Ухвала

від 17.12.2024 по справі 600/5705/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

17 грудня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/5705/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома", про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома" до Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рома" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 137361 від 15.10.2024 Державної Служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області, про застосування адміністративно - господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМА» у сумі 17 000,00 грн.

- здійснити розподіл судових витрат.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Разом з тим, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить:

- зупинити дію постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.10.2024 №137361 винесеної в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Митрицьким О.В., про застосування до ТОВ «РОМА» адміністративно - господарського штрафу у сумі 17000 грн;

- заборонити Державній службі України з безпеки на транспорті вчиняти дії щодо звернення до державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.10.2024 №137361 винесеної в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Митрицьким О.В. про застосування до ТОВ «РОМА» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови, на підставі якої накладено стягнення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення пред`явленого ним позову, оскільки ймовірною є ситуація, що навіть у випадку скасування оскаржуваної постанови відповідача та набрання рішенням суду законної сили, штраф на цей момент може бути стягнутоорганами Державної виконавчої служби України.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи, визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При цьому, заходи забезпечення адміністративного позову можуть вживатись лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що 15.10.2024 року прийнято оскаржувану постанову №137361 про застосування до позивача передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" штрафу у сумі 17000,00 грн. за порушення вимог статті 34,48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Згідно із частинами 6, 8 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Отже, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розумінні частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та за умови відсутності факту добровільного виконання такого рішення органу державного контролю, вона підлягає примусовому виконанню у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї за відомо неправдивих відомостей.

В постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно частини 7 вказаної статті Закону, у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Звертаючись до суду позивач на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача посилається на те, що звернення відповідачем спірної постанови до примусового виконання призведе до матеріальних втрат останнього, незважаючи на розпочату процедуру оскарження постанови в судовому порядку.

Частиною 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно частини 4 статті 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що існує імовірна очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в даній адміністративній справі.

На переконання суду, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір заявника захистити свої права та інтереси, які він вважає порушеними, в даному провадженні не буде реалізовано у разі стягнення відповідних коштів, що не відповідатиме завданню адміністративного судочинства та порушить право заявника на судовий захист.

До того ж, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може зумовити виникнення інших спорів, для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль шляхом ініціювання нових судових процесів, що потягне за собою матеріальні витрати.

При цьому суд повторно зазначає, що згідно положень ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Норми пункту 5 частини 1 статті 151 КАС України також кореспондуються із положеннями пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Суд зауважує, що звертаючись до адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, зацікавлена особа повинна переконливо обґрунтувати, що існує очевидна загроза її правам, свободам чи інтересам, або їх захист стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль або понести відповідні витрати.

Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.

Отже, вимоги клопотання про забезпечення позову є співрозмірними заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Також, суд зауважує, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не скасовує оскаржуваної постанови, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі та зацікавлених осіб, а лише тимчасово забороняє стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого документа до вирішення спору.

Водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрання адекватних заходів для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву позивача та забезпечити позов, шляхом зупинення дії постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.10.2024 №137361 винесеної в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області О.Митрицьким , про застосування до ТОВ «РОМА» адміністративно- господарського штрафу у сумі 17000 грн., а також заборони відповідачу вчиняти дії щодо звернення до державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.10.2024 №137361 винесеної в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області О.Митрицьким про застосування до ТОВ «РОМА» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Відтак, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову та є ефективним засобом до набрання законної сили рішенням прийнятим по цій справі.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб має на меті збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову саме таким чином буде відповідати предмету позову, не тягне фактичного вирішення спору по суті та забезпечить збалансованість інтересів сторін, що у свою чергу, не суперечить положенням законодавства України.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома" про забезпечення позову - задовольнити.

2. Зупинити дію постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.10.2024 №137361, винесеної в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області О.Митрицьким про застосування до ТОВ «РОМА» адміністративно - господарського штрафу у сумі 17000 грн.

3. Заборонити Державній службі України з безпеки на транспорті (Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області) вчиняти дії щодо звернення до державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.10.2024 №137361, винесеної в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області О.Митрицьким про застосування до ТОВ «РОМА» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Боднарюк