Рішення

від 16.12.2024 по справі 420/28877/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28877/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛСТРІМ» (вул. Коровицького, 2, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 45152642) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631), про визнання протиправними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛСТРІМ» до Одеської митниці, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000389 від 26.07.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ТЕЛСТРІМ» подано митну декларацію 24UA500500025465U9 від 23.07.2024 року, в який було зазначено вартість першої партії товару за основним методом, тобто за ціною Контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). За результатами опрацювання поданої позивачем електронної митної декларації № 24UA500500025465U9 від 23.07.2024 року контролюючим органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000389 від 26.07.2024 року.

Позивач вважає прийняте Одеською митницею ДМС рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000389 від 26.07.2024 року незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо зауважень митного органу, які стали підставою прийняття оскаржуваного рішення, позивач зазначає таке.

Щодо зазначення в CMR 433190 від 17.07.2024 перевізником ПП «Мельничук Д.», з урахуванням довідки про транспортні витрати № 433190/1 від 19.07.2024 року виданої ТОВ «ТРАНС ЛОГІСТИК-ЮА» позивач вказує, що п.2.2.4 Розділу 2 Договору № 250424 від 04.04.2023 року, який надає Експедитору в особі ТОВ «ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА» доручити виконання цього договору третій особі. Зза наявності наступних договорів: А) Договір № 9425/30 від 11.10.2021 року про транспортно-експедиторське обслуговування між ТОВ «ЮПІСІ ЛОДЖИСТИКС» та ТОВ «ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА»; Б) Договір № 1-СТ від 20.07.2023 року про надання транспортних послуг між ТОВ «ЮПІСІ ЛОДЖИСТИКС» та ФОП « ОСОБА_1 » перевезення здійснював саме ФОП « ОСОБА_1 », що, на думку позивача не є порушенням умов договору.

Стосовно зауваження митниці щодо того, що згідно п. 6.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.04.2024 року №250424 ціна за товар включає в себе пакування, маркування, проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару позивач зауважує, що у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Також, відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (FREE ON BOARD), саме на таких умовах здійснювалась поставка за даним контрактом, пакування маркування продавець зобов`язаний за свій рахунок оплатити витрати, пов`язані з упаковкою, необхідною для перевезення товару. з наданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Позивач також вважає твердження митного органу про необхідність надання позивачем даних щодо складової митної вартості на пакування товарів таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства та є безпідставним.

Ухвалою суду від 23.09.2024 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків.

27.09.2024 року від представника позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви було усунуто шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України.

Ухвалою суду від 15.10.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також витребувано з Одеської митниці належним чином засвідчені копії документів, які були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000389 від 26.07.2024.

29.10.2024 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов разом з документами на виконання ухвалу суду від 15.10.2024 року. Згідно відзиву, відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500500025852U6 від 26.07.2024, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «ТЕЛСТРІМ», а саме: Товар 1.Фотоелектричні елементи, зібрані вмодулі (сонячні панелі) JAM54D40- 425/MB-216шт., непридані для прямого живлення споживачів електроенергії, потужність згідно маркування 425Вт, максимальна напруга 32,01В, максимальна сила струму 13,28А.Для цивільного використання. Торговельна марка JA SOLAR. ВиробникSHANGHAI JA SOLAR TECHNOLOGY CO., LTD.Країна виробництва Китай,CN. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500025852U6 від 26.07.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

26.07.24 декларантом ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" було надіслано, лист ТОВ «Телстрім» №14 від 26.07.24. Зазначеним листом перелічені додані документи та повідомлено Одеську митницю про відмову в наданні додаткових документів для підтвердження митної вартості. Таким чином декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, а також не спростовані раніше виявлені розбіжності.

Отже, як зазначає відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500025852U6 від 26.07.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Як зазначив відповідач, у відношенні товарів застосували резервний метод.

На переконання відповідача, у рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2024/000389/2 від 26.07.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмноінформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Відтак, відповідач робить висновок, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000389/2 від 26.07.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000781 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ТЕЛСТРІМ».

29.10.2024 року до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 05.11.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Інших заяв по суті під час розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

У ході здійснення господарської діяльності Позивача між ТОВ «ТЕЛСТРІМ» (Покупець) та «NANJINJ MOGE NEW ENERGY CO., LTD» (Продавець) 25.04.2024 року було укладено контракт на поставку № 250424, відповідно до предмету якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах INCOTERMS 2010 згідно Рахунку, Рахунку Проформи або Комерційного Рахунку обладнання різних типів яке виготовляє продавець, іменоване у подальшому Товар. Асортимент, кількість та пункт призначення доставки товару зазначені у згідно Рахунку, Рахунку Проформі або Комерційному Рахунку.

Відповідно пп. 4.1. Контракту № 250424 поставка товару за цим контрактом буде здійснюватись відповідно до замовлень на виробництво, окремо по кожній поставці, згідно 3 Рахунком, Рахунком Проформою або Комерційним Рахунком оформленими на кожну окрему партію, і підпадають під дію положень INCOTERMS 2010 згідно з Рахунком, Рахунком Проформою або Комерційним Рахунком.

Вартість товару поставки визначається згідно виставленого Рахунку, Рахунку Проформи або Комерційного Рахунку (пп. 5.1. Контракту № 250424).

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. упаковка та маркування товару, повинна відповідати стандартам і забезпечуй збереження товару при транспортувати і зберіганні. Ціна товару включає в себе упаковку і маркування, відповідно до загальноприйнятих норм даного товару.

Перевезення товарів здійснювалось на підставі договору № 1/2023 від 04.04.2023 року, укладеного між ТОВ ««ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА» (Експедитор) з однієї сторони та ТОВ «ТЕЛСТРІМ» (Клієнт) з другої сторони. Предмет договору передбачає, що Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язався організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту за згодою Сторін.

На виконання умов Контракту № 250424 було виставлено Інвойс № MG-FMS240406-16 від 25.04.2024 року, яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість Товару. Так, загальна вартість товару становить 9978,66 долларів. Також визначено умови поставки - FOB.

З метою митного оформлення імпортованого товару 26.07.2024 року декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 24UA500500025852U6 на Товар: Фотоелектричні елементи, зібрані в модулі (сонячні панелі) JAM54D40- 425/MB-216шт., непридані для прямого живлення споживачів електроенергії, потужність згідно маркування 425Вт, максимальна напруга 32,01В, максимальна сила струму 13,28А.Для цивільного використання. Торговельна марка JA SOLAR. Виробник SHANGHAI JA SOLAR TECHNOLOGY CO., LTD. Країна виробництва Китай, CN.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 29.04.2024 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № MG-FMS240406-16 від 25.04.2024 року;

- Коносамент (Bill of lading) № NBGDA240500013 від 15.05.2024 року;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) 433190 від 17.07.2024 року;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № MG-FMS240406-16 25.04.2024 року;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA500500025465U9.00 від 23.07.2024 року;

- Рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕП24UA50050000050-KT від 24.07.2024 року;

- Акт про проведення огляду (переогляду) товарів. транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 24UA500500025465U9 від 23.07.2024 року;

- Картка відмови у прийнятті митної декларації. митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000778 від 26.07.2024 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 26.04.2024 року;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 4574247 від 17.07.2024 року;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 433190/1 від 19.07.2024 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 250424 від 25.04.2024 року;

- Договір про надання послуг митного брокера 2/2023 від 04.04.2023 року;

- Договір (контракт) про перевезення 1/2023 від 04.04.2023 року;

- Технічний опис від 25.04.2024 року.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1) в СМR 433190 від 17.07.2024 зазначено, що перевізником є ПП «Мельничук Д.», але довідка про транспортні витрати № 433190/1 від 19.07.2024, видана ТОВ «Транс Логістик -ЮА»;

2) відповідно до п п.в) п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.6.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.04.2024 № 250424 ціна за товар включає в себе пакування, маркування. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

Враховуючи вищезазначене, відповідно частини 3 статті 53 МК України зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерськіх та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Повідомлено, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

26.07.24 декларантом ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" було надіслано, лист ТОВ «Телстрім» №14 від 26.07.24. Зазначеним листом перелічені додані документи та повідомлено Одеську митницю про відмову в наданні додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

26.07.2024 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000389/2, яким скориговано митну вартість товару за другорядним методом визначення митної вартості -за ціною щодо подібних (аналогічних ) товарів, а саме, було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено що рівень митної вартості товарів є більшим , а саме: по товару №1 - 4,77 дол. США/кг. (МД від 15.01.2024 № UA209170/2024/003026), ніж заявлено декларантом - 2,709 дол. США/кг.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 26.07.2024 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000781.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 5 статті 57 МК України встановлено, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи мають розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Так, митниця в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів вказує, що в СМR 433190 від 17.07.2024 зазначено, що перевізником є ПП «Мельничук Д.», але довідка про транспортні витрати № 433190/1 від 19.07.2024, видана ТОВ «Транс Логістик -ЮА».

Як було вже встановлено судом, 04.04.2023 року між ТОВ «ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА» (Експедитор) та ТОВ ТЕЛСТРІМ» (Клієнт) було укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 1/2023, пп. 2.2.4 якого передбачений обов`язок Експедитора доручити виконання цього договору третій особі.

Крім того, 11.10.2021 року було укладено Договір № 9425/30 про транспортно-експедиторське обслуговування між ТОВ «ЮПІСІ ЛОДЖИСТИК» (Експедитор) та ТОВ ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА» (Клієнт), пп. 2.2.4 так само передбачений обов`язок Експедитора доручити виконання цього договору третій особі.

Договір № 1-СТ від 20.07.2023 року про надання транспортних послуг, укладений між ТОВ «ЮПІСІ ЛОДЖИСТИКС» (Замовник) та ФОП « ОСОБА_1 » (Перевізник), регулює порядок відносин, що виникають між Сторонами при перевезенні вантажів автомобільним транспортом в Україні та у міжнародному сполученні. Відповідно до предмету Договору, Замовник доручає Перевізнику, який приймає на себе зобов`язання надати послуги з організації та перевезення вантажівавтомобільним транспортом та надавати інші допоміжні послуги, пов`язані з перевезенням. Замовник зобов`язується приймати та сплачувати послуги, надані Перевізником, на умовах, визначених даним Договором.

Таким чином, на ФОП ОСОБА_1 був обов`язок доставити вантаж декларанту.

Отже суд робить висновок, що перевезення Товару ФОП « ОСОБА_1 », не є порушенням умов договору.

Суд враховує, що Договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 1/2023 від 04.04.2023 року, Договір № 9425/30 про транспортно-експедиторське обслуговування від 11.10.2021 року, Договір № 1-СТ від 20.07.2023 року про надання транспортних послуг надавались позивачем при здійсненні митного оформлення товару, отже Митниця була обізнана про порядок транспортування товару що декларується, а видання ТОВ «Транс Логістик ЮА» довідки про транспортні витрати № 433190/1 від 19.07.2024 є цілком закономірним та відповідає положенням договорів про транспортно-експедиторське обслуговування та фактично спростовує сумніви митного органу в частині суб`єкта видання довідки про транспортні витрати.

Щодо відсутності у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) числових даних щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що відповідно до Інвойсу № MG-FMS240406-16 від 25.04.2024 року, наявного в матеріалах справи та наданого до митного оформлення разом із митною декларацією № 24UA500500025852U6 поставка товару здійснювалась на умовах FOB.

Згідно з п.п. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари додаються, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати понесені покупцем - вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням.

Умови поставки FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) термін Інкотермс 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Продавець за умовами поставки FOB зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту, переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Суд зазначає, що відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (FREE ON BOARD) продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Таким чином, зважаючи на той факт, що поставка товару заявленого до митного оформлення здійснювалася на умовах FOB (FREE ON BOARD) відповідно до правил «Інкотермс 2010», що покладають обов`язок пакування товару на продавця, суд приходить до висновку про необґрунтованість зауважень відповідача щодо ненадання позивачем документів на підтвердження витрат на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Також, як вже було встановлено судом, пунктом 6.2. Контракту № 250424 передбачено, що ціна товару включає в себе упаковку і маркування, відповідно до загальноприйнятих норм даного товару.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37. Процедура митної декларації має бути зазначено, в той час як у вказаній графі митної декларації № 24UA500500025852U6 від 26.07.2024року, позивачем зазначено (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ТЕЛСТРІМ» митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Суд зазначає, що дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «ТЕЛСТРІМ», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються знайшли своє вираження у прийнятті рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000389/2 від 26.07.2024 року.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000781 та рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000389/2 від 26.07.2024 року, у зв`язку з чим вони належить до скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що позивачем заявлено одну немайнову вимогу.

Позивач при зверненні до суду по даній справі сплатив судовий збір у сумі 6280,46 грн., а повинен був сплатити 3028,00 грн.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці у розмірі 3028,00 грн. (де 3028,00 грн. - ставка судового збору за звернення до суду з даним позовом).

Що стосується переплати судового збору, то суд зазначає, що він підлягає поверненню позивачу у порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛСТРІМ» (вул. Коровицького, 2, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 45152642) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631), про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000389/2 від 26.07.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛСТРІМ» (вул. Коровицького, 2, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 45152642) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук