РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
17 грудня 2024 року м. Рівне№460/5863/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" доРівненської митниці визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Рівненської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA204020/2023/000132/2 від 05.12.2023, №UA204020/2023/000133/2 від 07.12.2023, №UA204020/2023/000138/2 від 19.12.2023, №UA204020/2024/000006/2 від 07.02.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000868, №UA204020/2023/000871, №UA204020/2023/000895, №UA204020/2024/000089.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що ТОВ «ОТОТРАК» укладено зовнішньоекономічний контракт №WS-1-22014 від 04.01.2022 на поставку автомобільних запчастин з заводом виробником Shanghai Winsun Auto Parts Co. Продавцем товару було сформовано рахунок-проформу №WS-5-230718A від 18.07.2023, який містить інформацію про поставку товарів у майбутньому та передбачає передоплату за товар в розмірі 40000 дол. США. Позивач здійснив передоплату товару в повному обсязі, що підтверджується квитанцією SWIFT №351 від 19.07.2023. Поставка товару здійснювалася чотирма партіями (відправками) на підставі комерційних інвойсів: WS-5-2023718A-1 від 22.09.2023, WS-5-230718A-2 від 22.09.2023, WS-5-230718A-3 від 22.09.2023, WS-5-230718A-4 від 16.11.2023 (коррект інвойс WS-5-230718A-4 від 07.02.2024). З метою митного оформлення та випуску товару у вільний обіг позивачем подано митні декларації 23UA204020046964U4 від 05.12.2023, 23UA204020047154U5 від 06.12.2023, 23UA204020048321U2 від 19.12.2023, 23UA204020003919U0 від 07.02.2024. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод за ціною договору. Позивач зазначає, що ним надано усі належні документи для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною контракту, однак відповідачем протиправно, в порушення норм ст. 57 МК України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначення митної вартості товару позивач вважає протиправним, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 05.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 03.07.2024. Витребувано у Рівненської митниці належним чином завірені копії митних декларацій: МД UA100160/2023/237733 від 06.10.2023; МД UA408020/2023/063355 від 18.10.2023; МД UA500080/2023/11479 від 24.11.2023; МД UA209230/2023/130832 від 16.12.2023.
18.06.2024 через відділ документального забезпечення суду за вх.32115/24 від представника Рівненської митниці Федченка О.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах неточностей. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 та 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. Тому, відповідач вважає, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.
26.06.2024 за вх.33259/24 до суду надійшла заява від представника позивача Кабенок Ю.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 01.07.2024 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
03.07.2024 судом продовжено підготовче провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 06.08.2024 о 10 год. 00 хв.
24.07.2024 за вх.37751/24 до суду надійшло клопотання представника позивача Кабенок Ю.В. про приєднання до матеріалів справи офіційних перекладів документів, які додані до адміністративного позову та викладені іноземною мовою.
06.08.2024 за вх.39874/24 до суду надійшла заява представника позивача Кабенок Ю.В. про проведення підготовчого засідання у письмовому провадженні та призначення справи до судового розгляду по суті.
06.08.2024 за вх.39873/24 до суду надійшло клопотання представника Рівненської митниці Федченка О.О. про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за його відсутності.
Ухвалою суду від 06.08.2024 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 03.09.2024 о 12:00 год.
У судовому засіданні 04.09.2024 представником позивача Кабенок Ю.В. оголошено перший пункт позовної заяви, представником відповідача Федченком О.О. оголошено відзив на перший пункт позовної заяви. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 10:00 год. 25.09.2024.
У судовому засіданні 25.09.2024 після заслуховування представника позивача Кабенок Ю.В. та представника відповідача Федченка О.О. судом оголошено перерву перед стадією дослідження доказів до 11:00 год. 23.10.2024.
У судовому засіданні 23.10.2024 завершено стадію з`ясування обставин, досліджено письмові докази, оголошено перерву до 10:00 год. 19.11.2024 перед стадією судових дебатів.
14.11.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача Кабенок Ю.В. про розгляд справи за відсутності позивача та його представника в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Ухвалою суду від 19.11.2024 здійснено перехід до розгляду справи №460/5863/24 в порядку письмового провадження.
13.12.2024 за вх.61522/24 представником позивача Кабенок Ю.В. подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 17.12.2024 клопотання представника позивача Кабенок Ю.В. про витребування доказів залишено без розгляду.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний КВЕД 45.31).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» (покупець) та Shanghai Winsun Auto Parts Co., Ltd. (продавець) укладено Контракт №WS-1-220104 від 04.01.2022 (далі Контракт) за умовами якого, продавець передає покупцеві автозапчастини та комплектуючі до них, іменовані Товар, а покупець оплачує і отримує його на умовах, викладених у цьому Контракті (а.с.45-46, том 1).
Відповідно до п.2 Контракту покупець отримує товар партіями в кількості та за цінами згідно специфікацій та комерційних інвойсів, які складаються на кожну партію і є невід`ємною частиною Контракту.
У п.3 Контракту сторони передбачили, що продавець зобов`язується поставити товар на умовою згідно специфікацій та комерційних інвойсів на партію товару. Товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 180 календарних днів з моменту частковою передоплати на розрахунковий рахунок продавця.
Пунктом 4 Контракту визначено, що оплата покупцем товару здійснюється шляхом переказу на рахунок продавця суми і в терміни, зазначені в специфікаціях чи інвойсах на партію товару. Загальна вартість товару за Контрактом складається з сум комерційних інвойсів до даного Контракту.
Продавцем складено проформу-інвойс №WS-5-230718A від 18.07.2023 на поставу товару загальною вартістю 168156,19 доларів США, умови поставки FOB Шанхай/Китай, країна походження Китай, умови оплати 40000,00 доларів США попередня оплата після підтвердження проформи-інвойс (а.с. 49-55, том 1).
Поставка товару здійснювалася на підставі комерційних інвойсів: №WS-5-2023718A-1 від 22.09.2023, №WS-5-230718A-2 від 22.09.2023, №WS-5-230718A-3 від 22.09.2023, №WS-5-230718A-4 від 18.11.2023 (коррект інвойс №WS-5-230718A-4 від 07.02.2024).
Відповідно до комерційного інвойсу №WS-5-230718A-1 від 22.09.2023 (а.с.56-57, том 1) сторони погодили поставку товару на загальну суму 43671,50 доларів США. Умови оплати: 100% необхідно сплатити протягом 21 дня з моменту відправлення товару.
У комерційному інвойсі №WS-5-230718A-2 від 22.09.2023 (а.с.15-16, том 2) сторони погодили поставку товару на загальну суму 40593,10 доларів США.
Згідно з комерційним інвойсом №WS-5-230718A-3 від 22.09.2023 (а.с.115-123, том 2) сторони погодили поставку товару на загальну суму 51230,69 доларів США.
У комерційному інвойсі №WS-5-230718A-4 від 18.11.2023 (коррект інвойс W№S-5-230718A-4 від 07.02.2024) (а.с.152-158, том 1) сторони погодили поставку товару на загальну суму 32405,90 доларів США.
Вартість поставки товару за проформою-інвойс №WS-5-230718A від 18.07.2023 на суму 168156,19 доларів США оплачено позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями про переказ коштів від 19.07.2023 №351 на суму 40000,00 доларів США, від 10.10.2023 №394 на суму 58985,15 доларів США, від 01.11.2023 №404 на суму 41230,69 доларів США, від 18.12.2023 на суму 27685,25 доларів США.
Товар ввезено на митну територію України.
З метою митного оформлення та випуску товару у вільних обіг декларантом позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕР-А» подано до Рівненської митниці митні декларації 23UA204020046964U4 від 05.12.2023 (а.с.40-44, том 1), 24UA204020003919U0 від 07.02.2024 (а.с.138-140, том 1), 23UA204020047154U5 від 06.12.2023 (а.с.1-3, том 2), 23UA204020048321U2 від 19.12.2023 (а.с.98-102, том 2).
Для митного оформлення товару за митною декларацією 23UA204020046964U4 від 05.12.2023 (а.с.40-44, том 1) декларантом подані наступні документи: рахунок-проформу №WS-5-230718A від 18.07.2023, рахунок-фактуру (комерційний інвойс) №WS-5-230718A-1 від 18.07.2023, коносамент HYSF2023091253 від 03.10.2023, супровідний документ Т1 MRN23PL445010NS6B8L11 від 29.11.2023, сертифікат про походження товару С230608888220102 від 03.11.2023, банківський платіжний документ №351 від 19.07.2023, банківський платіжний документ №394 від 10.10.2023, банківський платіжний документ №404 від 01.11.2023, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №9428 від 30.11.2023, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №ОТ00001842 від 05.12.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №10080 від 27.11.2023, прейскурант (прайс-лист) №WS1722311323PR від 01.07.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) №WS-1-220104 від 04.01.2022, договір про надання послуг митного брокера №19/12/19 від 19.12.2019, договір (контракт) про перевезення №10080 від 19.08.2023, договір (контракт) про перевезення №ОТ/34-67 від 27.12.2022, відвантажувальна специфікація від 22.09.2023, митна декларація країни відправлення 223120230003529109 від 29.09.2023.
За вказаною митною декларацією позивачем заявлено до митного оформлення товари за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору).
Щодо МД 23UA204020046964U4 від 05.12.2023 Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлена випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000868 (а.с.124, том 1).
Причиною винесення такого рішення слугувало те, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом всіх додаткових документів витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 3 статті 53 МК України.
У зв`язку з чим, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000132/2 від 05.12.2023 (а.с.125, том 1).
Рішення №UA204020/2023/000132/2 від 05.12.2023 містить підстави його прийняття:
І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнями, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
2) подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документи містять неточності: надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 19.07.2023 №351, від 10.10.2023 №394, від 01.11.2023 №404 належним чином не завірені. А також загальна сума платежів згідно банківських платіжних документів не кореспондується з вартістю товарів, що зазначена у проформі; в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.11.2023 №9428 пунктом 3 зазначено транспортні послуги від м. Гданськ, Польща до митного кордону України, а згідно накладної ЦІМ/УМВС від 29.11.2023 №10080, вказано місце завантаження м. Прушків, це свідчить про ймовірність не включення вартості транспортування за маршрутом Гданськ (Польща) Прушків (Польща) при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України;
надана до митного оформлення копія митної декларація країни відправлення без перекладу.
ІІ. Митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібного товару №1 за МД №UA100160/2023/237733 від 06.10.2023 за ціною 4,22 дол. США за кг; товару №10 за МД №UA408020/2023/063355 від18.10.2023 за ціною 3,86 дол. США за кг.
III. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України з розрахунку у національній валюті України та валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання МД до митного оформлення: Товар №1 (UA100160/2023/237733 від 06.10.2023) 4,22* 17067,60 кг*36,5383 грн/usd = 2631680,9959 грн, або 72025,2720 USD Товар №10 (UA408020/2023/063355 від 18.10.2023) 3,86*2996,40кг *36,5383грн/usd = 422605,7778 грн, або 11566,104 USD.
Для митного оформлення товару за митною декларацією 23UA204020047164U5 від 06.12.2023 (а.с.1-3, том 2) декларантом позивача подано товаро-супровідні документи: рахунок-проформу №WS-5-230718A від 18.07.2023, рахунок-фактуру (комерційний інвойс) №WS-5-230718A-2 від 22.09.2023, коносамент HYSF2023091254 від 03.10.2023, супровідний документ Т1 MRN23PL445010NS6B8PB8 від 29.11.2023, сертифікат про походження товару С230608888220 від 25.12.2023, банківський платіжний документ №351 від 19.07.2023, банківський платіжний документ №394 від 10.10.2023, банківський платіжний документ №404 від 01.11.2023, банківський платіжний документ №430 від 18.12.2023, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №9419 від 30.11.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №10077 від 30.11.2023, прейскурант (прайс-лист) №WS1722311323PR від 01.07.2023, доповнення до зовнішньоекономічного контракту №WS-5-230718A-2 від 22.09.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) №WS-1-220104 від 04.01.2022, договір про надання послуг митного брокера №19/12/19 від 19.12.2019, договір (контракт) про перевезення №10080 від 19.08.2023, договір (контракт) про перевезення №ОТ/34-67 від 27.12.2022, відвантажувальна специфікація від 22.09.2023, митна декларація країни відправлення 223120230003542004 від 01.10.2023.
Щодо МД 23UA204020047164U5 від 06.12.2023 Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлена випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000871 (а.с.85, том 2).
Причиною винесення такого рішення слугувало те, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом всіх додаткових документів витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 3 статті 53 МК України.
У зв`язку з чим, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000133/2 від 07.12.2023 (а.с.86, том 2).
Рішення №UA204020/2024/000006/2 від 07.02.2024 містить підстави його прийняття:
І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнями, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
2) подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документи містять неточності: надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 19.07.2023 №351, від 10.10.2023 №394, від 01.11.2023 №404 належним чином не завірені. А також загальна сума платежів згідно банківських платіжних документів не кореспондується з вартістю товарів, що зазначена у проформі; в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних від 30.11.2023 №9419 послуг пунктом 3 зазначено транспортні послуги від м. Гданськ, Польща до митного кордону України, а згідно накладної ЦІМ/УМВС від 29.11.2023 №10077, вказано місце завантаження м. Прушків, це свідчить про ймовірність не включення вартості транспортування за маршрутом Гданськ (Польща) Прушків (Польща) при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України;
надана до митного оформлення копія митної декларація країни відправлення без перекладу.
ІІ. Митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібного товару №1 за МД №UA100160/2023/237733 від 06.10.2023 за ціною 4,22 дол. СІА за кг; товару №9 за МД UA500080/2023/11479 від 24.11.2023 за ціною 5,42 дол. СІА за кг.
III. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв?язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України з розрахунку у національній валюті України та валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання МД до митного оформлення: Товар Nє1 (UA100160/2023/237733 від 06.10.2023) 4,22* 16827,4кг*36,6906грн/ USD =2605459,2383 грн, або 71011,6280 USD, Товар Nє9 (UA500080/2023/11479 від 24.11.2023) 5,42* 661,88кг*36,6906грн/ USD = 131623,4769 грн, або 3587,3896 USD.
Для митного оформлення товару за митною декларацією 23UA204020048321U2 від 19.12.2023 (а.с.98-102, том 2) декларантом позивача подано товаро-супровідні документи: рахунок-проформу №WS-5-230718A від 18.07.2023, рахунок-фактуру (комерційний інвойс) №WS-5-230718A-23від 20.10.2023, коносамент HYSF2023100142 від 24.10.2023, автотранспорту накладну №10878 від 07.12.2023, супровідний документ Т1 MRN23PL445010NS6BYSY1 від 08.12.2023, сертифікат про походження товару С230608888220108 від 14.11.2023, акт про проведення огляду від 18.12.2023, банківський платіжний документ №351 від 19.07.2023, банківський платіжний документ №394 від 10.10.2023, банківський платіжний документ №404 від 01.11.2023, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №9906 від 08.12.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №10878 від 08.12.2023, прейскурант (прайс-лист) №WS1722311323PR від 01.07.2023.
Щодо МД 23UA204020048321U2 від 19.12.2023 Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлена випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000895 (а.с.29, том 3).
Причиною винесення такого рішення слугувало те, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом всіх додаткових документів витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 3 статті 53 МК України.
У зв`язку з чим, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000138/2 від 19.12.2023 (а.с.31, том 3).
Рішення №UA204020/2023/000138/2 від 19.12.2023 містить підстави його прийняття:
І. Митна вартість імпортованого товару №13, 15, 17 не може бути визнана за рівнями, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
2) подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документи містять неточності: експертний висновок №I-268 від 13.12.2023 Рівненської торгово промислової палати не відповідає, за кількісними та вартісними характеристиками, відомостям, наведеним у рахунку WS-5-230718А-3 від 20.10.2023; надана до митного оформлення копія митної декларація країни відправлення без перекладу.
ІІ. Митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібного товару Nє13 за МД NєUA500080/2023/11479 від 24.11.2023 за ціною 5,42 дол. США за кг вартість: 39641,2592.грн, або 1065,8430 USD, товару Nє15 за МД NєUA100160/2023/237733 від 06.10.2023 за ціною 4,22 дол. США за кг; вартість: 1589295,2229.грн, або 42731,7200USD товару Nє17 за МД NєUA209230/2023/130832 від 16.12.2023 за ціною 5,02 дол. США за кг. вартість :88125,1603.грн, або 2369,4400USD.
ІІІ. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв?язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 6з митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України з розрахунку у національній валюті України та валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання МД до митного оформлення: товару №13 за МД №UA500080/2023/11479 від 24.11.2023 за ціною 5,42 дол. США за кг. товару №15 за МД NєUA100160/2023/237733 від 06.10.2023 за ціною 4,22 дол. США за кг; товару №17за МД №UA209230/2023/130832 від 16.12.2023 за ціною 5,02 дол. США за кг.
Для митного оформлення товару за митною декларацією 24UA204020003919U0 від 07.02.2024 (а.с.138-140, том 1) декларантом подані наступні документи: рахунок-проформу №WS-5-230718A від 18.07.2023, рахунок-фактуру (комерційний інвойс) №WS-5-230718A-4 від 16.11.2023, коносамент HYSF2023111505 від 12.12.2023, супровідний документ Т1 MRN23PL445010NS6G64B9 від 06.02.2024, сертифікат про походження товару С230608888220119 від 25.12.2023, банківський платіжний документ №351 від 19.07.2023, банківський платіжний документ №394 від 10.10.2023, банківський платіжний документ №404 від 01.11.2023, банківський платіжний документ №430 від 18.12.2023, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №1683 від 18.12.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №13957 від 05.02.2024, прейскурант (прайс-лист) №WS1722311323PRV2 від 01.07.2023, доповнення до зовнішньоекономічного контракту №WS-5-230718A-3 від 20.10.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) №WS-1-220104 від 04.01.2022, договір про надання послуг митного брокера №19/12/19 від 19.12.2019, договір (контракт) про перевезення №10080 від 19.08.2023, договір (контракт) про перевезення №ОТ/34-67 від 27.12.2022, відвантажувальна специфікація від 08.12.2023, митна декларація країни відправлення 223120230004398906 від 08.12.2023.
Щодо МД 24UA204020003919U0 від 07.02.2024 Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлена випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000089 (а.с.224, том 1).
Причиною винесення такого рішення слугувало те, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом всіх додаткових документів витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 3 статті 53 МК України.
У зв`язку з чим, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000006/2 від 07.02.2024 (а.с.225, том 1).
Рішення №UA204020/2024/000006/2 від 07.02.2024 містить підстави його прийняття:
І. Митна вартість імпортованого товару №1, 9 не може бути визнана за рівнями, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до 4. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статі 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
2) до митного оформлення надано рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №1683 від 05.02.2024, де постачальником послуг вказано ТОВ Єврофарвардінг, м.Львів, код за ЄДРПОУ 41130012, а транспортна накладна надана до митного оформлення декларантом, оформлена на ФОП Бровчук, с. Великі Межирічі Рівненської області, ідентифікаційний код за 3559111729. Таким чином, документально не підтверджено транспортні послуги з місця навантаження по РП до кордону України, та можливі експедиційні послуги за цим маршрутом, оскільки до митного оформлення не надано договір на транспортування між ТОВ Єврофарвардінг, м.Львів та ФОП Бровчук, с. Великі Межирічі Рівненської області. Також, виходячи із вказаного, можна поставити під сумнів переміщення ФОП Бровчук, с. Великі Межирічі Рівненської області, маршрутом Прушків - кордон України (Ягодин) і припустити, що транспортування та експедиція товару було здійснено саме вказаним перевізником за маршрутом Гданськ - кордон України, або Гданськ-Прушків-кордон України. Викладене ставить під сумнів вартість транспортно експедиційних послуг, що заявлено в наданому декларантом рахунку на оплату №1683 від 05.02.2024.
ІІ. Митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібного товару №1 за МД №UA100160/2023/237733 від 06.10.2023 за ціною 4,22 дол. США за кг; товару №9 за МД №UA500080/2023/11479 від 24.11.2023 за ціною 5,42 дол. США за кг.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв?язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних товарів (статі 59 - 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
Митну вартість товару №1 визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією №UA100160/2023/237733 від 06.10.2023 за ціною 4,22 дол. США за кг; числове значення митної вартості товару №1 у національній валюті становить 1302148,1207грн, валюті рахунку 34608,2200 дол. США.
Митну вартість товару №9 визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією МД №UA500080/2023/11479 від 24.11.2023 за ціною 5,42 дол. США за кг. числове значення митної вартості товару Nє9 у національній валюті становить 296322,6552 грн, валюті рахунку 7875,6014 дол. США.
Вважаючи прийняті Рівненською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.
Так, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
При цьому, позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.
Щодо виявлених розбіжностей в рішенні про коригування митної вартості №UA204020/2023/000132/2 від 05.12.2023 (а.с.125, том 1) суд зазначає наступне.
Аналізуючи доводи відповідача про те, що надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 19.07.2023 №351, від 10.10.2023 №394, від 01.11.2023 №404 належним чином не завірені, суд вказує таке.
Суд встановив, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту №WS-1-220104 від 04.01.2022 (а.с.45-46, том 1) продавець передає покупцеві автозапчастини та комплектуючі до них, іменовані товар, а покупець оплачує і отримує його на умовах, викладених у цьому Контракті.
Пунктом 4 Контракту визначено, що оплата покупцем товару здійснюється шляхом переказу на рахунок продавця суми і в терміни, зазначені в специфікаціях чи інвойсах на партію товару. Загальна вартість товару за Контрактом складається з сум комерційних інвойсів до даного Контракту.
Продавцем складено проформу-інвойс №WS-5-230718A від 18.07.2023 на поставу товару загальною вартістю 168156,19 доларів США, умови поставки FOB Шанхай/Китай, країна походження Китай, умови оплати 40000,00 доларів США попередня оплата після підтвердження проформи-інвойс (а.с. 49-55, том 1).
Відповідно до комерційного інвойсу №WS-5-230718A-1 від 22.09.2023 (а.с.56-57, том 1) сторони погодили поставку товару на загальну суму 43671,50 доларів США. Умови оплати: 100% необхідно сплатити протягом 21 дня з моменту відправлення товару.
Позивачем до митного оформлення надано платіжні інструкції про переказ коштів від 19.07.2023 №351 (а.с.70, том 1) на суму 40000,00 доларів США, від 10.10.2023 №394 на суму 58985,15 доларів США (а.с.72, том 1), від 01.11.2023 №404 на суму 41230,69 доларів США (а.с.79, том 1).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Пунктом 1.3. Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, що затверджено постановою Правління НБУ №216 від 28.07.2008, зазначено, що вимоги цього Положення не поширюються на: операції з переказу коштів в іноземній валюті, які здійснюються за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем без відкриття рахунку клієнту та які здійснюються за дорученням інших банків; операції з використанням електронних платіжних засобів.
Окрім того, відповідно до п. 3.10 вищезазначеного Положення, Банк після здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів надає платникові інформацію в письмовій або електронній формі про первісну суму переказу в іноземній валюті або масу банківських металів у тройських унціях, суму всіх витрат, яку сплатив платник за проведення цієї операції, тощо. На такому повідомленні проставлення штампів або підписів не передбачено.
Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування здійснюються у відповідності до глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (далі - Інструкція №22). Згідно з п. 10.1 Інструкції №22 оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.
Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.
Пунктом 10.5 Інструкції №22 визначено, що під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.
Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити».
Враховуючи викладене, якщо сплату здійснено через банківський сервіс «Інтернет- банкінг», то роздрукована електронна квитанція, яка містить обов`язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені п. 10.5 Інструкції №22, є підтвердним документом, що посвідчує здійснену позивачем на рахунок продавця оплату за товар, що поставляється, і печаткою банку вона не завіряється.
Крім того, суд встановив, що на вимогу Рівненської митниці були надані завірені підписом та печаткою уповноваженої особи банку відповідні заключні виписки з рахунку позивача за період з 19.07.2023 по 19.07.2023, з 09.10.2023 по 09.10.2023, з 01.11.2023 по 01.11.2023 (а.с.71, 73, 80, том 1), що підтверджують списання коштів за SWIFT-платежами від 19.07.2023 №351, від 10.10.2023 №394, від 01.11.2023 №404.
Вказані обставини підтверджуються листом декларанта за вих. №0512-1 від 05.12.2023 (а.с.115, том 1).
Суд встановив, що продавцем було сформовано та надіслано позивачу, як покупцю, рахунок-проформу №WS-5-230718А від 18.07.2023 на суму 168156,19 доларів США щодо усієї поставки, яка передбачає умови оплати: передоплата 40 000 дол США після підтвердження рахунку-проформи, залишок кожної відправки протягом 21 дня після відправлення товару.
Поставка товару, зазначеного в рахунку-проформі №WS-5-230718А від 18.07.2023 здійснювалася чотирма партіями відповідно до комерційних інвойсів.
Відповідно до платіжного документу від 19.07.2023 №351 (а.с.70, том 1) позивачем здійснено передоплату в розмірі 40000,00 доларів США. Призначення платежу: передоплата за автозапчастини на підставі Контракту №WS-1-220104 від 04.01.2022 та інвойсу №WS-5-230718А від 18.07.2023.
Відповідно до платіжного документу від 10.10.2023 №394 (а.с.72, том 1) позивачем здійснено оплату за товару в розмірі 58985,15 доларів США. Призначення платежу: передоплата за автозапчастини на підставі Контракту №WS-1-220104 від 04.01.2022 та інвойсу №WS-5-230718А від 18.07.2023.
Позивач надав пояснення, що зазначена оплата включала: 3 671,40 доларів США доплата за товар першої відправки, яку було відвантажено 22.09.2023 (загальна вартість товару в першій партії становить 43 671,40 доларів США згідно комерційного інвойсу №WS-5-230718A-1 від 22.09.2023р.); 40 593,10 доларів США повна оплата товару другої партії (відправки) згідно комерційного інвойсу №WS-5-230718A-2 від 22.09.2023, яку було відвантажено 22.09.2023; 14 720,65 доларів США передоплата за товар третьої партії (загальна вартість товару третьої партії (відправки) становить 51 230,69 дол США згідно комерційного інвойсу №WS-5-230718A-3 від 20.10.2023р.).
Відповідно до специфікації №WS-5-230718А-1 від 22.09.2023 та комерційного інвойсу №WS-5-230718А-1 від 22.09.2023 вартість першої партії (відправки) складає 43 671, 40 доларів США.
Отже, на момент митного оформлення товар першої партії (відправки) було повністю оплачено: 40 000 доларів США (за квитанцією від 19.07.2023 №351) та 3 671,40 доларів США (за квитанцією від 10.10.2023 №394), разом 43 671, 40 доларів США.
Суд констатує, жодних розбіжностей в порядку розрахунку за товар немає. Наведені доводи митного органу є безпідставними та не могли бути підставою для коригування митної вартості товару.
У постанові від 11.06.2019 по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі № 815/329/17 та від 26.11.2020 по справі № 540/2455/19, які відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.
Таким чином, вказані доводи митного органу не впливають на митну вартість товару.
Щодо зауваження митного органу про не включення вартості транспортування за маршрутом Гданськ (Польща) Прушків (Польща) при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України, суд вказує наступне.
Між позивачем та ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» (експедитор) укладено Договір №OT/34-67 від 27.12.2022 (а.с.103-110, том 1), предметом якого є організація за рахунок Клієнта (ТОВ «ОТОТРАК») транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнту за згодою Сторін (п.1.1.).
Відповідно до пп.4.1.7. даного договору, плата експедиторові зазначається у додатку до договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку експедитора, гарантійного листа клієнта.
Під час поставки товару було оформлено коносамент №HYSF2023091253 від 03.10.2023 (а.с.63, том 1), товар поміщено в контейнер MRKU3684240 з метою його морського перевезення.
Відповідно до заявки №10080 від 19.08.2023 (а.с.111) до вказаного Договору №OТ/34-67 від 27.12.2022 сторони погодили вартість послуг по перевезенню контейнера MRKU3684240 по коносаменту №HYSF2023091253 від 03.10.2023 у розмірі 341 029, 88 грн.
Зазначені послуги згідно заявки включають: морське перевезення вантажу за межами державного кордону України, транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України, міжнародне автоперевезення та автоперевезення по території України, експедиторська винагорода. Страхування вантажу не проводилося.
Відповідно, експедитор ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» організував перевезення товару з Китайської Народної Республіки на територію України та виставив рахунок на оплату №9428 від 30.11.2023 (а.с.112, том 1) на оплату за надані послуги.
Рахунок на оплату №9428 від 30.11.2023 за надані послуги підтверджує вартість як морського перевезення вантажу за межами України, так і міжнародного автоперевезення за межами державного кордону України. Зазначений рахунок було оплачено, що підтверджується платіжною інструкцією №ОТ00001842 від 05.12.2023 (а.с.112, том 1).
Вказані документи було надано при митному оформленні.
Відповідно до коносамента №HYSF2023091253 від 03.10.2023, в якому також вказано номер контейнера MRKU3684240, товар прибув у порт м. Гданськ (Республіка Польща).
З метою подальшого автоперевезення товару, контейнер перевезено на склад у місті Прушків (Республіка Польща), де товар перевантажено в автотранспорт та здійснена поставка на територію України. У CMR №10080 від 29.11.2023, як в автотранспортній накладній, вказано місце завантаження товару Прушків/Pruszkow (Республіка Польща).
Автоперевезення здійснювалося транспортом з державними номерами AС9775HK/AC3935XF.
У довідці про транспортні витрати №10080 від 27.11.2023 (а.с.114, том 1), яка була надана Рівненській митниці, експедитором надано пояснення щодо вартості транспортних витрат, пояснено маршрут перевезення та види послуг про те, що контейнер MRKU3684240 по коносаменту №HYSF2023091253 від 03.10.2023 слідував за маршрутом: порт завантаження Shanghai (China) порт прибуття Gdansk (Poland), вартість такого міжнародного морського перевезення склала 36 375 грн 20 коп.
Транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи навантажувальні-розвантажувальні роботи, авто доставка контейнера маршрутом Гданськ-Прушків, складські послуги, оформлення Т1 складають: 66 130 грн. 11 коп.
Міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України до митного кордону м/п Чоп, Україна автомобілем АС9775HК/АС3935ХF згідно ЦМР №10080 з датою завантаження 29.11.2023 складають: 132 039 грн. Страхування вантажу не відбувалось.
При цьому, суд звертає увагу, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять розбіжностей щодо номеру коносаменту (HYSF2023091253), контейнеру (MRKU3684240) та ТЗ (AС9775HK/AC3935XF), яким здійснювалось перевезення вантажу.
Тобто, позивачем заявлено повні та точні відомості щодо витрат на транспортування товарів, що підтверджується документально належними та необхідними документами.
За наведеного, вищезазначені відповідачем обставини є безпідставними тa необґрунтованими, оскільки позивачем було надано всі необхідні документи, передбачені п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що підтверджують понесені декларантом витрати на транспортування товарів, які були включені до митної вартості товарів.
Суд також не враховує твердження відповідача про те, що до митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення без перекладу в зв`язку з чим відомості зазначені в них не можливо ідентифікувати з задекларованими відомостями.
Самі по собі обставини ненадання перекладу експортної декларації Китаю не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.
Щодо виявлених розбіжностей в рішенні про коригування митної вартості №UA204020/2023/000133/2 від 07.12.2023 (а.с.86, том 2) суд зазначає наступне.
Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 19.07.2023 №351, від 10.10.2023 №394, від 01.11.2023 №404 належним чином не завірені, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту №WS-1-220104 від 04.01.2022 продавець передає покупцеві автозапчастини та комплектуючі до них, іменовані Товар, а покупець оплачує і отримує його на умовах, викладених у цьому Контракті.
Пунктом 4 Контракту визначено, що оплата покупцем товару здійснюється шляхом переказу на рахунок продавця суми і в терміни, зазначені в специфікаціях чи інвойсах на партію товару. Загальна вартість товару за Контрактом складається з сум комерційних інвойсів до даного Контракту.
Продавцем складено проформу-інвойс №WS-5-230718A від 18.07.2023 на поставу товару загальною вартістю 168156,19 доларів США, умови поставки FOB Шанхай/Китай, країна походження Китай, умови оплати 40000,00 доларів США попередня оплата після підтвердження проформи-інвойс.
Відповідно до комерційного інвойсу №WS-5-230718A-2 від 22.09.2023 (а.с.15-19, том 3) сторони погодили поставку товару на загальну суму 40593,10 доларів США. Умови оплати: 100% необхідно сплатити протягом 21 дня з моменту відправлення товару.
Позивачем до митного оформлення надано платіжні інструкції про переказ коштів від 19.07.2023 №351 на суму 40000,00 доларів США (а.с.30, том 2), від 10.10.2023 №394 на суму 58985,15 доларів США (а.с.31, том 2), від 01.11.2023 №404 (а.с.33, том2) на суму 41230,69 доларів США.
Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено проставлення банківської печатки на Swift повідомленні. Про належність та достатність повідомлень системи SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications), як доказів здійснення операції з переведення іноземної валюти зазначив Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 у справі №826/9719/16.
Враховуючи викладене, оскільки сплату позивачем здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг», то роздрукована та надана до митного органу електронна квитанція, яка містить обов`язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені п. 10.5 Інструкції № 22, є підтвердним документом, що посвідчує здійснену позивачем на рахунок продавця оплату за товар, що поставляється, і печаткою банку така не завіряється.
Крім того, суд встановив, що на вимогу Рівненської митниці були надані завірені підписом та печаткою уповноваженої особи банку відповідні заключні виписки з рахунку позивача за період з 19.07.2023 по 19.07.2023, з 09.10.2023 по 09.10.2023, з 01.11.2023 по 01.11.2023, що підтверджують списання коштів за SWIFT-платежами від 19.07.2023 №351, від 10.10.2023 №394, від 01.11.2023 №404.
Вказані обставини підтверджуються листом декларанта за вих. №0712-1 від 07.12.2023 (а.с.74, том 2).
Суд встановив, що продавцем було сформовано та надіслано позивачу, як покупцю, рахунок-проформу №WS-5-230718А від 18.07.2023 на суму 168156,19 доларів США щодо усієї поставки, яка передбачає умови оплати: передоплата 40 000 дол США після підтвердження рахунку-проформи, залишок кожної відправки протягом 21 дня після відправлення товару.
Поставка товару, зазначеного в рахунку-проформі №WS-5-230718А від 18.07.2023 здійснювалася чотирма партіями відповідно до комерційних інвойсів №WS-5-2023718A-1 від 22.09.2023, №WS-5-230718A-2 від 22.09.2023, №WS-5-230718A-3 від 22.09.2023, №WS-5-230718A-4 від 16.11.2023 (коррект інвойс W№S-5-230718A-4 від 07.02.2024).
Відповідно до платіжного документу від 19.07.2023 №351 (а.с.70, том 1) позивачем здійснено передоплату в розмірі 40000,00 доларів США. Призначення платежу: передоплата за автозапчастини на підставі Контракту №WS-1-220104 від 04.01.2022 та інвойсу №WS-5-230718А від 18.07.2023.
Відповідно до платіжного документу від 10.10.2023 №394 (а.с.72, том 1) позивачем здійснено оплату за товару в розмірі 58985,15 доларів США. Призначення платежу: передоплата за автозапчастини на підставі Контракту №WS-1-220104 від 04.01.2022 та інвойсу №WS-5-230718А від 18.07.2023.
Отже, на момент митного оформлення вартість другої партії товару відповідно до комерційного інвойсу №WS-5-230718A-2 від 22.09.2023 була повністю оплачена позивачем.
Щодо зауваження митного органу про не включення вартості транспортування за маршрутом Гданськ (Польща) - Прушків (Польща) при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України, суд вказує наступне.
Між позивачем та ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» (експедитор) укладено Договір №OT/34-67 від 27.12.2022 (а.с.62-69, том 2), предметом якого є організація за рахунок Клієнта (ТОВ «ОТОТРАК») транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнту за згодою Сторін (п.1.1.).
Відповідно до пп.4.1.7. даного договору, плата експедиторові зазначається у додатку до договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку експедитора, гарантійного листа клієнта.
Під час поставки товару було оформлено коносамент №HYSF2023091254 від 03.10.2023 (а.с.22, том 2), товар поміщено в контейнер MRKU6365714 з метою його морського перевезення.
Відповідно до заявки №10077 від 19.08.2023 (а.с.70, том 2) до вказаного Договору №OТ/34-67 від 27.12.2022 сторони погодили вартість послуг по перевезенню контейнера MRKU6365714 по коносаменту № HYSF2023091254 у розмірі 345044,51 грн.
Зазначені послуги згідно заявки включають: морське перевезення вантажу за межами державного кордону України, транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України, міжнародне автоперевезення та автоперевезення по території України, експедиторська винагорода. Страхування вантажу не проводилося.
Відповідно, експедитор ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» організував перевезення товару з Китайської Народної Республіки на територію України та виставив рахунок на оплату №9419 від 30.11.2023 (а.с.71, том 2) на оплату за надані послуги.
Рахунок на оплату №9419 від 30.11.2023 за надані послуги підтверджує вартість як морського перевезення вантажу за межами України, так і міжнародного автоперевезення за межами державного кордону України. Зазначений рахунок було оплачено, що підтверджується платіжною інструкцією №ОТ00001846 від 07.12.2023 (а.с.72, том 2).
Вказані документи було надано при митному оформленні.
Відповідно до коносамента № HYSF2023091254 від 03.10.2023, в якому також вказано номер контейнера MRKU6365714, товар прибув у порт м. Гданськ (Республіка Польща).
З метою подальшого автоперевезення товару, контейнер перевезено на склад у місті Прушків (Республіка Польща), де товар перевантажено в автотранспорт та здійснена поставка на територію України. Тому, у CMR №10077 від 29.11.2023 (а.с.25, том 2), як в автотранспортній накладній, вказано місце завантаження товару Прушків/Pruszkow (Республіка Польща).
Автоперевезення здійснювалося транспортом з державними номерами LC88669/LU145PK.
У довідці про транспортні витрати №10077 від 30.11.2023 (а.с.73, том 2), яка була надана Рівненській митниці, експедитором надано пояснення щодо вартості транспортних витрат, пояснено маршрут перевезення та види послуг про те, що контейнер MRKU6365714 по коносаменту №HYSF2023091254 слідував за маршрутом: порт завантаження Shanghai (China) - порт прибуття Gdansk (Poland), вартість такого міжнародного морського перевезення склала 36 375 грн. 20 коп.
Транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи навантажувальні-розвантажувальні роботи, авто доставка контейнера маршрутом Гданськ-Прушків, складські послуги, оформлення Т1 складають: 66 130 грн. 11 коп.
Міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України до митного кордону м/п Чоп, Україна автомобілем АС9775HК/АС3935ХF згідно ЦМР №10080 з датою завантаження 29.11.2023 складають: 132 039 грн. Страхування вантажу не відбувалось.
При цьому, суд звертає увагу, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять розбіжностей щодо номеру коносаменту (HYSF2023091254), контейнеру (MRKU6365714) та ТЗ (LC88669/LU145PK), яким здійснювалось перевезення вантажу.
Тобто, позивачем заявлено повні та точні відомості щодо витрат на транспортування товарів, що підтверджується документально належними та необхідними документами.
За наведеного, вищезазначені відповідачем обставини є безпідставними тa необґрунтованими, оскільки позивачем було надано всі необхідні документи, передбачені п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що підтверджують понесені декларантом витрати на транспортування товарів, які були включені до митної вартості товарів.
Суд також не враховує твердження відповідача про те, що до митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення без перекладу в зв`язку з чим відомості зазначені в них не можливо ідентифікувати з задекларованими відомостями.
Самі по собі обставини ненадання перекладу експортної декларації Китаю не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.
Щодо виявлених розбіжностей в рішенні про коригування митної вартості №UA204020/2023/000138/2 від 19.12.2023 (а.с.31, том 3) суд зазначає наступне.
Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що експертний висновок №I-268 від 13.12.2023 Рівненської торгово промислової палати не відповідає, за кількісними та вартісними характеристиками, відомостям, наведеним у рахунку WS-5-230718А-3 від 20.10.2023, суд вказує таке.
Судом встановлено, що експертний висновок №I-268 від 13.12.2023 (а.с.180-250, том 2, а.с.1-28, том 3) проведений експертом Рівненської торгово-промислової палати України та складений у відповідності до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Положення про загальний порядок надання послуг з цінової інформації торгово-промисловими палатами в Україні, затвердженого рішенням Президії ТП України від 30.01.2020 року №52(4), Методики проведення товарознавчої експертизи торгово-промислових палат в Україні СОУ 94.1- 00016934-001:2005, затвердженої рішенням Президії ТП України від 26.09.2005 року, №46(4), Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оцінку діяльності в Україні», а також Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440.
Відповідно до експертного висновку №I-268 від 13.12.2023 (а.с.180-250, том 2, а.с.1-28, том 3) товар, який зазначений в специфікації №WS-5-230718А-3 від 20.10.2023, інвойсі №WS-5-230718A-3 від 20.10.2023, міжнародному договорі №WS-1-220104 від 04.01.2022р. по своїй ціновій категорії попадає в діапазон та його ціна відповідає середньо-ринковим цінам, що склалися на світовому ринку.
Суд зазначає, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК.
Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.
Водночас приписи МКУ зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Експертний висновок не є визначальним при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару. Сам по собі експертний висновок не визначає митну вартість, проте при сукупності наданих до митного оформлення документів, такий висновок є додатковим підтвердженням правильності визначення митної вартості товару за ціною договору.
Також, самі по собі обставини ненадання перекладу експортної декларації Китаю не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що митна декларація країни відправлення не передбачена частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України, як документ, що підтверджує митну вартість.
Суд приходить до висновку, що зазначена митним органом підстава жодним чином не впливає на ціну заявленого товару, відповідно не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.
Щодо виявлених розбіжностей в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000006/2 від 07.02.2024 (а.с.225, том 1) суд зазначає таке.
Надаючи оцінку доводам митного органу щодо вартості транспортно-експедиційних послуг, заявлених в наданому декларантом рахунку на оплату №1683 від 05.02.2024, суд вказує наступне.
Суд уже встановив, що позивачем та ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» (експедитор) укладено Договір №OT/34-67 від 27.12.2022, предметом якого є організація за рахунок Клієнта (ТОВ «ОТОТРАК») транспортно-експедиторського обслуговування (TEO), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнту за згодою Сторін.
На підставі вказаного договору, експедитор ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» організував та здійснив перевезення вантажу на замовлення позивача згідно Заявки №13957 від 27.11.2023 (а.с.212, том 1), за що йому було сплачено кошти у сумі 198 769,70 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №OТ00000162 від 08.02.2024 (а.с.214, том 1).
Транспортні витрати з міжнародного морського перевезення вантажу маршрутом: порт завантаження Shanghai (China) - порт прибуття Gdansk (Poland), склали 73 223 грн 54 коп. Транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи навантажувальні-розвантажувальні роботи, авто доставка контейнера маршрутом Гданськ-рушків, складські послуги, оформлення Т1 складають: 68 301 грн 90 коп.
Міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України до митного кордону м/п Ягодин, Україна автомобілем ВК0136H0/BK2843XР складають: 33 809 грн. Страхування вантажу не відбувалось.
Вказані відомості підтверджуються Довідкою про транспортні витрати №13957 від 05.02.2024 (а.с.215, том 1), яка надавалася митному органу.
Відповідно до ч. 1 ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.
Згідно ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
Договором №OT/34-67 від 27.12.2022, укладеним між позивачем та ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» передбачено укладання експедитором, при необхідності для виконання своїх зобов`язань за Договором, від свого імені договорів з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими третіми особами. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна.
Пунктом 2.2.4 Договору №OТ/34-67 від 27.12.2022 передбачено, що експедитор має право доручити виконання цього договору третій особі.
Відповідно до ч. 2 статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, а не від третіх осіб залучених виконавцем до перевезення товару.
Тобто, для цілей підтвердження витрат на транспортування як складової митної вартості товару, достатніми є документи, надані виконавцем договору про надання транспортно-експедиційних послуг, яким у даному випадку є ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ».
За наведеного суд виснує, що для митного оформлення надано необхідні документи, які підтверджують транспортні витрати щодо перевезення цієї партії товару, а саме: Договір №OТ/34-67 від 27.12.2022, заявка №13957 від 27.11.2023 до Договору №ОТ/34-67 від 27.12.2022, рахунок на оплату №1683 від 05.02.2024, довідка про транспорті витрати №13957 від 05.02.2024, платіжна інструкція №OТ00000162 від 08.02.2024.
Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування №UA204020/2023/000132/2 від 05.12.2023, №UA204020/2023/000133/2 від 07.12.2023, №UA204020/2023/000138/2 від 19.12.2023, №UA204020/2024/000006/2 від 07.02.2024 та зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що за основу для коригування митної вартості спірного товару за другорядним (резервним) методам визначення митної вартості товарів митним органом взято інформацію про раніше визначеної митної вартості товарів згідно митних декларацій МД UA100160/2023/237733 від 06.10.2023, МД UA408020/2023/063355 від 18.10.2023, МД UA500080/2023/11479 від 24.11.2023, МД UA209230/2023/130832 від 16.12.2023, з приводу чого суд зазначає таке.
Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та надуманими.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішенняпро коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, провадження №К/9901/36092/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, провадження № К/9901/45484/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 21.02.2020 у справі №813/1229/16, адміністративне провадження №К/9901/10823/18 - митниця, приймаючи спірні рішенняпро коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваних рішень, у них зазначено лише дата та номер вказаних вище митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
На підставі викладеного, суд вважає що зауваження відповідача зазначені в спірних рішеннях №UA204020/2023/000132/2 від 05.12.2023, №UA204020/2023/000133/2 від 07.12.2023, №UA204020/2023/000138/2 від 19.12.2023, №UA204020/2024/000006/2 від 07.02.2024 є необґрунтованими та такими, що жодним чином не впливають на неможливість підтвердження задекларованої позивачем митної вартості товару.
У відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.
За визначенням частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
За правиламичастини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положеньцього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для стягнення суми витрат за послуги перекладача, суд зазначає таке.
За приписами частини третьої статті 132 КАС України: до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Пункт третій вказаної статті містить визначення пов`язані із залученням.
Стаття 71 КАС України Перекладач: Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду. Участь перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, є обов`язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку, встановленому законодавством. Перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право ставити питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду. Перекладач зобов`язаний з`являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Йдеться виключно про питання залучення перекладача саме судом за ухвалою суду та лише про компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду; оплата виконаної роботи не входить до предмета витрат.
Також суд зазначає, що відповідно до частин 1-2 статті 15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначає, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.
Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у даній справі.
Суд зазначає, що витрати позивача з перекладу документів у розмірі 16 548,00 грн не входять до витрат, які слід компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, оскільки у даному випадку суд не допускав до участі у справі за відповідною ухвалою перекладача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA204020/2023/000132/2 від 05.12.2023, №UA204020/2023/000133/2 від 07.12.2023, №UA204020/2023/000138/2 від 19.12.2023, №UA204020/2024/000006/2 від 07.02.2024.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000868, №UA204020/2023/000871, №UA204020/2023/000895, №UA204020/2024/000089.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 35410,92 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 грудня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" (вул. Тиха, 7,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 42617033)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя У.М. Нор
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 19.12.2024 |
Номер документу | 123829811 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
У.М. Нор
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні