Рішення

від 06.12.2024 по справі 448/1046/24

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1046/24

Провадження № 2/448/439/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

06.12.2024 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тхір О.Т.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад обставин справи.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що їх (позивачів) батькові ОСОБА_3 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, котрий відносився до суспільної групи «робітничий двір» і головою такого вважався ОСОБА_3 .

Зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер голова двору ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на зазначений житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами. Стверджують, що спадщину спадкодавця ОСОБА_3 прийняли його дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 , факт прийняття ними спадщини підтверджується спільним проживання із спадкодавцем. Вказали, що таким чином після смерті ОСОБА_3 , його майно робітничого двору перейшло по 1/2 частці їм, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , тобто кожному.

Покликається на те, що з метою оформлення своїх спадкових прав звернулись до приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Яксманицького Я.С., однак у позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок не мають можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на дане будинковолодіння.

З огляду на наведене, та з врахуванням того, що вони (позивачі) є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 , спадщину прийняли у встановленому порядку, спірний житловий будинок вважається таким, що прийнятий в експлуатацію, просять суд визнати за ними (позивачами) право власності по 1/2 частці спірного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за кожною.

Ухвалою судді від 11.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у даній цивільній справі приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).

Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, однак подали через канцелярію суду письмові заяви, в яких вказали, що підтримують позовні вимоги та просять розглянути справу у їх відсутності.

Представник відповідача - Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить розглядати справу у їх відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. в судове засідання не з`явився, проте подав копії сторінок спадкової справи №405/2023 заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та просив розглядати справу у його відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 (батька позивачів).

До складу даної спадщини входило, в тому числі право на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, який відносився до суспільної групи «робітничий двір» та фактично належав спадкодавцю згідно даних погосподарських книг.

Згідно матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв`язку з відсутністю заповіту спадкування здійснюється за законом.

Як вбачається із довідки, виданої виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області від 30.11.2023 року №203, - ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті разом з ним за вказаною адресою проживали, в тому числі його дружина ОСОБА_1 і дочка ОСОБА_2 , (позивачі по справі).

Відповідно до копій сторінок спадкової справи №405/2023, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружина ОСОБА_1 і дочка ОСОБА_2 звернулись в нотаріальну контору із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину, факт прийняття ними спадщини стверджується спільним проживанням зі спадкодавцем.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не заявили про відмову від даної спадщини.

Тобто, у відповідності до вимог ч.3 ст.1268, ст.1269 ЦК України, дружина та дочка спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вважаються такими, що прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті їх чоловіка, батька - спадкодавця ОСОБА_3 .

Інших спадкоємців першої черги спадкування за законом та які б прийняли спадщину, судом не встановлено.

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_3 спадкове майно, в тому числі право на спірне будинковолодіння, успадкували саме його дружина та дочка ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , тобто кожен по 1/2 частці у такому.

При цьому, приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С., - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на дане спадкове майна - спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 . Нотаріус роз`яснив останнім можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватися з 1 січня 2013 року.

З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень». Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об`єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.

Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, право позивачів на таке будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку, у зв`язку з чим такі звернулися до суду із вказаним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_3 ; копіями сторінок спадкової справи №405/2023, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори); довідкою, виданою виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області, про склад сімї на час смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; листом-повідомленням нотаріуса про відмову у оформленні спадкових прав на спірне будинковолодіння; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; копіями паспортів позивачів; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право позивачів на частку у спірному будинковолодінні не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв`язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Узагальнюючи, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог, зокрема слід визнати за позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності на спірне майно по 1/2 частці житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, котру останні успадкували в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст.200, ст.ст.206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доШегинівської сільськоїради Яворівськогорайону Львівськоїобласті,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,-приватний нотаріусЯворівського районногонотаріального округуЛьвівської областіЯксманицький РоманСтепанович,про визнанняправа власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.12.2024 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Тщенець Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Волиця Мостиського району Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04371928; місцезнаходження: 81321, с.Шегині, вул.Дружби, 184, Яворівського району Львівської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Яворівського району Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак