Постанова

від 17.12.2024 по справі 480/8205/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 р.Справа № 480/8205/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2024, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 06.11.24 року по справі № 480/8205/24

за позовом Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка"

до Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Шосткинський завод "Зірка" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 75644395 щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 75644395 на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження та ухвали господарського суду Сумської області від 07 травня 2024 року по справі №920/24/23.

- зобов`язати Шосткинський відділ державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції шляхом винесення постанови закінчити виконавче провадження № 75644395 на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження та ухвали господарського суду Сумської області від 07 травня 2024 року по справі №920/24/23.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначав, що на виконанні у Шосткинському відділі державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 64918570 з примусового виконання судового наказу №589/4719/20, виданого 19.03.2021 про стягнення з ДП Шосткинський завод Зірка на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 150636,45 грн. У межах даного виконавчого провадження 22.03.2021 було винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 15063,65 грн.

У подальшому, 26.07.2024, відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 64918570 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з наявністю письмової заяви стягувача про повернення судового наказу № 589/4719/20.

З огляду на те, що виконавчий збір за вказаним вище виконавчим провадженням № 64918570 залишився не стягнутим, постановою відповідача від 26.07.2024 на підставі постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 64918570 від 22.03.2021, відкрито нове виконавче провадження № 75644395 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 15063,65 грн.

Позивач зауважив, що постанова про стягнення виконавчого збору в ромірі 15063,65 грн. була прийнята 22.03.2021, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство ДП Шосткинський завод Зірка господарським судом Сумської області на підставі ухвали від 14.02.2023 (справа № 920/24/23).

Також, ухвалою господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі № 920/24/23 винесено ухвалу про закриття провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у зв`язку із погашенням вимог усіх кредиторів згідно реєстру кредиторів.

Враховуючи, що відповідач до господарського суду Сумської області в межах справи про банкрутство із заявою з грошовими вимогами до позивача (боржника) про стягнення виконавчого збору в сумі 15065,65 грн. не звертався та вважаючи, що на підставі ухвали суду від 07.05.2024 у справі № 920/24/23 виконавче провадження № 75644395 підлягає закінченню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з визнанням судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, державним підприємством Шосткинський завод Зірка на адресу відповідача 06.08.2024 (вх. № 1548-юр) було спрямовано для розгляду клопотання про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 75644395.

Однак, відповідач листом від 02.09.2024 № 79122 повідомив позивача про відсутність підстав для винесення постанов про закінчення вказаних вище виконавчих проваджень з огляду на те, що заборгованість зі сплати виконавчого збору, на його думку, виникла вже після закриття провадження у справі про банкрутство (починаючи з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 75644395 від 26.07.2024), а тому він є поточним кредитором, а не конкурсним.

Позивач вважає, що, відмовивши безпідставно у задоволенні клопотання від 06.08.2024, відповідач допустив протиправну бездіяльність, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" до Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Позивач не подившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що у пунктом 8 ухвали господарського суду Сумської області від 07.05.2024 (справа № 920/24/23) передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Представник позивача зазначає, що суд першої інстанції у рішенні від 06.11.2024 не звернув жодної уваги на існування наведених вище норм чинного законодавства, зокрема, не здійснив аналізу відповідних норм Закону України «Про виконавче провадження» та Кодексу України з процедур банкрутства під час розгляду справи № 480/8205/24.

Після чого відповідач, відмовивши позивачеві у задоволенні клопотання про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 75644395 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», на переконання позивача, допустив протиправну бездіяльність у даному питанні, оскільки маючи у своєму володінні всі необхідні відомості про перебування позивача у стадії банкрутства й прийняття у ньому кінцевого рішення, не вчинив необхідних дій для завершення відповідного виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору.

Представник позивача вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення від 06.11.2024, питання наявності або відсутності протиправної бездіяльності в діях відповідача не досліджував.

Крім того, на переконання представника позивача, Сумським окружним адміністративним судом під час розгляду справи № 480/8205/24 та прийняття рішення від 06.11.2024 не було з`ясовано чи була у діях державного виконавця наявність ознак пасивної поведінки щодо предмету спору, не з`ясовано юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні її підстави, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів позивача.

Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що у силу наведених приписів Кодексу України з процедур банкрутства поточні вимоги кредиторів можуть пред`являтися та розглядатися судом тільки в межах ліквідаційної процедури, на що прямо вказує застереження у частині четвертій статті 60 Кодексу щодо розгляду судом тих заяв, які надійшли після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання банкрутом.

Відтак лише у разі визнання ДП Шосткинський завод «Зірка» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури Шосткинський ВДВС СХ МРУМЮ мав би право у ліквідаційній процедурі заявити кредиторські вимоги, що виникли під час проведення судової процедури розпорядження майном боржника.

На переконання представника відповідача, оскільки провадження у справі про банкрутство ДП Шосткинський завод «Зірка» ухвалою від 07.05.2024 закрито на стадії процедури розпорядження майном, у Відділу були відсутні підстави для заявлення вимог, як кредитора, так як вимоги поточних кредиторів розглядаються судом у ліквідаційній процедурі, а заявлення грошових вимог поточних кредиторів у процедурі розпорядження майном є передчасним.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в провадженні Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 64918570 з примусового виконання судового наказу №589/4719/20, виданого 19.03.2021 про стягнення з ДП Шосткинський завод Зірка на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 150636,45 грн.

22.03.2021 старшим державним виконавцем Шосткинського МВДВС ПСМУ Міністерства юстиції (м. Суми) Осовик Т.М. в межах виконавчого провадження №6491857 прийнято постанову про стягнення з КП ШКЗ Зірка виконавчого збору в розмірі 15063,65 грн. (а.с.65 звор.бік).

02.08.2023 ОСОБА_1 подано до Шосткинського МВДВС ПСМУ Міністерства юстиції (м. Суми) заяву про повернення без виконання судового наказу №589/4719/20 від 19.03.2021(а.с.66).

26.07.2024 старшим державним виконавцем Шосткинського МВДВС ПСМУ Міністерства юстиції (м. Суми) Осовик Т.М. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 64918570 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з наявністю письмової заяви стягувача про повернення судового наказу № 589/4719/20 (а.с.65).

26.07.2024 старшим державним виконавцем Шосткинського МВДВС ПСМУ Міністерства юстиції (м. Суми) Осовик Т.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №75644395 щодо виконання постанови № 64918570 від 22.03.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 15063,65 грн. (а.с.67 звор.бік).

06.08.2024 ДП ШЗ «Зірка» звернувся до Шосткинського ВДВС у Шосткинському районі Сумської області СМУ Міністерства юстиції (м. Суми) із клопотанням про винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень (а.с.11-15).

02.09.2024 відповідачем надано відповідь №79122, якою в задоволенні клопотання ДП ШЗ «Зірка» про закриття виконавчих проваджень відмовлено (а.с.16-19).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем правомірно відмовлено позивачу у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404 -VIII (далі - Закон № 1404, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 27 Закону № 1404 передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

В свою чергу, при системному аналізі Закону України «Про виконавче провадження», (в тому числі ст. 27 Закону) слід дійти висновку, що законодавцем акцентована позиція на тому, що виконавчий збір має адміністративний характер і стягується за не виконання боржником рішення суду самостійно, до моменту його пред`явлення до органу державної виконавчої служби з метою реалізації права стягувача на своєчасність виконання судового рішення.

Отже, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.04.2020 по справі № 480/3452/19.

Таким чином, правові норми викладені в ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» є нормами імперативного характеру, які позбавляють права вибору державного виконавця при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору за наявності перебування на виконанні виконавчого документа.

В свою чергу відповідно до вимог частини першої статті 13 Закону 1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Пунктом 8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною 9 ст. 27 Закону № 1404 встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

На виконання викладених вище правових норм державним виконавцем Відділу в межах виконавчого провадження № 64918570 винесена постанова про стягнення виконавчого збору.

Виконавче провадження № 75644395 відкрито на підставі постанови державного виконавця Відділу про стягнення виконавчого збору, яке зареєстроване в окреме провадження в зв`язку з завершенням виконавчого провадження № 64918570 на підставі п.1 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Також пунктом 8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, передбачено, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Факт повернення виконавчого документа стягувачу є належною та достатньою підставою для стягнення з боржника виконавчого збору.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 року у справі № 420/2013/22.

Поряд з цим, пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Виходячи з вищевикладеного постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу є виконавчими документами і підлягають виконанню в загальному порядку.

Вказане твердження узгоджується з правовою позицією викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Відповідно до пункту 10-2 Розділу ХШ ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону № 1404 визначені Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Виконавче провадження № 75644395 відкрито 26.07.2024.

Позивачу постанову про відкриття виконавчого провадження № 75644395 направлено 26.07.2024 вих. № 68524.

Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена позивачу рекомендованою кореспонденцією.

В свою чергу, враховуючи праві норми, викладені в ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28.04.2020по справі № 480/3452/19 примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи необхідність закриття виконавчого провадження № 64918570 представник позивача посилається на ту обставину, що вимоги про відшкодування виконавчого збору виникли до дня відкриття провадження по справі про банкрутство, а тому вимоги, що не були заявлені кредиторами в межах справи про банкрутство, вважаються такими, що не підлягають виконанню.

Проте, колегія суддів зазначає, що примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 64918570 від 24.03.2021 розпочалося з 26.07.2024, з моменту відкриття виконавчого провадження № 75644395, а отже боргові зобов`язання виникли уже після відкриття провадження у справі про банкрутство, тому на них не поширюється ухвала Господарського суду Сумської області по справі №920/24/23 від 07.05.2024 та відсутні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження зазначеного вище.

Станом на дату відкриття виконавчого провадження № 75644395 постанова про стягнення виконавчого збору боржником, на підставі якої вона відкрита, не оскаржувалась і є чинною на даний час.

Позивач у своїй скарзі спирається на вимоги ч. 7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», зазначаючи, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню, однак вищевказана норма Закону не може бути застосована по відношенню до виконавчого провадження № 64918570, оскільки воно завершено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме повернено без виконання на вимогу стягувача і як наслідок, відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у державного виконавця Відділу були всі законні підстави для відкриття вищевказаного виконавчого провадження.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що станом на 02.09.2024 відповідачем відкрито зведене виконавче провадження №57332519 відносно боржника ДП ШЗ "Зірка" до складу якого входять виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів, у тому числі виконавчі провадження №75644395, 75644532.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчогодокумента стягувачуз підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Також пунктом 8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, передбачено, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною 9 ст. 27 Закону) 11, 14, 15 частини 1 ст. 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору іу пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та дією Інструкцією.

Виконавчі провадження №75644395,75644532 відкриті на підставі постанов державних виконавців Відділу про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, які зареєстровані в зв`язку з завершенням виконавчого провадження №64918570 на підставі п.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відомості про оскарження боржником виконавчих документів, а також постанов про відкриття виконавчих проваджень №75644395,75644532 у Відділі відсутні.

Ухвала Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 року №920/24/23 про закриття провадження у справі про банкрутство боржника ДП ШЗ «Зірка» прийнята до уваги Відділом, виконавчі провадження, які підлягали закінченню на її підставі, закрито.

Статтею 1 Розділу 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Виконавчі провадження №75644395, 75644532 відкриті після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, тому, Відділ вважає, що відкриттяоскаржуваних виконавчих проваджень після відкриття провадження у справі про банкрутство ДП «ШЗ «Зірка» є підставою визначити їх як поточні кредиторські вимоги.

Відповідно до ч.4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі Господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до Господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються Господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв Господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, у силу наведених приписів Кодексу України з процедур банкрутства поточні вимоги кредиторів можуть пред`являтися та розглядатися судом тільки в межах ліквідаційної процедури, на що прямо вказує застереження у частині 4 ст. 60 Кодексу щодо розгляду судом тих заяв, які надійшли після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання банкрутом.

Відтак лише у разі визнання ДП ШЗ "Зірка" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури Шосткинський ВДВС СХ МРУ МЮ мав би право у ліквідаційній процедурі заявити кредиторські вимоги, що виникли під час проведення судової процедури розпорядження майном боржника.

Оскільки провадження у справі про банкрутство ДП ШЗ "Зірка" ухвалою від 07.05.2024 закрито на стадії процедури розпорядження майном, у Відділі бути відсутні підстави для заявления вимог, як кредитора, так як вимоги поточних кредиторів розглядаються судом у ліквідаційній процесорі, а заявления грошових вимог поточних кредиторів у процедурі розпорядження майном є передчасним.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Шосткинський відділ державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавче провадження № 75644395 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», слід зазначити наступне.

Нормами статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав, за яких державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Тобто, лише за наявності підстав, визначених даною статтею, державний виконавець зобов`язаний винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

У даному переліку відсутня така підстава для закінчення виконавчого провадження, як наявність ухвали Господарського суду про закриття провадження в справі про банкрутство на підставі ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Тому, виходячи із вищевказаних норм чинного законодавства, виконавець не мав достатніх правових підстав для винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень про стягнення виконавчого збору.

Зокрема, п. 5 ч.1 ст.39 Закону № 1404 передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

За загальним правилом, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Такі норми передбачені в ст. 374 КАС України, ст. 432 ЦПК України, ст. 328 ГПК України.

Отже, саме суд, який видав виконавчий документ, може прийняти рішення про визнання його таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Водночас, визнання постанови державного виконавця такою, що не підлягає виконанню, діючим законодавством не передбачено.

За таких умов посилання позивача на п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», як підставу для закінчення виконавчого провадження є помилковим.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 26.07.2024 старшим державним виконавцем Шосткинського МВДВС ПСМУ Міністерства юстиції (м. Суми) Осовик Т.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №75644395 щодо виконання постанови № 64918570 від 22.03.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 15063,65 грн. (а.с.67 звор.бік).

Крім того, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що постанова № 64918570 від 22.03.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 15063,65 грн. на підставі якої була прийнята постанова старшого державного виконавця Шосткинського МВДВС ПСМУ Міністерства юстиції (м. Суми) Осовик Т.М. про відкриття виконавчого провадження від 26.07.2024 №75644395 є чинною та у судовому порядку не скасована.

Аналогічно постанова старшого державного виконавця Шосткинського МВДВС ПСМУ Міністерства юстиції (м. Суми) Осовик Т.М. про відкриття виконавчого провадження від 26.07.2024 №75644395 щодо виконання постанови № 64918570 від 22.03.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 15063,65 грн. також, є чинною та у судовому порядку не скасована.

Колегія суддів наголошує, що предметом спору є саме необхідність державним виконавцем закінчити виконавче провадження шляхом винесення постанови закінчити виконавче провадження № 75644395 на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження та ухвали Господарського суду Сумської області від 07 травня 2024 року по справі №920/24/23.

Отже, правомірність винесення державним виконавцем постанов ВП№ 64918570 від 22.03.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 15063,65 грн. та про відкриття виконавчого провадження від 26.07.2024 №75644395 не є предметом судового розгляду, а тому посилання представника Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" на необхідність закриття виконавчого провадження № 64918570 у зв`язку із тим, що вимоги про відшкодування виконавчого збору виникли до дня відкриття провадження по справі про банкрутство є помилковим.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державним виконавцем правомірно відмовлено позивачу у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404.

Разом з тим, предметом розгляду по зазначеній справі є саме зобов`язання відповідача закінчити виконавче провадження, а тому питання правомірності постанов про стягнення виконавчого збору судом не досліджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року по справі № 480/8205/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 по справі № 480/8205/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 17.12.2024 року