Ухвала

від 16.12.2024 по справі 600/5709/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 грудня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/5709/24-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренич І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (далі - відповідач-2) в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді "зауваження" наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 20.11.2024 № 183;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 20.11.2024 № 183.

- визнати протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, щодо неналежного здійснення договірної діяльності з не укладання договорів оренди приміщень для територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Чернівецької області у відповідності до рішення Головнокомандувача Збройних Сил України від 16.03.2021 № 5616/С.

- зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці укладати (переукласти) договори оренди приміщень для територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у відповідності до вимог наказу Міністерство оборони України наказом від 03.07.2013 № 448 "Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України" (із змінами).

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не дотримано п. 4, 5, 9 ч.5 ст. 160 КАС України.

Щодо порушення п.4 та п.5 ч.5 ст. 160 КАС України, суд зазначає, що відповідно до змісту позову, позивачем не обґрунтовано зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Так позивачем тільки процитовано нормативно правові акти, однак не наведено жодних обґрунтувань стосовно того, в чому полягає порушення його прав відповідачем-1 та відповідачем-2.

Щодо порушення п.9 ч.5 ст. 160 КАС України. Так в позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Позивач вказує, що відповідач-2 неналежно здійснює договірну діяльність та не укладає (переукладає) договори оренди приміщень для територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у відповідності до вимог наказу Міністерство оборони України наказом від 03.07.2013 № 448 "Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України" (із змінами), чим грубо порушив законодавство України та його права.

Так, КАС України не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, проте приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, та яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом. Така ж позиція вказана в ухвалах Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року у справі №9901/394/21 та від 28 грудня 2021 року у справі №9901/525/21.

Верховний Суд в ухвалі від 17 лютого 2023 року у справі №990/23/23 вказав, що з огляду на норми КАС України, а також загальновідомі ознаки та властивості нормативно-правового й індивідуального актів, право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Суд зазначає, що вказана бездіяльність відповідача-2 ніяким чином не впливає на позивача.

Окрім того суд вважає за необхідне зазначити наступне

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, законодавством розмежовано поняття "дії" та "бездіяльність" суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Дії суб`єкта владних повноважень, натомість, це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може виражатись, як приклад, у певних рішеннях, актах, листах тощо (тобто мати певне матеріальне вираження), які негативно впливають на права, свободи, інтереси фізичної чи юридичної особи.

Отже, невиконання суб`єктом владних повноважень своїх повноважень, встановлених законодавством становить бездіяльність цього суб`єкта, а дії, вчинені ним під час здійснення управлінських функцій є діями суб`єкта владних повноважень у розумінні ст. 5 КАС України.

Однак, заявником не конкретизовано в чому полягали протиправні дії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці стосовно позивача та яким порушено права позивача. Також, є незрозумілим для суду, вимога щодо зобов`язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці укладати (переукласти) договори оренди приміщень для територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у відповідності до вимог наказу Міністерство оборони України наказом від 03.07.2013 № 448 "Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України" (із змінами).

Суд зауважує, що позивачем по суті позовної заяви та пункту 3 прохальної частини оскаржується рішення Головнокомандувача Збройних Сил України від 16.03.2021 №5616/С.

Згідно ч.1 ст.27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про скасування реєстрації політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Отже, враховуючи вище викладене та у зв`язку з незгодою з рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України від 16.03.2021 №5616/С вказане має оскаржуватись в Київському окружному адміністративному суді.

Окрім того, у відповідності до ч.1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Зі змісту вищенаведених процесуальних норм слідує, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Пунктом 23 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У відповідності до даної норми закону пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.

Таким чином, у випадку заявлення в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об`єднання в одне провадження позовних вимог, що не пов`язані між собою.

За приписами ч. 2 ст. 172 КАС України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Такі дії вчиняються з метою всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку.

При цьому, право на об`єднання різних позовних заяв в одне провадження належить саме суду, а не позивачу.

Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є оскарження дисциплінарної відповідальності стосовно позивача та оскарження дій відповідача-2 що неналежного виконання своїх обов`язків.

Однак, проаналізувавши зазначені в позовній заяві обставини та аргументи позивача, викладені в обґрунтування позовних вимог, перевіривши додані позивачем до позовної заяви матеріали, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

З урахуванням викладеного суд вважає що вимоги, заявлені позивачем в одному провадженні не є однорідними не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Маренич