Ухвала

від 17.12.2024 по справі 520/34352/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позову без руху

17 грудня 2024 р. справа № 520/34352/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі за матеріалами позову Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (далі за текстом - позивач, заявник, суб"єкт владних повноважень, ТУ, Управління, Територіальне управління) до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач) про стягнення з ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) на користь Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (ЄДРПОУ 43181818) зайво виплачені кошти грошового забезпечення в сумі 37 181,77 грн. (тридцять сім тисяч сто вісімдесят одну гривню 77 копійок),

встановив:

В оформленні матеріалів адміністративного позову наявні ознаки пропуску строку подання заявником позову.

Як встановлено судом з витягу з наказу начальника Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області від 29.04.2022р. №155 о/с увільнено від виконання службових обов`язків із збереженням посади, без збереження грошового забезпечення у зв`язку з призовом на військову службу осіб із числа резервістів по загальній мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1052/15-19 (зі змінами), роз`яснення Міністерства економіки України від 14.04.2022 № 4711-06/15157-03, щодо поширення положень статті 119 Кодексу законів про працю України з 12 березня 2022 року на період проходження, служби старшого лейтенанта Служби судової охорони ОСОБА_2 , головного спеціаліста (командира відділення) 1 відділення особистої безпеки суддів підрозділу особистої безпеки суддів.

Підставою для цього став витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 08.03.2022 № 2 (по стройовій частині) про призначення на посаду за штатом воєнного часу, 08 березня 2022 року та зарахуванням до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення солдата запасу ОСОБА_2 , ВОДІЄМ 1 СТРІЛЕЦЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ 1 СТРІЛЕЦЬКОГО ВЗВОДУ 4 СТРІЛЕЦЬКОЇ РОТИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_2 , ВОС-790037А; довідка управління Служби безпеки України від 30.03.2022 № 70/5 -58.

За твердженням суб"єкта владних повноважень, майже через 2 місяці - 29 квітня 2022 року за вхідним №16 до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області надійшов Витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 08.03.2022 № 2 (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 з 08 березня 2022 року до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на добровільній основі.

Згідно з довідкою територіального управління від 05.12.2024 №51.07-4199/вн про зайво нараховані кошти ОСОБА_1 за період з 12 березня 2022 року до 30 квітня 2022 року нараховано та сплачено: посадовий оклад (березень 2022 року - 3909,68 грн., квітень 2022 року - 6060,00 грн.), оклад за спеціальним званням (березень 2022 року - 987,10 грн., квітень 2022 року - 1530,00 грн.), надбавка за стаж служби (березень 2022 року - 979,35 грн., квітень 2022 року - 1518,00 грн.), надбавка за особливості проходження служби (березень 2022 року - 2996,83 грн., квітень 2022 року - 4645,08 грн.), премія (березень 2022 року - 5708,13 грн., квітень 2022 року - 9086,69 грн.), індексація (березень 2022 року - 230,49 грн., квітень 2022 року - 483,80 грн.).

Разом нараховано: 38.135,15 грн., утримано та враховано: податок з доходів фізичних осіб 6.864,33 грн., грошова компенсація податку з доходів фізичних осіб 6.864,33 грн., військовій збір - 572, 03 грн., профспілкові внески - 381,35 грн., всього утримано: 953,38 грн. Загальна сума зайво отриманого грошового забезпечення 37.181,77 грн.

За твердженням суб"єкта владних повноважень, за період з 12.03.2022 по 30.04.2022 відповідачу - ОСОБА_1 вже було нараховано та сплачено грошове забезпечення за березень 2022 року у розмірі 14.811,58грн. та за квітень 2022 року 23.323,57 грн.

30 квітня 2022 року наказом по Територіальному управлінню за № 156 о/с від 29.04.2022 ОСОБА_1 звільнено зі служби в Службі судової охорони за власним бажанням.

Отже, у спірних правовідносинах календарною датою, коли суб`єкт владних повноважень вперше достеменно довідався про мобілізацію відповідача до Збройних Сих України є - 29.04.2022р., коли було складено наказ начальника Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області від 29.04.2022р. №155 о/с про увільнення відповідача від виконання службових обов`язків.

До суду позов подано - 13.12.2024р., тобто по минуванню майже 2 років і 9 місяців від настання події повної та вичерпної обізнаності суб`єкта владних повноважень із станом розрахунків із публічним службовцем.

При цьому, строк звернення до суду у спірних правовідносинах на момент виникнення спору був встановлений як абз.2 ч.2 ст.122 КАС України, так і ч.5 ст.122 КАС України, з яких суд у якості спеціальної норми права визначає ч.2 ст.122 КАС України і виходить із строку у 3 місяці, котрий підлягає обчисленню з дня, коли особа дізналася про порушене право або повинна була дізнатися про порушене право (постанова Верховного Суду від 17.09.2020р. у справі №540/1862/19).

У позовні Управління просить поновити строк звернення до суду та зазначає, що під час масованих обстрілів міста Харкова з боку російської федерації у період активної фази ведення бойових дій у березні 2022 року було зруйновано будівлю Харківського апеляційного суду, де розташоване територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області. В службових кабінетах було знищено техніку та службову документацію, а відсутність електропостачання та теплопостачання значно ускладнило організацію роботи персоналу територіального управління. Фактично на момент звільнення відповідача було знищено всю бухгалтерську документацію, що унеможливило прорахувати остаточну заборгованість відповідача. У листопаді 2024 року під час проведення річної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, малоцінних та швидкозношуваних предметів, рахунків в установах Державної казначейської службі України, розрахунків з бюджетом, підзвітними особами та іншими дебіторами та кредиторами було виявлено дебіторську заборгованість ОСОБА_1 перед територіальним управлінням у сумі 37181,77 грн., до якої включено й податки співробітника, які повинні стягуватися в дохід бюджету. За встановленим фактом - 03.12.2024р. було складено рапорт щодо повернення цієї заборгованості у судовому порядку.

З приводу цього аргументу суд зазначає, що згідно з п.9 ч.3 ст.2, ч.2 ст.44, ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу зобов`язані забезпечити належне та своєчасне виконання процесуальних обов`язків, у тому числі і стосовно дотримання строку звернення до суду та стосовно належності оформлення позову.

Суд зауважує, що нормами КАС України не розкрито зміст правових категорій "поважна причина пропуску процесуального строку", "дата, коли особа дізналась про порушення права", "дата, коли особа повинна була дізнатись про порушення права", але відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при застосуванні норми права суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду.

Висновки Верховного суду з приводу застосування ст.ст.118, 121-123 КАС України викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.07.2023р. по справі №990/154/22, у постанові Верховного Суду від 12.09.2019р. по справі №826/3318/17, у постанові Верховного Суду від 28.03.2023р. по справі №826/3318/17, постанові Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19, постанови Верховного Суду від 06.04.2023р. у справі №320/7204/21, постанові Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №520/3047/2020, постанові Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20, постанові Верховного Суду від 10.01.2023р. у справі №640/3489/21.

Так, за правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.07.2023р. у справі №990/154/22: 1) порівняльний аналіз словоформ дізналася та повинна була дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через неналежну реалізацію своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду; 2) Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов.

До кола поважних причин пропуску процесуального строку можуть бути віднесені реально існуючі обставини фактичної дійсності, які не залежать від внутрішньої волі заінтересованої особи, мали місце протягом перебігу пропущеного строку і створюють істотні та обєктивно непереборні чи нездоланні перешкоди або труднощі у виконанні конкретної процесуальної дії у межах встановленого законом проміжку часу, у тому числі і дії з подання позову (постанова Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19, постанова Верховного Суду від 06.04.2023р. у справі №320/7204/21).

Докази існування цих обставин відповідно до ч.1 ст.77, ч.2 ст.79, ч.1 ст.123, ч.2 ст.123, ч.4 ст.161, ч.6 ст.161 КАС України повинні бути подані до суду разом із позовом, бо на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази.

Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №520/3047/2020 та постанови Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20, де указано, зокрема, що суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою.

Отже, на стадії вирішення питання про прийняття позову до розгляду суд досліджує та оцінює саме надані позивачем докази виключно у контексті подання позову із дотриманням вимог ч.2 ст.122, ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ч.2 ст.171 КАС України.

Відтак, позивач під час звернення до суду у тексті відповідного процесуального документа повинен зазначити дату обізнаності з порушенням права та подати на підтвердження доводу з даного приводу належні, допустимі, достатні та достовірні докази, а суд повинен перевірити юридичну спроможність та фактичну доказанність задекларованого позивачем твердження, але не має обов`язку у разі невиконання позивачем вимог процесуального закону у цій частині за власною ініціативою пересвідчуватись у справжньому існуванні будь-яких інших причин пропуску строку звернення до суду, окрім тих, які були зазначені власне позивачем.

Застосування до спірних правовідносин положень абз.2 ч.2 ст.122 КАС України і строку звернення до суду у 3 місяці уможливлено правовою природою та характером правовідносин, у яких склався даний спір, а саме: відносин з проходження відповідачем публічної служби у якості атестованого спеціальним званням співробітника Служби судової охорони.

Принагідно суд змушений зазначити, що з дати ухвалення наказу про увільнення відповідача від виконання обов`язків за поадою публічної служби (29.04.2022р.) та про звільнення відповідача зі служби (29.04.2022р.) і до дати подачі позову (13.12.2024р.) збіг і строк у 3 місяці за абз.2 ч.2 ст.122 КАС України, і строк у 6 місяців за сукупністю положень абз.1 ч.2 ст.122 КАС України та абз.2 ч.2 ст.122 КАС України.

Стосовно доводів позивача про пошкодження документації та техніки Управління під час обстрілу, що відбувся у березні 2022 році в місті Харкові, то суд бере до уваги такі доводи позивача, однак констатує відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про повне знищення документації та про вжиття позивачем адекватного та об"єктивно необхідного обсягу організаційно-правових заходів стосовно відновлення документів, техніки, відомостей обліку.

Долучена до позову копія акту інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 01.11.2024р. свідчить про те, що суб"єктом владних повноважень активні дії щодо відновлення документації почали вчинятись лише наприкінці 2024 року.

За таких обставин суд вважає, що у матеріалах позову наявні ознаки звернення до суду поза межами визначеного процесуальним законом строку за відсутності існування дійсно поважних непереборних та нездоланних перешкод у фізичному поданні позову до суду у межах визначеного процесуальним законом строку.

Оскільки стан оформленні позову не відповідає вимогам ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 КАС України, то позов має бути залишений без руху відповідно до ч.1 ст.169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 122, 123, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позов - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.

Встановити, що способом усунення недоліків є подання до суду юридично умотивованого та документально доведеного клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з викладенням поважних причин несвоєчасного вчинення процесуальної дії, зумовлених нездоланним та невідворотним впливом об`єктивних факторів, відвернення яких знаходилось поза волею та фізичними можливостями заявника.

Роз`яснити, що невиправлення недоліків зумовлює повернення позову.

Копію даної ухвали направити заявникові.

Роз`яснити, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сліденко