Рішення

від 16.12.2024 по справі 320/20434/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року справа №320/20434/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкора Трейд» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку (згідно з календарним штемпелем на конверті відправлено 29.12.2023) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкора Трейд» (зареєстрована у суді 09.05.2024), яка сформована в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 29.12.2023, до Київської митниці.

Просили суд визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2023/000074/2 від 06.12.2023, винесене Київської митницею, та визнати противоправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2023/001084 від 06.12.2023.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, суд ухвалою від 16.05.2024 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 04.06.2024, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, їх митна вартість визначалась за основним методом - ціною договору (контракту), відповідні відомості заявлялися у декларації митної вартості, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження ціни. Наголосили на безпідставності прийняття оскаржуваного рішення про коригування та недоведенні недостатності поданих до митного оформлення документів для визначення митної вартості за ціною договору. Підкреслили, що усі подані до митного оформлення документи чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у них відсутні ознаки підробки, вони містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена. Також звернули увагу, що витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

У зв`язку із цим, просили задовольнити позов.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Зазначили, що документи товариства, надані до митного оформлення, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Звертали увагу, що у цьому випадку спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками і на те, що мали місце митні оформлення подібного товару за нижчими цінами. Наголошували, що мали всі правові підстави для уточнення митної, а обов`язок доведення митної вартості лежить на позивачеві.

У відповіді на відзив позивач вказав, що викладені у відзиві обставини жодним чином не спростовують позовні вимоги позивача, не підтверджують факт правомірності та законності дій відповідача при винесенні ним рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийняття митної декларації, містять необґрунтовані твердження і інформацію, що не відповідає дійсності.

Митним органом подано заперечення на відповідь на відзив, де зазначено, що у митній декларації країни відправлення не вказано ні номер контракту, ні номер інвойсу. Також висловлено зауваження до банківських платіжних документів, як і документів, які стосуються перевезення.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Анкора Трейд» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 33737428), зареєстроване 26.09.2005, його місцезнаходження 03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 34; основний вид діяльності 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Так, 04.02.2021 між ТОВ «Анкора Трейд» (замовник) та компанією JIAXING CHIAYO IMPORT EXPORT CO., LTD. (зареєстрована за законодавством Китайської народної республіки) (постачальник) укладено контракт №402/21 (а.с.17-20).

За його умовами постачальник виготовляє та продає будівельне кріплення покупцю, а покупець сплачує продукцію (товар) та отримує її.

Покупець за власний рахунок організує доставку товару та несе повну відповідальність за товар з моменту його завантаження на борт судна в порту постачальника.

На кожну окрему поставку постачальник виписує рахунок (проформу-інвойс), який містить асортимент, ціну кожної позиції, кількість товару.

Ціна товару включає вартість пакування та маркування товару, доставку до порту, узгодженого сторонами, визначається сторонами на кожну окрему партію товару.

Поставка товару здійснюється на умовах FOB (Циндао або Шанхай, Китай) згідно правил INCOTERMS-2010.

29.12.2021 додатком №1 до контракту №402/21 його строк дії продовжено до 31.12.2024 (а.с.20зв.).

15.06.2023 сторонами підписано специфікацію у межах контракту №402/21 на виготовлення та поставку гвинтів самонарізних та анкерів клинових з гайкою і шайбою (а.с.23).

12.09.2023 постачальником складено інвойс №23CY023332 на суму 24 847, 75 доларів США, що передбачає продаж переліку товару загальною вагою 3 757,20 кг на 30 палетах, який відповідає переліку товару, зазначеного в специфікації (а.с.23).

Як видно із названого інвойсу, портом завантаження є Ціндао (QINGDAO), Китай, портом розвантаження - Гданськ, Польща; умови оплати: 14 % передоплати та 86% оплата протягом 30 днів після завантаження; умови поставки: FOB QINGDAO, відповідно до Інкотермс-2010.

Також, 12.09.2023 постачальник надав позивачу: прайс-лист; калькуляцію до інвойса №23CY023332, яка містить перелік товару, із зазначенням вартості виробництва товару, пакування, транспортування, ціну за одиницю товару; пакувальний лист до інвойса №23CY023332.

Як пояснив позивач, передоплата за інвойсом №23CY023332 в сумі 3 634, 76 доларів США, що становить 14 % вартості товару, було зараховано сторонами контракту з попередніх оплат а саме: з оплати, здійсненої позивачем за контрактом №402/21 та інвойсом №21CY021269 за платіжним дорученням №1304 від 23.11.2021. Такий залік оплати відбувся у відповідності до листа покупця від 14.03.2022 до постачальника з проханням зарахувати цю передплату як оплату за наступним інвойсом через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України.

15.09.2023 відповідно до платіжного документу в іноземній валюті №1425, позивач перерахував на користь постачальника 21 212,99 доларів США на виконання оплати за Контрактом №402/21 та інвойса №23CY023332, що становить 86 % вартості товару.

Товариство стверджує, що оплатили постачальнику 24 847,75 доларів США, що становить 100 % вартості товару за інвойсом №23CY023332, виставленого за контрактом №402/21.

З метою здійснення перевезення товарів в Україну позивачем укладено з ТОВ «Клевер Тім» договір №0509/23/02 транспортного експедирування від 05.09.2023.

На підтвердження витрат транспортування товарів та включення вартості таких послуг до митної вартості надано довідку ТОВ «Клевер Тім» №2111/23 від 21.11.2023 відповідно до якої: вартість міжнародного перевезення за маршрутом CHINA, QINGDAO - GDANSK, POLAND згідно коносаменту HYSF2023090056 складає 30 623,44 грн; додатковi послуги з контейнерiв та вантажiв за межами державного кордону України - 25 018,95 грн.; міжнародні транспортні послуги по маршруту Гданськ, Польща - м/п Шегині - 121 590,00 грн.; міжнародні транспортно-експедиційні послуги по маршруту м/п Шегині - Київ, Україна - 92 367,00 грн.

Як видно із товарно-транспортної накладної CMR №20364 від 21.11.2023, товари були доставлені з Польщі до України.

Як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем, страхування вантажу не проводилось.

Згідно з платіжною інструкцією №2248 від 22.11.2023 позивач оплатив 57 642,39 грн. на користь ТОВ «Клевер Тім» за послуги з міжнародного морського перевезення згідно рахунку №РФ-18680 від 20.11.2023.

На підставі платіжної інструкцієї №2311 від 05.12.2023, товариство перерахувало 215 891,14 грн. на користь ТОВ «Клевер Тім» за міжнародні транспортні послуги згідно рахунку №РФ-18699 від 21.11.2023.

Як видно із висновку за результатами цінового моніторингу №Ц-1559, проведеного Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою від 04.12.2023, - контрактна вартість товару, поставленого за договором №402/21 та інвойсом №23CY023332, є обґрунтованою та відповідає ціноутворюючим факторам ринку.

05.12.2023 під час митного оформлення товариством позивача подано до митного органу електронну митну декларацію №23UA100320040679U2 із визначенням митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (а.с.42-43).

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу разом з митною декларацією №23UA100320040679U2 позивачем подані:

- контракт 402/21 від 04.02.2021 (а.с.21);

- додаток №1 від 29.12.2021 до контракту 402/21 (а.с.20зв.);

- пакувальний лист від 12.09.2023 (а.с.26);

- інвойс 23СY023332 від 12.09.2023 (а.с.32);

- специфікацію від 15.07.2023 (а.с.21-22);

- прайс-лист від 12.09.2023 (а.с.24);

- товарно-транспортну накладну CMR 20364 від 21.11.2023 (а.с.36);

- коносамент HYSF2023080056 від 17.09.2023 (а.с.44);

- супровідний документ (dispatch note model Т1) MRN23PL322080NU6A86G3 від

21.11.2023 (а.с.45);

- сертифікат походження № 23С3304А1454/00049 від 18.09.2023 (а.с.30);

- платіжне доручення SWIFT на підсумкову оплату №1425 від 15.09.2023 (а.с.29);

- платіжне доручення SWIFT на попередню оплату №1618 від 25.10.2023 (а.с.46);

- договір №0509/23/02 від 05.09.2023 транспортного експедирування з ТОВ «Клевер

Тім» (а.с.31-34);

- договір на автодоставку (перевезення) №ХП-251 від 10.11.2023 (а.с.47);

- договір №26/07/23 від 26.07.2023 перевезення вантажу автомобільним транспортом (а.с.48-52);

- разову перепустку ПР-70702 від 05.12.2023 (а.с.53);

- митну декларацію країни відправлення 422720230000835209 від 14.09.2023 (а.с.59);

- висновок Торгово-промислової палати України Ц-1559 від 04.12.2023 (а.с.39-41);

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (а.с.35).

За результатами розгляду поданих документів, митниця направила позивачу електронне повідомлення, в якому вказано, що заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана з тих причин, що подані для підтвердження митної вартості товару документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначили наступне:

1) в пункті 1.2 контракту від 04.02.2021 № 402/21 вказано, що на кожну окрему поставку постачальник виписує рахунок (проформу-інвойс), який містить: асортимент, ціну кожної позиції, кількість товару, але проформу-інвойс до митного оформлення не надано;

2) в пункті 5.2 контракту від 04.02.2021 № 402/21 зазначено, що сторони домовилися про те, що 20 % вартості має бути сплачено як передоплата до початку виробництв. Решта 80 % вартості має бути сплачена протягом 20 календарних днів після отримання копії коносамента (дати завантаження товару на борт судна), але до дати тест-релізу. Тобто відповідно до вищезазначеного пункту контракту має бути 100 % передоплата, але в наданих банківських платіжних документах, що стосується товару від 15.09.2023 №1425 та від 25.10.2023 №1618 загальну сума передоплати становить 24 077, 69 доларів США, а відповідно до інвойсу від 12.09.2023 № 23CY023332 загальна фактурна вартість становить 24 847, 75 доларів США;

3) в пункті 7.1 контракту від 04.02.2021 № 402/21 зазначено, що постачальник має надати покупцю наступні документи до кожного відправлення: калькуляцію виробництва, однак до митного оформлення калькуляцію виробництва не надано;

4) в наданому прайс-листі від 01.09.2023 не зазначено умови поставки товару.

Запропоновано подати протягом 10 календарних днів наступні додаткові документи (за наявності):

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, пов`язаних із виконанням умов договору( угоди, контракту);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору ( угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти ( прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- страхові документи, а також документи що містять відомості про вартість страхування;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

06.12.2023 ТОВ «Анкора Трейд» із листом № 231205/01 від 05.12.2023, окрім вже поданих, додатково надало відповідачу копії таких документів (а.с.58, 58 зв.).:

- платіжне доручення №1304 від 23.11.2021 на суму 3 634,76 дол. США, оплата за яким була зарахована як 14 % вартості товару за інвойсом №23CY023332 (а.с.27);

- платіжну інструкцію №2311 від 05.12.2023 про оплату за міжнародні транспортні послуги (а.с.38);

- платіжну інструкцію №2248 від 22.11.2023 щодо оплати послуг з морського перевезення (а.с.37);

- заявку на доставку 3008/01 від 30.08.2023;

- довідку транспортної компанії №2111/23 від 21.11.2023 (а.с.35);

- проформу-інвойс від 23.11.2021 № 23CY023332;

- калькуляцію вартості виробництва від 12.09.2023 (а.с.25);

- лист ТОВ «Анкора Трейд» до постачальника про перезалік коштів від 14.03.2023 (а.с.28);

- лист ТОВ «Анкора Трейд» № 231205/01 від 05.12.2023 (а.с.56);

- рахунок на морське перевезення вантажу 18680 від 20.11.2023 (а.с.54);

- рахунок на авто доставку вантажу 18699 від 21/11/2023 (а.с.55);

- платіжну інструкцію № 2311 від 05.12.2023 про оплату за міжнародні транспортні послуги (а.с.38);

- платіжну інструкцію №2248 від 22.11.2023 щодо оплати послуг з морського перевезення (а.с.37).

Тут же відображено пояснення про те, що додано платіжне доручення №1304 від 23.11.2021 на суму попередньої оплати по інвойсу, відправка по якому була відмінена у зв`язку із воєнним станом в Україні. Зазначено, що сума платіжних документів №1304 та №1425 складає повну суму по інвойсу.

Висловлено прохання завершити митне оформлення в термін згідно законодавства, у зв`язку із тим, що надано всі необхідні документи.

Також позивачем подано до митниці і окремо письмові пояснення листом від 05.12.2023 №231205/01 щодо платіжних документів №1304 та №1425 і відповідних розрахунків із контрагентом (а.с.56).

Крім того, у названому листі товариство зазначило, що розрахунки платежів третім особам на користь продавця не проводилися; розрахунки сплати комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням договору, не проводилися; страхування вантажу не здійснювалося.

У листі № 231206/01 від 06.12.2023 ТОВ «Анкора Трейд» повідомило відповідача, що ним надано всі документи для підтвердження митної вартості товару у відповідності до статті 53 Митного кодексу України, зазначено, що інші документи надаватися не будуть (а.с.58,58 зв.).

У свою чергу, відповідачем прийнято рішення №UA100320/2023/000074/2 від 06.12.2023 про коригування митної вартості товарів (а.с.61-62), визначено митну вартість товару за резервним методом, зазначено, що митну вартість визначено на підставі митних декларацій № UA100320/2023/28794 від 12.09.2023 та № UA100320/2022/386638 від 07.07.2022.

Відповідачем зазначено, що причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.

Зокрема, митниця вказала таке:

«Декларантом додатково надано банківський платіжний документ, що стосується товару, від 23.11.2021 № 1304, в якому зазначені інвойс від 23.11.2021 № 21CY021269, однак до митного оформлення його не надано та надано лист від отримувача щодо призупинення виробництва товару по проформі-інвойс увід 23.11.2021 № 21CY021269. Додатково надано проформу-інвойс від 23.11.2021 № 23CY023332 та калькуляцію виробництва від 12.09.2023.

Надані банківські платіжні документи, що стосується товару, не містять відомостей, передбачених платіжною системою SWIFT та Положенням про порядок виконання надавачами платіжним послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 у редакції від 25.08.2022 № 189. Зокрема, дані платіжні інструкції не містять відміток банківської установи та підпису (власноручного/електронного) відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатися рахунком та відміток банківської установи.

Наданий до митного оформлення висновок за результатами цінового моніторингу від 04.12.2023 № Ц-1559 виданий Київською обласною ТПП взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Вищезазначений висновок виданий на підставі аналізу наданих документів з урахуванням цінової пропозиції постачальника щодо вартості товару. Згідно зі статтею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. У зв`язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних.

Митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). Відомості щодо ціни, яка сплачена, не підтверджені документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини двадцять першої статті 58 Кодексу».

Митну вартість визначено із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях з урахуванням фізичних характеристик, розміру партії, торгівельної країни, країни призначення товарів та комерційних умов.

06.12.2023 виписано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2023/001084 (а.с.65).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA100320040912U3 від 06.12.2023.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України (МК України, Митний кодекс), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

За положеннями частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частина третя статті 318 МК України).

За змістом частини першої статті 248 Митного кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

У силу вимог частини першої статті 257 цього Кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Статтею 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

За положеннями статей 49, 50 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За приписами статті 58 Митного кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

За змістом статті 53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини п`ятої статті 53 Митного кодексу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства.

Таким чином законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За положеннями частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У силу положень частин восьмої та дев`ятої статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Водночас приписи МК України зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у достовірності заявленої митної вартості товарів, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.01.2023 року у справі №813/713/18, від 06.09.2022 у справі №826/2187/16, від 21.05.2021 у справі №820/307/17 та інших.

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни), письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

За нормами статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; мінімальної митної вартості; довільної чи фіктивної вартості.

Як встановлено судом, приводом для витребування від декларанта додаткових документів і невизнання заявленої за основним методом визначення митної вартості товару стали твердженням про відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та містять розбіжності, зокрема, зазначалося, про відсутність проформи-інвойсу; непідтвердження 100 % оплати; неподання калькуляції виробництва; відсутність умов поставки у прайс-листі.

На спростування названих зауважень товариство подало, у тому числі, проформу-інвойс, калькуляцію виробництва, письмові пояснення із документальним підтвердженням оплати товару повністю тощо.

При цьому, суд наголошує, що митний орган при витребуванні додаткових документів навів загальний їх перелік, без конкретизації, які сумніви необхідно усунути.

Після подання додаткових документів, митниця прийняла оскаржуване рішення про коригування митної вартості, зазначивши, що декларантом додатково надано банківський платіжний документ, що стосується товару від 23.11.2021 № 1304, в якому зазначені інвойс від 23.11.2021 № 21CY021269, однак до митного оформлення його не надано, подані: лист від отримувача щодо призупинення виробництва товару по проформі-інвойсу від 23.11.2021 № 21CY021269, проформа-інвойс від 23.11.2021 № 23CY023332 та калькуляція виробництва від 12.09.2023. Також вказала, що надані банківські платіжні документи, що стосуються товару, не містять відомостей, передбачених платіжною системою SWIFT та Положенням про порядок виконання надавачами платіжним послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах; а наданий висновок за результатами цінового моніторингу від 04.12.2023 № Ц-1559, виданий Київською обласною ТПП, взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Також зазначалось, про наявність інформації про вищий рівень митної вартості ідентичних, подібних товарів.

Стосовно зауважень до оформлення платіжних документів, то суд враховує пояснення товариства про те, що вони оформлені в електронній формі і до них не застосовуються вимоги обов`язкової наявності печатки та зазначення прізвища, ім`я і по батькові відповідальної особи з її підписом, оскільки при електронній ідентифікації клієнта банком за допомогою апаратного цифрового ключа його підпис на платіжних документах не вимагається. Наявність в платіжній інструкції (дорученні) в іноземній валюті відомостей про суму коштів, яка перерахована за товар, найменування цього товару та чітке посилання на номер і дату контракту, дає можливість в повній мірі ідентифікувати товар. Так само, доказів підробки відповідних документах не подано.

При цьому, суд наголошує, що такі платіжні документи одразу подавалися митному органу і під час проведення процедури консультацій, зауважень до них не висловлювалося.

Стосовно інвойсу від 23.11.2021 № 21CY021269.

Так, перелік товару у спірному випадку визначено, зокрема, у таких документах: договорі №402/21, інвойсі №23CY023332, пакувальному листі, калькуляції виробництва від 12.09.2023, специфікації виробника товару від 15.07.2023, прайс-листі. Вартість товару за інвойсом №23CY023332 - 24 847,75 доларів США. Товариством надано митному органу документи про 100 % оплату товару, у відповідності до порядку оплати, вказаному в інвойсі №23CY023332 (14 % передоплати та 86 % оплата після завантаження), а саме: - передоплата 14 % вартості товару за інвойсом №23CY023332 в сумі 3 634,76 доларів США - за платіжним дорученням №1304 від 23.11.2021 в якості оплати за інвойсом №21CY021269 від 23.11.2021. У подальшому, через вторгнення російської федерації товариство звернулося до постачальника у листі від 14.03.2022 з проханням призупинити виробництво товару за інвойсом №21CY021269, а вже сплачену суму передоплати 3 634,76 доларів США зараховувати за наступним інвойсом №23CY023332. Згодом, післяплата 86 % вартості товару за інвойсом №23CY023332 в сумі 21 212,99 доларів США перерахована позивачем за платіжним документом №1425 від 15.09.2023. Разом сума коштів складає 24 847,75 доларів США, що є 100 % вартості товару за інвойсом №23CY023332. Названі документи надавалися під час процедури митного оформлення. При цьому, доводи позивача про те, що інвойс від 23.11.2021 №21CY021269 не стосується поставки товарів за митною декларацією №23UA100320040679U2 і не впливає на визначення митної вартості даних товарів, не спростовані відповідачем.

Стосовно наявної у відповідача інформації про вищу митну вартість подібного товару, то така обставина не може слугувати самостійною підставою як для витребування додаткових документів від декларанта, так і для коригування митної вартості.

Щодо зауважень до висновку за результатами цінового моніторингу товару, суд звертає увагу, що такий документ не належать до основних документів, які підтверджують митну вартість товарів. При цьому він може витребовуватися лише якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У цьому випадку відповідний висновок надавався на підтвердження відповідності заявленої митної вартості у сукупності із основними документами. Крім того, такий висновок підготовлений Київською торгово-промисловою палатою у відповідності до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Так само, цей документ подавався позивачем одразу і митниця у ході консультацій не висловлювала претензій щодо його оформлення і змісту.

Стосовно доводів відповідача щодо неналежного змісту прайс-листа, а саме відсутності у ньому умов поставки, то суд враховує правовий висновок Верховного Суду, що міститься в постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17, згідно з яким прайс-лист, по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, а по-третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість відомостей у прайс-листі, як на підставу для коригування митної вартості товару. Також суд зважає і на те, що зміст відповідного прайс-листа визначено продавцем, а не позивачем.

У відзиві митний орган навів нові зауваження, які не висловлювалися як на стадії консультацій, так і прийняття рішення про коригування, а саме: відсутність перекладу на українську мову експортної митної декларації та незазначенні у ній номеру інвойсу і контракту; відсутність договору мультимодального перевезення і зауваження до транспортних документів; непроведення страхування як порушення вимог законодавства.

Крім того, у відзиві митний орган повідомив, що у випадку, який розглядається, спрацювала Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Стосовно спрацювання Автоматизованої системи управління ризиками, то це не може слугувати самостійною підставою як для витребування додаткових документів від декларанта, так і для коригування митної вартості. Так, спрацювання ризиків АСАУР не може бути достатньою підставою щодо твердження під час перевірки показників митної декларації наявності у митного органу сумнівів та наявності підстав для витребування додаткових документів, оскільки згідно Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, його розроблено з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Держмитслужби під час митного контролю, прискорення митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій, та здійснення таргетингу та цей Порядок встановлює єдиний підхід до здійснення митними органами (їх структурними підрозділами) аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю.

Тобто, саме по собі спрацювання АСАУР не є достатнім доказом порушення декларантом положень МК України, а є тим розробленим методом, який покращує ефективність роботи митниці під час перевірки та оформлення МД, у свою чергу, посадові особи під час застосування СУР як системи управління ризиками мають діяти у відповідності до МК України.

Щодо зауваження до митної декларації країни відправлення, то, по-перше, такий документ не належить до обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товару. По-друге, за змістом статті 254 Митного кодексу документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

При цьому відповідна декларація складена однією із мов міжнародного спілкування (китайською), а митниця не вимагала подання перекладеної українською мовою такої декларації, так само не надала доказів необхідності такого перекладу.

Суд наголошує, що названа експортна митна декларація одразу подавалася товариством із митною декларацією, однак митний орган не зазначав якихось її недоліків або ж необхідності подання перекладу. Тому доводи митниці у цій частині, як і клопотання про витребування такої декларації з перекладом на українську мову - відхиляються.

Щодо транспортних витрат, у тому числі необхідності наявності договору мультимодального перевезення, суд зазначає наступне.

Суд погоджується із доводами товариства про те, що у остатнього відсутній обов`язок подання саме договору мультимодального перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав митному органу всі документи, що підтверджують транспортування товару спочатку морським транспортом з порту Циндао (Китай) до Гданська (Польща), а далі через м/п Шегині автотранспортом до м. Київ (Україна), з наданням достовірних та вичерпних даних, що підтверджують вартість витрат на транспортування, яка є складовою митної вартості. З метою здійснення перевезення товарів в Україну позивачем укладено з ТОВ «Клевер Тім» договір №0509/23/02 транспортного експедирування від 05.09.2023.

Так, на підтвердження витрат транспортування товарів та включення вартості таких послуг до митної вартості позивачем надано довідку ТОВ «Клевер Тім» вих. №2111/23 від 21.11.2023. Як вбачається з її змісту, вартість міжнародного перевезення складається з наступного: вартість міжнародного перевезення за маршрутом CHINA, QINGDAO - GDANSK, POLAND згідно коносаменту HYSF2023090056 - 30 623,44 грн.; додатковi послуги з контейнерiв та вантажiв за межами державного кордону України - 25 018, 95 грн.; міжнародні транспортні послуги по маршруту Гданськ, Польща - м/п Шегині - 121 590, 00 грн.; міжнародні транспортно-експедиційні послуги по маршруту м/п Шегині -Київ, Україна - 92 367, 00 грн.

Крім того, на підтвердження витрат на транспортування надавалися: платіжна інструкція №2248 від 22.11.2023 про оплату 57 642,39 грн. на користь ТОВ «Клевер Тім» за послуги з міжнародного морського перевезення згідно рахунку №РФ-18680 від 20.11.2023; платіжна інструкція №2311 від 05.12.2023 про оплату 215 891,14 грн. на користь ТОВ «Клевер Тім» за міжнародні транспортні послуги згідно рахунку №РФ-18699 від 21.11.2023; договір №0509/23/02 від 05.09.2023 транспортного експедирування з ТОВ «Клевер Тім»; договір на автодоставку №ХП-251 від 10.11.2023; договір №26/07/23 від 26.07.2023 перевезення вантажу автомобільним транспортом; заявка на доставку 3008/01 від 30.08.2023; разова перепустка ПР-70702 від 05.12.2023; рахунок на морське перевезення вантажу 18680 від 20.11.2023; рахунок на автодоставку вантажу 18699 від 21.11.2023.

Також суд враховує, що страхування вантажу не здійснювалося, що не заборонено і не може слугувати підставою невизнання митної вартості.

Суд наголошує, що під час митного оформлення претензій до документів на підтвердження витрат щодо перевезення не висловлювалося, тому, відповідно, вони не можуть обґрунтовувати правомірність прийняття оскаржуваного рішення. У зв`язку із цим, зауваження до таких документів, у тому числі і до коносаменту, заявлені у відзиві, суд також відхиляє.

Отже більша частина претензій до наданих позивачем документів, вказана у відзиві, не була зазначена митним органом ні під час проведення консультацій, ні при прийнятті рішення про коригування митної вартості, що є саме по собі підставою їх неврахування.

Також судом з`ясовано, що товариством було надано додаткові документи і пояснення у ході процедури проведення консультацій, які усували заявлені митницею зауваження під час витребування додаткових документів.

При цьому перерахований митницею загальний перелік витребовуваних додатково у випадку, який розглядається, документів не узгоджується із обов`язком витребовувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, із зазначенням, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими. Про формальність такого витребування свідчить і те, що до переліку документів, які запрошено додатково, включено і ті, що вже подавалися митниці.

Так само незрозумілим є зазначення зауважень до первинно поданих документів у винесеному рішенні про коригування митної вартості, при відсутності претензій до них на стадії проведення консультацій, що позбавило товариство можливості реалізувати право на подання пояснень і документів під час митного оформлення для спростування сумнівів відповідача.

Суд вказує на те, що митний орган в оскаржуваному рішенні не зазначив кількість товарів, вартість, вагу, країну походження, характеристики, на підставі яких правил Інкотермс були поставлені товари, взяті за основу при коригуванні митної вартості. Так само не надавалися відповідні декларації і суду.

Суд звертає увагу, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, чого у випадку, який розглядається, дотримано не було.

Також контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Зважаючи на викладене, у досліджуваному випадку митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, не довів об`єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів, а також не обґрунтував наявність підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості.

У той же час, досліджені у ході розгляду справи докази дають підстави для твердження про подання позивачем до митного органу документів, у яких зазначені усі необхідні дані щодо умов оплати, характеристик, кількості товару, вартості за одиницю, вартості партії товару загалом, умов поставки, інформації щодо перевезення, у тому числі транспортних послуг тощо.

При цьому, як видно із матеріалів справи, визначена товариством «Анкора Трейд» у відповідній митній декларації митна вартість товарів базувалася на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з платіжної інструкції №7013 від 27.12.2023 позивачем сплачено судовий збір у сумі 5368 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 10 270, 61 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкора Трейд» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100320/2023/000074/2 від 06.12.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2023/001084 від 06.12.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкора Трейд» (код ЄДРПОУ 33737428, місцезнаходження: 03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 34) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Гавела Вацлава, буд. 8-А) судовий збір у розмірі 5368 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.