Рішення

від 17.12.2024 по справі 520/23052/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 грудня 2024 року № 520/23052/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 8,м. Барвінкове,Ізюмський район, Харківська область,64701, код ЄДРПОУ42360167) про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-скасувати Рішення Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 26 липня 2024 року № 2861-VІII, яким затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01) гр. ОСОБА_2 , яка знаходиться в АДРЕСА_2 , тим самим протиправно позбавлено позивача можливості для проїзду до земельної ділянки з кадастровим номером №6320482500:04: 000:0345, що є перешкодою у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.12.2021 року земельна ділянка з кадастровим номером №6320482500:04:000: 0345 належить позивачу на праві приватної власності.

Рішенням Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 26 липня 2024 року № 2861-VIII затверджено «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житло-вого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01) гр. ОСОБА_2 , яка знаходиться в АДРЕСА_2 ».

Передано у приватну власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий № 032 0482511:00:000:0094 площею 0,2500 га (угіддя - малоповерхова забудова) із земель комунальної власності, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01), розташовану по АДРЕСА_2 , в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Крім того, Рішенням Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 26 листопада 2021 року №963-УІІІ затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу та інших не наданих у користування, категорія - землі сільськогосподарського призначення (контур № 304 реформованого КСП «Рассвєт») за межами населених пунктів на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області».

Передано у приватну власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий №6320482500:04:000:0292 площею 1,4020 га (угіддя - рілля) із земель -комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, код цільового призначення - 01.03, розташованої на території Барвінківської МТГ Ізюмського району Харківської області.

Отже, належна позивачу земельна ділянка з кадастровим номером №6320482500:04:000:0345 оточена земельними ділянками із кадастровими номерами №6320482500:04:000:0292 та №6320482511:00: 000:0094, що потребує врегулювання питання доступу до його власності у вигляді проїзду сільськогосподарської техніки.

Станом на 15 серпня 2024 року між земельними ділянками із кадастровими номерами №632048 2500:04:000:0292 та №6320482511:00:000:0094 відсутній простір для проїзду до земельної ділянки з кадастровим номером №6320482500:04:000:0345, що є перешкодою у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач не згоден зі вказаним вище рішенням, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу (Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів" від 20 червня 2019 року № 6-р/2019).

Статтею 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 186 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на день прийняття оскаржуваного рішення), технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування затверджується рішенням таких органів.

Частиною восьмою статті 186 Земельного кодексу України встановлено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Частиною десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Серед способів захисту порушених прав та інтересів у пункті 10 частини другої ст. 16 ЦК України встановлене визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Суд вказує, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування не може бути скасоване судом, як що воно не визнане судом незаконним.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що Барвінківська міська рада Ізюмського району Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією України та законами України, у відповідності до вимог Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення), а тому підстави для визнання судом оскаржуваного рішення незаконним та його скасування - відсутні.

Суд вказує, що згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач надав підтвердження правомірності прийнятих своїх дій, а відтак довів правомірність того, що він діяв у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, оскаржувані постанови прийняті з урахуванням всіх обставин, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 8,м. Барвінкове,Ізюмський район, Харківська область,64701, код ЄДРПОУ04058634) про скасування рішення- залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.