Ухвала

від 16.12.2024 по справі 215/6192/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 215/6192/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 02 жовтня 2024 року про передачу на розгляд до іншого адміністративного суду справи №215/6192/24 за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Бурової Ірини Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29 жовтня 2024 року звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 02 жовтня 2024 року у справі №215/6192/24, в якій просить суд скасувати зазначену ухвалу суду і направити справу для розгляду до іншого суду за встановленою підсудністю згідно ст. 315 КАС України та звернутися до колегіального органу суддівського самоврядування згідно ст. 249 КАС України.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі та апеляційну скаргу із зазначенням у ній вимог апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі з урахуванням положень статті 320 КАС України.

Копію вищезазначеної ухвали суду супровідним листом від 13 листопада 2024 року було направлено на адресу скаржника зазначену ним в апеляційній скарзі, проте, вищезазначене поштове відправлення 13 грудня 2024 року повернулося на адресу суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.

При цьому, відповідно до положень статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Тобто, обов`язок щодо повідомлення суду місця проживання чи перебування, яке в подальшому є адресою для листування з такою особою покладено виключно на особу, яка звертається до суду.

Згідно із положеннями частини 2 статті 44 КАС України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain № 11681/85).

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі "Смірнова проти України" зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначені обставини свідчать про безпідставне неотримання ОСОБА_1 копії ухвали суду від 13 листопада 2024 року протягом тривалого часу, що фактично відтерміновує набрання законної сили рішенням суду першої інстанції та свідчить про нехтування ОСОБА_1 правами та обов`язками, визначеними ст.44 КАС України, порушенням останнім ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є недопустимим.

Європейський суд з прав людини зауважував, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи (рішення у справі Лазаренко та інші, § 37, і, у контексті статті 8 Конвенції, Foley v. the United Kingdom (dec.), № 39197/98, 11 вересня 2001 року). Інакше кажучи, органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви заявника про те, що його права за пунктом 1 статті 6 Конвенції були порушені (див. Yeremeyev v. Ukraine, (dec.) [Committee], № 64766/12, §§ 31 і 32, 26 березня 2019 року, та Sydorenko v. Ukraine (dec.) [Committee], № 73193/12, § 32, 18 лютого 2021 року).

Частиною 11 ст. 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 було направлено на зазначену ним адресу копію ухвали від 13 листопада 2024 року, проте зазначене поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання, суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо належного повідомлення скаржника про недолік поданої ним апеляційної скарги.

Застосування вищезазначеної норми права до цих відносин узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 16.01.2019 року провадження №11-776заі18.

При цьому, колегія суддів враховує наступне.

Так, відповідно до статті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV Про доступ до судових рішень (далі Закон № 3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі Реєстр). Реєстр автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 цього Закону).

Частинами 1 та 2 статті 4 Закону № 3262-IV встановлено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Як вбачається з електронного ресурсу електронну копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року надіслано судом 14 листопада 2024 року, зареєстровано 18.11.2024 року та забезпечено надання загального доступу 19.11.2024 року.

Тобто з 19 листопада 2024 року скаржник мав можливість дізнатися на якій стадії судового процесу знаходиться його апеляційна скарга та як наслідок ознайомитися з текстом ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, при цьому така можливість залежала виключно від бажання самого скаржника.

Натомість, зважаючи на те, що скаржником не отримується поштова кореспонденція за адресою зазначеною ним як контактна, ним не було вчинено і будь-яких дій направлених на з`ясування обставин стадії знаходження ініційованого ним судового провадження.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі суду від 13 листопада 2024 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 02 жовтня 2024 року у справі №215/6192/24 повернути.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддями 16 грудня 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов