Постанова

від 17.12.2024 по справі 440/4761/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 р.Справа № 440/4761/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

представника позивача Скабук Ю.М.

представника відповідача Набок В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 23.08.24 року по справі № 440/4761/24

за позовом Приватного підприємства "Компанія "Надежда"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2024 року Приватне підприємство "Компанія "Надежда" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а саме просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00036330704 від 20.03.2024.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення є акт від 04.12.2023 №12229/16-31-07-04-02/22519085 про результати документальної планової виїзної перевірки. Позивач вважає висновки перевірки помилковими, а оскаржуване рішення - протиправним та таким, що підлягає скасуванню. В обґрунтування зазначає, що ПП «Компанія Надежда» керуючись чинним законодавством, не занизила податок на прибуток у податкових періодах 2019-2023 рокита вірно відобразила відсотки банку у складі витрат звітного періоду. Вказує, що ПП «Компанія «Надежда» по кредитному договору №DNI-22-1359/12 у ПАТ «ПУМБ» взяла кошти під цільове призначення стаття 2 п.2.1.1 «поповнення оборотного капіталу в межах статутних цілей діяльності Позичальника». Цими коштами проводилися розрахунки: за орендні, комунальні, аудиторські, юридичні та ін. послуги; виплата з/п та відрахувань, що не є кваліфікаційним активом. Згідно з пунктом 27 ПБУ 16 витрати на оплату відсотків за користування кредитом включаються до складу фінансових витрат. Нараховані відсотки відносяться в дебет субрахунку 951. А тому, розрахунок середньозваженої вартості капітальних інвестицій, суми фінансових витрат, які капіталізуються та суми фінансових витрат, які підлягають віднесенню до складу поточних витрат звітного періоду, що був наведений у акті перевірки є некоректним. Також зазначає, що ПП «Компанія «Надежда» використовує метод 100% амортизації. Тому вартість об`єкту НМА відноситься на витрати звітного періоду відразу при прийнятті його на облік. Згідно П(С)БО 31 визначення кваліфікаційного активу не підпадає під цей рахунок. Також, ремонт основних засобів та НМА, що відображені на рах.1522 становить не більше місяця і не потребує суттєвого часу на його проведення, а відтак не підпадає під визначення кваліфікаційного активу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року адміністративний позов Приватного підприємства "Компанія "Надежда" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00036330704 від 20.03.2024.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "Компанія "Надежда" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області судовий збір, сплачений при зверненні до суду з цим позовом, у розмірі 26981 грн 33 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що аргументація щодо порушення (Відсутність капіталізації РКО за договором №КНАКл-17756 від 20.05.2022р. з ПАТ «ПУМБ» ), що привела до заниження фінансового результату на загальну сум 855 000 грн. платником не надавалася. Щодо порушення (Відображення фінансових витрат з порушенням встановленого порядку за договором № DNI-22-1359/12 від 31.07.2012р. з ПАТ «ПУМБ») зазначає, що ПП «Компанія Надежда» має відкритий кредитний договір №DNI-22-1359/12 від 31.07.2012р. у ПАТ «ПУМБ». Цільове призначення кредиту згідно з п.2.1 кредитного договору є «поповнення оборотного капіталу в межах статутних цілей діяльності Позичальника». Проценти нараховані за користування грошовими коштами по кредитному договору№DNI-22-1359/12 від 31.07.2012 відображаються на рах. 951 «Відсотки за кредит». За даними платника: оскільки кредит не є цільовим і не має чітко визначеного об`єкту кредитування, для подальшої капіталізації відсотків банку. Підприємство використовувало кредитні кошти, призначені для поповнення оборотного капіталу в межах статутних цілей діяльності підприємства. Проте, ПП «Компанія «Надежда» не вірно було включено капіталізовані витрати до собівартості кваліфікаційного активу, чим порушено пп.134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, п. 4, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», який затверджено наказом МФУ від 28.04.2006 № 415 (далі П(С)БО 31).

Представник відповідача наголошує, що аналізом змісту скарги на податкове повідомлення рішення не встановлено спростування необхідності застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», який затверджено наказом МФУ від 28.04.2006 № 415, наказу Міністерства фінансів України від 1 листопада 2010 року № 1300 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку фінансових витрат».

Додаткові документи, що дають змогу визначити належність активів до кваліфікаційних, напрямів використання кредитних коштів, розрахунки за сплатою відсотків банку до скарги не надавалися.

На переконання представника відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.03.2024 № 00036330704 , яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на прибуток приватних підприємств на суму 1798755,00 грн, з них 1716872,00 грн за основним платежем, 81883,00 грн за штрафними санкціями є правомірним у повному обсязі.

Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що ПП «Компанія Надежда» по кредитному договору брала кошти не для придбання основних засобів, потреб будівництва та створення кваліфікаційного активу.

Кошти були взяті під цільове призначення стаття 2 п.2.1.1 кредитному договору № DM-22-1359/12 від 31.07.2012р. «поповнення оборотного капіталу в межах статутних цілей діяльності Позичальника». Цими коштами проводилися розрахунки: за орендні, комунальні, аудиторські, юридичні та ін. послуги; виплата з/п та відрахувань, що не є кваліфікаційним активом.

Кваліфікаційним активом згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженим наказом Мінфіну від 28.04.2006 № 415 (далі П(С)БО 31), є актив, який обов`язково потребує суттєвого часу для його створення. П(С)БО 31 не містить визначення, який саме проміжок часу вважається суттєвим для створення кваліфікаційного активу. Однак, підпунктом 1.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затверджених наказом Мінфіну від 01.11.2010 № 1300 та листом Мінфіну від 01.06.2006 № 31-34000-10-5/11601 визначено, що при застосуванні П(С)БО 31 суттєвим вважається час, який становить більше ніж 3 місяці.

За умовами кредитного договору № DM-22-1359/12 від 31.07.2012 року, цільове призначення коштів - «поповнення оборотного капіталу в межах статутних цілей діяльності Позичальника», а відтак кредитні кошти не видавалися для придбання чи створення кваліфікаційного активу.

Представник позивача, зазначає, що перевірячими взагалі не встановлено та не віднесено кваліфікаційні активи на які ПП «Компанія «Надежда» мала б віднести ці фінансові витрати у вигляді відсотків банку.

На переконання представника позивача, ПП «Компанія Надежда» керуючись чинним законодавством, не занизила податок на прибуток у податкових періодах 2019-2023р. та вірно відобразила відсотки банку у складі витрат звітного періоду.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Компанія «Надежда»" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 22519085), перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області, зареєстрований платником податку з 11.01.1993.

Головним управлінням Державної податкової служби в Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Компанія «Надежда» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.04.2019 по 30.06.2023.

За наслідками проведеної перевірки було складено Акт №12229/16-31-07-04-02/22519085, яким встановлено порушення норм п.п.131.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та п.4, 7 П(С)БО 31, а саме встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1716872 грн., у т.ч. у розрізі податкових періодів: 2019 рік . 132548 грн, 2020 рік 43364 грн, 2021 рік - 454687 грн, 2022 рік 563386 грн, 2023 рік 122887 грн.

30.01.2024 ПП «Компанія «Надежда» 30.01.2024 подано до ГУ ДПС у Полтавській області письмові заперечення на Акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 04.12.2023 №12229/16-31-07-04-02/22519085 з наданням обґрунтувань неправомірності висновків перевірки.

Листом від 27.12.2023 №39808/6/16-31-07-04-06 ГУ ДПС у Полтавській області залишено без змін висновки акту перевірки, а заперечення без задоволення.

ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення рішення №00124820704 від 29.12.2023.

11.01.2024 ПП «Компанія «Надежда» оскаржено податкове повідомлення рішення №00124820704 від 29.12.2023 до ДПС України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №6850/6/99-00-06-01-01-06 від 12.03.2024 скарга частково задоволена та ППР № 00124820704 від 29.12.2023 скасовано в часвтині нарахування штрафних санкцій.

З урахуванням Рішення ДПС України про результати розгляду скарги, відповідачем прийнято нове податкове повідомлення рішення від 20.032024 № 00036330704, яким збільшено суму податку на прибуток в розмірі 1716872,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 81883,00 грн.

Не погодившись з правомірністю податкового повідомлення-рішення контролюючого органу від 20.032024 № 00036330704, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність в діях ПП «Компанія «Надежда» порушень податкового законодавства, визначених Актом перевірки 04.12.2023 №12229/16-31-07-04-02/22519085 на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.03.2024 № 00036330704 яким збільшено суму податку на прибуток в розмірі 1716872,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 81883,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 3 П(С)БО 31 «Фінансові витрати» капіталізація фінансових витрат - включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу; кваліфікаційний актив - актив, який обов`язково потребує суттєвого часу для його створення; собівартість кваліфікаційного активу - витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу (далі - витрати на створення кваліфікаційного активу). Фінансові витрати - витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов`язані із запозиченнями.

Згідно з пунктом 5 П(С)БО 31 «Фінансові витрати» капіталізація фінансових витрат застосовується лише до суми тих фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якби не здійснювались витрати на створення кваліфікаційного активу. Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації включають лише витрати, для здійснення яких сплачуються грошові кошти, передаються інші активи або приймаються зобов`язання з нарахуванням відсотків. Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації зменшуються на суму будь-яких отриманих проміжних виплат та цільового фінансування, безпосередньо пов`язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

Відповідно до пунктів 6, 7 П(С)БО 31 «Фінансові витрати» у разі безпосереднього позичання коштів з метою створення кваліфікаційного активу сумою фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є фактичні, визнані у звітному періоді, фінансові витрати, які пов`язані з цим запозиченням (за вирахуванням доходу від тимчасового фінансового інвестування запозичених коштів). Якщо запозичення безпосередньо не пов`язані зі створенням кваліфікаційного активу, то сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є добутком норми капіталізації та середньозважених витрат на створення кваліфікаційного активу (включаючи раніше капіталізовані фінансові витрати). З метою визначення фінансових витрат, які капіталізуються, до розрахунку приймаються середньозважені витрати на створення кваліфікаційного активу протягом тих періодів, у яких підприємством понесені фінансові витрати, що відповідають вимогам пункту 5 цього Національного положення (стандарту).

Пунктом 13 П(С)БО 31 «Фінансові витрати» визначено, що капіталізація фінансових витрат припиняється, якщо створення кваліфікаційного активу завершено.

Отже, відсотки за запозиченнями включаються до складу витрат суб`єкта господарювання лише в тому випадку, якщо такі не підлягають включенню до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. За таких обставин, з`ясуванню підлягає питання, чи витрачались отримані позивачем в якості запозичень кошти на придбання (створення) кваліфікаційних активів (основних засобів).

З подібним підходом Верховний Суд розглядав справи № 826/8025/16 (постанова від 06 серпня 2020 року), №826/1709/14 (постанова від 15 жовтня 2019 року).

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Компанія «Наджидав» уклало з ПАТ «ПУМБ» кредитний договір № №DNI-22-1359/12 від 07.2012р. із ПАТ «ПУМБ».

Згідно з п.2.1 кредитного договору, цільове призначення кредиту - «поповнення оборотного капіталу в межах статутних цілей діяльності Позичальника».

За кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути і сплатити проценти.

Проценти нараховані за користування грошовими коштами по кредитному договору №DNI-22-1359/12 від 31.07.2012 позивач відобразив в рах. 951 «Відсотки за кредит», оскільки вважає, що кредит не є цільовим і не має чіткого визначеного об`єкту кредитування, для подальшої капіталізації відсотків банку.

Так, користування кредитними коштами платне (відсотки за користування), а тому в обліку відображаються як фінансові витрати (п.3 НП (С) БО 31 «Фінансові витрати».

Разом з цим, під фінансовими витратами в НП(С)БО 31 розуміються витрати на проценти та інші з втрати підприємства, пов`язані із запозиченнями (позиками, векселями, облігаціями, а також іншими видами короткострокових і довгострокових зобов`язань, на які нараховуються відсотки).

Облік процентів за кредитами базується на постулаті, що відповідні операції не є операційною діяльністю підприємства. Вони належать до фінансової діяльності. Відповідно у звіті про фінансові результати такі витрати відображають у статті «фінансові витрати».

Відсотки за кредитами включаються до складу витрат суб`єкта господарювання лише в тому випадку, якщо витрати не включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Кваліфікаційним активом згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку «Фінансові витрати», затвердженим наказом Мінфіну від 28.04.2006 № 415 (далі П(С)БО31) . актив, який обов`язково потребує суттєвого часу для його створення. П(С)БО 31 не містить визначення, який саме проміжок часу вважається суттєвим для створення кваліфікаційного активу. Однак, підпунктом 1.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затверджених наказом Мінфіну від 01.11.2010 № 1300 та листом Мінфіну від 01.06.2006 № 31-34000-10-5/11601 визначено, що при застосуванні П(С)БО 31 суттєвим вважається час, який становить більше ніж 3 місяці.

Пунктом 3 П(С)БО 31 передбачено, що собівартість кваліфікаційного активу (витрати на створення кваліфікаційного активу) включає в себе витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

Активи ж, придбані нашим підприємством, не є кваліфікаційними активами, оскільки вони не створюються, а придбаваються у вигляді, придатному для їх експлуатації. Кожний з цих активів є окремим об`єктом основних засобів, придатним для самостійної експлуатації з моменту придбання та таким, що не потребує будь-яких подальших витрат зі створення (виготовлення, виробницутива , тощо).

Отже, системний аналіз П(С)БО 31 свідчить, що активи, які готові для використання із запланованою метою (тобто такі, що не потребують будь-якого дообладнання, добудови, тощо) являються некваліфікаційними активами.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку, за результатами якої складено Акт від 04.12.2023 року № 12229/16- 31-07-04-02/22519085, за висновками якого ніби то має місце, що ПП «Компанія «Надежда» порушення норм п.п. 131.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (далі - ПК України) та п.4, 7 П(С)БО 31, а саме встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1716872 грн., у т.ч. у розрізі податкових періодів: 2019 р. -132548 грн., 2020 р. - 443364 грн., 2021 р. - 454687 грн., 2022 р. - 563 386 грн., 2023 р. 122887 грн.

За результатами вказаної перевірки та з урахуванням Рішення ДПС України про результати розгляду скарги, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00036330704 від 20.03.2024 року, яким донараховано суму податку на прибуток в розмірі 1 716 872,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 81 883 грн.

Необґрунтованість висновків щодо порушення пп.134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК УКРАЇНИ, п. 4, 7 П(С)БО 31 щодо капіталізації відсотків банку:

ПП «Компанія Надежда» має відкритий кредитний договір N^DM-22-1359/12 від 31.07.2012р. із ПАТ «ПУМБ».

Цільове призначення кредиту згідно з п.2.1 кредитного договору є «поповнення оборотного капіталу в межах статутних цілей діяльності Позичальника».

Договір не передбачає використання кредитних коштів на фінансування капітальних інвестицій та придбання основних засобів.

Проценти нараховані за користування грошовими коштами по кредитному договору №DNI-22-1359/12 від 31.07.2012р. відображаються на рах. 951 «Відсотки за кредит», оскільки кредит не є цільовим і не має чітко визначеного об`єкту кредитування, для подальшої капіталізації відсотків банку.

За кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути і сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України; ЦК). Подібне визначення містить підпункт 14.1.258 Податкового кодексу України (ПК).

Користування кредитними коштами платне (відсотки за користування). В обліку це фінансові витрати (п. 3 НП(С)БО 31 «Фінансові витрати»).

Під фінансовими витратами в НП(С)БО 31 розуміються витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов`язані із запозиченнями (позиками, векселями, облігаціями, а також іншими видами короткострокових і довгострокових зобов`язань, на які нараховуються відсотки).

Облік процентів за кредитами базується на постулаті, що відповідні операції не є операційною діяльністю підприємства. Вони належать до фінансової діяльності. Відповідно у звіті про фінансові результати такі витрати відображають у статті «фінансові витрати». Ці витрати, як правило, визнаються витратами в обліку в періоді їх виникнення (за фактом нарахування зобов`язань).

Відсотки за кредитами включаються до складу витрат суб`єкта господарювання лише в тому випадку, якщо витрати не включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Кваліфікаційним активом згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженим наказом Мінфіну від 28.04.2006 № 415 (далі П(С)БО 31), є актив, який обов`язково потребує суттєвого часу для його створення. П(С)БО 31 не містить визначення, який саме проміжок часу вважається суттєвим для створення кваліфікаційного активу. Однак, підпунктом 1.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затверджених наказом Мінфіну від 01.11.2010 № 1300 та листом Мінфіну від 01.06.2006 № 31-34000-10- 5/11601 визначено, що при застосуванні П(С)БО 31 суттєвим вважається час, який становить більше ніж 3 місяці.

Пунктом 3 П(С)БО 31 передбачено, що собівартість кваліфікаційного активу (витрати на створення кваліфікаційного активу) включає в себе витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

Активи ж, придбані нашим підприємством, не є кваліфікаційними активами, оскільки вони не створюються, а придбаваються у вигляді, придатному для їх експлуатації. Кожний з цих активів є окремим об`єктом основних засобів, придатним для самостійної експлуатації з моменту придбання та таким, що не потребує будь-яких подальших витрат зі створення (виготовлення, виробництва, тощо).

Отже, системний аналіз П(С)БО 31 свідчить, що активи, які готові для використання із запланованою метою (тобто такі, що не потребують будь-якого дообладнання, добудови, тощо) являються некваліфікаційними активами.

З пояснень наданих представником позивача у відзиві на апеляційну скаргу, колегією суддів встановлено, що ПП «Компанія Надежда» по кредитному договору брала кошти не для придбання основних засобів, потреб будівництва та створення кваліфікаційного активу.

Кошти були взяті під цільове призначення стаття 2 п.2.1.1 кредитному договору № DM-22-1359/12 від 31.07.2012р. «поповнення оборотного капіталу в межах статутних цілей діяльності Позичальника». Цими коштами проводилися розрахунки: за орендні, комунальні, аудиторські, юридичні та ін. послуги; виплата з/п та відрахувань, що не є кваліфікаційним активом.

Згідно з пунктом 27 ПБУ 16 витрати на оплату відсотків за користування кредитом включаються до складу фінансових витрат. Нараховані відсотки відносяться в дебет субрахунку 951.

Розрахунок середньозваженої вартості капітальних інвестицій, суми фінансових витрат, які капіталізуються та суми фінансових витрат, які підлягають віднесенню до складу поточних витрат звітного періоду, що був наведений у акті перевірки є некоректним.

Перевіряючими для розрахунку суми відсотків за кредитом (договір № DM-22-1359/12 від 31.07.2012р. з ПАТ «ПУМБ») були взяті всі суми коштів за рахунками 1531 «Придбання інших необоротних матеріальних активів» та 1522 «Ремонт основних засобів» за 2019 - 2023 роки. При цьому перевірючими не встановлено чи відносяться вказані суми коштів взагалі до кредитних чи ні.

На рахунку 1531 «Придбання інших необоротних матеріальних активів» відображаються активи, які не створювалися, а були придбані у вигляді, придатному для їх експлуатації. Кожний з цих активів є окремим об`єктом основних засобів, придатним для самостійної експлуатації з моменту придбання та таким, що не потребує будь-яких подальших витрат зі створення (виготовлення, виробництва, тощо).

Згідно чинного законодавства з 23 травня 2020 р. діє новий вартісний критерій для основних засобів: такий поріг збільшено з 6 000 грн до 20 000 грн (пп. 12 п. 3 р. І Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 р. № 466-ІХ, далі - Закон№ 466). Відповідні зміни були закріплені в пп. 14.1.138 ПК України.

Для нарахування амортизації необоротних матеріальних активів (НМА) встановлено два методи (п. 27 ПБО 7):

- 50 % вартості, що амортизується, - у першому місяці використання об`єкта й інші 50% - у місяці вибуття, тобто списання з балансу;

- 100 % вартості, що амортизується, - у першому місяці використання об`єкта.

ПП «Компанія Надежда» використовує метод 100% амортизації. Тому вартість об`єкту НМА відноситься на витрати звітного періоду відразу при прийнятті його на облік. Згідно П(С)БО 31 визначення кваліфікаційного активу не підпадає під цей рахунок.

На рахунку 1522 «Ремонт основних засобів та НМА» відображаються ремонти та технічне обслуговування об`єктів основних засобів та необоротно-матеріальних активів.

Згідно з п. 3 НП(С)БО, що кваліфікаційний актив - це актив, який обов`язково потребує суттєвого часу для його створення. У зв`язку з цим зауважимо, що при застосуванні ПБО 31 суттєвим вважається час, який становить більше ніж 3 місяці (пп. 1.6 Методичних рекомендацій № 1300, лист № 31-34000-10-5/11601).

Ремонт основних засобів та НМА, що відображені на рах. 1522 становить не більше місяця і не потребує суттєвого часу на його проведення, а відтак не підпадає під визначення кваліфікаційного активу.

Додатково, щодо необґрунтованості розрахунків перевіряючих по відсоткам за кредитом та відповідно сум податку на прибуток.

В Акті перевірки перевіряючі для основи нарахування відсотків банку зазначають всі суми, по рахунках 1522 та 1531 за 2019 - 2023 роки, не встановивши чи є це взагалі кредитні кошти чи ні.

До того ж в Акті перевірки від 04.12.2023р. №12229/16-31-07-04-02/22519085 в таблиці розрахунку середньозваженої вартості капітальних інвестицій індекс середньозважений, визначається по ставці банківського відсотку 18,5%, що не відповідає дійсності. Так протягом перевіряємого періоду ставка банківського відсотку постійно змінювалася в залежності від ринкових умов (для прикладу в травні2020р. вона становила 13,5%; в травні2021р. 9,5%).

Отже, розрахунок суми витрат, які підлягають віднесенню до складу поточних витрат звітного періоду є недостовірним та донарахування податку на прибуток є безпідставним та необґрунтованим.

Витрати на рахунках 1522 та 1531 не є витратами на створення кваліфікаційного активу та жодним чином не пов`язані з кваліфікаційним активом.

Кваліфікаційним активом згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженим наказом Мінфіну від 28.04.2006 № 415 (далі П(С)БО 31), є актив, який обов`язково потребує суттєвого часу для його створення. П(С)БО 31 не містить визначення, який саме проміжок часу вважається суттєвим для створення кваліфікаційного активу. Однак, підпунктом 1.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затверджених наказом Мінфіну від 01.11.2010 № 1300 та листом Мінфіну від 01.06.2006 № 31-34000-10-5/11601 визначено, що при застосуванні П(С)БО 31 суттєвим вважається час, який становить більше ніж 3 місяці.

Згідно Методичнихрекомендацій, затвердженихнаказомМінфінувід 01.11.10 р:

- п.1.6. Кваліфікаційний актив - це актив, який потребує

суттєвого часу для його створення. Суттєвим вважається час, який становить більше, ніж 3 місяці.

- п.1.7. До кваліфікаційних активів відносяться: запаси, які потребують суттєвого часу для їх виготовлення, - незавершене виробництво продукції з тривалим операційним циклом; будинки, будівлі, споруди, інші об`єкти основних засобів, нематеріальні активи - незавершені капітальні інвестиції в їх виготовлення (будівництво) інвестиційна нерухомість, яка потребує реконструкції (тощо).

- п. 1.8. Не капіталізуються фінансові витрати на будівництво

та/або виготовлення, виробництво кваліфікаційних активів, якщо вони будуть оцінені за справедливою вартістю, зокрема, біологічних активів, інвестиційної нерухомості.

Згідно Листа Мінфінувід 01.06.06 р. № 31-34000-10-5/11601:

- рекомендується під час використання норм П(С)БО 31 «-суттєвим часом вважати час, що становить більше трьох місяців».

Згідно Листа Мінфінувід 16.02.2011№ 31-34020-07-16/4220:

- при створенні кваліфікаційного активу суттєвим вважається час, який становить більше, ніж 3 місяці.

Згідно п.5 ПСБО №31 до кваліфікаційного активу відносяться:

1) Незавершені капітальні інвестиції (Будівництво приміщень, будинків, будівель, споруд, виготовлення і монтаж устаткування, розробка (створення) програмного продукту та інших матеріальних активів. Вирощування багаторічних насаджень).

2) Інвестиційна нерухомість (Будівля, яка потребує добудови, реконструкції, реставрації та іншого поліпшення).

Облік наведених витрат ПП «Компанія «Надежда» здійснює на рах. 151 «Капітальне будівництво» та 1521 «Придбання (виготовлення) основних засобів».

Згідно п.5 ПСБО №31 до кваліфікаційного активу не відносяться:

1) Активи, які готові для використання із запланованою метою або продажу (Активи придбані для продажу. Готова продукція (взуття, меблі, одяг тощо). Сировина, матеріали, конструкції тощо, придбані для використання у виробництві продукції (робіт, послуг) та в іншій операційній діяльності)

На рах. 1522 «Ремонт та модернізація основних засобів» та 1531 "Придбання інших необоротних матеріальних активів" ПП «Компанія Надежда» обліковує МНМА та відображає ремонти

Згідно «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій» затвердженої Мінфіном №291 від 30.11.1999р. субрахунки до синтетичних рахунків уводяться підприємствами самостійно, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та звітності

Відповідно до Положень про облікову політику на підприємстві, що діяли в перевіряємий період, затверджені наказами по підприємству № 192 від 01.09.2015 та № 105 від 01.07.2020 року.

Пункт 5. До необоротно матеріальних активів відносити активи, відмінні від основних засобів (на підставі класифікації, поданої в пункті 5 П(С)БО 7 "Основні засоби" і пункті 4 цього наказу), вартісна оцінка якихдорівнює сумі, що не перевищує 20 000 грн. без ПДВ термін корисного використання більше 1 року.

Пункт 16: Застосовуютьсянаступні субрахункидо рахунків бухгалтерського обліку: Рахунок 15 «Капітальніінвестиції» має субрахунки:

151 «Капітальнебудівництво»

1521 «Придбанняосновнихзасобів»

1522 «Ремонт та модернізація основних засобів»

1531 «Придбання інших необоротних матеріальних активів»

1532 «Виготовлення інших необоротних матеріальних активів»

154 «Придбання (створення) нематеріальних активів

Пункт 17. Роботи які тривають більше 3-х місяців і пов`язані з проведенням:

а) модифікації об`єкта ОЗ з метою продовження строку його корисної експлуатації або збільшенняйого виробничоїпотужності;

б) упровадження ефективнішого технологічного процесу, який дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

в) добудова (надбудова) будівлі, яка збільшуєкількість місць (площі) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) або умови 'їх виконання.

обліковуються на рахунку 151 «Капітальне будівництво» у розрізі об`єктів будівництва.

Пункт 18. Роботи які тривають до 3-х місяців і пов`язані з підтримкою об`єкта в робочомустані(технічнийогляд, нагляд, обслуговування, ремонт)

обліковуються на рахунку 1522 «Ремонт та модернізація основних засобів» у розрізі об`єктів ремонту.

Пункт 19. При створенні кваліфікаційного активу суттєвим часом для його створеннявважати час, якій становить більше ніж 3 місяці.

При цьому за змістом оборотно-сальдових відомостей по рахунках 1522 (додано до позовної заяви) та 1531 (додається) вбачається що вказані витрати не мають відношення до кваліфікаційного активу та не пов`язані з його створенням.

2) Сума витрат, які беруться перевіряючими з рахунків 1522 та 1531 за даними головної книги в перевіряємому періоді не відповідає даним головної книги по вказаним рахункам (витяг з головної книги міститься в матеріалах справи).

Колегією суддів встановлено, що ремонт основних засобів та НМА, що відображені на рах. 1522 становить не більше 3 місяців, не потребує суттєвого часу на його проведення, а відтак не підпадає під визначення кваліфікаційного активу.

Отже, кредитні кошти за кредитним договором №DNI-22-1359/12 від 31.07.2012, не видавалися для придбання чи створення кваліфікаційного активу.

Колегія суддів вважає, за необхідне зазначити, що Верховний Суд України у постанові від 17.07.2023 року по справі № 320/1775/22 сформував правовий висновок відповідно до якого:

«За змістом П (С)БО 31 "Фінансові витрати" обов`язок підприємства здійснювати капіталізацію фінансових витрат, які пов`язані із запозиченням, нерозривно пов`язаний із фактом використання запозичених коштів з метою створення кваліфікаційного активу.»

З подібним підходом Верховний Суд розглядав справи № 826/8025/16 (постанова від 06 серпня 2020 року), № 826/1709/14 (постанова від 15 жовтня 2019 року) відповідно, в яких встановив, що з`ясуванню підлягає питання, чи витрачались отримані позивачем в якості запозичень кошти на придбання (створення) кваліфікаційних активів (основних засобів).

Як вже зазначалося, що за умовами кредитного договору № DM-22-1359/12 від 31.07.2012 року, цільове призначення коштів - «поповнення оборотного капіталу в межах статутних цілей діяльності Позичальника», а відтак кредитні кошти не видавалися для придбання чи створення кваліфікаційного активу.

Крім того, перевірячими взагалі не встановлено та не віднесено кваліфікаційні активи на які ПП «Компанія «Надежда» мала б віднести ці фінансові витрати у вигляді відсотків банку.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено заниження податку на прибуток на загальну суму 1716872,00, у тому числі у розрізі податкових періодів: за 2019 рік -132548 грн, 2020 рік 443364,00 грн, 2021 рік 454687,00 грн, за 2022 рік 563386,00 грн, за 2023 рік 1222887,00 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність в діях ПП «Компанія «Надежда» порушень податкового законодавства, визначених Актом перевірки 04.12.2023 №12229/16-31-07-04-02/22519085 на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.03.2024 № 00036330704 яким збільшено суму податку на прибуток в розмірі 1716872,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 81883,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року по справі № 440/4761/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 по справі № 440/4761/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 17.12.2024 року