено, що обов`язковою умовою для визначення протиправними рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень є наявністю факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом.

25.09.2024 до суду надійшла заява відповідача Департамента транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про долучення до матеріалів справи доказів на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів.

27.09.2024 до суду надійшла відповідь позивача на відзив у якій позивачка просила позовну заяву задовольнити у повному обсязі. У відповіді на відзив зазначено, що на фотоматеріалах відсутня жовта розмітка на дорозі та інших ознак діючої зупинки громадського транспортну. Також, вказані аналогічні обставини тим, що викладені у позовній заяві.

01.10.2024 до суду надійшли заперечення відповідача Департамента транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)на відповідь на відзив.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування другого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюком Віталієм Івановичем про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) від 22 квітня 2024 року серії 2КІ № 0000495191 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн.

З постанови вбачається, що транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE д.н.з НОМЕР_3 , 22 квітня 2024 року о 14 год. 37 хв. на вул. Князів Островських, 29 в м. Києві зупинено ближче 30 м від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушено п. 15.9 е) ПДР України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Технічний засіб, яким здійснено фото/відео фіксацію правопорушення: АРМ Інспектора.

Сторонами не заперечувалось, що власником транспортного засобу «LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE», державний номерний знак НОМЕР_3 є позивачка ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрації транспортного засобу № НОМЕР_4 .

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом позовних вимог позивача є оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів від 22.04.2024 серія 2КІ №0000495191.

Відповідно до положень частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Слід зазначити, що умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав, тобто створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона має право розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.

Рішенням Київської міської ради від 5 жовтня 2023 року № 7112/7153 «Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в місті Києві» уповноважено посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Також уповноважено посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводити тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку в разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту, а також зупинки чи стоянки транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома); створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), у зупинці або стоянці), частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, визначених частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху), а також у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Отже, головний спеціаліст-інспектор з паркування другого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюк Віталій Іванович наділений повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення на підставі КУпАП.

Відповідно до п. 3.4. ГБП 13.2.3-37641918-550:2018 Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорт). Загальні вимоги проектування, посадковий майданчик - майданчик з твердим покриттям призначений для очікування, посадки та висадки пасажирів маршрутного транспорту.

Підпунктом е) п. 15.9 ПДР України визначено, що зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів.

Відповідно до положень розділу 33 Правил дорожнього руху України (надалі - Правил):

- знак 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса». Знак позначає початок посадкового майданчика автобуса, що рухається за встановленим маршрутом;

знак 5.45.2 «Кінець пункту зупинки автобуса». Позначає кінець посадкового майданчика автобуса.

Підпункт а) п. 15.10 стоянка забороняється у місцях, де заборонена зупинка.

Пунктом 1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Положеннями ст.14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Таким чином, суд критично оцінює доводи позовної заяви, що відповідачем не перевірено чи дійсно вона було за кермом автомобіля і чи зупиняла вона так автомобіль, оскільки позивачку ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, як власника транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE», державний номерний знак НОМЕР_3 .

Згідно ч. 3 ст. 279-1 КУпАП якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Таким чином, у суда немає підстав вважати, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП у даному випадку, є не ОСОБА_1 а інша особа.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно наці правовідносини поширюється положення ч.4 ст.258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Як встановлено судом, при складенні оскаржуваної постанови інспектором проведено фотофіксацію правопорушення в режимі фотозйомки технічним засобом АРМ Інспектора про що відповідно до вимог ст. 283 КУпАП вказано у постанові.

АРМ Інспектора - технічного засобу, за допомогою якого здійснювалась фотофіксація правопорушення, відповідач зазначає, що зазначений технічний засіб працює під управлінням операційної системи Android, має функції запису, зберігання, відтворення та передачі фото-, відеоінформації та на якому встановлене мобільний додаток «АРМ Інспектор», що є складовою частиною інформаційно-телекомунікаційної системи «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ цифровий», комплексна система захисту інформації якої має відповідний атестат відповідності Держспецзв`язку, володільцем якої є комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр».

Так, веб-сайт, посилання на який міститься в оскаржуваній постанові, kyiv.digital/penalty/check через ідентифікатори доступу до фото/відеоматеріалів правопорушення - номер постанови від 26.05.2023 року, де містяться фото транспортного засобу «LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE», державний номерний знак НОМЕР_3 , а саме містить десять фотознімків, виконаних з різних ракурсів, які відображають: дату порушення - 26.05.2023 року, час вчинення правопорушення - з 14:36 до 14:37.

Зі змісту матеріалів фотофіксації, які у містяться у матеріалах справи, вбачається, що транспортний засіб «LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE», державний номерний знак НОМЕР_3 , який зареєстровано за позивачкою ОСОБА_1 , зупинено 22 квітня 2024 року о 14 год. 37 хв. на вул. Князів Островських, 29 в м. Києві ближче 30 м від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів

Позивачем не заперечувався факт зупинки належного йому транспортного засобу «LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE», державний номерний знак НОМЕР_3 , 22 квітня 2024 року на вул. Князів Островських, 29 у м. Києві, при цьому заперечення зводились до відсутності замірів такої зупинки до посадкового майданчику зупинки маршрутних трансполярних засобів та те, що таке розміщення транспортного засобу не перешкоджувало руху ні інших транспортних засобів, ні пішоходам.

Також з матеріалів фотофіксації вбачається, що транспортний засіб «LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE», державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , дійсно розміщено на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів між знаками 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса» та 5.45.2 «Кінець пункту зупинки автобуса» за адресою: м. Київ, вул. Князів Островських, 29 - що є очевидним, а транспортний засіб розташований таким чином, що створює перешкоду дорожньому руху та загрозу безпеці руху іншим транспортним засобам.

В даному випадку слід зазначити, що розміщення вказаного транспортного засобу «LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE», державний номерний знак НОМЕР_3 , ближче 30 м від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, є очевидним та чітко підтверджується матеріалами фотофіксації, оскільки вказаний транспортний засіб зупинено між знаками 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса» та 5.45.2 «Кінець пункту зупинки автобуса» за адресою: м. Київ, вул. Князів Островських, 29

При цьому, факт того, що транспортний засіб «LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE», державний номерний знак НОМЕР_3 , ближче 30 м від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, в даному випадку є очевидним, що є порушенням пп. «е» п.15.9 ПДР України, про що додатково свідчить заокруглення бордюрного каменю з обох сторін виїзду з прилеглої території, а тому суд оцінює критично обґрунтування позиву, що якість за зміст проведеної фотозйомки не дають можливість достовірно встановити розмір відстані транспортного засобу позивач до суцільної смуги.

Крім того, суд відхиляє обґрунтування позову, що фотозйомка проводилась несертифікованим невідомим технічним засобом без зазначення його ідентифікуючих даних (серійного та інвентарного номера, марки, серії), відсутні дані про повірку технічного засобу, оскільки вони є безпідставними, так як в оскаржуваній постанові 2КІ №0000495191 вказано технічний засіб, яким здійснено фото/відео фіксацію правопорушення: термінал АРМ Інспектора. При цьому, до відзиву відповідачем долучено копію атестату відповідної від 23 грудня 2021 року, який дійсний до 23 грудня 2026 року.

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 760/18239/23 містить наступну правову позицію: Додатково, відповідачем надано на вказаний засіб Атестат відповідності Системи технічного захисту інформації, зареєстрований в адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 23 грудня 2021 року за № 23710З огляду на викладене, фотофіксація адміністративного правопорушення здійснена належним технічним засобом, тому посилання позивача, що у постанові не вказано технічний засіб, яким було здійснено фото-, відеофіксацію правопорушення, зокрема: тип, найменування та місцезнаходження виробника засобу вимірювальної техніки, ідентифікаційний номер призначеного органу, технічний засіб, яким було здійснено фотофіксацію правопорушення АРМ Інспектора не внесено в Реєстр затверджених типів ЗВТ колегія суддів оцінює критично.

Таким чином, судом встановлено, що Атестат відповідності Системи технічного захисту інформації, зареєстрований в адмініе грації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 23 грудня 2021 року за № 23710 є належним і достатнім доказом приналежності «АРМ Інспектора» до технічних засобів в розумінні положень ст. 283 КУпАП

Суд зазначає, що вказані речові докази відповідають критеріям належності та допустимості, оскільки одержані з дотриманням закону та містить інформацію про обставини, які мають значення для справи.

Встановлено, що на виконання вказаних вище приписів чинного законодавства України відповідачем було здійснено фотофіксацію, вказаних обставин в кількості десяти зображень з різних ракурсів.

Крім того, позивачкою не заперечується факт зупинки належного їй транспортного засобу «LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE», державний номерний знак НОМЕР_3 , 22 квітня 2024 року за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 29, що також підтверджується матеріалами фотофіксації.

Згідно з статтею 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 5 статті 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;дату розгляду справи;відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи;зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення: прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);розмір штрафу та порядок його сплати;правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Встановивши власника автомобіля, а саме ОСОБА_1 , за якою зареєстровано транспортний засіб «LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE», державний номерний знак НОМЕР_3 , інспектором з паркування винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 22 квітня 2024 серія 2КІ № 0000495191 за порушення вимог частини третьої статті 122 КУпАП.

Судом критично оцінюються доводи позивача, щодо неотримання ним оскаржуваної постанови з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п`яти днів з моменту отримання звернення.

Як вбачається з матеріалів справа, а саме з квитанцій яка додається позову та не заперечувалось позивачкою, що 22 квітня 2024 року сплачено 340 грн. штраф за постановою серії 2 КІ № 0000495191, 1270 грн. за евакуацію автомобіля «LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE», державний номерний знак НОМЕР_3 , 144 грн. - за збереження ТЗ «LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE», державний номерний знак НОМЕР_3 , на спецмайданчику за 1 добу. Таким чином, чинним законодавством не передбачено надіслання постанови про накладення адміністративного стягнення, що була виконана протягом десяти днів з дня її винесення.

Згідно ч. 1 ст. 300-1 КУпАП у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормами ч.ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, вбачається, що головним інспектором повністю дотримані норми чинного законодавства України при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.05.2023 серія 2КІ № 0000495191.

Досліджуючи матеріали справи, судом було встановлено те, що доказів неправомірних дій відповідачів Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головного спеціаліста-інспектора з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Павлюка Віталія Івановича, не було надано, а приймаючи оскаржувану постанову, спеціаліст-інспектор з паркування реалізовував свої повноваження по забезпеченню безпеки дорожнього руху.

Окрім того, частиною третьою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вказану норму, вимога позивача про визнання визнання протиправними дії інспектора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Павлюка Віталія Івановича щодо тимчасового затримання 22 квітня 2024 року належного ОСОБА_1 транспортного засобу «LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE», державний номерний знак НОМЕР_3 , не може бути задоволена з огляду на встановлення частиною третьою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України вичерпного переліку повноважень місцевого загального суду, як адміністративного, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд приймаючи рішення звертає увагу на те, що відповідно до висновку Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 17 травня 2018 року у справі №670/346/17, було зазначено наступне: «доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (передбачені статтею 251 КУпАП).».

Суд зауважує, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Оскільки позивачем не доведено відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідно не спростовано правомірність дій інспектора з паркування при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення 22.04.2024 серія 2КІ № 0000495191, відтак позовні вимоги про визнання дій інспектором Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюка Віталія Івановича та про скасування вказаної постанови не підлягають задоволенню.

Разом із тим, згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Крім того, враховуючи, той факт, що постанову винесено законно та правомірно, а тимчасове затримання транспортного засобу відбулося в межах чинного законодавства.

Вимоги позовної заяви про стягнення на користь позивачки штрафу у розмірі 340,00 грн. та матеріальної шкоди у розмірі 1 414 грн. 00 коп., що складається із витрат пов`язаних з евакуацією транспортного засобу у розмірі 1 270,00 грн., палата вартості зберігання транспортного засобу на спец. майданчику в промірі 144,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 2 500,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки дії відповідачів не визнано неправомірними, а при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення від 22.04.2024 серія 2КІ № 0000495191 та евакуації транспортного засобу «LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE», державний номерний знак НОМЕР_3 дотримані норми чинного законодавства України.

Крім того, враховуючи, той факт, що постанову винесено законно та правомірно, а тимчасове затримання транспортного засобу відбулося в межах чинного законодавства, то і відшкодування вказаних коштів є безпідставним.

Також, враховуючи, що вказані вимоги позивачки про стягнення штрафу та коштів на відшкодування матеріально і моральної шкоди є похідними від вимоги про визнання дій спеціаліста інспектора протиправними та скасування постанови 2КІ №0000495191 від 22 квітня 2024 року відносно ОСОБА_1 , які є недоведеними, то суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення штрафу, матеріальної та моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Таким чином, інші доводи сторін не впливають на вищевказані висновки суду.

Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У порядку ч.4 статті 139 КАС встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 14-2, 122, 152-1, 248, 251, 255, 258, 265-4, 279-1, 280, 283, 288, 289 КУпАП, ст.ст.5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251, 286 КАС України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головного спеціаліста-інспектора з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюка Віталія Івановича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВАКУАТОРКАР», Головне управління Національної поліції у місті Києві, про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі та стягнення коштів, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його нескасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: