Ухвала

від 16.12.2024 по справі 440/3365/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2024 рокум. ПолтаваСправа №440/3365/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Державної інспекції архітектури та містобудування України, головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Степури Наталії Юріївни, головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Канавської Світлани Миколаївни про визнання дій протиправними, скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулось до суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Степури Наталії Юріївни, головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Канавської Світлани Миколаївни, у якому позивач просив:

визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Степури Наталії Юріївни, головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Канавської Світлани Миколаївни щодо проведення позапланової перевірки, за наслідками якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.03.2024, та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06.03.2024;

визнати протиправним та скасувати припис від 06.03.2024 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

У ході розгляду справи відповідач надав до суду заяву про закриття провадження у справі, в обґрунтування якої зазначив, що у цій справі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської ради Кременчуцького району як об`єкт нагляду оскаржує рішення ДІАМ, як суб`єкта нагляду, яке не стосується інтересів та не порушує прав Управління, а має безпосередній вплив лише на особу відносно якої позивач прийняв наказ від 20.07.2023 №7 "Про припинення права на виконання будівельних робіт".

Розглянувши заяву про закриття провадження у справі та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

У силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Право на звернення до суду та способи судового захисту регламентовані положеннями статті 5 КАС України, частиною четвертою якої визначено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Положення частини другої статті 46 КАС України визначають, що позивачем в адміністративній справі можуть бути окрім громадян України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), також і суб`єкти владних повноважень.

Водночас, за загальним правилом, визначеним у частині четвертій статті 46 КАС України, суб`єкт владних повноважень виступає відповідачем в адміністративній справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, оскільки, як було зазначено вище, метою вирішення спору у сфері публічно-правових відносин є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У свою чергу, у силу частини п`ятої статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів визначені у частині першій статті 19 КАС України, за змістом якої встановлено ті виключні випадки, за яких суб`єкту владних повноважень надається право на звернення із позовом до адміністративного суду:

- у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (пункт 3 частини першої статті 19 КАС України);

- спори, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів (пункт 4 частини першої статті 19 КАС України);

- у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом (пункт 5 частини першої статті 19 КАС України).

Таким чином, за загальним правилом один орган державної влади (його посадова чи службова особа) не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої, що суперечитиме меті адміністративного судочинства в цілому. В усіх інших випадках органи державної влади можуть вирішувати спори між собою в рамках існуючих адміністративних процедур.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 41-1 цього Закону державний архітектурно-будівельний нагляд це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII "Про основи містобудування" (надалі Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 41-1 Закону №3038-VI).

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 41-1 Закону №3038-VI у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі - Порядок), пунктом 2 якого визначено, що нагляд здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

У свою чергу, оформлення результатів нагляду регламентовано пунктами 23 - 35 Порядку. Згідно з пунктом 23 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду ДІАМ, який проводив перевірку, складає акт перевірки.

Водночас пунктом 29 передбачено, зокрема, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду ДІАМ під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис).

У силу вимог статті 31 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон №280/97-ВР) позивач у цій справі як виконавчий орган Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської ради Кременчуцького району, затверджене рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.03.2022) наділений делегованими повноваженнями у галузі будівництва, тобто такими, що належать до компетенції органів виконавчої влади, зокрема, відповідача у цій справі, які делеговані виконавчим органам рад, зокрема щодо:

- надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (підпункт 1 пункту «б» частини першої статті 31 Закону №280/97-ВР);

- здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу (підпункт 3 пункту «б» частини першої статті 31 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до частини другої статті 71 Закону №280/97-ВР органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

З урахуванням наведеного вище суд дійшов висновку, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами ДІАМ (суб`єкт нагляду) з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об`єктами нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності, у тому числі виконавчим органом органу місцевого самоврядування, якому було делеговано повноваження у галузі будівництва, у тому числі щодо надання документа, який надає право замовнику будівництва на виконання будівельних робіт.

Правовідносини, що виникають між суб`єктом та об`єктом державного архітектурно-будівельного нагляду, носять публічно-владний характер, у них центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - ДІАМ здійснює публічно-владні управлінські функції, змістом яких є державний архітектурно-будівельний нагляд над виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якому делеговані певні управлінські владні повноваження у галузі будівництва, тобто над піднаглядним (підпорядкованим) суб`єктом владних повноважень, який у спірних відносинах також здійснював публічно-владні управлінські функції - вирішував питання надання третій особі (замовнику будівництва) документа, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Водночас КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів за зверненням суб`єкта владних повноважень, оскільки положеннями статті 19 КАС України чітко визначені випадки, у яких органи державної влади можуть звертатися в адміністративному процесі з позовами один до одного (спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом).

В усіх інших випадках, окрім наведених вище виключень із загального правила, суб`єкти владних повноважень (зокрема, органи державної влади, органи місцевого самоврядування) можуть вирішувати спори між собою в рамках існуючих адміністративних процедур, оскільки такі органи по суті є представниками держави в адміністративних правовідносинах, і звернення одного органу державної влади до іншого фактично означало би вирішення судом спору держави самої з собою.

При цьому суд зауважує, що спір між виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (об`єкт нагляду) та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (суб`єкт нагляду) щодо визнання дій протиправними, скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання делегованих повноважень у галузі будівництва не є компетенційним, оскільки він не є спором про право між цими учасниками.

За обставин справи, що розглядається, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської ради Кременчуцького району (як об`єкт нагляду) оскаржує рішення ДІАМ (як суб`єкта нагляду), що не стосується інтересів та не порушує прав Управління, а має безпосередній вплив лише на особу, стосовно якої позивач видав наказ від 20.07.2023 №7 "Про припинення права на виконання будівельних робіт".

А оскільки у спірних відносинах Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської ради Кременчуцького району, якому держава делегувала повноваження центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ДІАМ) у галузі будівництва, зокрема щодо надання (отримання, реєстрації) / анулювання документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, чинним законодавством не наділене повноваженнями на звернення до суду з позовом про скасування рішення ДІАМ, прийнятого за результатами здійснення заходу державного архітектурно-будівельного нагляду про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення не може бути перевірено адміністративним судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України за зверненням до суду цього об`єкта нагляду.

А тому цей спір не можна класифікувати як публічно-правовий і його не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та будь-якого іншого судочинства, оскільки такий позов взагалі не може розглядатися судами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, необхідно тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №9901/296/19, від 20.11.2019 у справі №808/2167/18 та від 11.06.2020 у справі №640/22536/19.

Отже провадження у цій справі належить закрити.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 19, 238, 241, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Державної інспекції архітектури та містобудування України, головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Степури Наталії Юріївни, головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Канавської Світлани Миколаївни про визнання дій протиправними, скасування припису - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяОлександр КУКОБА