Ухвала

від 11.12.2024 по справі 500/1965/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/1965/23

11 грудня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої Подлісної І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та додані до неї матеріали по справі за позовом Приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" до Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 позов задовольнити. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області №7614819/30749378 від 11.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 22.07.2022. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №2 від 22.07.2022, подану на реєстрацію приватним агропромисловим підприємством "Поділля-Агро". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" судовий збір в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 (нуль) копійок. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в користь приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" судовий збір в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 (нуль) копійок.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023р., апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 року у справі №500/1965/23 без змін.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 20.07.2023р. по справі №500/1965/23 набрало законної сили.

15 листопада 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Ухвалою суду від 19.11.2024 призначено судове засідання з розгляду заяви Приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №500/1965/23 за позовом Приватного агропромислового підприємства "Поділля-Агро" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, о 12:00 год. 28.11.2024 року в залі судових засідань Тернопільського окружного адміністративного суду за адресою: м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 20.

Відповідачем Державною податковою службою України надіслано через електронний суд 25.11.2024 року пояснення щодо заяви про встановлення судового контролю.

Представником позивача надіслано через електронний суд 25.11.2024 року додаткові пояснення по даній справі.

Ухвалою суду від 28.11.2024 року відкладено розгляд заяви на 11.12.2024 о 12:00 год.

Учасники справи подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому враховуючи положення статей 194, 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.3 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подану заяву про встановлення судового контролю та матеріали адміністративної справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07.06.2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі ОСОБА_1 проти України від 15.10.2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28.11.2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1)зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2)накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Таким чином, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17, який в силу частини 5 статті 242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судом першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту заяви представника позивача про встановлення судового контролю видно, що відповідач не виконує рішення суду у справі №500/1965/23, хоча рішення набрало законної сили.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних підстав вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним в повному обсязі, а тому враховуючи особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати, суд вважає за необхідне зобов`язати подати до суду звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 року у справі №500/1965/23 - у місячний строк (заявник просив 7 робочих днів), з моменту отримання даної ухвали.

Таким чином, заява позивача про встановлення судового контролю та подання звіту щодо виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 року у справі №500/1965/23 підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 229, 243, 248, 256, 294, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про встановлення судового контролю задовольнити частково.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 року в адміністративній справі №500/1965/23.

Зобов`язати суб`єкта владних повноважень (боржника) - Державну податкову службу України подати звіт про виконання судового рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року по справі № 500/1965/23, у місячний строк, з моменту отримання даної ухвали.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 13.12.2024.

Головуючий суддяПодлісна І.М.