Рішення

від 17.12.2024 по справі 480/5770/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року Справа № 480/5770/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/5770/24 за позовом Недригайлівської селищної ради до головного державного інспектора відділу з питань праці Північного регіону управління інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Яременко Тетяни Борисівни, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа - Подпрятова Алла Олександрівна про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Недригайлівська селищна рада звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до головного державного інспектора відділу з питань праці Північного регіону управління інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Яременко Тетяни Борисівни, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису, і просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/9695/061/П від 07.06.2024 головного державного інспектора відділу з питань праці північного регіону управління інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Яременко Тетяни Борисівни.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № ПНС/1/7889-24 від 04.06.2024 головним державним інспектором відділу з питань праці північного регіону управління інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Яременко Тетяною Борисівною було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці Недригайлівською селищною радою, за наслідками якого складено Акт № ПНС/ СМ/9695/061 від 07.06.2024. На підставі зазначеного Акту відповідачем 07.06.2024 складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПНС/СМ/9695/061/П, яким зобов`язано позивача забезпечити додержання норм законодавства про працю та усунути порушення: «Частина перша статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» - не виплачена заробітна плата ОСОБА_1 за травень 2024 року згідно умов трудового договору».

Позивач вважає, що пункт перший оскаржуваного припису не відповідає вимогам щодо чіткості, оскільки не зрозуміло, яким чином позивачем має бути виконана вимога про необхідність забезпечити додержання норм законодавства про працю з огляду на те, що на час проведення перевірки ОСОБА_1 всі суми було виплачено, ще до проведення перевірки.

Ухвалою суду від 05.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін. Також, даною ухвалою залучити до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 22.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про призначення у справі №480/5770/24 судового засідання.

У відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує на те, що позивач лише у кінці робочого дня 13.05.2024 об 17-15 год направив через електронну систему казначейства платіжну інструкцію №241 на виплату ОСОБА_1 розрахункових коштів, що фактично унеможливлювало їх виплату у день звільнення. При цьому, позовна заява не містить будь-яких обґрунтувань з приводу формування платіжної інструкції № 241 на виплату розрахункових коштів ОСОБА_1 в сумі 83884,42 грн саме в кінці робочого дня о 17 год. 07 хв.

Також звертає увагу суду на те, що Недригайлівською селищною радою визнано порушення строків виплати розрахункових коштів ОСОБА_1 при її звільненні 13.05.2024, у зв`язку з чим самостійно нараховано середній заробіток за весь час затримки.

Таким чином, позивачем усі належні ОСОБА_1 розрахункові кошти були виплачені з порушенням встановленого строку, а саме замість 13.05.2024, що є днем її звільнення, фактично виплачено 15.05.2024 та 22.05.2024.

Зважаючи на вказані фактичні обставини справи, Міжрегіональне управління вважає, що припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/9695/061/П від 07.06.2024 прийнятий обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позаплановій захід державного нагляду (контролю) Недригайлівської селищної ради здійснений відповідачем за заявою ОСОБА_1 від 16.05.2024 (вх. № П-809/ПНС-24 від 17.05.2024) про порушення вимог законодавства про працю в частині виплати усіх належних їй сум при звільненні. Зокрема, заявниця вказує, що її було звільнено 13.05.2024, а виплати одержала лише 15.05.2024. У зв`язку з чим просить провести перевірку правильності нарахування та дотримання строків виплати їй розрахункових коштів Недригайлівською селищною радою (а.с.51).

Міжрегіональне управління у відповідності до наведених норм Закону №877 одержало погодження Державної служби України з питань праці на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Недригайлівської селищної ради (лист від 27.05.2024 № ЦА-2667/1/2.3.4-24а «Про погодження проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)» (а.с.52-53).

Наказ «Про проведення заходу державного нагляду (контролю)» № 244/ПНС-ЗК від 03.06.2024прийнятий Міжрегіональним управлінням на підставі статті 259 Кодексу законів про працю України, абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону № 877, статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 № 5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» (а.с.54 зворотній бік, а.с.55).

Направлення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 04.06.2024 №ПНС/1/7889-24 видано Міжрегіональним управлінням згідно Закону № 877, копію якого надано селищному голові ОСОБА_2 , що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Недригайлівської селищної ради від 06.06.2024 за вх.№1975 (а.с.55 зворотній бік).

Захід державного нагляду (контролю) Недригайлівської селищної ради був проведений з 06.06.2024 по 07.06.2024 у формі позапланової перевірки, за наслідками якого складено Акт № ПНС/СМ/9695/061 від 07.06.2024 (а.с.6-9). На підставі зазначеного Акту відповідачем 07.06.2024 складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПНС/СМ/9695/061/П, яким зобов`язано позивача забезпечити додержання норм законодавства про працю та усунути порушення: «Частина перша статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» - не виплачена заробітна плата ОСОБА_1 за травень 2024 року згідно умов трудового договору» (а.с.12).

Не погодившись із зазначеним вище приписом відповідача, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частиною першою статті 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).

Пунктом 1 Положення №96 визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення №96 визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює: здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування;

Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон №877-V в редакції на час спірних відносин).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина перша статті 2 Закону №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (частина третя статті 4 Закону №877-V).

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (абзац 8 частини четвертої статті 4 Закону №877-V).

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (частина 8 статті 4 Закону №877-V).

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина 11 статті 4 Закону №877-V).

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (частина 15 статті 4 Закону №877-V).

Частиною першою статті 6 Закону №877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави (абзац 8 частини першої статті 6 Закону №877-V).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону (частина друга статті 6 Закону №877-V).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається (частина четверта статті 6 Закону №877-V).

Відповідно до частин першої та другої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац 1 частини п`ятої статті 7 Закону №877-V).

Права суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 10 Закону №877-V.

Відповідно до цієї статті суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Обов`язки суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) передбачені статтею 11 Закону №877-V.

Відповідно до цієї статті суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина 8 статті 7 Закону №877-V).

Частиною першою статті 12 Закону №877-V встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Слід зауважити, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє на теперішній час.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ (далі Закон №2136-ІХ) у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що позаплановою перевіркою встановлено, що розпорядженням селищного голови Недригайлівської селищної ради від 13.05.2024 № 58-К «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено 13.05.2024 начальника відділу земельних відносин та екології ОСОБА_1 на підставі пункту першого частини першої статті 40 КЗпП України.

Відповідно до розрахунково-платіжної відомості за травень 2024 року розрахункові кошти нараховані у сумі 108258,51 грн, у тому числі грошова компенсація за невикористані дні відпустки та оплата тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця. Загальна сума, що підлягає виплаті при звільненні ОСОБА_1 за рахунок роботодавця складає 83884,42грн.

Розрахункові кошти, що належали ОСОБА_1 у день звільнення виплачені не були. Розрахункові кошти у сумі 83884,42грн. були виплачені ОСОБА_1 15.05.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 241 від 13.05.2024 (а.с.57).

Обгрунтовуючи правомірність оскаржуваного припису, відповідач вказує на те, що ОСОБА_1 була звільнена 13.05.2024 у понеділок, що є її останнім робочим днем, і відповідно до статті 116 КЗпП України, усі належні їй суми повинні були їй виплачені в день звільнення, тобто 13.05.2024р. Однак, позивач лише у кінці робочого дня 13.05.2024 о 17-15 год направив через електронну систему казначейства платіжну інструкцію №241 на виплату ОСОБА_1 розрахункових коштів, що фактично унеможливлювало їх виплату у день звільнення. При цьому, позовна заява не містить будь-яких обґрунтувань з приводу формування платіжної інструкції № 241 на виплату розрахункових коштів ОСОБА_1 в сумі 83884,42грн. саме в кінці робочого дня о 17 год. 07 хв.

Проте суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Так, судом з матеріалів справи вбачається, і сторонами у даній справі не заперечується, що платіжна інструкція № 241 від 13.05.2024 на виплату ОСОБА_1 заробітної плати (розрахункові) за травень 2024 сформована позивачем в електронній системі дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства-Казначейство» 13.05.2024 в 17.07 год., підписана КЕП бухгалтера ОСОБА_3 в 17.09 год, керівником в 17.11, накладена електронна печатка 13.05.2024в 17.15 год., а отримана казначейством 13.05.2024 о 17.16 год (а.с.57).

Аналогічно був одержаний казначейською службою в 17.15 год 13.05.2024 реєстр бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 124 від 13.05.2024, який у тому числі включає бюджетні зобов`язання з виплати розрахункових коштів ОСОБА_1 (а.с.13).

Тобто, позивач, на виконання вимог ст. 116 КЗпП України, у останній робочий день працівника ОСОБА_1 , на переконання суду, вжив всіх необхідних та можливих заходів для виплати всіх сум, що належать останній при звільненні, у день її звільнення, оскільки Недригайлівською селищною радою платіжна інструкція від №241 до Державної казначейської служби була направлена вчасно, а саме 13.05.2024 і з незалежних від позивача причин вона була проплачена лише 15.05.2024.

Крім того, суд враховує, що позивач, станом на момент винесення припису, повністю погасив заборгованість перед ОСОБА_1 .

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Щодо посилання відповідача на те, що Недригайлівською селищною радою визнано порушення строків виплати розрахункових коштів ОСОБА_1 при її звільненні 13.05.2024, у зв`язку з чим самостійно нараховано середній заробіток за весь час затримки су3д зазначає наступне.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зроблено правовий висновок про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону № 108/95-ВР, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати (не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати)), то відповідач не вправі під час здійснення нагляду (контролю) законодавства про працю встановлювати порушення роботодавцем саме вимог ст. 117 КЗпП України, а саме: не нарахування та не виплата середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи зазначене, посилання відповідача на несвоєчасність виплати позивачем працівнкові середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку є безпідставними.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір за подання позову загалом у розмірі 3028,00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 314 від 26.06.2024.

Згідно з частиною першоюстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З урахуванням наведеного, судові витрати позивача у загальному розмірі 3028,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Недригайлівської селищної ради до головного державного інспектора відділу з питань праці Північного регіону управління інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Яременко Тетяни Борисівни, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа - Подпрятова Алла Олександрівна про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/9695/061/П від 07.06.2024 головного державного інспектора відділу з питань праці північного регіону управління інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Яременко Тетяни Борисівни.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Матвійчука Юліана, буд. 119, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44730367) на користь Недригайлівської селищної ради (вул. Сумська, буд. 4, селище Недригайлів, Роменський р-н, Сумська обл., 42100, код ЄДРПОУ 04390110) суму судового збору у розмірі 3028,00 грн. .

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька