Рішення

від 17.12.2024 по справі 620/7912/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2024 року Чернігів Справа № 620/7912/24

Чернігівський окружний адміністративний суд, під головування судді ЖитнякЛ.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБЛБУДСЕРВІС» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від21.10.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБЛБУДСЕРВІС» задоволено повністю.

Від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі в частині вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд враховує таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) суд, що ухвалив судове рішення, може, в тому числі, за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч.3 ст.252 КАСУ).

Так, право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від16.11.2000 №13-рп/2000, від30.09.2009 №23-рп/2009 та від11.07.2013 №6-рп/2013.

У рішенні Конституційного Суду України від30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з ч.1 ст.132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

За змістом ст.134 КАСУ, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, суд не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (висновок Об`єднаної Палати Верховного Суду усправі №922/445/19, викладений у постанові від03.10.2019).

Так, відповідно до ч.7 та ч.9 ст.139 КАСУ розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що заява разом з доказами понесення витрат подана позивачем відповідно до ч.7 ст.139 КАСУ протягом 5 днів з дня проголошення рішення суду, що підтверджується квитанціями про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

Так, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується постановами Верховного суду, наприклад усправах №923/560/17,№329/766/18,№178/1522/18.

Так, в питанні надання доказів суд звертає увагу на позиції Верховного Суду в постанові від20.07.2021 усправі №922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Також, Верховний Суд у постанові від05.05.2018 у справі №821/1594/17 наголосив на необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним. Верховним Судом у постанові від19.02.2019 у справі №803/1032/18 (касаційне провадження №К/9901/69188/18) підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від07.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

В підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано Ордер серії СВ №1089757 та договір про надання правничої допомоги від 21.05.2024 №24-002 за умовами якого, адвокат Даневич Анна Олександрiвна, зобов`язується надати правничу допомогу (послуги з правничого) супроводу справи за позовом клієнта до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 03.04.2024 №0841923/42758071 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.11.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.11.2023 №2.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2024 адвокатом здійснено:

-ретельний аналіз причин блокування, поданих клієнтом податковому органу пояснень, документів, додаткових пояснень та оцінка рівня імовірності розблокування - 2000,00 грн;

-зареєстровано електронний кабінет клієнта в ЄCITC - "Електронний суд" - 200,00 грн;

-підготовлено позовну заяву, сформовано та належним чином оформлено додатки до позовної заяви 7000,00 грн;

- подано позов до суду через електронний кабінет клієнта 800,00 грн.

Відповідно до підпунктів 6.2.1-6.2.4 пункту 6.2. договору про надання правничої допомоги від 21.05.2024 №24-002, загальна сума винагороди за надані послуги згідно даного акту становить 10 000,00 (десять тисяч) гривень без ПДВ.

Факт понесення витрат підтверджується платіжною інструкцією від 31.05.2024 №109.

З аналізу наданих доказів вбачається, що останні є взаємопов`язані між собою та повністю підтверджують факт, як обсягу наданої правової допомоги, так і факт понесення позивачем витрат на правову допомогу.

Втім, представник відповідача заперечує щодо розміру витрат на правову допомогу та вважає їх завищеними за кількістю витраченого часу адвокатом та неспівмірними з розміром витрат на оплату послуг адвоката з огляду на обсяг викладеного у позові правового обґрунтування позиції позивача та складність справи.

Суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від17.09.2019 (справа №810/3806/18).

Враховуючи наведене, визначаючись із обґрунтованістю заявлених витрат на правничу допомогу, суд погоджується з обгрунтуванням відповідача та зазначає, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а підготовка позову не вимагала значного обсягу юридичної чи технічної роботи та аналізу наведених у справі доказів, за врахуванням наявності усталеної судової практики щодо вирішення подібних спорів.

Таким чином суд, оцінюючи обсяг наданої позивачу правової допомоги, враховуючи складність справи з урахуванням її фактичних обставин та предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів, приходить до висновку про неспівмірність понесених позивачем витрат, а тому вважає за можливе зменшити їх розмір та стягнути солідарно з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБЛБУДСЕРВІС» 5000,00 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до частини першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 229, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Прийняти додаткове рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБЛБУДСЕРВІС» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБЛБУДСЕРВІС» судові витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00грн. (дві тисячі п`ятсот гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБЛБУДСЕРВІС» витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00грн. (дві тисячі п`ятсот гривень).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБЛБУДСЕРВІС» (пр. Миру, будинок 266, офіс 2, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 42758071).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП - 44094124).

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393).

Повне додаткове рішення суду складено 17.12.2024.

Суддя Л.О. Житняк