Рішення

від 17.12.2024 по справі 620/11098/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року Чернігів Справа № 620/11098/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ТкаченкоО.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.216 по 21.05.2024 за весь час затримки виплати;

зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.216 по 21.05.2024 включно за весь час затримки виплати.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати індексації, виплаченої 21.05.2024 за період з 01.01.2016 по 01.12.2018.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 позовну заяву через невідповідність вимогам процесуального законодавства залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 21.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити, мотивуючи тим, що основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, коли сума нараховується за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, у даному випадку індексація грошового забезпечення за вказаними судом нормами позивачу не нараховувалась, а затримка між нарахуванням та виплатою її за рішенням суду відсутня, немає підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд установив таке.

Позивач проходив службу у Семенівському районному відділі управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, наказом від 05.09.219 №401 звільнений зі служби цивільного захисту у відставку та виключений з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 05.09.2019 (а.с. 8).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі №620/15471/23, яке набуло чинності 24.04.2024, зокрема, зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із встановленням базового місяця - січень 2008 року, та в період з 01.03.2018 по 01.12.2018 - із врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141.

На виконання рішення суду від 08.01.2024 шляхом безготівкового зарахування на карту позивача 21.05.2024 перераховано грошові кошти в сумі 59902,04 грн (а.с. 9).

Позивач через свого представника звернувся до Головного управління Державної служби України в Чернігівській області із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення (а.с. 11).

Вважаючи свої права щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульованіЗаконом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Тобтостаття 2 Закону №2050-IIIпрямо передбачає, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьомуЗаконіслід розуміти, зокрема й заробітну плату.

Наведене дає підстави для висновку, що дія зазначеногоЗаконупоширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності й господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України та які (відповідні доходи) не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченоїстаттею 2 Закону №2050-IIIкомпенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Відповідно достатті 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-ІІІ).

З метою реалізації положень Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2001 №159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положенняЗакону №2050-ІІІта конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно з абзацом 1 пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Із системного аналізу наведених правових норм висновується, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17 та від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.

При цьому, використане устатті 3 Закону №2050-ІІІформулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положеньстатей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІдають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 29.10.2020 у справі №280/729/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

Таким чином, із вищевикладеного слід дійти висновку, що у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.

З огляду на матеріали справи остаточна виплата позивачу перерахованої індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду відбулась 21.05.2024.

Верховний Суд у постановах, зокрема від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 24.01.2023 у справі №200/10176/19-а дійшов висновку про те, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Таким чином, обов`язок з виплати компенсації виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.

Оскільки такий обов`язок відповідачем при виплаті позивачеві належних сум перерахованого грошового забезпечення не дотримано, право останнього на виплату компенсації порушено.

Враховуючи, що несвоєчасне нарахування належних сум та остаточний розрахунок з позивачем відбулися з вини відповідача, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Водночас норми Закону України №2050-ІІІ і Порядку №159 свідчать про відсутність обов`язку громадянина додатково звертатися до органу за виплатою компенсації втрати частини доходу.

Аналіз положень статей 1, 2, 4 Закону України №2050-ІІІ дає підстави для висновку, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - пенсійного органу) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі, пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку разом із відповідною несвоєчасною проведеною виплатою перерахованої пенсії.

Відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону України № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 24 Закону України №2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись одночасно з виплатою заборгованості.

Відповідно, не виплата компенсації разом із заборгованістю свідчить про відмову виплатити таку відповідно до Закону України №2050-ІІІ і не потребує оформлення такої окремим рішенням.

Компенсація втрати частини доходу є спеціальним видом юридичної відповідальності, який застосовується до органу, що здійснює нарахування та виплату доходів, з метою захисту майнових інтересів громадян та є прямим правовим наслідком невиконання обов`язку щодо своєчасного нарахування та виплати особі відповідних доходів. При цьому, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

З огляду на викладене, оскільки несвоєчасне нарахування сум індексації грошового забезпечення відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням грошового забезпечення, що встановлено рішенням суду, тобто з вини органу, що нараховує і виплачує грошове забезпечення, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків його виплати.

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом:

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 21.05.2024 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі №620/15471/23, за весь час такої затримки - з 01.01.2016 по 21.05.2024;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 21.05.2024 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі №620/15471/23, за весь час такої затримки - з 01.01.2016 по 21.05.2024.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку, що позов ОСОБА_1 належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 21.05.2024 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі №620/15471/23, за весь час такої затримки з 01.01.2016 по 21.05.2024;

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 21.05.2024 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі №620/15471/23, за весь час такої затримки з 01.01.2016 по 21.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (просп. Миру, 190А, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14037, код ЄДРПОУ 38590042).

Повний текст рішення суду складено 17 грудня 2024 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО