Рішення

від 17.12.2024 по справі 522/3768/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/3768/24

Провадження № 2/522/3860/24

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючої судді Ковтун Ю.І.,

за участі секретаря Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Одеська універсальна товарна біржа «Центр» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Одеська універсальна товарна біржа «Центр» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, в якій просить: визнати дійсним договір № Н/98-0152 купівлі-продажу нерухомого майна від 06 березня 1998 року, укладений на Одеській Універсальній Товарній Біржі «Центр» та зареєстрований 12 березня 1998 року Одеськім міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості за реєстровим номером 322 у реєстровій книзі 261пр на сторінці 166, за умовами якого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 продали, а ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що діяла від свого імені та від імені та в інтересах недієздатного ОСОБА_8 на підставі Розпорядження Жовтневої районної адміністрації Одеської міської ради від 14.11.1997 року за № 923, купили квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 107,9 кв.м, житловою площею 64,5 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору № Н/98-0152 купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованому 06 березня 1998 року на Одеської Універсальної Товарної Біржі «Центр». Право власності вказаних осіб на дану квартиру було зареєстровано Одеськім міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 12.03.1998. Вказана угода була здійснена відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про товарну біржу», з продавцями покупці провели повний розрахунок за продану квартиру, продавці виселися з квартири, забравши все своє майно, знялися з реєстраційного обліку по даній квартирі, ніяких претензій до даного часу позивачам не пред`являли відносно даної квартири. 25.03.1998 позивачі зареєстрували постійне місце проживання у даній квартирі та на даний час мешкають в ній. 04 серпня 1998 року ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_1 1/4 частину вищевказаної квартири згідно договору дарування посвідченому 04.08.1998 приватним нотаріусом ОМНО Сімоновою О.Ю., за реєстром №5752. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 . 12 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі з заявою про прийняття спадщини після смерті свого рідного брата - ОСОБА_8 та на підставі даної заяви була заведена спадкова справа: номер у Спадковому реєстрі: 71709547, номер у нотаріуса: 697с/2023. Зазначили, що ОСОБА_1 отримала від Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі лист від 12.12.2023 за №3406с/02-14, де її було рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири №Н/98- 0152 від 06.03.1998, так як договір не був нотаріально посвідчений. У зв`язку з тим, що позивачі на даний час позбавлені можливості як оформити спадщину, так і розпоряджатися, у випадку необхідності, приналежним їм майном, то вони змушені звернутися до суду з даним позовом. Також зазначили, що ОСОБА_1 при підписанні договору купівлі-продажу квартири від 06.03.1998 діяла у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_8 , так як останній був визнаний недієздатним на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Одеси від 02.10.1997 та на підставі Розпорядження Жовтневої районної адміністрації Одеської міської ради від 14.11.1997 за № 923 ОСОБА_1 була призначена опікуном недієздатного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15 серпня 2024 року закрито підготовче засіданняпо справі тапризначеносправу до судового розгляду по суті.

У судове засідання учасники розгляду справи не з`явився, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином.

Від позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява, в якій просять розглянути справу без їх участі, позовні вимоги просять задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не подали.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачами відзиву на позов, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Відповідно дост. 268 ЦПК Українидатою складання повного тексту рішення є17 грудня 2024 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 06 березня 1998 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , з однієї сторони та ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що діяла від свого імені та від імені і в інтересах недієздатного ОСОБА_8 , з другої сторони, на Одеській Універсальній Товарній Біржі «Центр» було укладенодоговір купівлі-продажу нерухомого майна №Н/98-0152, відповідно до умов якого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 продали, а ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що діяла від свого імені та від імені і в інтересах ОСОБА_8 на підставі розпорядження Жовтневої районної адміністрації про призначення опіки над недієздатним ОСОБА_8 від 14.11.1997 за № 923, купили квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 107,9 кв.м., яка складається з чотирьох кімнат, житловою площею 64,5кв.м., а також а також: коридора-5, коридора-6, кладової-7, кухні-6, ванної кімнати-9, кладової-10, кухні-11, туалета-12.

Згідно п.6 Договору квартира продана з торгів за 76000 гривень, які отримані продавцем після підписання договору.

Вказаний договір купівлі-продажу зареєстрований в Одеськомуміському бюротехнічної інвентаризаціїта реєстраціїоб`єктів нерухомості 12.03.1998 під №322 стор.166, кн.261пр (а.с. 9 10, 21).

Відповідно до договору дарування частини квартири від 04 серпня 1998 року, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю., та зареєстровано в реєстрі за №5752 ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_1 1/4 частини АДРЕСА_1 . Вказаний договір зареєстрований в Одеськомуміському бюротехнічної інвентаризаціїта реєстраціїоб`єктів нерухомості 10.08.1998 під №322 стор.144, кн.285пр (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 15.08.2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 7988 (а.с. 13).

Після смерті ОСОБА_8 була заведена спадкова справа: номер у Спадковому реєстрі: 71709547, номер у нотаріуса: 697с/2023, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №75091160 від 12.12.2023 (а.с. 17).

Відповідно до листа Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі від 12.12.2023 за №3406с/02-14 на адресу ОСОБА_9 повідомлено про те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого на Одеської Універсальної Товарної Біржі «Центр» 06.03.1998 за №Н/98-0152 не може бути прийнятий нотаріусом як правовстановлюючий документ на частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим було рекомендовано звернутися до суду з відповідною позовною заявою (а.с. 18).

Відповідно до листа Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 18.01.2024 за №32999/04-04 станом на 31.12.2012 право власності на квартира за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано: 3/4 частини квартири за фізичними особами: « ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 » в рівних частках на підставі договору № Н/98-0152 купівлі-продажу нерухомого майна від 06.03.1998; 1/4 частина квартири за фізичною особою: « ОСОБА_1 » на підставі договору дарування частини квартири № 5752 від 04.08.1998 (а.с. 19).

Як слідує з довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за № К1-168818-ф/л від 29.08.2023 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано дві особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с. 12).

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст.1Закону України«Про товарнубіржу» (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Крім того, статтею 2Закону встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Згідно зі ст.41ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Відповідно до ст.42ЦК УРСР угоди можуть укладатися усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Згідно ст.47ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.

За змістом ст.ст. 128, 153ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.224ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227ЦК УРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.15Закону України«Про товарнубіржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Разом із тим, за загальним правилом, визначеним у статтях 47, 227ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договори купівлі-продажу житлового будинку підлягали нотаріальному посвідченню.

У період укладання оспорюваного договору купівлі-продажу існувала колізія у чинному законодавстві, оскільки згідно зі статтями 224, 227ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально засвідчений, якщо хоча б одна зі сторін є громадянином, а недотримання даної вимоги тягне недійсність договору.

При цьому, згідно зі ст.15Закону України«Про товарнубіржу» біржи мають право вчиняти угоди з будь-якими видами нерухомості і такі угоди не підлягають наступному нотаріальному посвідченню.

Отже, положення статті 227ЦК УРСР спрямовані безпосередньо на встановлення форми договору купівлі-продажу житлового будинку. Тобто, правові норми, закріплені цією статтею, мають спеціальний характер по відношенню до відповідних договорів, тоді як стаття 15Закону України«Про товарнубіржу» закріплює умови, за наявності яких угоду можна вважати біржовою.

З викладеного вбачається, що положення статті 15Закону України«Про товарнубіржу» по відношенню до угод про відчуження нерухомого майна житлового призначення мають загальний характер. Тобто, закон спеціальний переважає закон загальний.

Висновки щодо тлумачення вищевказаних норм матеріального права викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №640/3509/19 (провадження № 61-10287св20), від 28 березня 2023 року у справі № 521/4839/21 (провадження № 61-11877св22).

Крім того, Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 28 липня 1978 року № 3 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами ПленумуВерховного СудуУкраїни від25грудня 1992року №13 та від 25 травня 1998 року № 15) роз`яснив, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки ті угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини.

Таким чином, угоди щодо придбання на біржових торгах жилого будинку (квартири) чи його (її) частини вимагають оформлення в нотаріальній формі.

Враховуючи вищевикладене, немає різниці, де фізичні або юридичні особи уклали угоду - на біржі чи поза нею. Тому необхідно дотримуватися законодавчо встановленої форми угод про відчуження нерухомого майна незалежно від місця, де ці угоди укладаються.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 липня 2021 року в справі № 640/3509/19 (провадження № 61-10287св20).

Крім того, ч. 2 ст.220ЦК України встановлено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

У постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 389/122/16ц (провадження № 61-12634св18) зазначено, що для визнання судом угоди дійсною повинен мати місце не лише факт повного чи часткового виконання угоди, що потребує нотаріального посвідчення, а також факт ухилення іншою стороною від нотаріального оформлення угоди.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачі у теперішній час не бажають посвідчити зазначений договір в нотаріальній конторі, доказів навмисного їх ухилення від нотаріального оформлення угоди позивачі суду не надавали.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна нотаріально посвідчений не був, доказів навмисного ухилення відповідачами від нотаріального оформлення угоди позивачі суду не надали, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

При цьому, слід зазначити, що оскільки згідно з відомостями Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» квартира за адресою АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить, зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також ОСОБА_11 , тому останні не позбавлені права звернутися до суду із позовом про визнання права власності, в тому числі, в порядку спадкування.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2024 року в справі № 190/1778/22 (провадження № 61-13066св23).

Керуючись ст.ст.9,10,12,263-265,272,280 284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Одеська універсальна товарна біржа «Центр» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Юлія КОВТУН